Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.6. Основні поняття в галузі охорони праці : Охорона праці : Бібліотека для студентів

1.6. Основні поняття в галузі охорони праці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 

Загрузка...

Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

З фізіологічної точки зору, праця – це витрати фізичної і розумової енергії, але вона є необхідною та корисною для людини. І тільки у шкід-ливих умовах або при надмірному напруженні сил людини тою чи іншою формою можуть проявлятися негативні наслідки праці.

Охорону праці вивчають, використовуючи системний підхід, через аналіз прямих та зворотних зв’язків у виробничій системі «Людина – за-соби виробництва – навколишнє середовище».

Під системою розуміється сукупність взаємопов’язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета). Система, одним з елементів якої є людина, зветься ергатичною.

Виробнича система «Людина – машина – виробниче середовище» складається з людини-оператора (групи операторів) і машини (технічних пристроїв), за допомогою якої оператор здійснює трудову діяльність. Ос-новою трудової діяльності людини-оператора є взаємодія з предметом праці, машиною і зовнішнім середовищем через інформаційну модель та органи управління.

Виробниче середовище – це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Воно може містити комплекс підприємств, ор-ганізацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо. Виробниче се-редовище характеризується, передусім, параметрами, які є специфічними для кожного виробництва і визначаються його призначенням (вид проду-кції, енергоємність тощо).

 

Крім цих параметрів, є такі, що визначають умови праці та її безпеку: загазованість, запиленість, освітленість робочих місць, рівень шуму та ві-брації, іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, наявність небезпечного обладнання, засобів захисту працівників, ступінь напруже-ності праці, психологічний клімат та багато інших.

Таким чином, умови праці – це сукупність факторів виробничого сере-довища і трудового процесу, які впливають на стан здоров’я і працездат-ність людини у процесі праці. Умови праці можуть бути оптимальними, до-пустимими, шкідливими, травмонебезпечними (екстремальними).

Сприйняття інформації при управлінні виробничим процесом, спо-стереження за показниками контрольно-вимірювальних приладів, уважне стеження за обставинами здійснюються за допомогою зорового, слухово-го, тактильного та інших аналізаторів. Процеси сприйняття, передачі й аналізу інформації та реакція на них людини належать до сфери фізіології і психології.

Виникнення критичної ситуації, а також різка дія на людину небез-печних і шкідливих факторів призводять до стресу, який супроводжуєть-ся складними біохімічними процесами в її організмі. Вихід системи, ке-рованої людиною-оператором, із такої ситуації залежить від типу вищої нервової діяльності, загального фізичного і психічного стану людини, рі-вня її професійних навичок, справності технічних елементів та інших ха-рактеристик системи.

Для більш глибокого розуміння процесів зародження, формування і прояву виробничих небезпек та їх профілактики спеціалісти з охорони праці та технологи повинні мати повне уявлення про основні фізіологічні та психологічні особливості оператора.

Таким чином, системою «Людина – машина – навколишнє середови-ще» є будь-який виробничий агрегат, в якому до підсистем належить лю-дина (оператор), машина (автомобіль, верстат, компресор тощо) і середо-вище. Детальне дослідження системи, аналіз її роботи, взаємодії підсистем дає можливість визначити рівень надійності або небезпеки ко-жної з підсистем.

Небезпека – це явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за пев-них умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

До матеріальних збитків, пошкодження здоров’я, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор.

Під вражаючим фактором розуміють такі чинники виробничої си-стеми, які за певних умов завдають шкоди працюючому, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути фізичні, в тому числі енергетичні (електромагнітне, акустичне, іоні-зуюче випромінювання тощо), хімічні (луги, кислоти та інші сполуки, що можуть проявити шкідливу дію), біологічні (мікроорганізми, віруси, гри

бки, комахи), психофізіологічні (фізичні перевантаження, розумові, емо-ційні перевантаження).

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на орга-нізм людини вони в охороні праці поділяються на шкідливі та небезпечні.

Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники на виро-бництві, які призводять до погіршення самопочуття, зниження стану здоров’я і працездатності і навіть до смерті як наслідку захворювання. Захист людини від цих факторів покликана здійснювати виробнича сані-тарія.

Виробнича санітарія – це система організаційних заходів і техніч-них засобів, що запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих фа-кторів.

З метою захисту людей від впливу шкідливих речовин установлю-ються гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.

ГДК шкідливої речовини – така максимальна концентрація шкідливої речовини, що діє протягом усіх робочих змін і не призводить до знижен-ня працездатності і відхилень у здоров’ї людини в період її трудової дія-льності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров’я нащадків.

Небезпечними факторами називають такі чинники виробництва, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень органі-зму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. Технічна без-пека – це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобі-гають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Слід зазначити, що поділ вражаючих факторів на шкідливі і небезпе-чні є досить умовним, але він сприяє кращому розслідуванню та обліку захворювань, а також розробці ефективних засобів і заходів захисту пра-цівників.

Вражаючі виробничі фактори поділяють на явні і потенційні.

Вражаючий фактор, як правило, має свою зону дії. Цю зону назива-ють небезпечною зоною. Вона може бути постійною і змінною. Своєю не-вірною дією людина може потрапляти до небезпечної зони, що призво-дить до небезпечних обставин і виробничої небезпеки.

Поняття виробнича небезпека стосується впливу виробничих факто-рів на здоров’я людей. Інші небезпеки матимуть різні визначення: поже-жна небезпека, небезпека вибуху, небезпека руйнування, особиста небез-пека працівника ОВС тощо.

Небезпечні обставини – це ті обставини, які розкривають дії, стан чи ознаки небезпечного фактора і умови, за яких він діяв на людину (небез-печні умови).

Небезпечні умови відіграють пріоритетну роль у формуванні і вини-кненні виробничих небезпек – певного стану, за якого виникає реальна загроза аварії або травми. Це пояснюється тим, що навіть за наявності кі

лькох небезпечних виробничих факторів на певному робочому місці, але якщо жоден з них не має умов, за яких він міг би діяти на людину, то на цьому місці відсутня реальна небезпека. Інша річ, коли такі умови є, але про них працівник не знає.

Небезпечні умови можна поділити на такі групи:

а)         недоліки конструкцій машин, технологічного обладнання і процесів;

б)         низька кваліфікація працюючого, відсутність відповідного контролю за дотриманням правил з охорони праці;

в)         відсутність огороджень небезпечної зони і сигналізації про наближення до небезпечної зони;

г)         неправильно організоване робоче місце, низький рівень робочої

дисципліни.

Якщо збігаються небезпечні умови і небезпечні обставини, то вини-кає небезпечна ситуація. Вона може мати конкретне визначення: «ава-рійна ситуація», «критична або катастрофічна ситуація». Наслідками не-безпечної ситуації можуть бути аварія, травма, катастрофа.

Аварія – пошкодження, вихід із ладу машини, агрегату, апарата, що створює небезпеку для життя і здоров’я людей, забруднення довкілля.

Травма – це пошкодження анатомічної цілості організму будь-яким небезпечним фактором, а сукупність травм, які повторюються у тих чи інших категорій працівників відповідно до виробничих обставин, назива-ється травматизмом.

Катастрофа – несподіване лихо, подія (велика аварія), що спричиняє тяжкі наслідки, руйнування.

Аварія, катастрофа, стихійне лихо можуть призвести до надзвичай-ної ситуації – порушення нормальних умов життєдіяльності людей на певній території (об’єкті) зі значними матеріальними збитками та за-грозою для життя.

З метою своєчасного й ефективного попередження і реагування на надзвичайні ситуації і захист населення Кабінет Міністрів України 15.08.1998 р. створив Єдину державну систему надзвичайних ситуацій, яка включає постійно діючі функціональні і територіальні підсистеми усіх рівнів: загальнодержавні, регіональні, місцеві й об’єктові.

Класифікація надзвичайних ситуацій базується на кількості постраж-далих людей або порушенні їх умов життя, завданих матеріальних збит-ках тощо.

Координуючими органами надзвичайних ситуацій є:

-          на загальнодержавному рівні – Державна комісія техногенно-екологічної безпеки та попередження надзвичайних ситуацій і Націона-льна рада з питань безпеки життєдіяльності;

-          на регіональному рівні – комісії обласних державних адміністрацій;

-          на місцевому рівні – комісії районних державних адміністрацій;

-          на об’єктовому рівні – комісія з питань надзвичайних ситуацій об’єкта.