Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_5ee80d5d83708e13e04f7a61ef4043cf, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.5. Тарифне та нетарифне регулювання в митній справі : Митна справа. Підручник : Бібліотека для студентів

1.5. Тарифне та нетарифне регулювання в митній справі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 

Загрузка...

Задля виконання державою своїх функцій в рамках митної політики існують певні засоби. Вони класифікуються на дві великі групи — засоби

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

тарифного та нетарифного регулювання. Подібні засоби державного впливу, в більшості випадків, реалізуються під час переміщення фізи-чними та юридичними особами товарів через митний кордон України; вони закріплюються відповідними нормами законодавства, носять за-гальнообов’язковий характер і забезпечуються примусовою силою держави.

Тарифне регулювання державної зовнішньоторговельної політики є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн та, певним чином, сприяє реалізації політики протекціонізму щодо вітчизня-них товаровиробників. Основою тарифного регулювання виступають став-ки мита, які систематизовано в митних тарифах. Види мит які використову-ються в митній справі наведено на рис. 1.9.

Види мита

 

>■ За способом стягнення

            ч                     

           

            Авдвалерне

           

           

           

            Специфічне

           

           

           

            Комбіноване

                       

ч          ;

За характером застосування

/           \

                       

           

            Сезонне

           

           

           

            Антидемпінгове

           

           

           

            Компенсаційне

 

За походженням

Автономне

Конвенційне

Преференційне

За об’єктом укладення

Експортне

— Імпортне

— Транзитне

 

За типом

                       

                        Постійне

                       

                        Мінливе

           

Ч A

„ За способом нарахування

/          

            ч         

           

            Номінальне

           

           

           

            Ефективне

 

Рисунок 1.9

Види мита

 

Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ

За способом стягнення мито поділяється на адвалерне, яке обчис-люється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визна-чає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита. Слід зауважити, що в разі підвищення ціни товару та, відповідно, митної вар-тості, з якої нараховується мито, адвалерні ставки дають більші над-ходження до бюджету, ніж специфічні. Водночас, у разі зниження ціни товару, ефективнішими є специфічні ставки. Комбіновані ставки до-зволяють дещо зменшити недоліки перших двох видів мита. Особливіс-тю застосування адвалерних ставок мита є необхідність визначення митної вартості товару, яка залежить від багатьох ринкових факторів, таких як, курси валют, процентні ставки, наявність товарів субститутів і таке інше.

За характером застосування мито може бути сезонним, антидемпін-говим чи компенсаційним. Сезонне мито регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед, сільськогоспо-дарської продукції.

Застосування сезонних ставок мита захищає в певні періоди року ри-нок вітчизняних товарів шляхом підвищення вартості імпортованих това-рів. Антидемпінгове мито застосовується у разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що призводить до суттєвих збитків у наці-ональних галузях виробництва. Компенсаційне мито застосовується з ме-тою нейтралізації субсидій, наданих державою експортеру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту.

За характером походження мито може бути автономним, конвенцій-ним та преференційним. Автономне мито встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими країнами стосовно зовнішньоторго-вельних відносин. Ставки цього виду мита змінюються без узгодження з країнами — торговельними партнерами та застосовуються в разі проведен-ня підготовчої роботи до укладення дво- або багатосторонніх торговельних договорів. Конвенційні ставки мита формуються шляхом проведення дво-або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в односторонньому порядку. Преференційні ставки мита це осо-бливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походжен-ням з деяких країн або групи країн. Мета їх застосування — стимулювати експорт певних товарів з країн, що розвиваються.

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

За об’єктом обкладення мито поділяється на імпортне, експортне та транзитне. Ці назви свідчать про наявність певних ставок мита на товари, що ввозяться, вивозяться або переміщуються транзитом. Імпортні ставки підвищують вартість товарів невітчизняного виробництва на внутрішньому ринку країни, що призводить до зменшення його кількості на національно-му ринку та дозволяє вітчизняному товаровиробникові додатково виробля-ти ідентичні та однорідні товари для внутрішнього споживання. Експортне мито — це не тільки додаткові надходження до бюджету держави в разі експорту певних товарів, а також стимулювання додаткової обробки експо-ртованої продукції на національних виробничих потужностях та утворення вартісних бар’єрів з метою скорочення експорту товару даного виду.

У залежності від типу ставок мито може бути постійним або мін-ливим. Державні органи, відповідно до створених обставин або не можуть їх змінити, або вони підлягають зміні, відповідно, в разі дотримання пев-них умов.

За способом нарахування ставок, розрізняють мито на номінальне, яке зазначене у митному тарифі, та ефективне, яке визначає рівень митного обкладення імпортованих товарів, обчисленого за ставками митного тарифу.

В мировій практиці під мірами нетарифного регулювання припус-кають встановлення державою кількісних обмежень на шляху переміщення товарів через митницю. Кількісні обмеження — це адміністративна форма державного нетарифного регулювання торгового обігу, яка визначає това-ри, експорт або імпорт яких дозволено. Такі обмеження використовуються за рішенням влади однієї держави або на підставі міжнародних угод, які координують торгівлю певними групами товарів. Систематизація засобів нетарифного регулювання наведена на рисунку 1.10. До першої групи за-собів нетарифного регулювання відносять кількісні обмеження. Головна мета кількісних обмежень полягає у захисті внутрішнього ринку від прони-кнення товарів іноземного виробництва. Тим самим захищається вітчизня-ний товаровиробник, коли застосування митно-тарифних засобів регулю-вання зовнішньоекономічної діяльності вичерпало себе або їхній вплив, з погляду держави, не достатньо ефективний. У цьому разі держава застосо-вує кількісні обмеження експорту та імпорту.

Два основні методи — це квотування та ліцензування, що є обме-женням на певний термін імпорту (експорту) товарів за кількістю, обсягом або вартістю, і полягає у отриманні відповідного дозвільного державного документ (ліцензії) на здійснення експорту (імпорту) (додатки 2, 3, 4).

 

Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ

Засоби нетарифного регулювання

3          с

 

Кількісні обмеження

 

Методи прихованого побічного протекціонізму

 

Квотування

 

Технічні бар’єри

 

Глобальна квота

Індивідуальна квота

Сезонна квота

Ліцензування

 

Тарифна квота

Експортна квота

Імпортна квота

 

Стандарти

Сертифікація якості

Санітарногігієнічні вимоги

 

Вимоги пакування та маркування

ускладнення процедури

митного оформлення

 

Внутрішні податки

Разова ліцензія

Автоматична ліцензія

 

Глобальна ліцензія

Генеральна ліцензія

 

Охорона

навколишнього

середовища

 

Кількість

документів для

митного

оформлення

 

«Добровільне» обмеження експорту

 

Прямі

 

Політика державної закупівлі

 

Опосередковані

 

Вимоги стосовно місцевих компонентів

Рисунок 1.10

Класифікація засобів нетарифного регулювання

«Добровільне обмеження експорту» полягає у тому, що країни-імпортери, застосовуючи політичні та економічні важелі, пропонують

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

країні-експортеру зменшити обсяги продажу певних товарів на зовніш-ньому ринку.

Згідно з законодавчою базою держави, яка здійснює ліцензування, іс-нують разові (наводяться кількісні та вартісні показники товару, а також зазначається термін її дії) або генеральні ліцензії (подається лише перелік товарів, а впродовж терміну чинності кількісних або вартісних обмежень не передбачається; можуть мати деякі особливості, які певним чином регу-люють експортні або імпортні операції) на експорт та імпорт.

Ліцензування тісно пов’язане з квотуванням експорту та імпорту. Існують:

•          глобальні квоти — визначають обсяги експорту (імпорту) у вартісних або фізичних одиницях на певний період часу;

•          індивідуальні квоти — передбачають розподіл обсягів експорту чи ім-порту для певних країн;

•          сезонні квоти — поширюються на певні сільськогосподарські товари та забезпечують регулювання надходження імпортованої сільськогос-подарської продукції у певні сезони року;

•          тарифні квоти — являють собою поєднання кількісного обмеження та митно-тарифних засобів. Вони визначають обсяги імпортованого товару за мінімальними розмірами мита. До другої групи віднесено методи «побічного» або «прихованого»

протекціонізму (рис. 1.10). Засіб побічного, прихованого протекціонізму являє собою різноманітні перепони, створені численними державними структурами, на шляху імпортних товарів.

До одного з методів побічного протекціонізму можна віднести техні-чні бар’єри: національні стандарти та вимоги до товарів, оскільки імпорто-вані товари підлягають більш прискіпливому дослідженню на відповід-ність національним стандартам та вимогам, що створює певний бар’єр на шляху їхнього просування на внутрішній споживчий ринок.

Черговою сукупністю методів побічного, прихованого протекціонізму як засобу нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виступають внутрішні податки країни імпорту, якими обкладаються ім-портовані товари. Податки можна поділити на прямі (податок на додану вартість, акцизний збір, податок на продаж; стягуються з митної, а не з фактурної вартості імпортованого товару) та опосередковані (збори за проце-дуру митного оформлення, відшкодування за виконання всіляких формальнос-тей, різноманітні збори, які сплачуються після перетину митного кордону).

 

Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ

Як метод прихованого, побічного протекціонізму можна визначити політику в рамках державної закупівлі. Державні структури країни зобо-в’язані закупати певні групи товарів тільки у вітчизняних виробників. Цей метод обґрунтовується вимогами національної безпеки.

Іще один метод прихованого протекціонізму, який закріплюється законодавче, полягає у вимогах наявності в готовій продукції, яка збува-ється на внутрішньому місцевому ринку, певного відсотка місцевих ком-понентів. Така політика спрямована на послідовне заміщення імпортної продукції вітчизняним товаром шляхом розвитку національних виробни-чих потужностей.

Таким чином сукупність цих методів утворює адміністративні пере-шкоди для імпорту товарів, а подолання їх шляхом отримання державних документів, що засвідчують відповідність товарів національним стандар-там, показникам якості, вимогам пакування та маркування, санітарно-гігіє-нічним нормам, а крім того, вплив внутрішньої податкової системи та сис-теми державної закупівлі, вимоги наявності місцевих компонентів у кінце-вому продукті суттєво підвищують вартість одиниці імпортованого товару, що утворює певні адміністративні та цінові переваги для вітчизняних това-рів на внутрішньому споживчому ринку країни можливого імпорту.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_5ee80d5d83708e13e04f7a61ef4043cf, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0