Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2.2. Характеристика митних режимів : Митна справа. Підручник : Бібліотека для студентів

2.2. Характеристика митних режимів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 

магниевый скраб beletage

Як вже згадувалося, українське законодавство (згідно зі ст. 1 МКУ) характеризує митний режим як сукупнiсть норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно вiд заявленої мети пере-мiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України визначають порядок такого перемiщення та обсяг митних процедур, якi при цьому здiйснюються. Вiдповiдно до мети перемiщення товарiв через митний кордон в Україні, згідно зі ст. 185 МКУ, запроваджуються 13 видів митних режимів.

Охарактеризуймо існуючі митні режими більш детально.

Iмпорт — митний режим, вiдповiдно до якого товари ввозяться на митну територiю України для вiльного обiгу без обмеження строку їх пере-бування на цiй територiї та можуть використовуватися без будь-яких мит-них обмежень (ст. 188 МКУ).

Умовою розміщення товарів у даному режимі є:

•          по-перше, подання митному органу документiв, що засвiдчують пiдстави та умови ввезення товарiв на митну територiю України;

•          по-друге, сплата податкiв i зборiв, якими обкладаються товари пiд час ввезення на митну територiю України вiдповiдно до законiв України;

•          по-третє, дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходiв нетарифного регулювання та iнших обмежень (ст. 189 МКУ).

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

В залежності від виду товарів, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорт вони повинні мати ліцензії, сертифікати якості, сертифікати відповідності та інші документи. У разі ввозу підакциз-них товарів у митному режимі імпорт до них застосовуються спеціальні міри контролю: сплата підакцизних митних платежів, маркування маркою акцизного збору та ввіз через певні митниці.

Реімпорт — митний режим, вiдповiдно до якого товари, що походять з України та вивезенi за межi митної територiї України згiдно з митним режимом експорту, не пiзнiше нiж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територiю України для вiльного обiгу на цiй території (ст. 190 МКУ).

Товари, які розміщують у режимі реімпорт повинні (ст. 191 МКУ):

1)         походять з митної територiї України;

2)         ввозяться на митну територiю України не пiзнiше нiж через один рiк пiсля їх вивезення (експорту) за межi митної територiї України;

3)         не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;

4)         ввозяться у тому ж станi, в якому вони перебували на момент виве-зення (експорту), крiм змiн внаслiдок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберiгання, а також iнших ви-падкiв, що визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Оформлення митним органом товарiв у режимi реiмпорту можливе

лише за умови, що товари, заявленi у режим реiмпорту, можуть бути iден-тифiкованi як такi, що були ранiше експортованими товарами.

У разi реiмпорту товарiв протягом одного року з дати їх експорту су-ми вивiзного (експортного) мита, сплаченi при їх експортi, повертаються власникам цих товарiв або уповноваженим ними особам на пiдставi їх заяв. Повернення зазначених сум здiйснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням вiдповiд-них митних органiв.

Експорт — митний режим, вiдповiдно до якого товари вивозяться за межi митної територiї України для вiльного обiгу без зобов’язання про їх повернення на цю територiю та без встановлення умов їх використання за межами митної територiї України (ст. 194 МКУ).

Умовою розміщення товарів у митному режимі експорт, згідно зі ст. 195 МКУ, є:

• по-перше, подання митному органу документiв, що засвiдчують пiдста-ви та умови вивезення товарiв за межi митної територiї України;

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

•          по-друге, сплата податкiв i зборiв, встановлених на експорт товарiв;

•          по-третє, дотримання експортером вимог, передбачених законом. Реекспорт — митний режим, вiдповiдно до якого товари, що похо-дять з iнших країн, не пiзнiше нiж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територiю України вивозяться з цiєї територ-iї в режимi експорту (ст. 196 МКУ).

Умовами перемiщення товарiв у режимi реекспорту є наступні (згідно зі ст. 197 МКУ):

•          по-перше, подання митному органу дозволу уповноваженого Кабiне-том Мiнiстрiв України органу чи органу, визначеного мiжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарiв;

•          по-друге, товари, що реекспортуються, повинні перебувати у тому ж станi, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територ-iю України, крiм змiн внаслiдок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберiгання;

•          по-третє, товари, що реекспортуються, не використовувалися на тери-торiї України з метою одержання прибутку;

•          по-четверте, товари, що реекспортуються, вивозяться не пiзнiше нiж через один рiк з дня їх ввезення на митну територiю України. Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, вiдповiдно до

якого товари можуть ввозитися на митну територiю України чи вивозитися за межi митної територiї України з обов’язковим наступним поверненням цих товарiв без будь-яких змiн, крiм природного зношення чи втрат за нор-мальних умов транспортування (ст. 204 МКУ).

Умовами перемiщення товарiв у режимi тимчасове ввезення (вивезен-ня) є наступні (згідно зі ст. 205 МКУ):

•          по-перше, подання митному органу документiв на такi товари з обґру-нтуванням пiдстав їх тимчасового ввезення на митну територiю Укра-їни (вивезення за межi митної територiї України);

•          по-друге, надання митному органу, що здiйснює митне оформлення товарiв, якi тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов’язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовленi метою тимча-сового ввезення (вивезення), але не перевищують строкiв, встановле-них МКУ;

•          по-третє, подання митному органу, що здiйснює митне оформлення товарiв, якi тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу вiдповiдного

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарiв, якщо отримання такого дозволу передбачено законом. Законодавством передбачено умовно повне звільнення від сплати митних платежів до наступних товарів, які тимчасово ввозяться на митну територiю України (тимчасово вивозяться за межі митної території Украї-ни) пiд зобов’язання про зворотне вивезення:

•          товарiв, призначених для демонстрацiї або використання на вистав-ках, ярмарках, конференцiях або iнших подiбних заходах;

•          професiйного обладнання, необхiдного особам, якi прибувають в Україну (виїжджають з України), для пiдготовки репортажiв, здiйснення записiв або передач для засобiв масової iнформацiї або зйомки фiльмiв;

•          контейнерiв, пiддонiв, упаковки, а також будь-яких iнших товарiв, що ввозяться (вивозяться) у зв’язку з якою-небудь комерцiйною операцi-єю, але ввезення яких саме по собi не є комерцiйною операцiєю;

•          зразкiв товарiв i предметiв та рекламних фiльмiв за умови, що вони залишаються власнiстю особи, яка перебуває або проживає за межами територiї тимчасового ввезення, i їх використання на територiї Украї-ни не має комерцiйного характеру;

•          товарiв, що ввозяться з освiтнiми, науковими чи культурними цiлями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для полiп-шення дозвiлля морякiв, а також будь-яких iнших товарiв, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної дiяльностi;

•          особистих речей пасажирiв та товарiв, що ввозяться для спортивних цiлей;

•          матерiалiв для реклами та туризму;

•          транспортних засобiв, що використовуються виключно для перевезен-ня пасажирiв i товарiв через митний кордон України. До закiнчення строкiв тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка

надала зобов’язання про зворотне вивезення (ввезення) товарiв, що перебу-вають у режимi тимчасового ввезення (вивезення), повинна або вивезти (ввезти) цi товари згiдно iз зобов’язанням, наданим митному органу або за-явити про змiну митного режиму, що допускається щодо таких товарiв з додержанням вимог цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України.

Транзит — митний режим, вiдповiдно до якого товари i транспортнi засоби перемiщуються пiд митним контролем мiж двома митними органа-ми або в межах зони дiяльностi одного митного органу без будь-якого

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

використання таких товарiв i транспортних засобiв на митнiй територiї України (ст. 200 МКУ).

Умовами перемiщення товарiв у режимi транзит є (ст. 201 МКУ):

•          по-перше, перебування у незмiнному станi, крiм змiн внаслiдок при-родного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберiгання;

•          по-друге, не використання на територiї України нi з якою iншою ме-тою, крiм транзиту;

•          по-третє, перемiщення за наявностi дозволу на транзит через територiю України, який видається вiдповiдними уповноваженими органами — у випадках, визначених законодавством України;

•          по-четверте, у випадках, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України, перемiщування встановленими маршрутами та шляхами;

•          по-п’яте, доставлення до митного органу призначення у строк, що ви-значається вiдповiдно до чинних в Українi нормативiв на перевезення вантажiв, виходячи з виду транспорту, маршруту, вiдстанi до кiнцево-го пункту та iнших умов перевезення. Через митну територію України пропускаються товари лише за умови

представлення митному органу законних підстав для їх транзиту та сплати всіх необхідних митних платежів. При транзиті застосовуються засоби ми-тного забезпечення, а також можливо застосування послуг митного супро-водження, митного перевізника і т. д. Митний режим транзит може здійс-нюватися тими маршрутами, які обирає перевізник товарів, якщо не має інших постанов ДМСУ стосовно переміщення деяких товарів.

Товари, які переміщуються транзитом через митну територію України повинні бути доставлені у митні органи в строк, який був встановлений митницею відправлення та при цьому бути у тому ж стані, в якому вони були відправлені за винятком природного зносу. При загублені або недо-ставлені товару у митний орган призначення перевізник повинен сплатити митні платежі, які нараховуються при режимах імпорт чи експорт.

Товари, які переміщуються транзитом, на протязі усього часу переве-зення знаходяться під митним контролем, який здійснюється в процесі митного оформлення товару при розташуванні його у митний режим тран-зит до завершення дії цього режиму.

Переробка на митнiй територiї України — митний режим, вiдповiд-но до якого ввезенi на митну територiю України товари, що походять з iнших країн, пiддаються у встановленому законодавством порядку переробцi

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

без застосування до них заходiв нетарифного регулювання, за умови виве-зення за межi митної територiї України продуктiв переробки вiдповiдно до митного режиму експорту (ст. 229 МКУ).

Переробка за межами митної територiї України — митний режим, вiдповiдно до якого товари, що перебувають у вiльному обiгу на митнiй те-риторiї України, вивозяться без застосування заходiв тарифного та нетари-фного регулювання з метою їх переробки за межами митної територiї України та наступного повернення в Україну (ст. 237 МКУ).

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовніш-ньоекономічних відносинах» регулює види зовнішньоекономічної діяль-ності, пов’язані з переробкою товарів на території іншої держави. Це від-повідає таким митним режимам, як: переробка на митній території та пере-робка поза митною територією. Характерним для таких видів діяльності є те, що товари ввозяться/вивозяться з метою їх переробки; після переробки вони експортуються, після експорту товарів в обумовлений термін повер-таються сплачені мита та митні збори. Переробка товарів відбувається під митним контролем і встановлюються певні строки вивозу перероблених то-варів. Регламентація режимів переробки в багатьох випадках співпадає, але є і відмінність.

Загальними операціями для цих режимів є наступне:

•          власне переробка товарiв;

•          обробка товарiв — монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслiдок чого одержуються iншi товари;

•          ремонт товарiв, у тому числi вiдновлення та регулювання;

•          використання окремих товарiв, що не є продуктами переробки, але якi

сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктiв переробки,

якщо самi вони при цьому повнiстю витрачаються.

Використання митних режимів переробки можливе тільки після отримання ліцензії за встановленою формою в митних органах. Ліцензія може

бути анульована або відкликана митними органами у разі порушення власником вимог законодавства стосовно цих режимів. У разi якщо за умовами

переробки товарiв на митнiй територiї України передбачається виконання

кiлькох операцiй щодо їх переробки кiлькома пiдприємствами, кожне з

пiдприємств, яке бере участь у процесi переробки, повинне одержати

дозвiл митного органу на переробку товарiв на митнiй територiї України.

Строк переробки товарів у цих режимах встановлюється митними ор-ганами, а їх тривалість повинна базуватися на економічно виправданому

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

строку їх переробки та розпорядженні продуктами переробки, але, як пра-вило, не може бути бiльшим нiж 90 днiв. Строк переробки товарiв на митнiй територiї України обчислюється починаючи з дня завершення мит-ного оформлення митним органом товарiв, що ввозяться або вивозяться для переробки.

Окремi операцiї з переробки товарiв за дорученням пiдприємства-ре-зидента, якому видано дозвiл на переробку товарiв на митнiй територiї України, та з дозволу митного органу можуть здiйснюватися iншим пiдприємством. При цьому вiдповiдальнiсть перед митними органами за дотримання визначеного порядку переробки товарiв несе пiдприємство, якому видано дозвiл на проведення операцiй щодо переробки товарiв на митнiй територiї України.

Перемiщення товарiв мiж пiдприємствами, що беруть участь у їх переробцi, здiйснюється з дозволу i пiд контролем митних органiв.

У випадку неповернення або невивезення товарів чи продуктів їх переробки в встановлені строки особа, яка отримала ліцензію на перероб-ку, повинна сплатити митні платежі, від яких вона була звільнена, та може бути притягнена до відповідальності відповідно вимогам митного зако-нодавства.

Для наступної групи митних режимів характерним є те, що товари та транспортні засоби, як правило, вважаються такими, що знаходяться за ме-жами митної території України та звільняються від сплати митних плате-жів. До таких режимів відносяться: спеціальна митна зона, митний склад, магазин безмитної торгівлі.

Спецiальна митна зона — це митний режим, вiдповiдно до якого до товарiв, якi ввозяться на територiї вiдповiдних типiв спецiальних (вiльних) економiчних зон iз-за меж митної територiї України, а також до товарiв, якi вивозяться з територiй зазначених зон за межi митної територiї України, не застосовуються заходи тарифного i нетарифного регулювання, якщо iнше не передбачено законом (ст. 217 МКУ).

Спецiальнi митнi зони створюються вiдповiдно до законодавства України про спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони шляхом прийняття окре-мого закону для кожної спецiальної митної зони з визначенням її статусу, територiї, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її територiї. Законом встановлюються вимоги щодо створення спецiальної митної зони, види товарiв, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцiй, що здiйснюються з товарами у

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

межах зони. У законi також визначаються вимоги щодо органiзацiї роботи спецiальної митної зони та обов’язки органiв управлiння зони по виконан-ню вимог митного законодавства пiд час здiйснення митного контролю.

Згідно з конвенцією Кіото від 18 травня 1973 р. вільна економічна (митна) зона визначається як частина території однієї держави, на якій вве-зені товари розглядаються як товари, що знаходяться за межами митної те-риторії по відношенню до права імпорту та відповідних податків, та такі, що не підлягають звичайному митному контролю.

З метою забезпечення належного митного контролю у спецiальних митних зонах митнi органи мають право:

•          здiйснювати постiйний контроль та нагляд за кордонами спецiальних митних зон, а також за доступом у них;

•          вимагати вiд осiб, якi перемiщують товари через кордон спецiальної митної зони, ведення облiку руху таких товарiв з метою їх контролю;

•          проводити перевiрку товарiв, що перемiщуються через кордон спецiа-льної митної зони, з метою забезпечення здiйснення передбачених МКУ операцiй та недопущення перемiщення заборонених товарiв;

•          здiйснювати перевiрки товарiв, що знаходяться у спецiальних митних зонах;

•          здiйснювати iншi передбаченi законом заходи, спрямованi на забезпе-чення надiйностi митного контролю. У спецiальних митних зонах допускається здiйснення виробничих

та iнших комерцiйних операцiй з товарами за умови додержання поло-жень МКУ. Перелiк видiв товарiв та операцiй, що з ними здiйснюються, визначається у законi про конкретну спецiальну митну зону. Товари можуть перебувати у спецiальних митних зонах протягом усього часу функцiонування таких зон. При подальшому ввозі чи вивозі товарів з території спеціальних митних зон митні платежі сплачуються, а міри нетарифного регулювання застосовуються в залежності від походження товарів. Відповідальність за сплату митних платежів несе особа, яка завезла товари на спеціальну митну зону. У разi лiквiдацiї спецiальної митної зони власники товарiв, що перебувають у цiй зонi, або уповнова-женi ними особи зобов’язанi розпорядитися зазначеними товарами до моменту остаточного вирiшення усiх питань, пов’язаних з лiквiдацiєю спецiальної митної зони.

Митний склад — митний режим, вiдповiдно до якого ввезенi з-за меж митної територiї України товари зберiгаються пiд митним контролем

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

без справляння податкiв i зборiв i без застосування до них заходiв нетариф-ного регулювання та iнших обмежень у перiод зберiгання, а товари, що вивозяться за межi митної територiї України, зберiгаються пiд митним кон-тролем пiсля митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межi митної територiї України (ст. 212 МКУ).

На подібних складах товари знаходяться під митним контролем та встановлюється плата за надання послуг по зберіганню цих товарів. Влас-ником митного складу можуть бути будь-які суб’єкти підприємницької дія-льності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного складу. Відповідальність за зберігання товарів, які знаходяться на митному складі несе власник складу. Також він за власний рахунок забезпечує мате-ріально-технічне обладнання складу, його охорону та пропускний режим та веде облік товарів і подає звіти митним органам.

Декларування товарів при їх розміщенні на митному складі може здійснюватися посадовою особою митниці або власником складу, якщо він має свідоцтво про його визначення як декларанта. А при випуску товарів зі складу їх декларування може здійснювати ще і власник товару.

З товарами, якi перебувають у режимi митного складу, можуть прово-дитися такi операцiї:

1)         операцiї, необхiднi для забезпечення збереження цих товарiв;

2)         пiдготовка товарiв за дозволом митного органу до продажу (вiдчу-ження) та транспортування: подрiбнення партiй, формування вiдправ-лень, сортування, пакування, перепакування, маркування, наванта-ження, вивантаження, перевантаження та iншi подiбнi операцiї. Всі операції, які проводяться з товарами на митному складі не пови-нні змінювати характеристик цих товарів пов’язаних зі зміною їх класифі-кації за УКТ ЗЕД та повинні проводитись тільки з дозволу митного органу.

Строк зберiгання товарiв, ввезених iз-за меж митної територiї Украї-ни, в режимi митного складу не може перевищувати трьох рокiв з дати по-мiщення цих товарiв у зазначений режим. А строк зберiгання в режимi ми-тного складу пiдакцизних товарiв, ввезених iз-за меж митної територiї України, не може перевищувати трьох мiсяцiв з дати помiщення їх у цей режим. Товари, ввезенi iз-за меж митної територiї України, що зберiгають-ся у режимi митного складу, до закiнчення строкiв зберiгання, повиннi бути задекларованi власником або уповноваженою ним особою до iншого митного режиму. Товари, що вивозяться за межi митної територiї України, можуть зберiгатися в режимi митного складу протягом трьох мiсяцiв з дати

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

помiщення їх у цей режим. До закiнчення зазначеного строку такi товари мають бути вивезенi за межi митної територiї України. Заборонено зберіга-ти на митному складі вантажі гуманітарної допомоги.

Для зберiгання товарiв у режимi митного складу використовуються спецiально обладнанi примiщення, резервуари, майданчики — митнi лiцензiйнi склади. Лiцензування дiяльностi, пов’язаної з вiдкриттям та екс-плуатацiєю митних лiцензiйних складiв (МЛС), здiйснюється вiдповiдно до Закону України Про лiцензування певних видiв господарської діяльності» та лiцензiйних умов.

МЛС може бути двох типів:

•          відкритого — це МЛС, який використовується для зберігання товарів будь-якої особи;

•          закритого — це МЛС для зберігання товарів, що належать власнику

складу.

Ліцензія на право відкриття та експлуатацію МЛС може бути анульо-вана або її дія може бути призупинена на термін до трьох місяців.

Призупинення дії ліцензії до 3х місяців або її анулювання може вини-кати у наступних випадках:

•          не функціонування МЛС протягом чотирьох місяців;

•          неодноразове прийняття (як і не прийняття) рішень (дій) власником складу, щодо діяльності МЛС, які можуть привести до порушення ми-тного законодавства;

•          якщо за повідомленням від державних служб та уповноважених ор-ганів власником МЛС допущення порушення чинного законодавства щодо ЗЕД. Анулювання ліцензії може бути у наступних випадках:

•          невиконання вимог начальника митного органу, в зоні діяльності яко-го відкрито МЛС, щодо призупинення дії ліцензії;

•          повторне скоєння порушень, за які проводилось припинення дії ліцен-зії (не функціонування МЛС протягом 3х місяців, порушення митних правил, порушення діючого законодавство у сфері ЗЕД та інше);

•          заведення кримінальної справи за злочини у сфері ЗЕД;

•          виявлення порушень чинного законодавства в ході перевірки діяльно-сті МЛС ДМСУ. При скасування ліцензії власник МЛС зобов’язан не пізніше

7 днів після наказа про її скасування передати ліцензія в митний ор-ган. Власник МЛС, після скасування ліцензії зобов’язан забезпечити

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

зберігання товарів під митним контролем до кінцевого терміну їх ви-пуску зі складу.

Магазин безмитної торгiвлi — митний режим, вiдповiдно до якого товари, а також супутнi товарам роботи, не призначенi для споживання на митнiй територiї України, знаходяться та реалiзуються пiд митним контро-лем у пунктах пропуску на митному кордонi України, вiдкритих для мiжна-родного сполучення, iнших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податкiв, установлених на експорт та iмпорт таких товарiв, та без застосування заходiв нетарифного регулю-вання (ст. 225 МКУ).

Власником магазину безмитної торгiвлi може бути лише пiдприємст-во-резидент. Власник магазину безмитної торгiвлi зобов’язаний:

•          по-перше, своєчасно декларувати митному органу товари, що надхо-дять до магазину чи вибувають з магазину, та подавати всi документи, необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення;

•          по-друге, виключити можливiсть надходження до магазину та вилу-чення з магазину товарiв поза митним контролем;

•          по-третє, дотримуватися положень цього Кодексу та iнших законо-давчих актiв України щодо умов дiяльностi магазинiв безмитної торгiвлi;

•          по-четверте, вести облiк товарiв, що надходять до магазину безмитної торгiвлi та реалiзуються ним, i подавати митним органам, в зонi дiя-льностi яких знаходиться магазин безмитної торгiвлi, звiт про рух то-варiв у магазинi за формою, встановленою спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi митної справи. Розташування магазинiв безмитної торгiвлi та умови реалiзацiї в них

товарiв повиннi виключати можливiсть безпосереднього ввезення цих то-варiв для споживання на митнiй територiї України.

Примiщення магазину безмитної торгiвлi може включати в себе: тор-говельний зал (зали), у тому числi бари та пункти громадського харчуван-ня; допомiжнi примiщення; склад магазину. Магазини безмитної торгiвлi здiйснюють торгiвлю всiма видами продовольчих i непродовольчих товарiв вiтчизняного (на умовах експорту) та iноземного походження, крiм товарiв, якi забороненi вiдповiдно до законодавства до ввезення, вивезення та тран-зиту через територiю України.

В магазині безмитної торгівлі можуть реалізовуватися будь-які това-ри крім заборонених до ввозу на Україну, вивозу з держави або реалізації

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

на території України. Продаж товарів здійснюється за готівкою. Заборо-няється:

•          оптова торгівля;

•          продаж товарів за зразками;

•          торгівля за попереднім замовленням;

•          торгівля з доставкою до дому;

•          торгівля з розстроченням сплати;

•          продаж товарів з допомогою приміщень та складів. Товари, які реалізуються у магазині безмитної торгівлі повинні мати

спеціальне маркування (яке узгоджене з митним органом) та бути упакова-ні для роздрібної торгівлі. При купівлі товарів працівники магазину роб-лять відмітку у декларації особи, яка виїжджає за межі митної території України. Якщо товар не вивозиться за межі України, він обкладається ми-том (за винятком українських товарів).

Строк перебування товарiв у режимi магазину безмитної торгiвлi не може перевищувати трьох рокiв з дня їх помiщення у цей режим. Пiсля за-кiнчення або впродовж зазначеного строку товари можуть бути заявленi митному органу:

•          для вiльного обiгу на митнiй територiї України;

•          для вiльного обiгу за межами митної територiї України;

•          для помiщення в режим митного складу;

•          для знищення пiд митним контролем. Порядок вiдкриття, лiквiдацiї магазинiв безмитної торгiвлi, а також

правила продажу ними товарiв встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв Укра-їни. Дія дозволу на відкриття «Магазину безмитної торгівлі» може бути призупинена на певний строк або може бути анульована, що визначено від-повідною постановою Кабінету Міністрів України. Рішення про призупи-нення дії дозволу може прийматися ДМСУ за поданням начальника митни-ці, командира загону прикордонного контролю або керівника державної податкової адміністрації, в зоні діяльності яких відкрито «Магазин безмит-ної торгівлі», у разі:

•          неодноразового порушення нормативно-правових актів щодо режиму «Магазин безмитної торгівлі»;

•          порушення митних правил або податкового законодавства;

•          порушення режиму в пункті пропуску на Державному кордоні України.

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

Анулювання дозволу може застосовуватися у разі:

•          невиконання вимог, зазначених у рішенні про призупинення дії дозволу;

•          будь-якого порушення, якщо раніше вже застосовувалося призупи-нення дії дозволу;

•          зміни організації режиму зони митного контролю;

•          якщо подовження дії дозволу не відповідає економічній політиці

України.

Повторна заява про видачу дозволу на право відкриття магазину без-митної торгівлі може бути розглянута в строки, визначені постановою КМУ. Ліквідація «Магазину безмитної торгівлі» здійснюється у порядку, встановленому ДМСУ, та у разі:

•          заяви власника про ліквідацію «Магазину безмитної торгівлі»,

•          анулювання дозволу, за рішенням спільної робочої групи ДМСУ та

Держкомкордону.

За збереження на складі магазина товару під митним контролем, лік-відованого «Магазину безмитної торгівлі», його власником сплачуються митні збори, починаючи з дати набрання чинності рішення про ліквідацію. Товари у цьому випадку підлягають декларуванню власником до іншого митного режиму, передбаченого ст. 226 МКУ. При цьому товари вітчизня-ного виробництва підлягають декларуванню за спрощеною схемою, що ви-значається ДМСУ. Рішення Держкомкордону та ДМСУ про відмову у ви-дачі дозволу, призупинення його дії чи анулювання може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства.

Існують ще два специфічних митних режиму, такі як знищення або руйнування та відмова на користь держави. Товари, ввезені на митну тери-торію України, розміщуються під такі режими в тих випадках, коли з при-чин економічного або іншого характеру продовження зовнішньоекономіч-ної діяльності є недоцільним, наприклад, при збитковості або неможливос-ті реалізації таких товарів на внутрішньому ринку. В таких випадках стяг-нення мита та митних зборів не відбувається, а витрати щодо знищення або передачі товарів несе їх власник.

Знищення або руйнування — митний режим, вiдповiдно до якого товари, ввезенi на митну територiю України, знищуються пiд митним конт-ролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податкiв, установлених на iмпорт, а також без застосування заходiв нетарифного регулювання до товарiв, що знищуються або руйну-ються (ст. 243 МКУ).

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

Знищенню або руйнуванню підлягають тільки фактично ввезені в Україну товари, які знаходяться під митним контролем та заявлені у відповідний митний режим незалежно від мети їх переміщення через митний кордон України. Товари, щодо яких прийнято рішення про їх знищення або руйнування, можуть передаватись на тимчасове зберіган-ня під митним контролем за погодженням з митним органом у належно обладнанні для опечатування та пломбування місця схову. Відповідаль-ність за збереження до вирішення питання про знищення або руйнуван-ня, несе власник даного товару або уповноважена особа (декларант, митний брокер) на умовах угоди (договору). Знищення або руйнування здійснюється підприємством, яке пройшло атестацію на виконання цих робіт.

Знищення або руйнування товарiв допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявностi дозволiв iнших органiв державної влади, що здiйснюють вiдповiдно до їхньої компетенцiї конт-роль пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України. Знищення або руйнування товарiв здiйснюється за рахунок їх власника чи iншої заін-тересованої особи.

Знищенню або руйнуванню під митним контролем підлягають товари:

•          які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативних документів стосовно відповідних видів товарів щодо їх споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров’я люди-ни, майна і довкілля;

•          на які строк придатності до споживання або використання закінчився;

•          яким з метою збуту виробником (продавцем) навмисно надано зовні-шнього вигляду, або окремих властивостей певного вигляду, і немож-ливо ідентифікувати їх як товар, за який він видається;

•          на які немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують їх якість та безпеку;

 

•          у інших випадках, передбачених законодавством України. Митний орган вправі відмовити у наданні дозволу на розміщення то-варів у митний режим знищення або руйнування у випадках, коли знищен-ня або руйнування неякісних та небезпечних товарів може:

•          заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;

 

•          негативно вплинути на здоров’я населення або створити небезпеку життя людям, тваринному та рослинному світу;

•          спричинити витрати для держави;

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

•          коли митний орган не має можливості здійснення контролю за фактичним його знищенням або руйнуванням;

•          в інших випадках, визначених законодавством України.

Проведення операцій по знищенню або руйнуванню товарів під митним контролем вважається правомірним, якщо на це є рішення (погодження) спеціальних органів виконавчої влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України згідно зі ст. 227 МКУ. Знищення може проводитися шляхом

хімічної, механічної або іншої дії (спалювання, руйнування), в результаті

якої товари цілково знищуються, а їх відновлення неможливе.

Не підлягають розміщенню у митний режим знищення або руйнуван-ня товари:

•          заборонені до ввезення в Україну;

•          заборонені до транзиту через митну територію України;

•          на ввезення яких не надано дозволи уповноваженими органами дер-жавної влади, що виконують відповідні контрольні функції;

•          розміщені в режимах імпорту, експорту, тимчасового вивезення і тра-нзиту;

•          вилучені або затримані митними органами як предмети порушення митних правил на підставі статей МКУ, якими передбачена конфіска-ція таких предметів;

•          електроенергія;

•          ядерні матеріали, спеціальні розщеплювальні матеріали;

•          радіоактивні відходи;

•          особливо небезпечних хімічних речовин;

•          отруйні речовини;

•          небезпечні відходи;

•          в результаті знищення або руйнування яких утворюються особливо не-безпечні хімічні та отруйні речовини, небезпечні і радіоактивні відходи;

•          неякісні або непридатні до споживання товари гуманітарної допомоги;

•          неякісна та небезпечна продукція, яка класифікується у 1–24 групах згідно з УКТ ЗЕД;

•          культурні цінності;

•          представники тваринного та рослинного світу, які відповідно до зако-нів України та міжнародних договорів України, укладених в установ-леному законом порядку, охороняються державою.

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

Знищення або руйнування проводиться в присутності власника товару або особи, уповноваженої ним (брокер, декларант). Після чого складається акт про знищення або руйнування, який підписується всіма членами ко-місії, власником товару або особою, уповноваженою ним (брокером, декла-рантом) та завіряється печатками. Акт про знищення або руйнування скла-дається у довільній формі (за виключенням акта на знищення, утилізацію неякісних лікарських засобів). Обов’язково в акті зазначається:

•          дата та місце складення;

•          назва товару, особливі його ознаки;

•          кількість (вага, місце, об’єм тощо);

•          кількість залишків (відходів);

•          спосіб, дата і місце знищення або руйнування;

•          перелік осіб, присутніх при знищенні;

•          інша інформація, необхідна для загальної характеристики. Акти, ВМД та інші підтверджуючі документи передаються на збері-гання в архів митниці.

Вiдмова на користь держави — митний режим, вiдповiдно до якого власник вiдмовляється вiд товарiв, що перебувають пiд митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимi вiдмови на користь держави на товари не нараховуються i не справляються податки i збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання (ст. 246 МКУ).

Таким чином відмова від товару — добровільна заява власника (де-кларанта) про передачу товару, який перебуває під митним контролем, на користь держави без будь-яких умов на свою користь.

На перший погляд, назва митного режиму дає зрозуміти, що не вигід-но суб’єкту ЗЕД, який затратив кошти на ввезення товару на митну терито-рію України, просто так відмовитись від нього на користь держави. Але в митній практиці такий митний режим застосовується достатньо часто, і як правило, в даний митний режим попаде виставочне майно, рекламна про-дукція та інші товари, зокрема, тимчасово ввезені на митну територію України. Власника (декларанта) спонукає відмовитись від свого товару насамперед таке:

•          неможливість або невигідність розміщення товару в митний режим імпорт, так як виникає ряд видатків та додаткових зусиль для вирі-шення питань, пов’язаних з тарифним та нетарифним регулюванням;

•          транспортування, перевезення, завантаження, розвантаження та вико-нання інших робіт;

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

•          зменшення матеріальних збитків до мінімуму і звільнення від митних процедур;

•          збереження іміджу та ділової репутації на ринку. Для того щоб отримати дозвіл на розміщення товару в митний режим

відмова на користь держави, власник (декларант) має звернутись до митно-го органу (за місцем акредитації, в пункті пропуску, або за місцем знахо-дження товару) з письмовою заявою для отримання дозволу на подання ВМД та оформлення товару у відповідному митному режимі.

До заяви, крім ВМД, долучаються всі товаросупровідні документи, в яких зазначено кількість, вага, характер товару, його назва, інші характе-ристики, документи, які засвідчують право власника розпоряджатись то-варами відповідно до Закону України, дозволи, надані іншими органами державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції конт-роль під час переміщення товарів через митний кордон України, згідно ст. 27 МКУ та обов’язково зазначається причина відмови. Митний орган має право не надати дозволу на розміщення товару, який знаходиться під митним контролем у митний режим відмова на користь держави з огляду на наявність достатніх підстав вважати про недоцільність розміщення йо-го у такий режим.

Не можуть бути заявленими (розміщені) в митний режим відмови на користь держави відповідно:

•          товари (предмети), які заборонені до ввезення в Україну;

•          товари, які не знаходяться на митний території України;

•          товари, які не можуть бути пред’явлені та фактично передані митним органам при декларуванні;

•          товари, які не є власністю особи, яка відмовляється від товарів на ко-ристь держави та якщо немає згоди власника;

•          товари, щодо яких не проведено встановлених законодавством Украї-ни видів контролю;

•          товари, які потребують особливих умов зберігання, у випадках, коли митний орган не має можливості їх забезпечити;

•          товари (предмети), які перебувають під митним контролем у режимі: а) знищення або руйнування; б) реімпорт; в) випущені у вільний обіг; г) тимчасово ввезені на митну територію України.

•          відходи та залишки після знищення або руйнування;

•          товари неліквідні або неякісні щодо яких закінчився термін викорис-тання (споживання);

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА

•          радіоактивні та іонізуючі матеріали;

•          збиткові товари, які можуть завдати державі витрати;

•          товари, які можуть спричинити шкоду здоров’ю людей, загрожувати їх життю, а також тваринному та рослинному світу;

•          інші товари, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Підставою для розміщення товарів на склад митного органу є дозвіл

митного органу, із складанням акта прийняття-передавання. Власник має забезпечити доставку товарів на склад митного органу до здійснення мит-ного оформлення. Оцінка товарів провадиться комісією, яка утворюється митним органом, у складі його посадовців та представників державних по-даткових інспекцій й організацій, які здійснюватимуть розпорядження цим майном та спеціалістів-експертів. За результатами роботи комісії склада-ється акт опису, оцінки та передачі товарів. Митне оформлення товарів від-повідно до режиму відмови на користь держави здійснюється із застосу-ванням вантажної митної декларації у встановленому порядку.

Таким чином, митні режими по низці вищезазначених ознак можна згрупувати у різні групи. Наприклад В Науменко, розподіляє митні режими на три групи:

•          І група — митні режими які застосовуються до основної маси об’єктів зовнішньоекономічних операцій — імпорт, експорт, реімпорт, реекс-порт, спеціальна митна зона;

•          ІІ група — митні режими, які використовуються в межах надання ці-лої низки послуг за ЗЕД та дозволяючи використовувати товари лише для певних цілей при дотриманні обмежень, встановлених законодав-ством — митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасо-ве ввезення (вивезення). Також до цієї групи можна віднести митні режими, що застосовуються до товарів які переміщуються через мит-ний кордон України рамках операцій по представленню таких послуг, як переробка, монтаж, збір, наладження, ремонт та ін. — переробка на митній території України, переробка за межами митної території України;

•          ІІІ група — митні режими, які застосовуються при перепиненні зовні-шньоекономічних операцій у зв’язку з неможливістю або неефектив-ністю проведення подальших дій з товарами на внутрішньому ринку — знищення або руйнування, відмова на користь держави, реімпорт. В залежності від виду зовнішньоекономічної операції митні режими

можливо поділити на п’ять груп:

 

Розділ 2 МИТНІ РЕЖИМИ

•          І група — експортні операції — експорт, переробка за межами митної територiї України, тимчасове вивезення;

•          ІІ група — імпортні операції — імпорт; митний склад; магазин безми-тної торгівлі; переробка на митній території; тимчасове ввезення; спе-цiальна митна зона; знищення або руйнування; відмова на користь держави.

•          ІІІ група — реекспортні операції — реекспорт;

•          ІV група — реімпортні операції — реімпорт;

•          V група — транзитні операції — транзит. В світової практиці використовується ще одна класифікація митних

режимів, в основу якої покладено ознаки завершеності дій, які пов’язані з певним митним режимом:

•          І група — завершені — імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, спецiаль-на митна зона, знищення або руйнування, вiдмова на користь держави.

•          ІІ група — незавершені — тимчасове ввезення (вивезення), митний склад, магазин безмитної торгiвлi, переробка на митнiй територiї України, переробка за межами митної територiї України, транзит Але, на нашу думку більш вдалою класифікація для розуміння є наступна

класифікація митних режимів, в якій вони теж розподіляються на п’ять груп.

До І групи відносяться режими, які використовуються при здійсненні зовнішньоторговельних операцій пов’язаних з продажем організаціям това-рів в інші держави та придбанням товарів для українських споживачів — імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, тимчасове ввезення (вивезення), а також митний режим спецiальна митна зона.

До II групи відносять режими, у яких при переміщенні товарів через кордон, митні органи здійснюють деякі операції для осіб, які перевозять товари або чинять їм послуги — митний склад та магазин безмитної торгівлі.

III        група об’єднує режими у яких перевезення товарів через кордон пов’язано з їх переробкою в іншій державі — переробка на митній терито-рії, переробка поза митною територією.

IV        група — це режими які використовуються у зв’язку з припиненням зовнішньоекономічних операцій, пов’язаних з неможливістю чи неефекти-вністю реалізації товарів на ринку — знищення або руйнування, відмова на користь держави.

V         група — це режим, в якому товари не купуються і не реалізуються

українськими організаціями, а перетинають митний кордон України з метою доставки з однієї іноземної держави в другу — транзит.

 

Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА