2.3. Застосування аналізу беззбитковості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 

Загрузка...

Оцінка ризику виробництва

Аналіз рівня беззбитковості дозволяє опосередковано врахува-ти невизначеність ринкової ситуації і служити своєрідним індика-тором ризику виробництва.

Для цього рівень беззбитковості необхідно порівняти з обсягом реалізації, тобто визначити межу безпеки (margin of safety). Межа безпеки (MS) - це надлишок запланованого (фактичного) обсягу реалізації над рівнем беззбитковості. Вона показує, на яку величину можна зменшити обсяги реалізації до того, як фірма почне зазнава-ти збитків. Межу безпеки розраховують за формулою:

MS = TR - TR

або

MS = Q - Qg

де: MS -межа безпеки (в гривнях або натуральному вимірі);

TR, Q - заплановані (фактичні) обсяги реалізації відповідно у вартісному і натуральному вимірі.

TR, Q - рівень беззбитковості відповідно у вартісному і нату-ральному вимірах.

Межа безпеки може також бути розрахована у відсотковому ви-мірі за формулою:

.„        MS   .„

Mb, % =          хІОО

 S

або

 MS   іпп

MS, % = —xlUU.

Для кращого розуміння сутності межі безпеки розглянемо при-клад двох фірм А і В які мають однакові обсяги реалізації і прибут-ки, табл. 2.9.

Частина 2. Планування і управління прибутком

 

Межа безпеки

Таблиця 2.9

 

Показники, грн         Фірма А          Фірма В

 

            Усього            %         Усього            %

Обсяг реалізації (TR) Змінні витрати (VC) 200 000 150 000        100

75        200 000 100 000        100 50

Прибуток покриття (СМ)     50 000 25        100 000           50

Постійні витрати (FC)          40 000             90 000

Прибутки до оподаткування (Pr)    10 000             10 000

Рівень беззбитковості (BEP)            160 000                      180 000          

Межа безпеки (MS)  40 000 20        20 000 10

Межа безпеки свідчить, що якщо обсяги реалізації зменшаться лише на 20 000 грн, то фірма В опиниться нарівні беззбитковості, тоді, як фірма А ще буде отримувати прибутки. Отже становище фірми А на ринку більш надійне, вона менше залежить від змін зовнішнього середовища, а, відповідно, вона менше ризикує стати банкротом.

Межа безпеки визначає можливі кордони маневру фірми як в ціновій політиці, так і в зменшенні обсягів виробництва і реалізації продукції в не-сприятливих ринкових умовах (зменшення попиту, зростання конкуренції та інше). Графічно формування межі безпеки фірми зображено на рис. 2.13.

Доходи,          Доходи від реалізації

витрати

ВЕР

Обсяг реалізації

S(Q)

Сукупні витрати

Рис. 2.13. Графік межі безпеки

З рис. 2.13 видно, що чим більше різниця між планованим (фак-тичним обсягом) реалізації та рівнем беззбитковості, тим менше фірма залежить від змін зовнішніх факторів.

Отже зусилля менеджерів мають бути спрямовані на зменшення рівня беззбитковості або на збільшення обсягу реалізації.

Економічна теорія управління фірмою

Приклад, наведений в табл. 2.9, свідчить, що рівень беззбитко-вості може опосередковано враховувати невизначеність ринкової ситуації і служити своєрідним індикатором ризику виробництва.

Для цього рівень беззбитковості необхідно порівняти із вироб-ничою потужністю фірми, а отримане співвідношення порівняти із встановленою шкалою, табл. 2.10.

Опосередкована оцінка ризику виробництва здійснюється за формулою:

Op = Qm : BEP

де Op – опосередкована оцінка ризику;

Qm – виробнича потужність фірми, в одиницях;

ВЕР – рівень беззбитковості, од.

Слід відмітити, що як виробнича потужність, так і рівень без-збитковості можуть бути подані у вартісному вимірі.

Під цю формулу розроблена шкала ризику і надійності бізнесу і наводяться рекомендовані ризикові норми ефективності капітало-вкладень. Вся необхідна інформація міститься в табл. 2.10.

Таблиця 2.10.

Надійність і ризик бізнесу й капітальних вкладень в нову підприємницьку справу

 

Відношення виробничої потужності до рівня без-збитковості (О )                                                                                         

Характеристика надійності бізнесу                                                                                  

Характеристика рівня ризику                                                                                           

Рекомендована корегу-юча норма ефективності капітальних вкладень з врахуванням ризику                                                                                           

Частина 2. Планування і управління прибутком

Рекомендації цієї таблиці допоможуть правильно зорієнтувати-ся при визначенні обсягів реалізації продукції, а також оцінці ефек-тивності капіталовкладень.

Аналіз умов беззбитковості цінових рішень

При прийнятті рішень щодо ціни реалізації продукції менедже-ри стикаються із проблемою узгодження антагоністичних інтересів. Фінансові менеджери виходять з того, що ціна має бути настільки високою, щоб покрити витрати і забезпечити прибуток. Маркетоло-ги та менеджери з продажів вважають, що ціни мають бути настіль-ки низькими, щоб забезпечити необхідний обсяг реалізації.

Забезпечити оптимальне поєднання інтересів та прийняти ефек-тивне рішення щодо встановлення ціни допомагає аналіз додаткової беззбитковості. Для здійснення цього аналізу необхідно визначити-ся з базовим варіантом, який відбиває поточні або плановані обсяги продажу і прибутковості за умов поточної ціни. Після цього необ-хідно з’ясувати наступне:

–    на скільки треба збільшити обсяги реалізації для збільшення до-ходів за умов зменшення ціни; –    на скільки можуть зменшитися рівні реалізації, перш ніж зрос-тання ціни стане нерентабельним.

Відповіді на ці питання залежать від значення прибутку покрит-тя. Для обґрунтування відповідей розглянемо фірму «Комфорт», яка виробляє і продає електрочайники.

Місячні показники діяльності фірми «Комфорт» наведено в та-блиці 2.11.

Таблиця 2.11

План прибутку, грн (базовий варіант)

 

Показники     Сукупні витрати       В розрахунку на од.  У відсотках

TR (1500 од.) VC       225 000 150 000        150 100           100 67

мс        75 000 50        33

FC       50 000            

Pr        25 000            

BEP, од.          1000               

Економічна теорія управління фірмою

Менеджери фірми планують 10% зменшення ціни, тому що це, на думку керівництва фірми, зробить продукцію більш конкурентоспромож-ною і дозволить збільшити обсяги реалізації. Менеджери впевнені, що це не вимагає додаткових постійних витрат. Наскільки має зрости обсяг ре-алізації фірми, щоб фірма отримувала прибуток не менше, ніж 25 000 грн. Іншими словами, якою має бути беззбиткова зміна обсягу реалізації?

Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати зміну прибутку покриття, табл. 2.12.

Таблиця 2.12

План прибутку, грн (варіант зменшення ціни)

 

Показники     В розрахунку на од.  Сукупні значення      Зміни порівняно з базовим варіантом

TR (1500 од.) VC       135 100           202 500 150 000        -22 500 0

мс        35        52 500 -22 500

FC                   50 000 0

Pr                    2 500   -22 500

BEP, од.          1428                +428

З таблиці видно, що зменшення ціни реалізації на 10% за умов базового обсягу продажу призведе до зростання рівня беззбитко-вості на 428 одиниць. Крім того доходи від реалізації, а відповідно і сукупний прибуток покриття, а також сукупний прибуток до опо-даткування зменшилися на 22 500 грн.

Отже мінімальне (беззбиткове) зростання обсягу реалізації має бути та-ким, щоб компенсувати зменшення прибутку покриття. Цю мінімальну кіль-кість можна визначити, якщо поділити суму скорочення сукупного прибутку покриття (22 500 грн) на новий одиничний прибуток покриття (35 грн). Отже беззбиткова зміна обсягу реалізації становить 643 одиниці продукції.

Мінімальну зміну обсягу реалізації, яка необхідна для збережен-ня базового рівня прибутку покриття, можна розрахувати й інакше, а саме за формулою:

 

АВЕР, %--

 

-ЛР

СМ^+АР

 

хІОО,

 

 

 

де: ΔВЕР – беззбитковий приріст обсягу реалізації, %;

ΔР – зміна ціни, грн;

СМод. – одиничний прибуток покриття (базові значення), грн.

 

Частина 2. Планування і управління прибутком

У цій формулі зміну ціни та одиничний прибуток покриття мож-на відображати в грошовому вимірі, відсотках або частках. Резуль-татом буде відсоткове значення зміни кількості реалізації продукції, яке необхідне для того, щоб сукупний прибуток покриття залишив-ся на базовому рівні.

Знак «мінус» в чисельнику показує залежність між ціною і обся-гом реалізації: зменшення ціни супроводжується зростанням обсягу реалізації і навпаки, зростання ціни веде до зменшення обсягу ре-алізації, необхідного для досягнення конкретного рівня рентабель-ності.

Скористаємося останньою формулою для прикладу з фірмою «Комфорт»:

-(-15) АВЕР, % = ±—іх 100 = 42,85%. 50-15

Тобто зменшення ціни на 10% буде рентабельним тільки за умов, що обсяг реалізації зросте не менше ніж на 42,85%. Це означає, що фірма має продавати як мінімум 643 одиниці продукції, щоб зберег-ти базовий рівень рентабельності:

AQ = 0,4285 х 1500 = 643 од. Досить часто цінова стратегія передбачає не тільки зміни ціни, a й витрат. У випадку, коли змінні витрати змінюються одночасно із зміною ціни, необхідно скористатися наступною формулою: АВЕР, %=      -(AP-AAfc)      х100 CMa+(AP-AAVC)

де: ДВЕР - беззбитковий приріст обсягу реалізації, %;

ДР - зміна ціни, грн;

CM   - одиничний прибуток покриття (базові значення), грн.

од.

AAVC - зміна середніх змінних витрат, грн.

У даному випадку, параметри правої частини формули мають бути подані лише в грошових одиницях. Крім того, слід відзначити, що вираз (ДР - AAVC) - це зміна одиничного прибутку покриття, а знаменник (базові значення одиничного прибутку покриття плюс його зміна) - це нове значення одиничного прибутку покриття. Та-ким чином, останню формулу можна записати у вигляді:

Економічна теорія управління фірмою

ДВЬР, % =     * іии,

СМод.(1)

де: ДВЕР - беззбитковий приріст обсягу реалізації, %; ДСМ   - зміна одиничного прибутку покриття, грн.

ОД.

CM   (1) - нове значення одиничного прибутку покриття, грн.

Отже, якщо фірма «Комфорт» планує зменшення ціни на 10% (15грн), а зменшення середніх змінних витрат на 5 грн, то зміна оди-ничного прибутку покриття складе:

ДСМ    = (ДР - ДАУС) = (- 15 - (-5)) = - 10

Тоді нове значення одиничного прибутку покриття буде дорів-нювати 40 грн (50 - 10). Отже беззбитковий приріст обсягу реаліза-ції має становити не менше ніж 25%:

ДВЕР = - (- 10) : 40 = 0,25

В натуральному вимірі це складе 1500 х 0,25=375 одиниць продукції.

Слід звернути увагу на те, що в даному випадку обсяг реалізації має зрости набагато менше, ніж у випадку, коли відбувалася зміна лише ціни реалізації (на 25% проти 42,85%). Це пояснюють тим, що зменшення середніх змінних витрат призводить до зростання оди-ничного прибутку покриття.

У деяких випадках зміна ціни одночасно супроводжується змі-ною постійних витрат. Для того, щоб врахувати одночасні зміни ціни і постійних витрат, необхідно скласти розрахунки для:

а)         беззбиткової зміни обсягу реалізації за умов змін ціни;

б)         беззбиткового приросту обсягу реалізації, що компенсує приріст

постійних витрат.

Слід звернути увагу на те, що беззбиткову зміну обсягу реаліза-ції за умов змін ціни розраховують у відсотках, а беззбитковий при-ріст обсягу реалізації за умов зростання постійних витрат - у нату-ральному вимірі. Тому розрахунки беззбиткового приросту обсягу реалізації за умов одночасної зміни ціни і постійних витрат можна здійснювати двома способами:

а)         у натуральному вимірі:

,„„_,      -ДСМод. _        AFC

ДВЬР =           *Оо-\  ;

н    СМод(1)    ^     СМод(1)

б)         у відсотковому вимірі:

Частина 2. Планування і управління прибутком

 

r -ДСМод.      AFC       .   лпп

ДВЕР  = L      !~        J * 1UU,

"     СМод(1)     СМод(1)*бо

в.

де:ДВЕР ,ДВЕР - беззбиткова зміна обсягу реалізації відповід-но в натуральному та відсотковому вимірі; ОФ - базовий обсяг продажу, од.; ДСМ   , CM   (1) - відповідно зміна і нове значення одиничного

од/       одЛ

прибутку покритя, грн;

ДБС - зміна постійних витрат, грн.

Практичне застосування цих формул розглянемо на прикладі фірми «Комфорт». Фірма планує зменшити ціни на 10%. Ця знижка буде доцільною за умов зростання обсягів реалізації на 42, 85%. Те-пер припустимо, що для забезпечення цього зростання фірмі необ-хідно взяти в оренду устаткування. Місячна орендна плата стано-вить 700 грн.

Використання нового устаткування збільшить виробництво продукції на 680 одиниць. Але чи є це достатнім? Для відповіді на це запитання необхідно знайти мінімальне зростання обсягу реалізації, яке дозволить компенсувати зменшення ціни на 10% і щомісячний приріст витрат на оренду 700 грн. Отже

ВЕРн = 0,4285x1500 + 700/35 = 663 од.

У відсотковому вигляді обсяг реалізації має зрости так:

700

ВЕР = (0,4285 л         ) х 100 = 44,18%.

в          35*1500

Отже фірма зможе отримувати прибутки за умов зменшення ціни на 10%, якщо обсяг реалізації зросте більше ніж на 663 одиниці (44,18%), що трохи менше ніж 680 одиниць, які додасть нове устаткування.

Однак перш ніж прийняти рішення про зменшення ціни, роз-судливий менеджер має зважити ще на декілька моментів, а саме:

1)         яка ймовірність того, що обсяг реалізації зросте більше ніж без-збитковий мінімум;

2)         наскільки ймовірне зростання обсягу реалізації на величину меншу ніж беззбитковий мінімум;

3)         як швидко можна переглянути рішення при відсутності необхід-ного зростання обсягу реалізації.

Тобто приймаючи рішення щодо зменшення ціни, менеджер має бути впевненим в істотному зростанні обсягів продажу.