2.2. Практичні аспекти аналізу беззбитковості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 

Загрузка...

Графічний аналіз беззбитковості

Вплив змін факторів, що визначають рівень беззбитковості, на-очно видно на графіку беззбитковості. Для цього скористаємося, як «прямим», так і «оберненим» графіком беззбитковості.

Варіювання цінами реалізації

Графік демонструє, як зміни ціни реалізації продукції вплива-ють на рівень беззбитковості, рис. 2.7.

TR, тс\

т2іфиР2

Рг<Рі<Р2

77? і при Р\ 77?3приР3

QeiQei    Qe3  Q

Рис. 2.7. Вплив змін ціни на рівень беззбитковості

З цього графіка видно, що якщо ціна реалізації зростає (P1< Р2), то зростає і кут нахилу сукупного доходу від реалізації, а відповід-но, рівень беззбитковості зменшується (Qe1< Од2). Якщо ціна реалі-зації зменшується (Р3<Р1), то рівень беззбитковості збільшується (Qa3>Qe2). Отже між ціною реалізації й рівнем беззбитковості існує зворотний зв’язок.

Варіювання змінними витратами

Для аналізу впливу змін змінних витрат зручно використовува-ти «прямий» графік. На рис. 2.8 видно, що зростання змінних витрат (VC1<VC2) призводить до зростання рівня беззбитковості (Qв2<Qв3), а зменшення змінних витрат (VC3<VC1) приведе до зменшення рів-ня беззбитковості (Qв1<Qв2). Отже, між змінними витратами і рівнем беззбитковості існує прямий зв’язок.

Економічна теорія управління фірмою

 

TC2 при VC2 TCi при VCi        VC3<VCi<VC2

 

TR,TC,' VC,FC          \          

                        •          >

 

Рис. 2.8. Вплив змін змінних витрат на рівень беззбитковості

Варіювання постійними витратами

При аналізі впливу змін постійних витрат на рівень беззбитко-вості доцільно використовувати «обернений» графік беззбитковості. На рис. 2.9 видно, що зростання постійних витрат (FC<FC2) призво-

дить до зростання рівня беззбитковості (Qg2<Qg3), а зменшення по-

стійних витрат (FC3<FC1) веде до зменшення рівня беззбитковості (Qg1<Qg2). Отже між постійними витратами і рівнем беззбитковості існує прямий зв’язок.

TR

 TC2npnFC2 A

TR,TC,            ґ          TCmpjiFCi

VC, FC           ^у        ТСг при FC3  FC3<Fd<FC2

 

66

 

Qei Qei       Qei           Q

Рис. 2.9. Вплив змін постійних витрат на рівень беззбитковості

 

Частина 2. Планування і управління прибутком

Покриття складових постійних витрат

Розподіл постійних витрат на складові дозволить визначити рів-ні виробництва, які необхідні для покриття різних компонентів по-стійних витрат за умов конкурентної ціни реалізації, рис. 2.10.

TR ТС

TR, ТС, VC,FC

} % процент за користування кредитом

\ Інші

постшні витрати

бві      Qei     Qei

} Орендна плата

Рис. 2.10. Покриття складових постійних витрат

Згідно з графіком фірма не буде мати збитків і покриє всі свої виробничі витрати при рівні виробництва Qв3. Однак вона могла б функціонувати без збитків і на рівні виробництва Qв2, якби їй вда-лося домовитись з орендодавцем про відстрочення сплати орендної плати. Вона могла б функціонувати без збитків і на рівні Qв1, але за умов домовленості із банкіром про відстрочення сплати відсотків.

Суттєвою складовою постійних витрат фірми можуть бути амортизаційні відрахування, а також управлінські витрати. Таким чином аналіз складових постійних витрат може стати в нагоді при визначенні шляхів використання як власних ресурсів фірми, так і запозичених.

Варіювання цінами реалізації

Раніше було розглянуто вплив ціни реалізації на рівень беззбит-ковості за умов, що всю продукцію реалізують за однією ціною. При цьому припущенні графік сукупного доходу – пряма лінія. Однак продукція може бути продана за різними цінами. Наприклад в різ-них регіонах можна продавати різну кількість продукції за різними цінами. Графічно це виглядає так, рис. 2.11.

Економічна теорія управління фірмою

 

 

TR,TC

Qeo Qe\

Q

 

Рис. 2.11. Вплив диференціації цін на рівень беззбитковості

Аналіз графіка свідчить, що за умов реалізації продукції за різ-ними цінами (кількість продукції Q0 продають за більш високою ціною P1, ніж вся інша продукція) рівень беззбитковості зростає до Qe2 порівняно з рівнем беззбитковості Qe1, який досягався за умов продажу всієї продукції за єдиною ціною Р1.

Використання цього графіка може бути слушним при форму-ванні цінової стратегії фірми.

Зв’язок між обсягом реалізації і прибутком покриття

Графічно взаємозв’язок між плановим обсягом реалізації і су-купними прибутком покриття наведено на рис. 2.12.

TR

TR, ТС            \    Сукупний

Qe      Qm       Q

Рис. 2.12. Графік прибутку покриття

прибуток покриття

Частина 2. Планування і управління прибутком

Оскільки сукупний прибуток покриття складається з постійних витрат і прибутку до оподаткування, то в даному випадку зручно використовувати «обернений» графік беззбитковості.

З наведеного графіка видно, що при запланованому обсязі реа-лізації продукції Q фірма може отримати сукупний прибуток по-криття СМпл. Графік можна використовувати і навпаки: для визна-чення обсягу реалізації, необхідного для отримання запланованої величини сукупного прибутку покриття.

Аналіз чутливості критичних співвідношень

Аналіз впливу змін ціни реалізації, змінних та постійних витрат на рівень беззбитковості можна робити не лише графічно, а й алге-браїчно. Для цього згадаємо формулу, за якою розраховують коефі-цієнт покриття, а також формули, за якими розраховують сукупний дохід від реалізації і сукупний прибуток покриття. Отже:

CM    (S-VC)    (PxQ-AVCxQ)    (P-AVC)

VMK =    — =            =                      =          .   (2.1)

S          S          P*Q     P

Наведений у такому вигляді коефіцієнт покриття дозволяє здій-снити аналіз чутливості рівня беззбитковості до змін основних фак-торів.

Зміни цін на ресурси

За умов зміни ціни реалізації на ДР зміна коефіцієнта покриття складе:

ACMR = ™x   **

Р+АР

Тоді новий обсяг продукції, необхідний для досягнення рівня беззбитковості, буде дорівнювати:

CMR+ACMR

Можна інакше підійти до визначення нового рівня беззбитко-вості за умов зміни ціни, а саме: визначити беззбитковий приріст продажу у відсотках. Для цього скористаємося формулою:

Економічна теорія управління фірмою

ABEP =           xlOO,

CM^+AP

де: ABEP - беззбитковий приріст обсягу реалізації в результаті зміни ціни реалізації, %; АР - зміна ціни; CM , - одиничний прибуток покриття до зміни ціни реалізації.

У цій формулі величини змін ціни і одиничного прибутку по-криття можуть бути подані будь-яким, але однаковим засобом (в аб-солютному значенні, у відсотках або частках від одиниці). В резуль-таті все рівно буде отримано відсотковий показник того, наскільки має змінитися кількість продукції, що реалізується.

Зміни середніх змінних витрат

Вплив змін середніх змінних витрат визначають за такою фор-мулою:

ACMR =         .

Р

Тоді новий обсяг реалізації, необхідний для досягнення рівня беззбитковості, складе:

т.         ж

(CMR+ACMR)

Таким чином зростання змінних витрат веде до зростання рівня беззбитковості і навпаки: зменшення змінних витрат веде до змен-шення рівня беззбитковості.

Зміни постійних витрат

Вплив змін постійних витрат на рівень беззбитковості оцінюють за допомогою формули:

"    CMR

Тоді новий рівень беззбитковості (A7Kg) буде дорівнювати: АЩ=Щ+АЩ,

де TR - рівень беззбитковості до зміни постійних витрат.

Частина 2. Планування і управління прибутком

Отже зростання постійних витрат призводить до зростання рів-ня беззбитковості і, відповідно, зменшення постійних витрат сприяє зменшенню рівня беззбитковості.

Наведені формули враховують вплив на рівень беззбитковості лише одного з факторів за умов, що всі інші фактори залишаються незмінними. Однак в житті набагато частіше виникають ситуації, коли фірма передбачає одночасну зміну як ціни, так і витрат.

Зміни ціни і змінних витрат

Для того, щоб оцінити, як вплине на рівень беззбитковості одно-часна зміна ціни і змінних витрат, скористаємося формулою:

АВЕР=     -(АР-ААГС)

CM^+iAP-AAVC)

Слід звернути увагу на те, що в даному випадку величини, що використовуються для розрахунків, обов’язково мають бути подані в абсолютних грошових одиницях (в гривнях або іншій валюті).

Крім того, чисельник (AP-AAVC) являє собою зміну одинич-ного прибутку покриття, а знаменник (старий одиничний прибуток покриття плюс зміна одиничного прибутку покриття) фактично дорівнює новому значенню одиничного прибутку покриття. Тобто загальна формула розрахунку беззбиткового приросту реалізації (ДВЕР) має вигляд:

АВЕР = (-АСМ^ / СМ^ ) х 100,

де: АСМ^ - зміна абсолютної величини старого одиничного прибутку покриття;

СМ^ - нове значення одиничного прибутку покриття.

Зміни ціни й постійних витрат

Для визначення беззбиткового приросту реалізації за умов од-ночасної зміни ціни й постійних витрат необхідно знайти суму роз-рахунків:

а)         беззбиткової зміни обсягу реалізації за умов зміни ціни;

б)         беззбиткового приросту обсягу реалізації за умов приросту по-

стійних витрат.

Оскільки беззбитковий приріст обсягу реалізації за умов зміни ціни визначається у відсотках, а беззбитковий приріст обсягу реалі-

Економічна теорія управління фірмою

зації за умов приросту постійних витрат визначається у натурально-му вимірі, то розрахунки беззбиткового приросту реалізації за умов одночасного зміни ціни і постійних витрат можна здійснювати за двома формулами:

а)         для визначення беззбиткового приросту обсягу реалізації в на-

туральному вимірі:

АВЕР = (-АСМад /CM^xQg + AFC/CModV

б)         для визначення беззбиткового приросту реалізації у відсотково-

му обчисленні:

АВЕР = -АШЛ /Шм + AFCx ІОО/СМ^ хQ, де   Q. - початковий обсяг реалізації; АСМ^ - зміна одиничного прибутку покриття; СМод1 - нова величина одиничного прибутку покриття.

Аналіз впливу структурних змін

Аналіз беззбитковості виробництва можна використовувати при визначенні оптимальної структури реалізації продукції.

Структура обсягу продажу

В умовах випуску і продажу декількох видів продукції рівень беззбитковості буде залежати від комбінації, в якій продається ця продукція.

Розглянемо це на прикладі. Нехай фірма продає два наймену-вання продукції: A і Б. План прибутку буде мати такий вигляд, табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

План прибутку

 

Показники, грн         Товар  А         Товар  Б          Всього

 

            Сума   %

100

75 25   Сума   %

100 50 50        Сума   %

100

55 45

Доходи від реалізації (TR) Змінні витрати (VC)    20 000 15 000

            80 000 40 000

            100 000 55 000         

 

Прибуток покриття (CM)     5 000  

            40 000

            45 000

 

Постійні витрати (FC)                                                         27 000

 

Прибуток до оподаткування (Pr)               

                       

            18 000

 

Частина 2. Планування і управління прибутком

При такій структурі реалізації продукції рівень беззбитковості

дорівнює 60 000 грн:

= ^ = 27000 =

'    CMR     0,45

Але цей рівень беззбитковості збережеться до тих пір, поки не зміниться структура продажу.

Припустимо, що структура реалізації продукції змінилася на протилежну. Тоді план прибутку має такий вигляд, табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

План прибутку за нових умов

 

Показники, грн         Товар  А         Товар Б          Всього

 

            Сума   %

100

75 25   Сума   %

100 50 50        Сума   %

100 70 30

Доходи від реалізації (TR) Змінні витрати (VC)    80 000 60 000

            20 000 10 000

            100 000 70 000         

 

Прибуток покриття (CM)     20 000

            10 000

            30 000

 

Постійні витрати (FC)                                                         27 000

 

Прибуток до оподаткування (Pr)               

                       

            3 000  

 

Новий рівень беззбитковості становить 90 000 грн (TRв = 27 000/0,3).

Хоча загальний дохід від реалізації не змінився, зміна його структури призвела до зменшення як коефіцієнта покриття, так і прибутку. Коефіцієнт покриття зменшився на 15%, а прибуток до оподаткування став у 6 разів менше, ніж попередній. В свою чергу, рівень беззбитковості зріс від 60 000 грн до 90 000 грн. А це означає, що тепер необхідно продати більше продукції для того, щоб покрити ті ж самі постійні витрати.

Іноді структуру продажу оцінюють через середній одиничний прибуток покриття. Розглянемо це на прикладі. Припустимо, що фірма випускає і продає два товари – А і Б. Основні характеристики продажу цих товарів наведені в табл. 2.4.

Економічна теорія управління фірмою

Таблиця 2.4

Структура обсягу реалізації і одиничний прибуток покриття

 

Найме-           Одиничний при-      Загальна кількість      Сукупний прибуток

нування          буток покриття (СМод), грн            проданих одиниць   покриття (СМ), грн

товару

            1-й рік 2-й рік 1-й рік 2-й рік

А         5,00     1000    2000    5000    10 000

Б          3,00     3000    2000    9000    6000

Всього            4000    4000    14 000 16 000

            Середній СМод. (14 000 грн: 4000) 3,50

            Середній СМ од. (16 000     грн: 4000) 4,00          

Аналіз таблиці свідчить, що склад обсягу реалізації продукції першого року приносив 3,5 грн середнього одиничного прибутку покриття. Зміна структури продажу привела до зростання середньо-го одиничного прибутку покриття до 4 грн, хоча загальна кількість проданих одиниць продукції залишилася тією ж – 4000 одиниць. Зростання середнього одиничного прибутку покриття пояснюється збільшенням більш прибуткового товару А. Хоча загальна кількість проданих одиниць продукції не змінилася, сукупний і одиничний прибуток покриття змінилися саме завдяки зміні структури прода-жу.

Структура витрат

Якщо менеджер має можливість змінювати співвідношення між постійними та змінними витратами, то виникає проблема визначен-ня найкращого співвідношення. Вирішення цієї проблеми залежить від багатьох факторів і, насамперед, довгострокової тенденції про-дажу продукції і схильності менеджерів до ризику.

Нехай є дві фірми Х і Y, котрі мають різні структури витрат: у фірми X високі змінні витрати, у фірми Y високі постійні витрати. Плани прибутків фірм наведено в табл. 2.5.

Частина 2. Планування і управління прибутком

Таблиця 2.5

Порівняльна таблиця структури витрат (базовий варіант)

 

Показники, грн         Фірма Х          Фірма Y

 

            Усього            %         Усього            %

Обсяг реалізації (TR) Змінні витрати (VC) 100 000 60 000          100 60 100 000 30 000          100 30

Прибуток покриття (CM)     40 000 40        70 000 70

Постійні витрати (FC)          30 000 60 000

Прибуток до оподаткування (Pr)    10 000 10 000

Рівень беззбитковості (ВЕР)            75 000 85 714

Як визначити, котра із структур витрат краща: та, яка має більш високу питому вагу змінних витрат чи навпаки? Не існує єдиної від-повіді на це питання. Переваги можуть бути як в тому, так і в іншому випадках в залежності від обставин.

Можна стверджувати, що фірма Y зіткнеться з більш суттєвими змінами прибутку при змінах продажу продукції: з великими при-бутками в сприятливі роки і великими збитками в несприятливі. Фірма Х буде більш стабільною стосовно прибутку, але це поряд з ризиком втрати суттєвого прибутку у випадку довгострокового рос-ту продажів.

Припустимо, що кожна фірма збільшила продажі продукції на 10%. Тоді план прибутків матиме вигляд такий (табл.) 2.6.

Таблиця 2.6

План прибутків фірм (за умов зростання обсягів реалізації)

 

Показники, грн         Фірма Х          Фірма Y

 

            Усього            %         Усього            %

Обсяг реалізації (TR) Змінні витрати (VC) 110 000 66 000          100 60 110 000 33 000          100 30

Прибуток покриття (CM)     44 000 40        77 000 70

Постійні витрати (FC)          30 000 60 000

Прибуток до оподаткування (Pr)    14 000 17 000

Рівень беззбитковості (ВЕР)            75 000 85 714

Аналіз таблиці 2.6 свідчить, що при тому ж самому вартісному рості обсягів реалізації фірма Y отримала більший приріст прибутку завдяки більш високому коефіцієнту покриття.

Економічна теорія управління фірмою

Якщо ж очікується зменшення обсягу реалізації, то фірма Х має кращу структуру витрат тому, що вона не буде втрачати прибуток так швидко, як фірма Y. Для підтвердження цього припустимо, що обсяг реалізації зменшився на 10%. Тоді план прибутку матиме та-кий вигляд (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

План прибутків фірм (за умов зменшення обсягів реалізації)

 

Показники, грн         Фірма Х          Фірма Y

 

            Усього            %         Усього            %

Обсяг реалізації (TR) Змінні витрати (VC) 90 000 54 000 100 60 90 000 27 000 100 30

Прибуток покриття (CM)     36 000 40        63 000 70

Постійні витрати (FC)          30 000 60 000

Прибуток до оподаткування (Pr)    6 000   3 000

Рівень беззбитковості (ВЕР)            75 000 85 714

Як і очікувалось, при тому ж самому вартісному зменшенні обся-гів реалізації фірма Y втратила 7000 грн прибутку порівняно з базо-вим варіантом, тоді як фірма Х втратила лише 4000 грн прибутку.

Ефект операційного важеля

Для менеджера «важіль» пояснює, як кому-небудь вдається до-сягти суттєвого зростання прибутку (у відсотковому обчисленні) завдяки невеликому зростанню обсягу реалізації та/або активів. Один з важелів, за допомогою якого менеджери досягають цієї мети, має назву «операційний важіль» (OL – operating leverage).

Операційний важіль – ступінь, до якого фірма використовує свої постійні витрати.

Фірми які мають високу частку постійних витрат, мають вели-кий операційний важіль. І, навпаки, якщо частка постійних витрат незначна, то і операційний важіль також незначний. Якщо фірма має великий операційний важіль, то її прибуток дуже чутливий до змін обсягу реалізації. Незначне відсоткове зростання (падіння) прода-жу може призвести до суттєвого зростання (падіння) прибутку.

З прикладу, наведеного вище, видно, що 10-відсоткова зміна об-сягу реалізації привела до 40-відсоткової зміни прибутку фірми X і

Частина 2. Планування і управління прибутком

70-відсоткової зміни прибутку фірми Y! Хоча сукупні витрати обох фірм рівні - 90 000 грн.

Ступінь операційного важеля DOL (degree of operating leverage) при даному рівні обсягу реалізації визначають за формулою:

DOL=™, Рг

DOL - це міра того (при даному рівні обсягу реалізації), як від-соткова зміна в обсязі реалізації вплине на прибуток.

У нашому випадку операційний важіль для фірми X становить 4 (40000 грн: 10000 грн), а для фірми Y - 7 (70000 грн:10000 грн). Це означає, що якщо доходи від продажу зростуть на 10%, то прибуток до оподаткування зросте на 40% для фірми X (10% х 4) і 70% (10% х 7) для фірми Y. Ці розрахунки підтверджують дані табл. 2.6.

Якщо розглянути ту ж саму фірму, то ступінь операційного ва-желя найбільш високий при обсягах реалізації, близьких до рівня беззбитковості. Це видно з табл. 2.8, яка показує зміни DOL для фір-ми Хза умов змін обсягів реалізації.

Таблиця 2.8

Динаміка ступеня операційного важеля

 

Показники, грн         ВАРІАНТИ

 

            І           ІІ         ІІІ        IV        V

Обсяг реалізації (TR) Змінні витрати (VC) 75 000 45 000 80 000 48 000 100 000 60 000          150 000 90 000            225 000 135 000

Прибуток покриття (CM)     30 000 32 000 40 000 60 000 90 000

Постійні витрати (FC)          30 000 30 000 30 000 30 000 30 000

Прибуток до оподаткування (Pr)    0          2000    10 000 30 000 60 000

DOL=™ Рг                16        4          2          1,5

Отже, якщо фірма працює на рівні 225 000 грн реалізації, то десяти-відсоткове зростання обсягів продажу приведе лише до 15% зростання прибутку (10% × 1,5) порівняно із зростанням на 40%, яке було розраховано для обсягу реалізації 100 000 грн.

Економічна теорія управління фірмою

Використання операційного важеля дозволяє фінансовому ме-неджеру дуже швидко розрахувати величину прибутку до оподат-кування за умов змін доходів від реалізації.