1.1. Фізична культура як суспільне явище


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 

загрузка...

Фізична культура - це частина загальної культури, сукупність досягнень суспільства у створенні і використанні спеціальних засобів вдосконалення фізичного стану людей. Суттєвими показниками щодо цього є рівень здоров'я, всебічний розвиток фізичних здібностей, спортивна майстерність і проникнення засобів фізичного виховання в повсякденний побут людей. Досягнення певного рівня фізичної куль-тури характеризують також рівень наукової думки, оснащення фізич-ного виховання технічними засобами тощо.

Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої під-готовки шляхом змагальної діяльності (стаття 1 Закону України „Про фізичну культуру і спорт").

Фізичний розвиток - це процес становлення і змін біологічних форм та функцій організму людини. Він залежить від природних жит-тєвих сил організму та його будови. Проте напрям фізичного розвитку визначається в основному умовами життя і виховання.

Фізична підготовленість досягається розвитком рухових нави-чок, умінь та фізичних якостей. Рівень цього розвитку науково обґру-нтовано в державних документах: навчальних програмах дитячих до-шкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів, Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовле-ності населення України, Державних стандартах та Єдиній спортивній класифікації України.

Фізична підготовка - це спеціалізований педагогічний процес фізичного виховання, спрямований на покращення фізичної підготов-леності. Фізичну підготовку поділяють на загальну та спеціальну.

Загальна фізична підготовка (ЗФП) спрямована на такий роз-виток фізичних якостей, форм тіла та оволодіння руховими навичка-ми, які стануть передумовою успішного виконання різних видів робо-ти. ЗФП студентів, які не вдосконалюються у вибраному виді спорту, передбачає розвиток достатньої для життєдіяльності загальної витри-валості, сили основних м'язових груп, швидкісних якостей, гнучкості, постави, координації рухів, формування та вдосконалення життєво необхідних рухових умінь і навичок.

 

Спеціальна фізична підготовка (СФП) спрямована на такий розвиток фізичних якостей, форм тіла та оволодіння руховими навич-ками, які стануть передумовою успішного виконання конкретної ро-боти. Наприклад, для конкретної професійної діяльності чи занять будь-яким видом спорту. Загальна та спеціальна фізична підготовка знаходяться у тісному взаємозв'язку. Перша з них завжди є фундаме-нтом для другої. Необхідно зазначити, що ЗФП та СФП студентів, які займаються у спортивних секціях мають свої відмінності у порівнянні зі студентами, які відвідують тільки навчальні заняття з фізичного виховання.

Здібності - це індивідуально-психологічні особливості індивіда, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяль-ності.

Фізичне вдосконалення - це історично обумовлений рівень всебічного фізичного розвитку і рухової підготовленості людини, який забезпечує можливість оптимального пристосування до умов ви-робництва, військової справи, побуту, високу дієздатність і довголіт-ній нормальний перебіг життєво важливих функцій.

Фізичне виховання - це педагогічний процес, спрямований на морфологічне і функціональне вдосконалення організму людини, фо-рмування і поліпшення її основних життєво важливих рухових нави-чок, умінь та пов'язаних з ними знань.

Фізичне виховання має дві сторони: суто виховання, власне фі-зичний розвиток, зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичних якос-тей, а також вплив на духовний розвиток людини, і навчання - озбро-єння вихованців спеціальними навичками, уміннями і знаннями, тобто фізкультурна освіта. Ще П.Ф.Лесгафт - відомий педагог у галузі фізи-чного виховання та анатом - ввів цей термін, вважаючи, що фізичне виховання як педагогічний процес, має на меті не лише зміцнення фі-зичних сил людини, а й накопичення нею спеціальних знань, навичок таумінь [9].

Фізична культура є продуктом суспільного життя людства. За своєю цілеспрямованістю і змістом вона історично змінюється відпо-відно до змін засобів виробництва. У кожній історичній формації фі-зична культура пов'язана з різними сторонами життя суспільства -його економікою, політикою, науками та мистецтвом.

3 давніх часів прогресивні ідеї використання фізичних вправ, у тому числі і гімнастики, для зміцнення здоров'я і протидії хворобам надихало людство. У Давньому Китаї за 3000 років до н.е. виникла си-стема гімнастичних вправ „Конг-фу" (умілець-чоловік). У енцикло-педичній книзі з однойменною назвою описана велика кількість диха

льних та загальнорозвиваючих гімнастичних вправ, які використову-вались з метою позитивного впливу на окремі функції організму.

+1
загрузка...
Бібліотека для студента 9 из 10 на основе 24 оценок. 24 клиентских отзывов.
Книги Фінанси, Гуманітарія, Правовознавство