5.12. Фактори зрос-тання продуктивності праці та оцінка її динаміки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 

Загрузка...

Систематичне зростання продуктивнос-ті праці має пріоритетне значення для під-вищення ефективності функціонування будь-якого підприємства, галузі промисловості, всього господарського комплексу, для під-вищення матеріального добробуту кожного працюючого.

Зростання      продуктивності      праці

означає підвищення випуску продукції за одиницю робочого часу (людино-година, лю-дино-день, людино-місяць, людино-рік) порі-вняно з минулим аналогічним періодом.

 

Резервами зростання продуктивності праці називають ще невикористані мож-ливості економії праці за окремими факторами, детальна класифікація яких предста-влена на рис. 5.4.

ФАКТОРИ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

 

МАТЕРІАЛЬНО ТЕХНІЧНІ

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ

 

зал ежать від рівня удоско-налення засобів праці:

-          технічний рівень виробни-цтва;

-          зміна технічних характери-стик виробів і конструкцій;

-          впровадження інновацій;

-          підвищення якості продукції;

-          перехід на нові види сиро-вини, матеріалів;

-          виготовлення нової продук-ції.

 

залежать від рівня удо-сконалення робочої сили:

-          поліпшення умов праці;

-          підвищення частки ква-

ліфікованих працівників в

загальній кількості проми-

слово-виробничого персо-

налу підприємства;

-          поліпшення використання робочого часу працівників;

-          підвищення норм і зон об-слуговування;

-          скорочення браку.

 

залежать від удоскона-лення поєднання засо-бів праці і робочої сили:

-          удосконалення органі-зації виробництва;

-          удосконалення органі-зації праці промислово-виробничого персоналу;

-          удосконалення процесу управління виробницт-вом (структури керівно-го апарату).

 

Рис. 5.4. Групування факторів зростання продуктивності праці

Зростання продуктивності праці при заданих обсягах виробництва має наслід-ком економію чисельності промислово-виробничого персоналу. Відтак, при заданій кількості вивільнених внаслідок різних причин працівників (ЕЧпвп), стає можливим ро-зрахувати рівень зростання продуктивності праці (ІПТ) за формулою (5.37):

 

ІПТ

 

ЕЧ

чПВП-ЕЧ

 

х100%, %.

 

(5.37)

 

Результат, отриманий за цією формулою, вказує на напрямок скорочення штату підприємства.

Динаміка продуктивності праці визначається шляхом співставлення рівнів

продуктивності праці за різні періоди. При її оцінці обчислюють такі показники:

- індекс зростання продуктивності праці (ІПТ) визначається як відношення

значення продуктивності праці планового періоду (ПТПЛАН) до значення продуктивно-сті праці базового періоду (ПТБАЗ) за формулою (5.38):

 

ПТ

ПТ

ІПТ

 

ПЛАН , частка одиниці,

БАЗ

 

(5.38)

 

- відсоток зростання продуктивності праці (іПТ) показує, як змінилась проду-ктивність праці в порівнянні з базовим періодом, або, іншими словами, скільки відсо-тків складає сьогоднішня продуктивність праці. Він визначається за формулою (5.39):

 

іПТ = ПТ ПЛАН хЮОо/оі о/оі

ПТБАЗ

 

(5.39)

 

-          абсолютний приріст продуктивності праці (ΔПТ) розраховується як різниця

між плановим (ПТПЛАН) та базовим (ПТБАЗ) показниками продуктивності праці за фор-

мулою (5.40):

АПТ = ПТПЛАН-ПТБАЗ, грн /людину (грн /годину), шт. /людину (шт. /годину),

-          темп приросту продуктивності праці (ΔІПТ) показує, на скільки відсотків

зросла (зменшилась) продуктивність праці в плановому періоді порівняно з базовим

періодом, і визначається за формулою (5.41):

АІПТ =ПТ ПЛАН хюо%-100%, %.  (5.41)

ПТБАЗ

Отже, розробка дієвої політики щодо підвищення продуктивності праці повинна починатися з планомірного виявлення всіх наявних у підприємства можливостей та резервів. Основними напрямами в цій галузі є організація розробки і здійснення пла-нів щодо підвищення продуктивності праці на кожному робочому місці, а також акти-вна участь в плануванні організаційно-технічних заходів і контроль за їх виконанням. До опрацювання таких заходів слід залучати широкі маси промислово-виробничого персоналу: працівників, інженерно-технічних робітників, службовців, керівників тощо. Їх участь сприяє виявленню внутрішньовиробничих резервів підвищення продуктив-ності праці. Але все ж найважливішим резервом підвищення продуктивності праці є її наукова організація.

ПРИКЛАД 5.9. На хімічному підприємстві, яке займається виготовленням лакофарбової про-дукції, валова продукція за звітний рік (ВПЗВ) склала 21584 тис грн, а в базовому періоді ВПБ вона дорівнювала 20698 тис грн. Чисельність промислово-виробничого персоналу (чПВПЗВ) в звітному пе-ріоді склала 2800 осіб, а в базовому періоді (чПВПБ) – 2650 осіб. Необхідно визначити структурні зру-шення в продуктивності праці і вплив кожного із зазначених факторів.

РІШЕННЯ. Продуктивність праці на підприємстві зазначеної галузі промисловості можна ви-значити за формулою ПТ = ВП / чПВП. В звітному періоді вона становила 21584 тис грн х 1000 / 2800 осіб = 7708,57 грн на працівника, а в базовому 20698 тис грн х 1000 / 2650 осіб = 7810,57 грн на працівника. Отже, в звітному періоді структурні зрушення призвели до зменшення продуктивності праці (ΔПТ). Вплив підвищення чисельності працівників на зміну продуктивність праці можна визна-чити за формулою: ΔПТЧпвп = ВПБ / чПВПЗВ – ВПБ / чПВПБ, тобто за рахунок збільшення чисельності персоналу підприємства продуктивність знизилась на 418,42 грн з людини ((20698 тис грн х 1000 / 2800 осіб) / (20698 тис грн х 1000 / 2650 осіб)). Вплив зростання обсягів валової продукції на зміну продуктивності праці можна визначити за формулою: ΔПТВП = ΔВП / чПВПЗВ, тобто за рахунок зро-стання валової продукції продуктивність праці зросла на 316,42 грн з людини ((21584 тис грн – 20698 тис грн) х 1000 / 2800 осіб). Отже, підвищення чисельності працюючих на підприємстві, тобто виконання соціальних програм щодо забезпечення зайнятості не завжди позитивно позначається на показниках ефективності. В нашому прикладі такий крок призвів до падіння продуктивності праці. Таким чином, зростання чисельності працюючих на підприємстві відбувалося значно більшими те-мпами, аніж зростання обсягів виробленої ними продукції у вартісних одиницях вимірювання.

ПРИКЛАД 5.10. Визначте індекс зменшення трудомісткості виробництва продукції, якщо продуктивність праці в цілому по підприємству зростає на 25%.

РІШЕННЯ. Враховуючи зворотно пропорційну залежність показників трудомісткості та про-дуктивності праці, відтворену формулою (5.36), індекс зменшення трудомісткості виробництва можна знайти так: ІТм = ТМ2/ ТМ1 = (1/ПТ2) / (1/ПТ1) = ПТ1/ ПТ2 = ПТ1 /1,25 ПТ1 = 0,8. Це означає, що при зростанні продуктивності праці на 25%, трудомісткість виробництва зменшується на 20%.

ПРИКЛАД 5.11. На підприємстві працюють 1200 працівників, якими виготовлено продукції в звітному періоді на 10 млн грн. За цей рік робітниками відпрацьовано 275 тис людино-днів або 2100 тис людино-годин. В попередньому році в середньому на одного працівника виробіток склав 8000 грн, середньоденний виробіток становив 35 грн, середньогодинний – 4,5 грн. Визначте, як змінить-ся середньогодинний, середньоденний та річний виробіток на одного працівника в звітному періоді?

РІШЕННЯ. Річний виробіток в звітному році знайдемо за формулою (5.31): ПТВАРТ = ВП / чПВП = 10000000 грн / 1200 працівників = 8333,33 грн / працівника. Порівняно з минулорічним результатом річного виробітку 8000 грн на людину темп приросту продуктивності праці відповідно до формули (5.41) склав: ∆ІПТ = (ПТЗВ / ПТБАЗ) х 100% – 100% = (8333,33 / 8000) х 100% – 100% = 4,17%. Середньо-денний виробіток знайдемо за формулою: ПТНАТ = ВП / ТДН = 10000000 грн / 275000 людино-днів = 36,36 грн / день. Порівняно з минулорічним результатом річного виробітку 35 грн на день темп приросту продуктивності праці відповідно до формули (5.41) склав: ∆ІПТ = (ПТЗВ / ПТБАЗ) х 100% – 100% = (36,36 / 35) х 100% – 100% = 3,89%. Середньогодинний виробіток знайдемо за формулою: ПТНАТ = ВП / ТГОД = 10000000 грн / 2100000 людино-годин = 4,76 грн / годину. Порівняно з минулоріч-ним результатом річного виробітку 4,5 грн на годину темп приросту продуктивності праці відпо-відно до формули (5.41) склав: ∆ІПТ = (ПТЗВ / ПТБАЗ) х 100% – 100% = (4,76 / 4,5) х 100% – 100% = 5,78%. Різниця в динаміці річного, середньоденного та середньогодинного виробітку пояснюється тим, що спостерігається непропорційність щодо режиму робочого часу. Адже, відповідно до вказа-них даних працівниками за рік відпрацьовано 229 днів (275000 людино-днів / 1200 працівників) чи 1750 годин (2100000 людино-годин / 1200 працівників), що свідчить про тривалість зміни в середньому протягом 7,6 годин.

ПРИКЛАД 5.12. Визначте виробіток на одного працюючого в обробному цеху машинобудівно-го підприємства в плановому році і його відносний приріст, якщо в базовому періоді виробіток склав 300 тис грн / людину. Рік містить 245 робочих днів. Річний випуск продукції передбачає виконання плану на суму 48600 тис грн, а зниження трудомісткості виробничої програми складає 1715 люди-но-днів.

РІШЕННЯ. Знайдемо економію чисельності працюючих на підприємстві з урахуванням змен-шення трудомісткості в плановому році: ΔчПВП = 1715 людино-днів / 245 днів = 7 працюючих. Урахо-вуючи виконання плану щодо випуску продукції на суму 48 600 тис грн, знайдемо кількість працюю-чих в цеху за формулою: чПВП = ВП /ПТ = 48600 тис грн / 300 тис грн на людину = 162 працюючих. Отже, в плановому році з урахуванням економії на чисельності працюючих в цеху відповідно до штатного розкладу залишиться працювати 155 працівників (162 – 7). Знайдемо виробіток на одно-го працюючого в обробному цеху машинобудівного підприємства в плановому році за формулою (5.31): ПТ = ВП / чПВП = 48600 тис грн /155 працівників = 313,55 тис грн на людину. Знаючи новий ви-робіток, можемо знайти його відносне зростання порівняно з базовим роком за формулою (5.41): ∆ІПТ = (ПТПЛАН / ПТБАЗ) х 100% – 100% = (313,55 тис грн на людину / 300 тис грн на людину) х 100% – 100% = 4,52%. Отже, завдяки вивільненню 7 працюючих в цеху в плановому році вдасться досягти зростання продуктивності праці на 4,52%. Зростання продуктивності праці можна також знайти за формулою (5.37): 7 працюючих / (162 – 7) працюючих х 100% = 4,52%. Відтак, отримаємо той же результат.