2.3. Форми здійснення підприємницької діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 

Загрузка...

феномен підприємницька діяльність пред-ставляє собою реалізацію особливих здібно-стей індивіда, що виражається в раціональ-ному поєднанні факторів виробництва на ос-нові інноваційного ризикового підходу для отримання виправданого підприємницького

доходу. Під підприємницьким доходом тут ва-рто розуміти додатковий дохід від управління, одержуваний підприємцем завдяки його природним якостям чи особливому вмінню ана-лізувати і по-новому комбінувати фактори виробництва в залежності від зовнішніх умов.

З огляду на те, що підприємницька діяльність пов'язана зі здійсненням визначе-них функцій, таку діяльність можна охарактеризувати як процес планування, органі-зації і здійснення безперервного, постійно відновлюваного відтворення товарів (на-дання послуг) з метою задоволення економічних, соціальних і екологічних потреб су-спільства (його членів) і одержання прибутку.

Підприємницька діяльність може здійснюватися в таких формах:

-          безпосереднє виробництво будь-якого товару (продукту, послуги);

-          виконання посередницьких функцій з товароруху від виробника до споживача.

У рамках такого поділу праці сформувалася типологія підприємницької діяль-ності, яка представлена на рис. 2.1.

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

 

I

ВИРОБНИЧА

Інноваційна діяльність в сфері виробництва (надання послуг, здійснення робіт)

 

ПОСЕРЕДНИЦЬКА

Торговельно-комерційна

Агентська

 

Аукціонна

Біржова

Рис. 2.1. Типологія підприємницької діяльності

Підприємництво є особливим видом економічної активності через обов'язкову наявність етапу, пов'язаного з підприємницькою ідеєю – результатом розумової дія-льності, яка згодом набуває матеріалізованої форми. Відтак схематично здійснення виробничої підприємницької діяльності можна зобразити таким чином (рис. 2.2):

 

Зародження підп-риємницької ідеї

 

Попередня експе-ртна оцінка ідеї

 

Прийняття підприємницького

рішення, підготовка до

практичної реалізації

новаторської ідеї

 

Маркетингові дослідження

ринку (виявлення співвідно-

шення між попитом та пропо-

зицією, формування ціни)

 

Складення бізнес-плану

 

Розрахунок витрат на здійснення ідеї

 

Рис. 2.2. Загальна схема підприємницької діяльності

Що стосується підприємництва в сфері посередництва, тут потрібні деякі пояс-нення, зокрема щодо його складових елементів.

Відповідно до ст.295 ГКУ агентська діяльність є підприємницькою діяльніс-тю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інте-ресах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Агентські відносини виникають у разі:

-          надання підприємством на підставі договору повноважень комерційному аген-ту на вчинення відповідних дій;

-          ухвалення підприємством укладеної в його інтересах угоди агентом без пов-новаження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юри-дична особа), який за повноваженнями, основаними на агентському договорі, здійс-нює комерційне посередництво. Підприємці, які діють від власного імені, але в інте-ресах особи, яку вони представляють, не є комерційними агентами.

Важливе місце в організації підприємницької діяльності займають біржі, аукціо-ни, торги, виставки, ярмарки.

У ринковій інфраструктурі біржова торгівля дає змогу концентрувати попит і пропозицію на товарну продукцію в межах певної території без ввезення туди цих то-варів. Відповідно до ст.278 ГКУ здійснення торговельно-біржової діяльності має

за мету організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам госпо-дарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною госпо-дарською організацією – товарною біржею.

Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозиції на товари, товарних цін, ви-вчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Во-на є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійно-сті, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печат-ку зі своїм найменуванням. Товарна біржа створюється на основі добровільного об'є-днання заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюдже-тів. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає:

-          порядок її створення;

-          склад засновників, їх обов'язки;

-          розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється так, як і для будь-якого суб'єкта го-сподарювання. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Вона здійснює свою діяльність за принципами рівнопра-вності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосуван-ня вільних (ринкових) цін.

Ст.280 ГКУ визначає такі права та обов'язки товарної біржі:

-          встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учас-ників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

-          встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

-          встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

-          створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

-          засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів за торговельними угодами;

-          розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

-          укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

-          видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

-          вирішувати інші питання, передбачені законом.

Товарна біржа зобов'язана:

66

-          створювати умови для проведення біржової торгівлі;

-          регулювати біржові операції;

-          регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

-          надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні, інші послуги;

-          забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є осно-вним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в по-рядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам-громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання дору-чень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

Припинення діяльності товарної біржі відбувається за рішенням загальних

зборів членів біржі, а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа – акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відпові-дно до ГКУ, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.

Фондова біржа створюється засновниками – торговцями цінними паперами в порядку, встановленому законом. Торговці цінними паперами мають право здійсню-вати такі види посередницької діяльності:

-          виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з органі-зації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом;

-          купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними папера-ми від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;

-          купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними папера-ми від свого імені та за свій рахунок.

Торговець цінними паперами, який має ліцензію на здійснення будь-якого виду посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів, не може безпосе-редньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом. Торговець цінними паперами не мо-же здійснювати торгівлю:

-          цінними паперами власного випуску;

-          акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад 5% статутного фонду.

Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійсню-вати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а та-кож виконувати функції депозитарію. Фондова біржа набуває статусу юридичної осо-би з дня її державної реєстрації відповідно до закону.

Діяльність фондової біржі припиняється за умови, якщо кількість її членів протя-гом встановленого законом строку залишається меншою, ніж мінімальна кількість, визначена законом, а також в порядку, встановленому для припинення діяльності го-сподарських товариств, якщо інше не передбачено законом.

У ряді країн деякі сировинні і продовольчі товари продаються і закуповуються на товарних аукціонах – спеціально організованих, періодично діючих у певних міс-цях ринках, де угоди купівлі-продажу укладаються шляхом цінового змагання між по-купцями. На аукціоні здійснюється торгівля товарами, які мають індивідуальні влас-тивості. Аукціони також мають деякі особливості. Так, зокрема, під час підготовки аукціону володар товару доставляє його на склад аукціону і активно готує до реалі-зації (друкує каталоги, проводить рекламні акції, групує лоти з партій товарів з подіб-ними властивостями). Під час огляду покупці мають всебічно ознайомитися з това-

рами, перевірити їх якість та інші властивості за запропонованим каталогом. Голов-ною стадією аукціону є торг, під час якого власне і здійснюється купівля-продаж то-варів. По закінченні торгів оформляється аукціонна угода у вигляді контракту. Пере-вага аукціонної торгівлі полягає в тому, що вона зручна і для постачальників, і для покупців завдяки зосередженню великої кількості різних товарів і залученню великої кількості покупців. В Україні аукціони мають національний характер.

У міжнародній практиці торги (публічні і закриті) посідають особливе місце і но-сять змагальний характер купівлі-продажу товару або одержання підрядів (розміщення замовлень) на виконання певних робіт. Застосування торгів дає змогу ефективніше здійснювати закупки товарів (надання послуг) порівняно з традиційними засобами, отримувати додаткові гарантії, економити кошти та час. Форма торгів є прийнятною ще й тому, що вона дає змогу залучити стійкі у фінансовому відношенні підприємства, що суттєво зменшує для покупців ризик невиконання постачальником своїх зобов'язань.

Сучасна практика здійснення торгів характеризується рядом особливостей:

-          зростанням кількості учасників торгів;

-          зростанням кількості торгів на нові види обладнання, технології, послуги тощо;

-          переорієнтацією торгів з цінових факторів на пільгові умови фінансування;

-          участю у торгах невеликих фірм, що сприяє розширенню подібної діяльності;

-          розвитком методів кількісного аналізу тендерної діяльності.

В Україні торги більш відомі як тендери, але пріоритетного значення для вітчи-

зняних підприємств вони поки що не набули.

Великого значення в підприємницькій діяльності набуває така форма посеред-ництва як участь у виставках-ярмарках. Якщо раніше виставка була лише публічною демонстрацією досягнень будь-якої галузі господарства, а ярмарки проводились ли-ше з метою купівлі-продажу, то нині вони набули багато споріднених рис і діють як періодичні ринки, де зустрічаються покупець і продавець.

За територіальним поділом сфера виставково-ярмаркової діяльності включає:

-          всесвітні, або «глобальні» виставки-ярмарки;

-          континентальні виставки-ярмарки;

-          регіональні виставки-ярмарки;

-          місцеві виставки-ярмарки.

За сучасних умов функціонування вітчизняних підприємств однією з найважли-віших проблем підприємців виступає якнайтриваліше забезпечення свого перебу-вання у «підприємницькому середовищі», а також створення та укріплення позитив-ного іміджу. У цьому напрямку система торговельних виставок-ярмарок опрацювала високоякісні засоби, забезпечуючи розповсюдження й одержання широкого спектра економічних, технічних, комерційних повідомлень. Крім того, реклама, зв'язки із гро-мадськістю надають значні переваги для просування товарів і послуг, що робить ви-ставки-ярмарки незмінним помічником кожного підприємця. Так, промислові галузі, здатні експонувати інвестиційні товари і технології, виявляють виставкову активність з метою поширення інформації, тоді як галузі, зосереджені на виробництві товарів широкого вжитку, навпаки, прагнуть брати участь в ярмарках-виставках, які можуть обіцяти комерційний успіх безпосередньо.

У підприємництві доцільно розглядати два основних елементи: