12.1. Основні положення теорії організації виробництва


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 

Загрузка...

З моменту виникнення праці як свідомої діяльності людини з метою створення мате-ріальних і духовних благ накопичився знач-ний досвід організації виробничого процесу. Аналіз цього досвіду дав можливість уза-гальнити надбання суспільної практики і на цій основі сформулювати ряд наукових по-ложень, дати наукове пояснення, встановити закономірності розвитку явищ у сфері органі-зації виробництва.

Теорія організації виробництва пов'язана з розвитком продуктивних сил і вироб-ничих відносин. На основі узагальнень набутого досвіду і діалектики розвитку вироб-ництва формулюються закони, які відкривають перспективи розвитку виробничих ві-дносин на підприємстві.

Загальна теорія організації виробництва ґрунтується на таких положеннях:

1.         Будь-який виробничий процес є функціонуючою сукупністю фізичних дій лю-дини, засобів праці, предметів праці і власне трудових процесів з метою виготовлен-ня заданого продукту для задоволення певних потреб.

2.         Основні елементи праці знаходяться у взаємозв'язку між собою та з технологіч-ним змістом процесу.

3.         Зазначені елементи праці знаходяться між собою у певному якісному співвід-ношенні, тобто вони повинні відповідати заданому кінцевому результату, отримува-ному в процесі виробництва.

4.         Засоби праці, предмети праці і виконавці повинні знаходитися у визначеному кількісному співвідношенні, обумовленому обсягом виробництва і часовими обме-женнями.

5.         У виробничому процесі сукупність елементів праці повинна знаходитися не тільки в певному якісному і кількісному, але й у просторовому співвідношенні, тобто кожний елемент праці, трудового процесу та їх сукупність повинні займати певний простір, мінімально необхідний для їх нормального функціонування.

6.         Виробничий процес відбувається не тільки в просторі, але і в часі. Кожна ста-дія, операція або їх сукупність має здійснюватися у чітко визначений період часу. От-же, здійснення трудового процесу та його елементів повинно відбуватися у певному часовому співвідношенні.

Розглянуті співвідношення обумовлені технологічним змістом виробництва.

Закономірності суспільного виробництва:

1)         кооперація виконавців, тобто трудовий контакт, що викликає своєрідне зма-гання, яке збільшує індивідуальну продуктивність окремих осіб;

2)         концентрація знарядь виробництва і праці;

3)         якісний розподіл процесів виробництва на складові частини в залежності від його характеру;

4)         пропорційність між його частинами виробничого процесу;

5)         ритмічність виробничого процесу;

6)         паралельність здійснення окремих процесів;

7)         безперервність процесу виробництва.

 

Промислове виробництво - це склад-

ний процес перетворення сировини, матеріа-

лів, напівфабрикатів, інших предметів праці на

12 2 Виробничий       \        готову продукцію, що задовольняє вибагливі

процес і принципи        \     потреби окремих споживачів і ринку в цілому.

його організації         \           Виробничий процес - процес, в якому

люди, знаходячись в певних виробничих від-носинах і використовуючи знаряддя і пред-мети праці, створюють необхідні суспільству товари (роботи, послуги) виробничого і осо-бистого споживання. В цілому виробничі процеси поділяються на взаємопов'язані основні, допоміжні та обслуговуючі процеси.

Основні процеси - це технологічні процеси, в результаті яких відбуваються змі-ни геометричних форм, розмірів і фізико-хімічних властивостей продукції.

Допоміжні процеси - це процеси, що забезпечують безперебійне протікання ос-новних процесів (виготовлення та ремонт інструментів; ремонт устаткування; забезпе-чення виробництва електроенергією, теплом, парою, водою, стислим повітрям тощо).

Обслуговуючі процеси - це процеси, пов'язані з обслуговуванням основних і допоміжних процесів, які забезпечують їх нормальний перебіг. До них відносять збе-реження продукції, складські операції, внутрішньозаводське транспортування, техніч-ний контроль тощо.

В умовах автоматизованого, автоматичного і гнучкого інтегрованого виробництв допоміжні й обслуговуючі процеси в певній мірі поєднуються з основними і стають невід'ємною частиною процесів виробництва продукції.

Структура виробничих процесів представлена на рис. 12.1. Будь-який виробничий процес ґрунтується на складових технологічних процесів. Технологічні процеси, у свою чергу, поділяються на фази.

Фаза - комплекс робіт, виконання яких характеризує завершення певної части-ни технологічного процесу і пов'язане з переходом предмета праці з одного якісного стану в інший. Наприклад, у машинобудуванні і приладобудуванні технологічні про-цеси в основному поділяються на три фази:

-          заготівельна;

-          обробна;

-          складальна.

Фазна структура технологічних процесів представлена на рис. 12.2.

Технологічний процес складається з послідовно виконуваних над визначеним предметом праці технологічних дій - операцій. Під операцією слід розуміти частину технологічного процесу, здійснювану на одному робочому місці, яка полягає у виконан-ні спеціальних дій над кожним предметом праці чи групою оброблюваних предметів.

ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС

 

ОБСЛУГОВУЮЧИЙ ПРОЦЕС

 

ДОПОМІЖНИЙ ПРОЦЕС

 

ОСНОВНИЙ

ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС

 

Заготівельна стадія

 

I

Обробна стадія

 

Складальна стадія

 

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ

Рис. 12.1. Структура виробничого процесу

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС

 

Заготівельна фаза

Процеси отримання за-готівель методами:

-          лиття;

-          штампування;

-          пресування;

-          висадки;

-          прирізки металу;

-          розкроювання листо-вого і рулонного ма-теріалів тощо.

 

Обробна фаза

Процеси перетворення заготівель на деталі:

механічна обробка;

штампування;

термообробка;

хімічна обробка;

хіміко-термічна оброб-

ка;

плазмова обробка;

покриття;

зварювання тощо.

 

Складальна фаза

Процеси: збірки складальних оди-ниць і виробів з гото-вих деталей та ком-плектуючих виробів; регулюючо-налагоджувальні; випробувальні тощо.

 

Рис. 12.2. Фазна структура технологічних процесів

Операції, що не ведуть до зміни геометричних форм, розмірів, фізико-хімічних властивостей предметів праці, не відносяться до технологічних операцій (транспорт-ні, завантажувально-розвантажувальні, контрольні, випробувальні, комплектувальні).

Залежно від застосовуваних засобів праці розрізняють такі операції:

-          ручні, виконувані працівниками власноруч без застосування машин, механіз-мів і механізованого інструмента;

-          машинно-ручні, виконувані за допомогою машин чи ручного інструмента під наглядом працівника;

-          машинні, виконувані на верстатах, установках, агрегатах при обмеженій учас-ті робітника;

-          автоматизовані, виконувані на автоматичному устаткуванні чи автоматичних лініях.

Основні принципи організації виробничого процесу

Принципи – це вихідні положення, на основі яких здійснюється побудова, функ-ціонування і розвиток виробничого процесу. Дотримання принципів організації виро-бничого процесу є однією з основних умов ефективної діяльності підприємства.

Основні принципи організації виробничого процесу наведений в табл. 12.1.

Таблиця 12.1 Основні принципи організації виробничого процесу

Принципи     Зміст принципів

1. Принцип пропорційності            Пропорційна продуктивність в одиницю часу усіх виробни-чих підрозділів підприємства (цехів, дільниць) і окремих робочих місць

2. Принцип диференціації   Поділ виробничого процесу виготовлення однойменних виробів між окремими підрозділами підприємства (напри-клад, створення виробничих дільниць чи цехів за техноло-гічною чи предметною ознакою)

3. Принцип комбінування   Об'єднання усіх чи частини різнохарактерних процесів з виготовлення певного виду виробів в межах однієї дільни-ці, цеху, виробництва

4. Принцип концентрації     Зосередження виконання визначених виробничих опера-цій з виготовлення технологічно однорідної продукції чи виконання функціонально однорідних робіт на окремих ді-льницях, робочих місцях, в цехах

5. Принцип спеціалізації      Форма поділу праці на підприємстві, в цеху, яка полягає в закріпленні за кожним підрозділом підприємства виконан-ня обмеженої номенклатури робіт, операцій чи виробів

6. Принцип універсалізації  Протилежний принципу спеціалізації, який передбачає, що на кожному робочому місці (у виробничому підрозділі) ви-готовляються вироби і деталі різного асортименту чи ви-конуються різні виробничі операції

7. Принцип стандартизації  Розробка, встановлення і застосування однакових умов протікання виробничого процесу

8. Принцип паралельності  Одночасне виконання окремих технологічних процесів чи операцій, що призводить до істотного скорочення вироб-ничого циклу виготовлення виробів і, як наслідок, до ско-рочення потреби в оборотних коштах

9. Принцип прямоточності Вимога прямолінійного руху предметів праці в ході техно-логічного процесу, тобто забезпечення найкоротшого шляху проходження виробом усіх фаз виробничого проце-су без перебоїв у його русі

10. Принцип безперервності          Зведення до мінімуму різних перерв у процесі виробницт-ва конкретного виробу

11. Принцип ритмічності    Рівномірний випуск продукції у рівні проміжки часу

12. Принцип автоматичності          Максимально можливе й економічно доцільне звільнення робітника від витрат ручної праці на основі застосування автоматичного устаткування

13. Принцип відповідності форм виробничого про-цесу його техніко-економічному змісту Формування виробничої структури підприємства з ураху-ванням особливостей виробництва та умов протікання те-хнологічних процесів, що є передумовою отримання най-кращих економічних показників

Ще однією умовою ефективного протікання виробничих процесів є гнучкість їх організації, яка полягає у спроможності швидко пристосовуватися до змін зовнішньо-го середовища.

Економічна ефективність раціональної організації виробничого процесу виража-ється в скороченні тривалості виробничого циклу виробів, у зниженні витрат на виро-бництво продукції, поліпшенні використання основних виробничих фондів і збільшен-ні оборотності обігових коштів.

 

Під типом виробництва слід розумі-ти сукупність його організаційних, технічних та економічних особливостей, тобто компле-ксну характеристику організації і технічного рівня підприємства, обумовлену ступенем його спеціалізації, складністю та стійкістю товарної номенклатури, розмірами і повто-рюваністю випуску виробів, а також масшта-бами виробництва.

На вибір типу виробництва впливають такі фактори:

-          номенклатура виробів, що випускаються;

-          обсяг випуску продукції;

-          ступінь сталості товарної номенклатури підприємства;

-          характер завантаження робочих місць. Залежно від рівня концентрації і спеціалізації розрізняють три типи виробництва:

-          одиничне;

-          серійне;

-          масове. Тип виробництва на підприємстві визначається типом виробництва провідного

цеху, а тип виробництва цеху – характеристикою дільниці, де виконуються найвідпо-відальніші операції і зосереджена основна частина виробничих фондів. Віднесення підприємства до того чи іншого типу виробництва носить умовний характер, оскільки на підприємстві і навіть в окремих цехах може мати місце сполучення різних типів виробництва.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виготов-лених виробів, малим обсягом їх випуску, виконанням на кожному робочому місці різ-норідних операцій.

У серійному виробництві виготовляється обмежена номенклатура виробів невеликими партіями. За одним робочим місцем, як правило, закріплено виконання кількох операцій.

Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим об-сягом випуску виробів, безперервно виготовлюваних протягом тривалого часу на ву-зькоспеціалізованих робочих місцях.

Тип виробництва впливає на особливості його організації, на економічні показ-ники функціонування підприємства, на структуру собівартості виготовлюваної продук-ції, на рівень оснащеності виробництва тощо.

Порівняння типів виробництв за різними характеристиками наведене в табл. 12.2.

Ефективність і техніко-економічні показники виробничого процесу залежать від його організації в часі. Одним з таких показників є тривалість виробничого циклу, від якої залежить обсяг незавершеного виробництва та напівфабрикатів, вартість яких входить до обігових коштів. В той же час тривалість виробничого циклу впливає на оборотність обігових коштів: чим коротший цикл, тим менше потрібно оборотних коштів.

Таблиця 12.2 Характеристики типів виробництв

 

Характеристики        Тип виробництва

 

            Одиничне      Серійне          Масове

1. Номенклатура виробів, що виготовляються     велика            обмежена       мала

2. Сталість номенклатури    відсутня          значна            значна

3. Обсяг випуску       малий середній         великий

4. Закріплення операцій за робочими місцями     відсутнє          часткове         повне

5. Застосовуване устаткування       універсальне  спеціалізоване           спеціальне

6. Застосовувані інструмент і технологічне оснащення   універсальні   універсальні й спеціалізовані            спеціальні

7. Кваліфікація робітників    висока            середня          переважно низька

8. Собівартість продукції      висока            середня          низька

9. Виробнича спеціалізація цехів і дільниць          технологічна  змішана          предметна, подетальна

10. Технологічний процес   маршрутний  типовий         операційний

11. Виробнича структура підприємства    складна          помірно складна       проста

12. Трудомісткість виготов-лення виробів            висока            середня          низька