3.3. Державна система моніторингу навколишнього природного середовища


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 

Загрузка...

Інформаційна система моніторингу антропогенних змін є складовою частиною системи управління, взаємодії людини з навколишнім середови-щем (системи управління станом навколишнього середовища), оскільки ін-формація про існуючий стан природного середовища і тенденції його зміни повинна бути покладена в основу розробки заходів з охорони природи і враховуватися в процесі планування економічних заходів.

Результати оцінки існуючого і прогнозованого станів біосфери в свою чергу дають можливість уточнити вимоги до системи управління навколи-шнім середовищем. Це вимагає постійного наукового вдосконалення моні-торингу, обґрунтування складу і структури мережі та методів спостережен-ня в його рамках.

На рис.3.1 показане місце моніторингу в системі управління (регулю-вання) станом навколишнього природного середовища.

На схемі умовно суміщено матеріальні, енергетичні та інформаційні потоки.

Елемент біосфери з рівнем стану Б, зазнаючи антропогенного впливу А, змінює свій стан (В В'). За допомогою системи моніторингу М можна отрима-ти інформацію про змінений, а в деяких випадках і про початковий стани до-сліджуваного об'єкту. Проводиться узгодження даних, аналіз та оцінка факти-чного і прогнозованого станів. Результати передаються до структури по при-йняттю та ухваленню рішень У. На підставі цієї інформації, в залежності від рівня наявних науково-технічних розробок (Н), екологічного ураження елеме-нту біосфери (3) та економічних можливостей (Е), вживаються заходи щодо коригування та обмеження антропогенних впливів на об'єкт (В).

 

Рис. 3.1.

Місце моніторингу в системі управління станом навколишнього середовища

А — джерело антропогенного впливу; В, В’ — елемент біосфери; М — система моніторингу; У — структура прийняття та ухвалення рішень; Н — науково-технічні розробки; З — екологічні ураження елементу біосфери; Е — економічні можливості управлінської структури.

Спостереження за станом навколишнього природного середовища повинні включати спостереження за джерелами і факторами антропоген-ного впливу.

Державна система моніторингу навколишнього природного середовища в Україн. Характеристика, призначення системи

Державний моніторинг навколишнього природного середовища — це система спостережень, збору, обробки, передачі збереження та аналізу інформації  про  стан  навколишнього  природного  середовища  в  країні,

прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомен-дацій для винесення управлінських рішень.

Стратегія функціонування та розвитку державної системи моніторин-гу довкілля націлена на створення повноцінної національної системи, яка в майбутньому стане складовою частиною загальноєвропейської системи мо-ніторингу довкілля.

В Україні існує розвинута нормативно-правова база для проведення моніторингу, основні моменти якої регламентуються низкою законів та по-станов (таблиця 3.1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. № 391 за-тверджено « Положення про державну систему моніторингу довкілля», яка визначає порядок створення та функціонування Державної служби моніто-рингу довкілля (ДСМД). ДСМД є системою установ, які збирають, аналізу-ють, зберігають та поширюють інформацію про стан довкілля, прогнозу-ють його зміни та надають науково обґрунтовані рекомендації для прийн-яття відповідних рішень. ДСМД — це складова частина національної інфо-рмаційної інфраструктури, яка є відкритою інформаційною системою. Пріоритетами її функціонування є захист життєдіяльності громадян і суспі-льства загалом, збереження природних екосистем, відвернення кризових змін у довкіллі, запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуа-цій техногенного походження.

ДСМД ґрунтується на використані наявних організаційних структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного методологічного і організаційного забезпечення всіх складових частин цієї системи. Органі-заційне об`єднання роботи суб’єктів системи моніторингу на всіх рівнях здійснюють органи Мінекоресурсів на основі загальнодержавної і регіона-льних (місцевих) програм моніторингу, що складаються з програм відпові-дних рівнів. На підставі угод про спільну діяльність суб’єкти системи моні-торингу здійснюють свою координаційну діяльність щодо ведення моніто-рингу довкілля.

Посилення координаційної ролі Міністерства буде здійснено шляхом уточнення низки положень, зокрема щодо розробки суб’єктами ДСМД ві-домчих нормативних документів про порядок здійснення ними моніторин-гу довкілля, створення єдиної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля із секціями за відповідними напрямками, склад та положення про яку затверджуються Кабінетом Міністрів України. Створення єдиної міжві-домчої комісії, яка об’єднуватиме всі напрямки моніторингу довкілля,

дозволить краще організувати роботу суб'єктів моніторингу. Посилення орга-нізації і координації діяльності суб'єктів ДСМД передбачає також розробку останніми відомчих нормативних документів щодо порядку здійснення ними моніторингу довкілля, уточнення відповідних показників, за якими здійсню-ється моніторинг, та погодження цих документів, положень з Мінекоресурсів.

ТаблицяЗ.1.

Нормативно-правове забезпечення моніторингу довкілля

 

Об’єкт моніторингу Нормативно-правовий акт  Стаття закону

Державна система

моніторингу

довкілля         Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»          Ст.22 «Моніторинг навколишнього природного середовища»

Моніторинг

атмосферного

повітря           Закон України «Про охорону атмосферного повітря»      Ст.43 «Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря»

Моніторинг вод        Водний кодекс України       Ст.81 «Державний моніторинг вод»

Моніторинг ґрунтів  Земельний кодекс України  Ст.95 «Моніторинг земель»

Моніторинг болотних об’єктів       Закони України «Про тваринний світ»,

«Про рослинний світ»,

конвенція «Про охорону біологічного різноманіття»        Ст.50.»Моніторинг тваринного світу»

Ст.39.»Моніторинг рослинного світу» Ст.7. «Визначення і моніторинг»

Моніторинг відходів Закон України «Про відходи»          Ст.29. «Моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів »

Моніторинг небезпечних природних явищ          Закон України «Про

гідрометеорологічну

діяльність»     Ст.4. «Напрями

гідрометеорологічної

діяльності»

Ст.12.»Державна система

гідрометеорологічних

спостережень»

Створення і функціонування ДСМД має на меті інтеграцію екологіч-них інформаційних систем, що охоплюють певні території, і Грунтується на принципах узгодженості нормативно-правового та організаційно-методич-ного забезпечення, єдності технічного, інформаційного і програмного за-безпечення, її складових частин, систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього, своєчасності отримання, комплексності обробки та використання екологічної інформа-ції, що надходить і зберігається в ДСМД, об'єктивності первинної, аналіти-чної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її розповсю-дження. Узагальнена схема Державної системи моніторингу довкілля пока-зана на схемі рис. 3.2

Методологічне забезпечення складових частин державної системи моніторингу покладається на Мінекоресурсів і здійснюється на основі єдиної науково-методичної бази щодо визначення і оцінки показників стану довкілля, зокрема біоти і джерел антропогенного впливу на неї, впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування якості до-вкілля, загальних правил створення і ведення окремих баз та банків да-них, картографування екологічної інформації, використання географіч-них систем.

Метрологічне забезпечення системи моніторингу покладається на Мі-некоресурсів із залученням суб’єктів моніторингу та органів Держстандар-ту і здійснюється на основі єдиної науково-технічної політики щодо стан-дартизації, метрології та сертифікації вимірювального, комп’ютерного і ко-мунікаційного обладнання, єдиної нормативно-методичної бази, що забез-печує достовірність і об’єктивність вимірювань та результатів обробки ін-формації.

Об'єкти і суб'єкти державного моніторингу та їхня діяльність

Моніторинг об’єктів навколишнього середовища здійснюють суб’єк-ти моніторингу (таблиця 3.2) за загальнодержавною і регіональними (міс-цевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів. Фі-нансуються роботи за рахунок коштів, передбачених у державному та міс-цевих бюджетах згідно з чинним законодавством.

 

 

Рис. 3.2.

Схема державної системи моніторингу довкілля

 

Таблиця 3.2

Суб’єкти спостереження моніторингу довкілля в Україні та об’єкти їхніх спостережень

 

Об’єкти моніторингу           Суб’єкти моніторингу

 

                                                                                             

1          2          3          4          5          6          7          8          9

Атмосферне повітря +          +          +                                                        

Атмосферні опади    +                                                                               

Джерела викид. в атмосф.   +          +                                                                   

Поверхневі води загалом     +          +          +                                                        

Поверхневі води с/госп призначення                                           +                                            

Поверхн. води у зонах впливу АЕС, прикорд. зонах, в місцях інтенсивн. виробничого використ.                                                            +                    

Підземні води            +          +                                                                    +

Морські води                        +                                 +                    

Питна вода                            +                                                         +

Джерела скидів стічн. вод   +                                                                               

Стічні води міськ. канал. мережі та очисних споруд                                                                              +         

Ґрунти загалом          +          +          +                                                        

Ґрунти природоох. терит.    +                                                                               

Ґрунти с/госп. використ.                                         +                                            

Закінчення табл. 3.2

 

1          2          3          4          5          6          7          8          9

Ґрунти земель лісового фонду                                                        +                                

Ландшафти                                                                           +         

Зрошувані та осушені землі                                                             +          +         

Прибрежні зони поверхн. водойм                                                            +                    

Наземні і водні екосистем    +          +                                                                   

Рослин. покрив земель                                                                               +         

Лісова рослинність                                                  +                                

Зелені насадж. насел. пунк                                                                                    +

С/госп. тварини та прод. з них                                          +                                            

Мисливські тварини                                                           +                                

Звалища промислових і побутових відходів         +                                                                               

Стихійні та небезп. Природні явища          +                                                                               

Геофізичні поля         +                                                                               

Об’єкти поховання радіоактивних відходів                      +                                                                   

Основними завданнями суб'єктів державного екологічного монітори-нгу є довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля. Вони забезпечують аналіз стану довкілля та прогнозують його зміни, надають інформаційно-аналітичну підтримку в прийнятті управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Суб’єкти ДСМД забезпечують удосконалення підпорядкованих їм ме-реж спостережень за станом довкілля, уніфікацію методик спостережень і

лабораторних аналізів і систем контролю, створення банків даних для бага-тоцільового колективного використання з допомогою єдиної комп'ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та її зв'язок з іншими інформаційними системами, що діють в Україні і за кордоном.

Відносини суб’єктів системи моніторингу ґрунтуються на спільній ін-формаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, координації дій під час планування, організації та проведення спільних заходів з монітори-нгу довкілля, ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень за об'єктами довкілля та комп'ютеризації роботи усі-єї ДСМД.

Для підвищення ефективності роботи державної та регіональних про-грамам моніторингу довкілля організовано розробку методичних рекомен-дацій з підготовки регіональних та державної програм моніторингу довкіл-ля. 3 2002 р. створюються регіональні системи ДСМД в Донецько-Придні-провському регіоні.

Ведуться науково-дослідні роботи в цьому напрямі в столиці України, розроблено «Програму створення системи моніторингу довкілля міста Киє-ва». Ведуться такі роботи і в інших областях, але створення вказаних систем стримується слабкою матеріально-технічною базою служб спостережень.

Основні напрями удосконалення державної системи моніторингу

У роботі ДСМД, особливо в умовах обмежених ресурсів, слід прагну-ти до гармонізації національної системи моніторингу довкілля із систе-мами моніторингу, поширеними в Європі. Шляхи гармонізації лежать в площині розробки спільних стандартів і форматів екологічної інформації, екологічного тезаурусу та налагодження обміну інформацією. Це до-зволить розробити стандартизовану систему показників стану довкілля, за-безпечить майбутню інтеграцію ДСМД до загальноєвропейської системи моніторингу довкілля.

Поліпшення роботи ДСМД на державному та регіональному рівнях повинно здійснюватися шляхом органіації та координації робіт з питань підготовки регіональних та державної програм моніторингу довкілля. Необхідно удосконалення наявної нормативно-правової та організаційно-методичної бази ДСМД. Для цього в рамках Мінекоресурсів розроблено методичні засади підготовки державних програм моніторингу довкілля.

Зокрема було створено рекомендації щодо вдосконалення мереж спостере-жень вод, опрацьовано вимоги щодо обладнання типових пунктів контро-лю природних та стічних вод, створення баз данних спостережної мережі (атмосфера, гідросфера) мінекоресурсів.

Доцільно проводити роботи за міжгалузевою науково-технічною про-грамою «Екологогічна діагностика, експертиза, моніторінг», забезпечити розробку «Единого міжвідомчого керівництва по організації та здійсненню державного моніторінгу вод», в якому визначити розподіл функцій між суб’єктами державного моніторінгу вод, чітко окреслити вимоги щодо на-лежної точності спостережень за складом та властивостями відповідного середовища.