Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
9.5. Аналіз фінансових проблем діяльності підприємства : Економічна діагностика : Бібліотека для студентів

9.5. Аналіз фінансових проблем діяльності підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 

Загрузка...

Основними проблемами у фінансовій діяльності підприємства є:

1. Дефіцит коштів. Низька пла-тоспроможність підприємства. На

практиці це означає, що у підприємства не вистачає коштів для того, щоб вчасно роз-раховуватися за своїми зобов'язаннями.

•4 219 ►

 

Про низьку платоспроможність можуть свідчити також наднормативні заборго-ваності перед бюджетом, персоналом, кредиторами, що загрожує збільшенню кре-дитів, виникаючих внаслідок «затикання» цих фінансових дір. Проблеми з пога-шенням зобов'язань позначаються на зниженні коефіцієнтів ліквідності.

2.         Недостатнє задоволення інтересів власника. Ця проблема найчасті-ше відтворена низьким показником рентабельності власного капіталу. На практиці це означає, що власник отримує доходи, значно менші за свої вкладення. Наслід-ком такої ситуації може бути незадоволення системою управління підприємством.

3.         Зниження фінансової незалежності чи низька фінансова стійкість. На практиці низька фінансова стійкість загрожує можливими проблемами в погашен-ні зобов'язань у майбутньому, іншими словами - залежністю підприємства від кре-диторів, утратою самостійності. Про зростаючу залежність підприємства від креди-торів свідчать низькі коефіцієнти автономії (коефіцієнти фінансової незалежності).

Розглянемо вказані проблеми більш докладно.

Зниження коефіцієнта ліквідності свідчить про те, що можливості підприємст-ва щодо погашення зобов'язань починають зменшуватися. Зниження показника загальної ліквідності викликано занадто великою кредиторською заборгованістю. Для підвищення коефіцієнта загальної ліквідності необхідно скорочувати креди-торську заборгованість і нарощувати величину оборотних активів (рис. 9.3).

 

                                   Зниження                             

            коефіцієнта    

                        загальноі (поточної)            

                        ліквідності                 

'           '                       1          '                       '           '                       "

Незадовільні              Перевищення суми               Залучення до             Зміна умов взаєморезультати                      капіталовкладень                  фінансування капі-               розрахунків підприДІЯЛЬНОСТІ               над фінансовими             тальних вкладень                 ємства з покупцяпщприємства                   можливостями ПІД-               короткострокових                 ми і постачальни(недостатній при-                       приємства (сумою                        кредитів замість                    ками в бік перевабутокчи збитки)              отриманого прибутку та залучених

довгострокових

кредитів)                    довгострокових                    жання питомоі ваги

авансів покупців та

кредиторської заборгованості

Рис. 9.3. Причини низької ліквідності підприємства

Одна з причин скорочення коефіцієнта загальної ліквідності полягає в тому, що підприємство може захопитися капітальними вкладеннями в будівництво нових цехів, придбання нового устаткування, тобто здійснювати придбання, які йому в певний момент часу не по кишені. Капітальні витрати, що перевищують прибуток підприємства, вимагають залучення додаткових позикових коштів, випереджальне зростання яких призводить до зниження показників ліквідності.

3 фінансуванням витрат на придбання основних фондів пов'язана ще одна причина зниження коефіцієнта ліквідності. Правила фінансового менеджменту прості і логічні: довгострокові кредити повинні залучатися на фінансування капіта-льних витрат, короткострокові - на фінансування оборотного капіталу. Відтак, для збереження прийнятної ліквідності величина капітальних витрат не повинна пере•4 220 ►

 

вищувати суму отриманого прибутку і залучених довгострокових кредитів. Реалії діяльності підприємств такі, що будувати, переозброювати, модернізувати потріб-но майже всім, а одержати довгострокові кредити вдається далеко не кожному пі-дприємству. Доводиться шукати вихід - залучати короткострокові кредити на фі-нансування капітальних витрат, що призводить до зниження показників ліквідності.

Таким чином, у більшості випадків причиною зниження коефіцієнта ліквідності є те, що підприємство одержало недостатній прибуток, чи ще гірше, збиток, або витратило на поточну діяльність коштів більше, ніж змогло заробити.

Розгляд показників рентабельності і фінансової незалежності підприємства демонструє аналогічну тенденцію. Показник рентабельності капіталу свідчить про здатність підприємства заробляти додаткові гроші, нарощувати свій капітал. Логіч-но, що збільшення капіталу залежить від обсягів діяльності підприємства і швидко-сті обороту, тобто від прибутковості діяльності й оборотності активів.

Залежність рентабельності від величини отримуваного прибутку очевидна. Поняття швидкості обороту визначається оборотними активами підприємства. Чим довше вихідна сировина зберігається на складі до використання у виробництві, чим довшим є цикл виготовлення продукції, чим довше готова продукція зберіга-ється на складі, чим довше покупці не оплачують рахунки за відвантажену продук-цію, тим довше підприємству доводиться очікувати надходження зароблених кош-тів. Дійсно, чим довше доводиться очікувати майбутніх доходів, тим менш приєм-ною є ситуація для власника підприємства, який вклав гроші.

Серед показників, що характеризують фінансову стійкість, основним є коефі-цієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) - відношення власного капіталу до позикових коштів. Зниження цього показника означає випереджальне зростання позикових коштів відносно до зростання власного капіталу підприємст-ва, а відтак - отримуваного прибутку.

Отже, проблеми з платоспроможністю, фінансовою незалежністю, рентабель-ністю мають єдині корені: або у підприємства немає можливості зберігати прийнят-ний фінансовий стан - підприємство заробляє недостатньо коштів для того, щоб бути фінансово стійким - або воно нераціонально розпоряджається результатами діяльності, що представлено на рис. 9.4.

 

ПРОБЛЕМИ

Проблеми з погашенням зобов'язань (низька ліквідність)

Низька віддача на вкпадений капітал, незадоволеність інтересів власника підприємства

(низька рентабельність капіталу)

Невизначена перспектива підприємства в

майбутньому, залежність від кредиторів

(низька фінансова стійкість)

 

ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМ

/           '           \

Недостатні результати

діяльності підприємства

(недостатній прибуток чи збитки)

Нераціональне розпорядження

отриманими результатами

діяльності підприємства

 

Рис. 9.4. Аналіз проблем та причин фінансової нестабільності підприємств

•4 221 ►

 

Однак, констатація причин фінансових проблем підприємства не є гарантією їх вирішення. Набагато більшу користь принесе їх подальше уточнення і опрацю-вання пропозицій щодо виправлення ситуації.

Розглянемо проблему отримання недостатнього прибутку, величину якого оцінюють за абсолютним значенням, динамікою змін і коефіцієнтом прибутковості продажів (рис. 9.5).

 

НЕДОСТАТНІРЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІПЩПРИЄМСТВА

(ошримання недосшашнього прибушку чи збишків)

X

X

Низькі обсяги продажів продукції підприємства

X

Високі витрати на

виробництво продукції

підприємства Збитки від невиробничої діяльності підприємства

 

Незадовільний попит на продукцію підприємства

 

Невигідні для підприєм-ства ціни постачальни-ків сировинних ресурсів

 

Сплата штрафів, пені

 

Неефективна маркетингова політика товаропросування на ринку

 

Відсутність контролю за витратами стратегічних ресурсів (палива, енергії)

 

Необґрунтовані витрати

на діяльність невиробничого характеру

 

Неповне завантаження виробничих фондів

Рис. 9.5. Розгляд причин отримання незадовільних для підприємства результатів господарської діяльності

Отриманий прибуток визначається не тільки обсягами продажів і цінами. Без-умовно, при низьких обсягах реалізації продукції отриманий прибуток, дійсно, буде невеликим. Причиною цього є незадовільний попит, який здебільшого пояснюється відсутністю грамотної маркетингової політики з просування продукції на ринку. Йдеться не про відсутність реклами на телебаченні, а про пасивність відділу мар-кетингу, що відповідає за надходження замовлень. Замість пошуку клієнтів, участі у виставках, розсилань інформації, відділ маркетингу дублює функції відділу збуту -займається фіксацією отриманих і виконаних замовлень.

Якщо ринкова ситуація така, що попит на продукцію підприємства обмежений і розширення ринку збуту найближчим часом не прогнозується, слід замислитися про необхідність випуску нових видів продукції або про скорочення виробничих фондів. Випуск нового виду продукції дозволить збільшити обсяги реалізації, але вимагатиме вкладення коштів у придбання нового обладнання, нових технологій тощо. Наразі необхідно обґрунтувати припустиму величину капітальних витрат, які не погіршуватимуть фінансового стану підприємства. Скорочення масштабів вироб-ничих фондів дозволить збільшити прибуток за рахунок скорочення постійних ви-трат (скорочення витрат на утримання, експлуатацію і ремонт устаткування).

•4 222 ►

 

Проте, може статися, що при якісно організованому просуванні продукції і грамотній маркетинговій політиці підприємству вдалося зайняти вагому частку рин-ку, але отримувані прибутки надзвичайно низькі. Причиною цього можуть бути ви-сокі поточні витрати за рахунок високих вхідних цін постачальників на сировину, матеріали, комплектуючі. Іншою передумовою високих витрат можуть бути власні потреби підприємства, зокрема, високі витрати на освітлення, опалення, спожи-вання води через недбалість, неконтрольованість та нераціональне ставлення до вказаних ресурсів. Це особливо характерно для великих промислових підпри-ємств. Для малих і середніх підприємств істотними можуть бути телефонні рахун-ки, витрати на відрядження тощо.

У деяких випадках зниження витрат вимагає застосування радикальних захо-дів - скорочення виробничих фондів чи взагалі скорочення масштабів підприємст-ва. Утримання недостатньо завантажених виробничих фондів є занадто витратним для підприємства, оскільки вимагає значних (у порівнянні з доходом) витрат на їх ремонт і обслуговування.

Отримуваний підприємством прибуток залишається в його розпорядженні не в повному обсязі. Його частина може піти на погашення штрафів, пені за простро-чені заборгованості чи зриви контрактів, на виплату дивідендів власникам цінних паперів, на додаткові стимулювання працівників тощо. Скорочення невиробничих витрат також може стати шляхом оптимізації прибутку, а, відтак, запорукою фінан-сової стабільності підприємства.

Істотною проблемою підприємства є нераціональне використання отриманого прибутку. Адже навіть найбільший прибуток не стане в нагоді підприємству, якщо воно нераціонально та необачно інвестує його в сумнівні види діяльності або здій-снює інші необґрунтовані виплати. Отриманий прибуток можна втратити в процесі його реінвестування у виробництво, тобто в оборотному капіталі. Можливі причини нераціонального використання прибутку підприємства наведені на рис. 9.6.

Бажання забезпечити підприємство додатковими запасами іноді набуває хво-робливої форми. 3 однієї сторони, це позбавляє підприємство від витрат додатко-вих коштів на пошук дешевших матеріалів і забезпечення своєчасних постачань. 3 іншої сторони, закупівля великих обсягів сировини за нижчими цінами унеможпив-лює рух грошових коштів, вилучаючи їх з обороту. В цій ситуації важливо визначи-ти і дотримуватися мінімально прийнятного періоду закупівлі матеріалів, виходячи з особливостей виробничого процесу, умов постачань і цін на матеріали. Зайвий запас готової продукції на складі, великий обсяг незавершеного виробництва і ви-робничих запасів може бути показником того, що виробничі плани підприємства формуються без орієнтира на обсяги продажів. Привівши плани виробництва про-дукції у відповідність з планами її реалізації, можна уникнути закупівлі зайвих за-пасів і затоварення складу готовою продукцією, що позитивно вплине на скоро-чення коштів, спрямованих на формування оборотних активів і тим самим поліп-шить фінансовий стан підприємства.

Збої в постачанні комплектуючих чи порушення перебігу виробничого проце-су можуть викликати затримку коштів у незавершеному виробництві, що також по-значається на нераціональному використанні оборотного капіталу підприємства. Отже, забезпечення безперебійних постачань сировини і комплектуючих, а також безперебійного протікання технологічних процесів на виробництві сприяє поліп-шенню фінансових показників діяльності підприємства.

•4 223 ►

 

НЕРАЦЮНАЛЬНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ОТРИМУВАНИМИ ПІДПРИЄМСТВОМ ПРИБУТКАМИ

 

Нераціональне управління оборотним капіталом підприємства

I

Необґрунтовані закупівлі сировинних ресурсів на тривалий період - затоварення скпаду сировиною

 

Здійснення інвестування

коштів, які перевищують

фінансові можливості

підприємства

 

Невідповідність планів виробництва і продажу продукції -затоварення скпаду готовою продукцією

I Значна дебіторська заборгованість

Збої в постачанняхсировини і комплектуючих,

зриви технологічних процесів зростання незавершеного виробництва

I

Невигідні для підприємства умови придбання

сировинних ресурсів та відвантаження готової продукції

(передоплата, повний розрахунок тощо)

Рис. 9.6. Аналіз причин нераціонального розпорядження отримуваними підприємством прибутками

Ще однією суттєвою проблемою ледве не кожного підприємства є велика де-біторська заборгованість. Як правило, саме в ній затримуються отримувані грошові кошти. Зусилля щодо повернення цих коштів з дебіторів не залишаться непоміче-ними й істотно позначаються на фінансовому добробуті підприємства.

Як з'ясувалося, поліпшити фінансовий стан підприємства можна, намагаю-чись отримувати якомога більші прибутки і/або раціонально розпоряджатися ними. Однак отримувати прибуток і розпоряджатися ним - це речі нерівнозначні.

Отримуючи невеликий прибуток, підприємство може придбавати виключно потрібну для виробництва кількість сировини без створення стратегічних запасів, змушувати покупців своєчасно оплачувати відвантажену продукцію, реалізовуючи її відразу після виходу з виробничого циклу без створення товарних запасів готової продукції на складі. Апе така оптимізація діяльності підприємства теж не бездоган-на: не можна скоротити запаси нижче мінімально потрібних, не можна зробити цикл виготовлення продукції коротшим, чим цього вимагає технологічний регла-мент, можна змусити покупця оплачувати продукцію день у день, але не наперед. Тобто можпивості скорочення оборотних активів підприємства досить обмежені.

«Фінансові діри» у бюджеті підприємства можна підлатати, дотягши до остан-нього, нормативно обґрунтованого, терміну платежі кредиторам; можна вимагати від покупців максимально можливу передоплату постачань продукції, можна залу•4 224 ►

 

чити кредит тощо. Однак цей резерв відстрочки з оплати зобов'язань також не не-вичерпний. 3 придбанням основних виробничих фондів ситуація аналогічна - від-мовившись від значних капіталовкладень, можна поліпшити фінансовий стан підп-риємства. Однак, скорочення капітальних вкладень можливе не більше, ніж до ну-льового значення - на цьому можливості поліпшення фінансового стану підприєм-ства вичерпуються.

Відтак, єдиним двигуном фінансового розвитку підприємства є отримуваний ним прибуток. Він постійно створює основу для подальшої роботи підприємства. Тому побудова довгострокових фінансових прогнозів завжди повинна орієнтувати-ся на підвищення прибутку- максимізацію результатів діяльності підприємства.

Керівник повинен адекватно оцінювати поточну ситуацію і обирати найбільш ефективні комбінації рішень з усіх можливих альтернатив. Його дії повинні ґрунту-ватися на трьох основних етапах, охарактеризованих нижче.

1.         Оцінка поточного фінансового стану підприємства і його змін у порівнянні з попереднім періодом. Завданням цього етапу є не тільки аналіз динаміки фінансових показників, але і визначення припустимого рівня зниження фінансових коефіцієнтів. У деяких випадках усвідомлено допускається тимчасове зниження показників. Наприклад, здійснюючи масштабну інвестиційну програму з побудови й оснащення виробництва в короткі строки підприємство може здійснити вкладення, які перевищують його поточні фінансові можпивості. Тобто на фінансу-вання капітальних витрат крім наявного прибутку і залучених довгострокових кре-дитів можна використати короткострокові кредити, кредиторську заборгованість, що може призвести до зниження показників ліквідності і фінансової стійкості. Такі дії можуть бути цілком виправданими, адже короткі строки будівництва сприяти-муть швидкому захопленню потрібної підприємству частки ринку. Адже тривале капітальне будівництво може спричинити ситуацію, коли виробництво буде готове до випуску нового продукту, а ринковий попит зміниться відносно до цього товару. Таким чином, для майбутнього приросту прибутку, а, відтак, майбутнього зміцнен-ня фінансового стану підприємства тимчасово може допускатися зниження основ-них фінансових показників. Завданням керівника в цій ситуації є визначення межі, нижче якої фінансова ситуація стане критичною.

2.         Визначення причин, що призвели до зміни фінансового стану підп-риємства. Необхідно встановити не тільки причини проблем, але і причини успі-хів, при цьому дослідивши передумови їх виникнення - отримання прибутків підп-риємством і/або їх нераціональне використання. Велике значення також має ви-значення дій підприємства і змін у зовнішньому середовищі, які призвели до погі-ршення фінансового стану.

3.         Розробка програми дій на майбутнє. Комбінації управлінських рішень, які приймаються керівництвом підприємства, можуть бути дуже різноманітними і постійно змінюваними. У періоди спаду прибутковості (наприклад, в умовах скоро-чення попиту) особливо зважливими заходами є контроль управління оборотним капіталом (за показниками обсягів закуповуваних запасів, своєчасності постачань комплектуючих, точності планованих обсягів виробництва і відсутності затоварен-ня складу) і визначення потрібної суми капітальних вкладень. Скорочення оборот-них активів може створити додатковий резерв для фінансування капітальних вкла-день - наприклад, за рахунок закупівлі меншого обсягу запасів чи швидшого одер-жання коштів від дебіторів-покупців.

•4 225 ►

 

Якщо прибуток невеликий і резерви оптимізації оборотного капіталу практич-но вичерпані, варто звернути увагу на витрати. В умовах падіння обсягів продажу доцільно передати частину технологічних операцій на сторону, скоротивши части-ну виробничих фондів. Скорочення витрат можна досягти за рахунок організації виробництва окремих комплектуючих і відмови від їх закупівлі на стороні. Але по-передньо слід здійснити оцінку доцільності реалізації такого проекту і фінансових можливостей підприємства щодо його підтримки.