5.2. ВПЛИВ АГРОХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ НА ЕВТРОФІКАЦІЮ I ЯКІСТЬ ПРИРОДНИХ ВОД


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 

Загрузка...

Антропогенна евтрофікація — це збільшення надходження у воду по-живних для рослин речовин внаслідок діяльності людини в басейнах вод-них об’єктів і спричинене цим підвищення продуктивності водоростей і

вищих водних рослин. Це надзвичайно важлива проблема сьогодення. У водойми надходять стоки з великим вмістом сполук азоту і фосфору. Це пов’язано зі змивом у водойми добрив з навколишніх полів. У результаті і відбувається антропогенна евтрофікація таких водойм, підвищується їх некорисна продуктивність, відбувається посилений розвиток фітопланк-тону, прибережних заростей, водоростей, відоме під назвою «цвітіння во-ди» тощо. В глибинній зоні водойми посилюються анаеробні процеси, на-громаджуються сірководень, аміак тощо. Порушуються окисно-відновні процеси і виникає дефіцит кисню. Це призводить до загибелі цінних риб і рослин, вода стає непридатною не тільки для питгя, але навіть для купан-ня. Така евтрофікована водойма втрачає своє господарське і біогеоцено-тичне значення, тому боротьба за чисту воду — одне з найважливіших за-вдань всього комплексу проблеми охорони природи.

Природні евтрофні системи добре збалансовані. Штучне ж внесення біогенних елементів у результаті антропогенної діяльності порушує нор-мальне функціонування біоценозу і створює в екосистемі згубну для ор-ганізмів нестійкість. Якщо в такі водойми припиниться надходження сто-ронніх речовин, вони можуть повернутися до свого початкового стану.

Оптимальний ріст водних рослинних організмів і водоростей спосте-рігається за концентрації фосфору 0,09—1,8 мг/л і нітратного азоту 0,9— 3,5 мг/л. Більш низькі концентрації цих елементів обмежують ріст водоро-стей. На 1 кг фосфору, що надійшов у водойму, утворюється 100 кг фіто-планктону. Цвітіння води за рахунок водоростей виникає тільки в тих ви-падках, коли концентрація фос’ору у воді перевищує 0,01 мг/л.

3 погляду охорони здоровя людей дуже важливо, щоб вміст нітра-тів і токсичних речовин у воді не перевищував ГДК. Всесвітньою ор-ганізацією охорони здоров’я встановлена ГДК для нітратного азоту в питтєвій воді для помірних широт — 22 мг/л, а для тропіків — 10 мг/л. Проте в районах інтенсивного застосування азотних добрив досить ча-сто в питній воді концентрація нітратного азоту більша ГДК.

Біогенні елементи, і перш за все азот та фосфор, попадають в ріки та водойми із промисловими і побутовими стічними водами, зі стоками із сільськогосподарських угідь в результаті біологічної фіксації азоту і т. д. Небезпеку евтрофікації природних водних джерел створюють також від-ходи тваринництва, особливо на великих тваринницьких комплексах промислового типу з безпідстилковим утриманням худоби. Недоскона-лість технології накопичення, зберігання і використання безпідстилкового гною на таких комплексах призводить часто до скупчення на фермах ду-же великих мас рідких гноєвих стоків. Частина з них потрапляє в ріки і яри, завдаючи великої шкоди навколишньому середовищу, друга частина мігрує по профілю ґрунту, досягаючи і забруднюючи підґрунтові води, що робить їх непридатними для господарських цілей.

Використання безпідстилкового гною у високих дозах на обмеженій площі сільськогосподарських угідь також може призвести до забруднення

природних водних джерел, до зниження родючості і погіршення власти-востей ґрунту, до отримання продукції землеробства, непридатної ні для харчових цілей, ні на корм худобі, тому вдосконалення технології раціо-нального використання відходів тваринництва — дуже важлива умова за-побігання забрудненню природного середовища.

Значна частина біогенних елементів надходить у ріки і озера зі сті-чними водами, хоча в більшості випадків змив елементів поверхневи-ми водами значно менший, ніж в результаті міграції по профілю ґрун-ту, особливо в районах із промивним режимом. Забруднення природних вод біогенними елементами за рахунок добрив і ґрунту та їх евтрофікація виникають, перш за все, в тих випадках, коли порушу-ється агрономічна технологія застосування добрив, не виконується комплекс агротехнічних заходів, у цілому культура землеробства зна-ходиться на низькому рівні.

Проблема якості природних вод стоїть нині в центрі уваги наукових і науково-технічних установ майже всіх країн світу, оскільки погіршення якості природних вод набуває загрозливих розмірів. Допустимі межі вмісту деяких токсичних речовин в питній воді становлять, мг/л: миш'яку (в пере-рахунку на As) — 0,05; кадмію (в перерахунку на Cd) — 0,01; ціанідів (в перерахунку на CN) — 0,05; свинцю (в перерахунку на Рв) — 0,1; ртуті (за-гальної, в перерахунку на Hg) — 0,001; селену (в перерахунку на Se) — 0,01; нітратів (в перерахунку наЖ)з) — 45 (Минеев В.Г., 2004).

Можна навести ряд вимог щодо запобігання забрудненню і евтро-фікації природних вод:

1.         Суворе виконання науково обґрунтованої технології застосування добрив з урахуванням оптимальних доз, співвідношень, форм, строків і способів їх внесення відповідно до біологічних вимог рослин, ґрунтово-кліматичних особливостей зони і рівня запланованого урожаю.

2.         Виконання агрономічних правил і санітарно-гігієнічних норм накопичення, зберігання і використання різних видів органічних доб-рив, особливо гною, отриманого за безпідстилкового утримання худо-би, раціональне їх поєднання з мінеральними добривами.

3.         Освоєння науково обґрунтованих сівозмін, використання ущіль-нених посівів сільськогосподарських рослин, проміжних культур, у тому числі на корм худобі і на зелене добриво.

4.         Виконання комплексу заходів щодо запобігання водної і вітрової ерозії ґрунтів.

5.         Створення полезахисних, протиерозійних, протиселевих, при-

яружних, прируслових та інших лісових смуг, що ефективні для запо-

бігання втрат біогенних елементів у ріках, ставках і озерах.

Для запобігання процесу антропогенної евтрофікації і забруднення вод токсичними елементами необхідне очищення промислових і побу-тових стоків від надмірної кількості мінеральних сполук азоту і фос-фору, важких металів та інших речовин.