Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_a6c1661c709c488eb5d6dd7df9facfd9, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.6. МЕЛІОРАЦІЯ ЯРУЖНИХ I СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ ЇХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ : Екологічні проблеми землеробства : Бібліотека для студентів

2.6. МЕЛІОРАЦІЯ ЯРУЖНИХ I СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ ЇХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 

Загрузка...

Із появою потужної техніки розроблені нові способи освоєння еро-дованих земель — засипання промоїн і мілких ярів, перетворення ярів

У б1асишншяр^Т^тпя прГ^н глибиною до 25 см уздовж них проводять оранку усклад з наступним обробітком упоперек схи-лів. Глибші промоїни зарівнюють бульдозером.

Яри глибиною понад 2 м виположують (рис. 21). Для цього яр у довжину розбивають на ділянки, ведучи рахунок від гирла. На першій ділянці перпендикулярно бровці яру бульдозером зрізають землю і пе-реміщують її в яр спочатку з одного боку, а потім з другого, доводячи насип до проектної відмітки.

 

Рис. 21. Схема виположування схилів ярів зі збереженням на поверхні родючого гумусового шару грунту:

a — стадія виположування схилів і засипки яру на ділянці, яка прилягає до його гирла; б — переміщення гумусового шару з ділянки 2 на ділянку 1; в — виположування схилу на ділянці 2; г — переміщення гумусового шару на ділянку 2; A — яр; Б — смуга виположування схилу яру; 1, 2, 3, 4, 5 — номери ділянок, які підлягають послідовному обробітку (стрілками показаний напрямок руху бульдозера)

Після виположування першої ділянки починають обробіток другої: зрізають гумусовий шар і переміщують його на першу ділянку. Потім засипають яр на другій ділянці. Після засипання другої ділянки на її поверхню поміщають гумусовий шар третьої ділянки і т. д. На решті ділянок проводять аналогічну роботу. Останню ділянку біля вершини яру покривають гумусовим шаром, узятим з-під основи відповідної канави-валу.

Водовідвід споруджують біля вершини яру для того, щоб не допус-тити стоку води по старому руслу. Виположувати можна яри довжи-ною до 300— 400 м і глибиною 4—6 м. Недоцільно робити це на дон-них ярах з великими водозбірними площами і на ярах, що прорізують кам’янисті породи з малопотужними ґрунтами. У засипному ярі про-водять роботи, пов’язані із залісненням схилів, залуженням та затри-

МЯ1-П-ЇЯМ CTOTCV

Перетворенняярів на балки. Природним шляхом яри переходять у балки внаслідок виробітку профілю рівноваги і заростання схилів трав’янистою рослинністю. Цей процес тривалий, тому для сільсько-господарського використання території прискорюють переведення ярів на балки виположуванням крутих схилів бульдозерами та згрі-банням з них ґрунту в яр. Ґрунт, переміщений в яр, пок’ивають шаром гумусованого ґрунту, що знаходиться ближче до верхівя яру, і засіва-ють його багаторічними травами. Високу ерозійну стійкість мають ді-лянки, засіяні травами, що утворюють потужну кореневу систему (ко-реневищні, щільнокущові злаки). За вимогливістю до зволоження Грунту рослини поділяються на три групи: вологих, середньозволоже-них і посушливих місць росту. Рослини вологих місць росту, що ма-ють високу ерозійну стійкість, — це багаторічні трави: пирій, жовтець повзучий, хаменерій вузьколистий (іван-чай). Вони утворюють щільну дернину, стримуючи цим ерозію, їх можна висівати по дну ярів.

Рослини середньої ерозійної стійкості (стрижнекореневі) здатні за-побігати ерозії ґрунту на схилах на невеликій відстані від тальвегу яру.

Рослини, маловимогливі до вологості Грунтів, застосовують для надання ерозійної стійкості прияружній території.

Для створення травостою, який добре захищає ґрунт від поверхне-вого стоку, висівають рослини всіх перелічених груп смугами в межах різних зон прияружного ерозійного фонду. Верхів’я залужених ярів та їх прибровкові частини закріплюють, висаджуючи дерева й чагарники.

Терасування схшів. Круті високі схили ярів освоюють під наса-дження за допомогою терасування, яке можна проводити наорюван-ням або застосуванням спеціальних терасерів. Останні використову-ють на схилах крутизною понад 15°. Тераси, які утворюють на крутих схилах, бувають двох типів — траншейні й східчасті (рис. 22).

Траншейні тераси складаються з двох основних елементів — канав і земляних валів. Вали утворюють із ґрунту, викинутого з канав, і розмі-

щують уздовж нижнього краю відкосу. Ці тераси тепер застосовують рід-ко, оскільки вони утруднюють механізацію сільськогосподарських робіт.

Східчасті тераси складаються з таких елементів: плоских східців, виїмкових і насипних відкосів та берм. Полотно тераси має ширину 2—4 м. Одна половина його врізається у схил, а друга утворюється за рахунок насипу зі зрізаного шару ґрунту. Відстань між терасами ви-значається крутизною схилу. Для збільшення протиерозійного ефекту терас між ними роблять проміжок, внаслідок чого насипна частина верхньої тераси дещо не доходить до виїмки нижньої. Ця ділянка схи-лу між насипним відкосом верхньої тераси і відкосом, виритим у ґрун-ті нижньої тераси, називається бермою. Полотно східчастих терас роб-лять трьох видів: горизонтальне, зі зворотним нахилом і нахилом по схилу. Найпоширеніпшми є тераси з горизонтальним полотном. Вони зменшують швидкість стоку поверхневих вод і добре їх вбирають.

 

Рис. 22. Тераси:

a — траншейні; б — східчасті; I — зі зворотним нахилом;

II — із горизонтальним уступом; III — із похилим уступом; 1 — берма;

2 — материнський відкіс; 3 — полотно; 4 — насипний відкіс

Тераси зі зворотним нахилом полотна мають деяку ємкість, яка за-безпечує затримання на схилах вод, які не встигли стекти. Ці тераси створюють на водопроникних ґрунтах за суворо горизонтального ви-рівнювання терас упоперек схилу.

Тераси з нахилом полотна по схилу є більш простими для будівни-цтва, їх застосовують у разі підвищеної кількості атмосферних опадів та поганої водопроникності Грунтів.

Східчасті тераси забезпечують повну механізацію робіт, пов’яза-них із доглядом за посівами, їх широко застосовують на схилах крути-зною від 10 до 35°. Нарізують тераси по горизонтальних площинах. Для забезпечення горизонтальності терас схил розмічають за допомо-гою нівеліра. Східчасті тераси перетворюють покинуті землі на висо-копродуктивні.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_a6c1661c709c488eb5d6dd7df9facfd9, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0