Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_09a3b9716b568b9c0756ae1685189432, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.1.2. Фактори водної ерозії ґрунтів : Екологічні проблеми землеробства : Бібліотека для студентів

2.1.2. Фактори водної ерозії ґрунтів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 

Загрузка...

Ступінь розвитку водної ерозії на тій чи іншій території залежить від природних і антропогенних факторів, до яких належать: клімат, рельєф, рослинний покрив, тваринний світ, властивості ґрунтів і ґрун-тотворних порід, господарська діяльність людини, соціально-еконо-мічні умови.

Клімат. Небезпека прояву ерозійних процесів зумовлюється, на-самперед, інтенсивністю дощових опадів. Дощі у вигляді мряки навіть величиною понад 50 мм можуть не утворювати стоку, тоді як зливи силою 10—12 мм й інтенсивністю 5—7 мм/хв можуть сприяти інтен-сивному стоку, змиванню та розмиванню ґрунту. При цьому загальна маса ґрунтових частинок, відокремлених дощовими краплями і підня-тих у повітря, може сягати від 10 до 100 т/га. Краплі дощу ущільню-ють поверхню ґрунту, чим різко знижують його інфільтрацію. Сукуп-ний вплив дощових крапель на відрив частинок ґрунту, транспортну здатність струмків та інфільтрацію ґрунтів зумовлює високу еродуючу дію води, яка стікає зі схилів. Якщо не враховувати енергію дощових крапель, змивання ґрунту у разі доброї його водопроникності може бу-ти зменшене у 100 і більше разів (Заславский М.Н., 1984). Зливи за-вдають великої шкоди ґрунту і тоді, коли спричинюють невеликий змив, особливо на полях під чорним паром. Діючи силою удару кра-пель на всю поверхню ґрунту, вони зумовлюють вимивання насампе-ред дрібного пилу (частинок з діаметром 0,005—0,001 мм) і мулу (час-тинок розміром менше 0,001 мм), в яких зосереджена найцінніша частина ґрунту — оксиди заліза, алюмінію, марганцю, каолін, гумусові речовини, фосфати тощо. Дрібному пилу, і особливо мулу, властиві пластичність, липкість і здатність набрякати, а мулу і незначною мі-

рою пилу — коагуляція, що дуже важливо під час оцінювання струк-туротворної ролі зазначених факторів. Прямо впливають на зменшен-ня зливового стоку ступінь щільності поверхневого шару ґрунту, осо-бливо з водотривкою структурою, і вираженість нано- та мікро-рельєфу; густота рослинного покриву і наявність мульчі, а опосеред-ковано — нахил поверхні, розмір і енергія краплин, що падають. На ґрунтах з водотривкою структурою наявність пухкого шару товщиною 6—8 см забезпечує повніше вбирання опадів, а на ґрунтах, схильних до запливання, пухкий шар функціонує недовго, тому його вбирна зда-тність знижується, що призводить до швидкого формування стоку і посилення змиву.

Прояву водної ерозії сприяють великі розміри полів, введення чис-тих парів, використання важкої сільськогосподарської техніки, велике насичення сівозмін просапними культурами, перевага в системі меха-нічного обробітку Грунту оранки, за якої рослинні рештки загортають-ся в Грунт і його поверхня залишається тривалий час незахищеною.

Головними природними факторами, що зумовлюють розмір стоку талих вод, є крутизна схилу, зволоження ґрунту, запаси снігу перед його таненням і глибина промерзання Грунту. Стік формується за обов'язкового поєднання цих факторів.

He вбирає воду мерзлий ґрунт, вологість якого вища НВ, коли його поверхня вирівняна і має дрібногрудочкувату структуру. Основною перешкодою при цьому є найбільш зволожений і ущільнений верхній шар Грунту товщиною 5—7 см. Він насичується водою за рахунок як капілярного руху її з нижніх шарів до поверхні замерзання, так і до-щів, які часто випадають у Степу на мерзлий ґрунт, або танення снігу за відлиг. Внаслідок різкого коливання температур удень і вночі наве-сні вологість замерзаючого шару Грунту може підвищитись за одну ніч на 15—20 %. Причому, більш інтенсивно, нерідко з утворенням льо-дяної кірки на ущільненій ріллі і менш інтенсивно на розпушеному ґрунті, який навіть у разі сильного насичення кригою може зберігати досить високу водопроникність. Керувати цим процесом найбільш до-цільно, створивши ще восени орний шар крупнопористої будови, в якому вода більше нагромаджується в підорному шарі і менше — у верхньому.

На ґрунт і стік талих вод помітно впливає сніговий покрив. За швидкого нагромадження його з початку зими, помірного і слабкого зволо