Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Розділ 3 НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ : Самовчитель з бухгалтерського обліку за стандартами : Бібліотека для студентів

Розділ 3 НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 

магниевый скраб beletage

Указ Президента України

ПРО СПРОЩЕНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ,

ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ

МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України

від 28 червня 1999 року № 746/99

(Указом Президента України від 28 червня 1999 року

№ 746/99 цей Указ викладено у новій редакції)

Установити, що спрощена система оподаткування, обліку та звіт-ності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва:

•          фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

•          юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень. Середньооблікова чисельність працюючих для суб’єктів малого

підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вва-жається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяль

ності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення опера-цій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

1.         Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які

перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не

мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену

продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

У разі здійснення операції з продажу основних фондів вируч-кою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від ре-алізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

2.         Суб’єкти малого підприємництва — фізичні особи мають

право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним

податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємницт-ва — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може ста-новити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі, коли фізична особа — суб’єкт малого підприємництва — здійснює кілька видів підприємницької діяльності, (для яких устано-влено різні ставки єдиного податку, нею купується одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої макси-мальної ставки.

У разі, коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підпри-ємницькій діяльності членів його їй сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка спла-чує єдиний податок, звільняється від обов’язку нарахування, відра-хування та перерахування до держави в них цільових фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебува-ють з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї.

Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа їх наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

 

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розміpax:

•          до місцевого бюджету — 43 відсотки;

•          до Пенсійного фонду України — 42 відсотки;

•          на обов’язкове соціальне страхування — 15 відсотків за (у то-му числі до Державного фонду сприяння зайнятості населен-ня — 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності,

що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу су-купного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року тако-го платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

3. Суб’єкт підприємницької діяльності — юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

•          6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»;

•          10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця

на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

 

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

•          до Державного бюджету України — 20 відсотків;

•          до місцевого бюджету — 23 відсотки;

•          до Пенсійного фонду України — 42 відсотки;

•          на обов’язкове соціальне страхування — 15 відсотків (у тому чи-слі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відпо-відно до законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездат-ності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням. Платники єдиного податку — юридичні особи ведуть податковий

облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

4. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з дію-чою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою за-конодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва.

Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа обов’язко-во зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступно-го звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звіт-ний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом де-сяти робочих днів видати безплатно свідоцтво про право сплати єди-ного податку або надати письмову мотивовану відмову.

 

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб’єкти малого підприємництва можуть здійснюва-ти з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітно-го (податкового) періоду (кварталу).

Форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягає оподатку-ванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб’єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподат-кування, обліку та звітної встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податко-вий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату подат-ку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період позначкою банку про зарахування коштів.

Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа зобов’язана вести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

5.         У разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему

оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та спла-ти сум єдиного податку згідно із законодавством України.

6.         Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок,

не є платником таких видів податків і зборів обов’язкових платежів):

• податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа

обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

 

•          податку на прибуток підприємств;

•          податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб — суб’єк-тів малого підприємництва);

•          плати (податку) за землю;

•          збору на спеціальне використання природних ресурсів;

•          збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

•          збору до Державного інноваційного фонду;

•          збору на обов’язкове соціальне страхування;

•          відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

•          комунального податку;

•          податку на промисел;

•          збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

•          збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфе-ри послуг;

•          внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

•          внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

•          плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування

деяких видів підприємницької діяльності».

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єк-ти малого підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спроще-ної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб’єк-тами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи — платники єдиного податку мають право не застосовувати електрон-ні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків зі спо-живачами.

Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб’єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України.

 

 

7. Дія цього Указу не поширюється на:

суб’єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємниць-кої діяльності» в частині придбання спеціального патенту; довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та за-сновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підпри-ємництва, перевищують 25 відсотків;

фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які зай-маються підприємницькою діяльністю без створення юридич-ної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютю-новими виробами, пально-мастильними матеріалами; спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Президент України Л. Кучма, м. Київ 3 липня 1998 року, № 727/Державна податкова адміністрація України

Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України

від 12 жовтня 1999 р. № 555 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

18 жовтня 1999 р. за № 709/4002

ПОРЯДОК

ВИДАЧІ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО СПЛАТИ ЄДИНОГО

ПОДАТКУ СУБ’ЄКТОМ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА —

ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ

1. Відповідно до Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99 «Про внесення змін до Указу Президента Украї-

ни від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподатку-вання, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» юри-дична особа — суб’єкт підприємницької діяльності будь-якої органі-заційно-правової форми та форми власності, в якої за рік середньо-облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг ви-ручки якої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень, має право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності.

2.         Новостворені суб’єкти малого підприємництва, які зареєстровані в установленому порядку та подали до державного податкового

органу за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, мають право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності з того

кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва — юридична особа по-дає письмову заяву, згідно з додатком до цього Порядку, до орга-ну державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (подат-кового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених по-датків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на да-ту подання заяви.

3.         Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа в заяві

обов’язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, облі-ку та звітності, незалежно від вибраної ставки єдиного податку — 6 чи 10 відсотків, може бути прийняте платником податку не більше одного разу за календарний рік.

4.         Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом

десяти робочих днів видати безплатно Свідоцтво про право сплати

єдиного податку (не публікується. — Прим. ред.) або надати письмову мотивовану відмову.

 

5.         Свідоцтво, видане суб’єкту малого підприємництва — юри-дичній особі, не може бути передане іншим юридичним особам.

6.         Суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність інформації, яка вказана в заяві для отримання Свідоцтва, та за недо-тримання вимог цього Порядку.

7.         Свідоцтво видається суб’єкту малого підприємництва термі-ном на один рік і є документом суворої звітності. Орган державної податкової служби, що видає Свідоцтво, реєструє його в журналі обліку видачі свідоцтв, де вказується повна назва й місцезна-ходження юридичної особи, номер та серія Свідоцтва, дата його видачі та термін дії.

8.         Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності й повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб’єкт малого підприємництва може здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) в разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (по-даткового) періоду (кварталу).

9.         Після закінчення терміну дії Свідоцтва сплати єдиного

податку, відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, передбаченої п.8. цього Порядку, порушення вимог п.1

цього Порядку, а також у разі ліквідації суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи встановленому законодавством

порядку Свідоцтво підлягає поверненню до органів державної

служби, який його видав.

Начальник Зведеного управління

і впровадження

нормативно-правових актів

з питань оподаткування

Н. П. Фліссак

 

Державна податкова адміністрація України

ЛИСТ

від 27.03.2001 № 4016/7/15-1317

Державні податкові адміністрації

в Автономній Республіці Крим, областях,

м. Києві і Севастополі

ПРО ТЕРМІНИ ПОДАЧІ РОЗРАХУНКУ

ТА СПЛАТИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

СУБ’ЄКТАМИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА —

ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМ

На численні запити державних податкових органів та платників єдиного податку щодо термінів подачі розрахунку та сплати єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особа-ми, у зв’язку із введенням у дію з 01.04.2001 р. Закону України від 21.12.2000 № 2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань плат-ників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» Державна податкова адміністрація України роз’яснює наступне.

З 1 квітня 2001 року набирає чинності Закон України від 21.12.2000 № 2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань плат-ників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда-ми» (далі — Закон).

Пунктом 1.2 статті 1 Закону встановлено, що податкове зобов’я-зання — це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, Закон не встановлює єдиний порядок та строки сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а передбачає, що порядок подання розрахунку та строки сплати можуть встановлю-ватися цим Законом або іншими Законами України з питань оподат-кування. Якщо спеціальним законом з питань сплати окремого по-датку встановлені інші граничні строки сплати податку, ніж ті, що

 

встановлені Законом, то діють положення закону з питань оподат-кування окремим податком.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запрова-джена Указом Президента України «Про спрощену систему оподатку-вання, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (в редак-ції Указу від 28.06.99 № 746/99), передбачає особливий порядок опо-даткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на тери-торії України, передбачених Законом України від 25.06.91 № 1251-XII «Про систему оподаткування» (зі змінами і доповненнями).

Таким чином, терміни подачі розрахунку єдиного податку суб’єктом малого підприємства — юридичною особою та сплати єдиного податку, встановлені вищевказаним Указом, у зв’язку з на-бранням чинності Законом не змінюються.

Тобто згідно зі статтею 3 Указу суб’єкти підприємницької ді-яльності — юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

За результатами господарської діяльності за (податковий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи пода-ють до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про єдиний податок, а також копії платіжних доручень про сплату єдиного по-датку за звітний період з відміткою про зарахування коштів.

Якщо останній день строку подання розрахунку чи сплати єдино-го податку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі: • забезпечити доведення цього роз’яснення до підпорядкованих дер-жавних податкових органів з метою організації і проведення ними відповідної роз’яснювальної роботи серед платників податку;

 

•          організувати проведення протягом третьої декади березня — першої декади квітня 2001 року нарад-семінарів з підпорядко-ваними державними податковими органами, на яких обговори-ти ці роз’яснення;

•          привести свої роз’яснення з питань порядку та строків сплати єдиного податку у відповідність з цим листом.

Міністерство фінансів України Затверджено наказом Міністерства фінансів

України від 30 вересня 1998 р. № 196

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

12 жовтня 1998 р. за № 646/3086

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО СПРОЩЕНУ ФОРМУ

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

1.         Суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, які за чинним законодавством самостійно обрали спосіб оподаткування доходів за єдиним податком (далі — суб’єкти малого бізнесу), мо-жуть застосовувати спрощену форму бухгалтерського обліку, поря-док ведення якої встановлено Вказівками про склад та порядок запов-нення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 1996 року № 112 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13 червня 1996 року за № 297/1322), з урахуванням наступного.

2.         Суб’єкти малого бізнесу, незалежно від технології та наявно-сті виробництва продукції (робіт, послуг), його матеріаломісткості та кількості здійснюваних за місяць господарських операцій (обсягу документообороту), можуть обрати один з таких варіантів ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку:

 

•          просту форму бухгалтерського обліку;

•          форму бухгалтерського обліку з використанням(веденням) регі-стрів обліку майна малого підприємства.

 

3.         Якщо суб’єкти малого бізнесу обрали просту форму бухгал-терського обліку, то, за наявності у них основних засобів, матері-альних цінностей, готової продукції і товарів, рекомендується для ведення аналітичного обліку такого майна використовувати (вести) Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за типовою формою В-1 та Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів за типовою фор-мою В-2.

4.         Ведення Відомості обліку заробітної плати за типовою фор-мою В-8 здійснюється без використання граф 18–21.

5.         Виручка від реалізації продукції (доход) відображається за вартістю відпущеної (відвантаженої) покупцям готової продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг за кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації».

6.         Витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції, з виконанням робіт і наданням послуг, здійсненням діяльності з про-дажу товарів, відображаються за дебетом рахунків класу 8 «Витрати за елементами», з яких вся сума у звітному періоді списується у ко-респонденції з рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’я-зань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердже-ної наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186, з урахуванням особливостей, на-ведених у пункті 7 цього Положення.

Суб’єкти малого бізнесу щомісяця всю суму витрат, пов’яза-них з виконанням робіт і наданням послуг, з рахунка 23 «Виробниц-тво» списують у кореспонденції з дебетом рахунка 79 «Фінансові результати». Суб’єкти малого бізнесу щомісяця всю суму витрат, пов’язаних з виробництвом готової продукції, з рахунка 23 «Вироб-

ництво» списують у кореспонденції з дебетом рахунка 26 «Готова продукція». Суб’єкти малого бізнесу витрати, пов’язані із здійснен-ням діяльності з продажу товарів, з рахунків класу 8 «Витрати за елементами» списують у звітному періоді в кореспонденції з дебе-том рахунка 79 «Фінансові результати».

Суб’єкти малого бізнесу за результатами інвентаризації, що проводиться перед складанням річної фінансової звітності, вартість виявленого у виробничих приміщеннях (ділянках) залишку не підда-них обробці (використанню) сировини й матеріалів, не закінчених обробкою сировини, матеріалів, деталей, не закінченої складанням і комплектуванням продукції способом сторно зараховують до складу відповідних активів (сировина, матеріали, незавершене виробницт-во) із зменшенням у звітному році собівартості реалізованої продук-ції і робіт (рахунок79 «Фінансові результати»). На вартість зарахо-ваного, за результатами інвентаризації, залишку, не підданої оброб-ці сировини і матеріалів зменшується у звітному році показник ма-теріальних витрат.

8.         Потреба у веденні обліку витрат за статтями калькуляції та витратами обігу, видами продукції (робіт, послуг), за виробничи-ми підрозділами (цехами, дільницями, відділеннями та іншими структурними одиницями) визначається виключно суб’єктом ма-лого бізнесу.

9.         Фінансова звітність суб’єктами малого бізнесу складається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», за-твердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382.

10.       Це Положення застосовується з 1 січня 1999 року.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку

В. М. Пархоменко

 

Міністерство фінансів України Затверджено наказом Міністерства фінансів

України 25.02.2000 № 39

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

15 березня 2000 за № 161/4382

ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТ)

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 25

«ФІНАНСОВИЙ ЗВІТ СУБ’ЄКТА

МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА»

Загальні положення

1.         Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму Фінансо-вого звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м) та порядок за-повнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

2.         Норми Положення (стандарту) 25 застосовуються суб’єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб’єктів господарсь-кої діяльності.

Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визнаються відповідно до чинного законодавства суб’єктами малого підприємництва, застосовують Положення (стандарт) 25 у поточно-му (звітному) році. Якщо такі підприємства, а також новостворені за результатами діяльності за І квартал або І півріччя поточного (звіт-ного) року не можуть бути відповідно до чинного законодавства ви-знані суб’єктами малого підприємництва, то фінансовий звіт цими підприємствами складається за цей і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно до положень (стандартів) бухгалтерсько-го обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, який зареєстровано в Міністерстві юсти-ції України 21 червня 1999 року за № 391/3684. Підприємства, які за

 

результатами діяльності за 9 місяців поточного (звітного) року не можуть бути відповідно до чинного законодавства визнані суб’єкта-ми малого підприємництва, можуть складати фінансовий звіт за 9 місяців і звітний рік із застосуванням Положення (стандарту) 25.

3.         Суб’єкти малого підприємництва середньооблікову чисель-ність працюючих визначають у порядку, установленому Державним комітетом статистики України. Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності показники про середньооблікову чисель-ність не подають.

4.         Форма Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва є додатком до Положення (стандарту) 25.

5.         Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандарта-ми) бухгалтерського обліку. У графі 4 Звіту про фінансові результати наводяться дані за аналогічний період минулого (попереднього) року.

Баланс

6.         У статті «Незавершене будівництво» відображаються вар-тість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткуван-ня для монтажу), що здійснюється для власних потреб суб’єкта ма-лого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування та-ких інвестицій.

7.         У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих ці-лісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу осно-вних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних акти-вів. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів.

У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необорот-них матеріальних активів, також нарахована в установленому порядку їх сума; (у дужках). До підсумку балансу включається залишкова вар-тість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вар-тістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

 

8.         У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» вражаються фінан-сові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

9.         У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми інших не-оборотних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу «Необоротні активи».

 

10.       У статті «Виробничі запаси» відображається вартість запа-сів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів при-значених для використання в ході нормального операційного циклу, дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, до-рослих тварин, вибракуваних з основного стада для реалізації, та молодняку тварин. У цій статті також наводяться витрати на неза-вершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

11.       У статті «Готова продукція» відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробу-вання, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із за-мовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, які придбані під-приємствами для подальшого продажу.

12.       У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, по-слуги» відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включа-ється чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вираху-вання з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться у дужках.

 

13.       У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» відображається визнана дебіторська заборгованість каз-начейських, фінансових і податкових органів.

14.       У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» відо-бражається заборгованість дебіторів, і не включена до інших статей

 

дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборот-них активів.

15.       У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображаються фі-нансові інвестиції на строк, який не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів.

16.       У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти гро-шових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом опе-раційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі не-оборотних активів.

17.       У статті «Інші оборотні активи» наводяться суми оборот-них активів, які не включені до згаданих вищестатей розділу «Обо-ротні активи».

18.       У складі витрат майбутніх періодів відображаються витра-ти, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних пе-ріодів, але належать до наступних звітних періодів.

19.       У статті «Статутний капітал» наводиться зафіксована в

установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких

не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у

цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу

підприємства.

20.       У статті «Додатковий капітал» відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів

та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій. Внески засновників підприємства понад

статутний капітал включаються до цієї статті.

 

21.       У статті «Резервний капітал» наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих до-кументів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

22.       У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вирахову-ється при визначенні підсумку власного капіталу.

23.       У статті «Неоплачений капітал» відображається сума забор-гованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні під-сумку власного капіталу.

24.       У складі забезпечень наступних витрат і платежів відобра-жаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

25.       У статтях розділу «Довгострокові зобов’язання» наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них пози-ки, яка не є поточним зобов’язанням, сума довгострокової заборго-ваності підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов’язаннями.

26.       У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов’язань підприємства перед банками щодо отри-маних від них короткострокових позик. Зобов’язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звіт-ного періоду до сплати суми процентів за їх користування.

27.       У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобо-в’язаннями» наводяться суми зобов’язань, які утворилися як довго-строкові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом два-надцяти місяців.

 

28.       У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається сума заборгованості постачальникам і під-рядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані по-слуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за не-відфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матері-альних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

29.       У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом» відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

30.       У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками зі страху-вання» відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на обов’язкове соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

31.       У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати пра-ці» відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаче-ною сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. Заборгованість підприємству працівників за операціями з оплати праці наводиться у статті «Інша поточна дебіторська заборгованість».

32.       У статті «Інші поточні зобов’язання» відображаються суми зобов’язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов’язання», зокрема заборгованість за одержаними аван-сами, заборгованість засновникам у зв’язку з розподілом прибутку, заборгованість пов’язаним сторонам.

33.       До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Звіт про фінансові результати

34.       У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,

робіт, послуг)» відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

 

35.       У статті «Непрямі податки та інші вирахування з доходу» відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих то-варів та інші обов’язкові збори).

36.       Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, ро-біт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

37.       Показники про непрямі податки та інші вирахування з дохо-ду, податок на прибуток, витрати і збитки наводяться в дужках.

38.       У статті «Інші операційні доходи» відображаються суми ін-ших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різ-ниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

39.       У статті «Інші операційні витрати» відображаються: адміні-стративні витрати, витрати на збут; собівартість реалізованих обо-ротних активів (крім фінансових інвестицій); відрахування на ство-рення резерву сумнівних боргів; списання безнадійних боргів; втра-ти від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшко-дування наступних витрат; інші витрати, що пов’язані з операцій-ною діяльністю підприємства (крім витрат, що включаються до собі-вартості продукції (товарів, робіт, послуг). У цій статті також відо-бражаються належна, відповідно до чинного законодавства, до спла-ти за звітний період сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент і сума єдиного (фіксованого) податку для сільсько-господарських товаровиробників з конкретизованими назвою та су-мою кожного податку (плати) у рядку 131.

У статті «Інші звичайні доходи» відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фі-нансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, не-

оборотних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної ді-яльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

41.       У статті «Інші звичайні витрати» відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов’язані із залучен-ням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість ре-алізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових ком-плексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцін-ки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

42.       У статтях «Надзвичайні витрати» і «Надзвичайні доходи» ві-дображаються відповідно: втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запо-бігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

43.       У статті «Податок на прибуток» відображається сума подат-ку на прибуток, яка відповідно до Положення (стандарту) бухгал-терського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року № 353, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 року за № 47/5238, визначається в розмірі поточного податку на прибуток.

44.       У статті «Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції» показується збільшення або змен-шення залишків незавершеного виробництва готової продукції під-приємства. Показник про зменшення залишків наводиться в дужках.

Суб’єкти малого підприємництва можуть всю суму витрат опе-раційної діяльності з кредиту рахунків класу 8 «Витрати за еле-ментами» списувати до дебету рахунку 79 «Фінансові результати». У таких випадках вартість залишку незавершеного виробництва і го-тової продукції визначається так:

 

•          інвентаризацією на кінець звітного року (або квартами і прямими витратами на оплату праці з відображенням за дебетом рахунка 23 «Виробництво» і кредитом рахунка 79 «Фінансові результати»);

•          на підставі первинних документів, якими оформляється рух (виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) готової продукції підприємство забезпечує кількіс-ний (оперативний) облік виробленої, відпущеної, а також за-лишку готової продукції за центрами відповідальності. Зали-шок готової продукції, який встановлюється за даними кількіс-ної, (оперативного) обліку на дату балансу, оцінюється з спра-ведливою вартістю (ціна реалізації за вирахування непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку, виходячи з прибутку для цього конкретного виду готової продукції) і відображається у звітному місяці за дебетом рахунка 26 «Готова продукція» і кредитом рахунка 79 «Фінансові результати». Для одержання безпосередньо у бухгалтерському обліку даних

про собівартість залишків готової продукції суб’єкти малого підпри-ємництва витрати, пов’язані з виробництвом (виготовленням) і від-пуском готової продукції можуть визначати і відображати в поряд-ку, встановленому Положенням про спрощену форму бухгалтер-ської обліку суб’єктів малого підприємництва, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 1998 року № 196, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 1998 року за № 646/3086. Для одержання безпосередньо у бухгалтерському об-ліку даних про собівартість залишків незавершеного виробництва і готової продукції суб’єкти малого підприємництва витрати вироб-ництва і собівартість виробленої готової продукції можуть визнача-ти і відображати в порядку, встановленому Інструкцією про застосу-вання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 лис-топада 1999 року № 291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186.

 

Елементи операційних витрат

45. При заповненні статей про елементи витрат операційної діяль-ності (рядки 090–120) слід керуватися Положенням (стандартом) бух-галтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 214248. Торгове-льні організації собівартість реалізованих товарів до матеріальних за-трат не включають, а показують у вписаному рядку 140. У статті «Чис-тий прибуток (збиток)» відображається чистий прибуток або чистий збиток — різниця між сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою всіх витрат. Сума всіх витрат збільшується на суму зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції або зменшується на суму збільшення залишків неза-вершеного виробництва і готової продукції.

У зведених фінансових звітах показники чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповіді показників юридичних осіб, фі-нансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку

В. М. Пархоменко

Міністерство фінансів України

НАКАЗ

від 19 квітня 2001 року № 186 м. Київ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ СПРОЩЕНОГО ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2001 р. за № 389/5580

Відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Офіційний вісник України,

 

1999 p., № 33, ст. 1706), статті 5 Закону України «Про державну під-тримку малого підприємництва» (Офіційний вісник України, 2000 p., № 46, ст.1977) і на виконання Програми реформування системи бух-галтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, за-твердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

Затвердити ухвалений Методологічною радою з бухгалтерсько-го обліку Міністерства фінансів України План рахунків бухгалтерсь-кого обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва (далі — спрощений План рахунків), що додається.

Установити, що спрощений План рахунків можуть застосовува-ти суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які від-повідно до чинного законодавства визнані суб’єктами малого під-приємництва, юридичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), незалежно від форм власнос-ті, організаційно-правових форм і видів діяльності, також представ-ництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі — підпри-ємство). Суб’єкти підприємницької діяльності спрощений План ра-хунків застосовують у разі складання ними фінансової звітності від-повідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Фі-нансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого на-казом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 ро-ку за № 161/4382.

Передбачити, що облік та узагальнення інформації про позаба-лансові активи і зобов’язання підприємства здійснюють з викорис-танням позабалансових рахунків класу 0 Плану рахунків бухгал-терського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мініс-терства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 і зареє-строваного в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185.

 

Записи на рахунках бухгалтерського обліку спрощеного Плану рахунків і на позабалансових рахунках для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань, про доходи і ви-трати, факти фінансово-господарської діяльності здійснювати відпо-відно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерсько-го обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої, наказом Міністерства фі-нансів України від 30 листопада 1999 року № 291 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186.

5. Визначити, що з метою забезпечення необхідної деталізації та аналітичності обліково-економічної інформації підприємства вво-дять до спрощеного Плану рахунків субрахунки, виходячи з призна-чення рахунків, потреб управління підприємством, використання назв субрахунків Плану рахунків, наведеного в пункті 3 цього наказу.

Заступник Міністра В. М. Матвійчук

Затверджено наказом Міністерства фінансів України 19.04.2001 № 186

ПЛАН

РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ АКТИВІВ,

КАПІТАЛУ, ЗОБОВ’ЯЗАНЬ І ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

Синтетичні рахунки Призначення

Код     Назва 

 

10        Основні засоби         Облік та узагальнення інформації про основні засоби, інпгі необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи

13        Знос необоротних активів   Облік та узагальнення інформації про знос основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів

 

 

Синтетичні рахунки Призначення

Код     Назва 

 

14        Довгострокові фінансові інвестиції Облік та узагальнення інформації про довгострокові фінансові інвестиції

15        Капітальні інвестиції            Облік та узагальнення інформації про капітальні інвестиції

18        Інпгі необоротні активи       Облік та узагальнення інформації про довгострокову дебіторську заборгованість, інпгі необоротні активи

20        Виробничі запаси     Облік та узагальнення інформації про сировину й матеріали, купі-вельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тару й Tap-Hi матеріали, будівельні матеріали та матеріали, передані в перероб-ку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначен-ня, інпгі матеріали, тварин на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та пшидкозношувані предмети і транспортно-заготівельні витрати

23        Виробництво            Облік та узагальнення інформації про витрати на основне і допоміжні виробництва, виробничий брак

26        Готова продукція      Облік та узагальнення інформації про готову продукцію, товари, транспортно-заготівельні витрати і торгову націнку

30        Каса    Облік та узагальнення інформації про грошову готівку та грошові документи

31        Рахунки в банках      Облік та узагальнення інформації про грошові кошти на рахунках у банках, еквіваленти грошових коштів та грошові кошти в дорозі

35        Поточні фінансові інвестиції           Облік та узагальнення інформації про поточні фінансові інвестиції

37        Розрахунки з різними дебіторами   Облік та узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками, з підзвітними особами, з інпшми дебіторами, про короткострокові векселі одержані, про резерв сумнівних боргів

39        Витрати майбутніх періодів Облік та узагальнення інформації про витрати майбутніх періодів

40        Власний капітал        Облік та узагальнення Інформації про статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений і вилучений капітали

44        Нерозподілені при-буши (непокрші збшки)           Облік та узагальнення інформації про нерозподілені прибутки (непокриті збитки), про використання прибутку