Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ЧАСТИНА ПЕРША : Самовчитель з бухгалтерського обліку за стандартами : Бібліотека для студентів

ЧАСТИНА ПЕРША


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 

магниевый скраб beletage

 

Дт       30 «КАСА»                Кт

Залишок на 1.07.2004 р. 1200        

                        560

 

Дт       66

«РОЗРАХУНКИ

З ОПЛАТИ

ПРАЦІ»          Кт

            Залишок на 01.07.2004 р. 560

560                 

У журналі-ордері цей запис буде проведений однією цифрою.

Журиал-ордер № 1

 

№ запису        З кредиту рахунка 30 «КАСА» в дебет рахунків  

А         Дата (період) …        66        …        …        …

1          25.07.04                     560                            

            …                                                      

            і т.д.                                                  

            Всього                                                          

Подвійний запис є надійним засобом виявлення допущених по-милок. Він наочно показує зміни в засобах і джерелах підприємства, взаємозв’язок рахунків бухгалтерського обліку.

На кожному рахунку підраховують загальну суму записаних опера-цій — обіг і залишок. На основі записів початкових залишків із вступно-го балансу і господарських операцій, на рахунках бухгалтерського облі-ку кожне підприємство має можливість скласти на кінець місяця заключ-ний баланс. Вступний баланс складається на підставі інвентарних описів засобів і джерел формування, які є на дату утворення підприємства.

Баланс побудовано у вигляді двосторонньої таблиці, ліву час-тину якої умовно називають активом, а праву — пасивом. Загальні

 

підсумки (валюта балансу) лівої (активу) і правої (пасиву) частин балансу завжди рівні між собою, оскільки кожна господарська операція одночасно відображається на двох рахунках способом подвійного запису. Відсутність такої рівності означає допуще-ну помилку в записах чи підрахунках, яку виявляють і виправ-ляють специфічними методами, що застосовуються в бухгал-терському обліку.

У балансі наводять залишки засобів і джерел підприємства на кожну звітну дату (на перше число наступного місяця).

Баланс підприємства на 1 січня 2004 р.

 

АКТИВ – засоби підприємства       Сума   ПАСИВ – джерела утворення засобів підприємства       Сума

                                  

В активі балансу розміщують дебетові залишки рахунків бух-галтерського обліку, які відображають засоби підприємства, а в па-сиві — кредитові залишки на рахунках, які означають наявність джерел їх утворення.

У плані рахунків вказано синтетичні рахунки і субрахунки. В той же час в обліку застосовують аналітичні рахунки. Аналі-тичні рахунки найбільше деталізовані. Саме вони дають всесто-ронню, але вже узагальнену інформацію про засоби підприєм-ства і джерела їх утворення, виробничі процеси, яка розрізнена у первинних документах. Як у первинних документах, так і на аналітичних рахунках, інформація наводиться з використанням натуральних, трудових або умовних вимірників, поряд із грошо-вими. Субрахунки дають підсумки за аналітичними рахунками, а синтетичні рахунки — результат за субрахунками. Інколи до синтетичного рахунка не відкривають субрахунків. В такому ви-падку підсумки аналітичних рахунків дають результат за синте-тичним рахунком.

 

ЧАСТИНА ПЕРША

 

Синтетичний рахунок 10 «Основні засоби» – сальдо 971235 грн

Рисунок 1.1

Взаємозв’язок синтетичних, субрахунків та аналітичних рахунків

Організація обліку передбачає суцільне документальне фіксу-вання господарських операцій. Тому спрощено процес обліку вигля-дає як запис кожної господарської операції, що відбулася на підпри-ємстві, в певних первинних документах. В залежності від специфіки об’єктів обліку, застосовуються різноманітні первинні документи (наприклад, для обліку готівки — прибуткові і видаткові касові ор-дери, а для обліку матеріалів — накладні і т. п.). Крім того, повто-рюваність господарських операцій протягом дня, місяця, року зу-мовлює як масовість записів у первинних документах, так і велику кількість останніх. Тому облік дещо ускладнюється, оскільки вини-кає потреба у групуванні і систематизації даних первинних докумен-тів у відповідних облікових реєстрах, адже тільки узагальнені дані можуть дати цілісне уявлення про результати виробничо-фінансової

 

діяльності підприємств, які в кінцевому підсумку відображаються у їхній звітності.

В цілому організація обліку полягає у тому, що дані первинних документів записують у реєстри аналітичного і синтетичного облі-ку, тобто, заносять на рахунки. Залежно від конкретних особливос-тей, записи в такі реєстри проводять або безпосередньо з первинних документів (наприклад, амортизацію основних засобів записують на підставі спеціального розрахунку), або ж попередньо складають проміжні реєстри — зведені документи: нагромаджувальні відомос-ті, листки-розшифровки, накопичувальні журнали.

 

Звітність

Синтетичний облік

Облік за субрахунками

Аналітичний облік

Зведений облік

Первинний облік

 

Рисунок 1.2

Схема узагальнення облікової інформації

Процес групування і систематизації даних про господарські операції, зафіксовані в первинних документах, у кожному конкрет-ному випадку має свою специфіку, яка зумовлена потребами ін-формаційного забезпечення через узагальнену звітну інформацію

 

потреб управління підприємствами. Так, оскільки у звітності відо-бражаються лише залишки коштів, облік їх ведуть таким чином, що поряд із забезпеченням чіткого контролю за збереженням грошей, їх цільовим і раціональним використанням, тут достатньо визначати сальдо за рахунками. Облік же витрат виробництва організовується так, щоб можна було мати звітну інформацію не тільки про загальну суму витрат (сальдо за рахунками) в цілому по підприємству, але в розрізі виробництв, а всередині них — за видами затрат. Проте за-гальний принцип групування і систематизації даних первинних документів має досить просту і разом з тим, чітку логічну схему, яку наочно можна проілюструвати на схемі.

Незалежно від об’єктів обліку, за цією схемою проводиться уза-гальнення даних первинних документів, хоч у кожному конкретному випадку відрізняються як первинні документи, так і реєстри зведеного і аналітичного обліку. Тільки реєстр синтетичного обліку — Головна книга, — є спільною для всіх рахунків, а значить, об’єктів обліку.

Так, за рахунком 30 «Каса» дані первинних документів спочат-ку групують у касовій книзі, яку можна розглянути як реєстр зведе-ного обліку, і на основі відривного листка — звіту касира, перено-сять у реєстр аналітичного обліку — журнал-ордер № 1, звідки за-гальні підсумки, які синтезовані (узагальнені) в розрізі кореспонду-ючих рахунків, записують у реєстр синтетичного обліку — Головну книгу. Натомість за рахунком 20 «Виробничі запаси» дані первин-них документів групують у книзі чи картонці складського обліку, звідки записують у звіт про рух матеріалів — реєстр зведеного облі-ку. Підсумкові дані відображають у журналі-ордері № 10, звідки вже синтезовані дані знову ж у розрізі кореспондуючих рахунків пе-реносять у Головну книгу.

Така логічна схема побудови обліку діє при застосуванні будь-якої форми обліку, в тому числі із застосуванням комп’ютерів на ав-томатизованих робочих місцях (АРМ) бухгалтерів.

Залежно від призначення, рахунки поділяють на активні і па-сивні. Рахунки для обліку засобів підприємства активні, залишок на

 

них тільки дебетовий, надходження (збільшення) засобів завжди ві-дображають за дебетом, а їхнє вибуття — за кредитом. Дебетовий залишок таких рахунків переносять у актив балансу.

Рахунки, призначені для обліку джерел засобів підприємства, пасивні. Залишок на них завжди кредитовий, надходження (збіль-шення) джерел засобів відображають за кредитом, а їхнє вибуття — за дебетом. Кредитовий залишок із таких рахунків переносять у па-сив балансу.

Окремі рахунки можуть мати одночасно два залишки. Напри-клад, рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами». Якщо окремі особи чи організації мають борг перед підприємством, загальна сума боргу як дебетовий залишок цього рахунка перено-ситься в актив балансу. Борги ж підприємства перед окремими осо-бами чи організаціями відображають як кредитовий залишок, який переноситься в пасив балансу.

Загальний підсумок за аналітичними рахунками, який озна-чає, відповідно, на дебеті суму боргу підприємств чи осіб за не-одержанні матеріали, роботи, послуги тощо, і на кредиті забор-гованість підприємствам чи особам за одержані матеріали, робо-ти, послуги, на синтетичному рахунку показується як розгорнуте сальдо.

 

Назва аналітичного рахунку            Сальдо на 01.09.200 _ р., грн

 

            дебет   кредит

Розрахунки з Лановецьким райпостачем за отриманим пальним                     1212

Розрахунки з Лановецьким райенерго за виданим авансом       214     

Розрахунки з Кременецькою нафтобазою за претензією 619     

Розрахунки з Лановецькою аудиторською фірмою                      420

Разом підсумок за синтетичним рахунком            833      1632

 

Вивчати план рахунків треба поступово, частинами. Скажімо, одного дня, — перший розділ, іншого — другий і т. п. Але наполег-ливо повторювати його. Бажано, щоб він був завжди під рукою, на видному місці. Тоді мимохіть зазирнувши в нього, прискорите ви-вчення. Вас повинно надихати те, що кожний, хто вивчав бухгалтер-ський облік (а це мільйони людей), знав напам’ять план рахунків.

Масовість операцій зумовлює помилки у їх записах через вто-му, неуважність, відволікання уваги тощо. Тому в бухгалтерському обліку застосовують певні способи виправлення помилок. Напри-клад, замість «отримано 5000 грн з банку» помилково записано «здано 3000 грн у банк». Ця операція помилково відображена де-бет 31, кредит 30 — 3000 грн, хоч має бути дебет 30, кредит 31 — 5000 грн. Таку помилку можна виправити коректурним способом при умові, що за поточний місяць записи не завершені, підсумки за всіма рахунками не підраховані. Це означає, що неправильний за-пис закреслюють і зверху записують правильні дані: дебет 30, кре-дит 31 — 5000 грн.

Якщо ж помилку виявлено після того, коли підсумки вже виве-дені за аналітичними і синтетичними рахунками, її виправляють ме-тодом «червоне сторно» або додатковою проводкою чи обидвома за-писами разом1.

Наприклад, цю ж помилку можна виправити, ліквідувавши не-правильний запис методом «червоне сторно»:

дебет 30, кредит 30 — 3000 грн і записавши додатковою проводкою:

дебет 30, кредит 31 — 5000 грн.

Виявлення помилок проводиться шляхом перевірки записів на рахунках, звіряння тотожності залишків і обігів аналітичних і синте-тичних рахунків, а також інвентаризації товарно-матеріальних цін-ностей, включаючи і основні засоби.

1 «Червоне сторно» означає від’ємний запис. Відображається червоним кольором або обведенням неправильних даних рамочкою.

 

Інвентаризація — це перевірка наявності і стану товарно-мате-ріальних цінностей на підприємстві порівнянням у натурі з даними обліку. Вона дозволяє виявити фактичну наявність, забезпечити контроль за схоронністю, виявити зайві цінності, встановити їхню якість, перевірити умови зберігання, реальність вартості матеріалів, посилити облік.

Всі господарські операції записують у відповідній кореспон-денції рахунків. Взаємозв’язок (кореспонденція) рахунків бухгал-терського обліку відображає суть господарських операцій. Тому важливо правильно встановити такий взаємозв’язок, оскільки в про-тилежному випадку буде допущено викривлення інформації, що по-ряд з помилками в обліку і необ’єктивним відображенням її у звіт-ності, призводить інколи і до зловживань. Наприклад, замість відне-сення виданих під звіт грошей кореспонденцією дебет субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» і кредит рахунка 30 «Каса» інколи, з метою спрощення, окремі бухгалтери відразу списують ви-трачені суми на витрати виробництва на основі авансових звітів бух-галтерським записом дебет рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загаль-новиробничі витрати» чи ін. без відображення на рахунку розрахун-ків. В таких випадках спонтанно закладена як можливість помилок, так і навмисних перекручень, що зумовлює негативні наслідки, хоч і різні за суттю, але однаково неприпустимі.

Тому треба дотримуватись встановленої кореспонденції рахун-ків. Хоч різноманітність господарських операцій надто велика і до того ж вони специфічні на кожному підприємстві, однак за еконо-мічним змістом вони можуть бути класифіковані в певні узагальнені види, що дозволяє використовувати у практиці бухгалтерського об-ліку типову кореспонденцію рахунків. Більше того, всі господарські операції, що відбуваються у діяльності підприємств, можна логічно осмислити як видозміни засобів чи джерел їх утворення, які не зни-кають при цьому безслідно.

Так, при витрачанні цукру на виробництво цукерок він лише ви-дозмінюється фізично, перейшовши з одного стану в інший. Отже,

 

логічно це можна розглядати як зменшення маси цукру і натомість збільшення маси цукерок. А звідси вже легко перейти до відображен-ня цієї операції на рахунках бухгалтерського обліку за кредитом 20 «Ви-робничі запаси» (зменшення маси цукру) і дебетом 23 «Виробництво» (збільшення витрат на виробництво цукерок). Звичайно, наведена схема має дещо метафізичний характер, оскільки не всі господарські операції можна так спрощено розглядати. Але розуміння економічної суті господарських операцій дозволяє безпомилково визначити взає-мозв’язок рахунків і відобразити його їхньою кореспонденцією.

Правда, заради об’єктивності треба підкреслити, що лише на основі логіки складати правильну кореспонденцію не завжди можна. Наприклад, зараз передбачено, що адміністративні витрати обліко-вуються на рахунку 92 і списуються за рахунок прибутку, а не вклю-чається до виробничої собівартості продукції, як було раніше.

Певною мірою такі бухгалтерські проводки є алогічні, тому кваліфікований бухгалтер повинен постійно слідкувати за змінами в обліку. В більшості ж випадків можна скористатись типовою корес-понденцією рахунків1. Але в першу чергу необхідно знати, на яких рахунках обліковуються ті чи інші засоби або джерела підприєм-ства. Лише такі знання можуть бути своєрідним «кодовим ключем» до кореспонденції рахунків. У зв’язку з цим знання плану рахунків та їх характеристики є тим мінімумом, який дає можливість сформу-вати необхідні навики і вміння для роботи в галузі обліку.

Водночас підприємці не завжди мають достатньо часу для сми-слового обдумування господарських операцій. Тому це можна від-класти на кінець місяця, коли буде проводитись узагальнення запи-сів на рахунках бухгалтерського обліку. Але доцільно реєструвати всі господарські операції відразу після їх здійснення, що дозволить

1 Оскільки господарські операції дуже різноманітні, кореспонденція рахунків, мабуть, є найважчою для засвоєння. Навіть кваліфіковані бухгалтери нерідко плутаються в ній. Тому в цій книзі наводяться найбільш суттєві взаємозв’язки рахунків. Для профе-сіоналів з бухгалтерського обліку можна скористатися рекомендованими джерелами, де викладено типову кореспонденцію господарських операцій.

систематизувати облік. Для цього можна скористатись таким реєст-раційним журналом.

Реєстраційний журнал*

«Нектар» (Грицюка В.С.) за травень 200 р.

малого підприємства (підприємця)            місяць

 

№ запису документа Зміст документа        Дебет  Кредит           Сума, грн

1. Накладна № 26

від 06.05.0      р          Отримано цукор – 2,5 ц від Збаразького цукрозаводу                             500.00

2. Рахунок № 63

від 10.05.0      р.         Надійшов рахунок на послуги від Лановецького райвузла зв’язку і т.д.                                    120.00

* Взірець реєстраційного журналу

Хоч тут і пропущено кореспонденцію рахунків, однак її легко можна записати при нагоді за типовими блоками, що наведені у від-повідних розділах опорного конспекту. Якщо ж підприємець корис-тується послугами професійного бухгалтера, цей журнал теж допо-може йому забезпечити чіткий облік, адже при цьому зводяться до мінімуму помилки, зумовлені втратою первинних документів чи ін-шими причинами.

Здебільшого підприємницька діяльність здійснюється за кла-сичними формулами: гроші-товар-гроші; чи гроші-запаси-вироб-ництво-продукція-реалізація-гроші. Тому, як правило, бухгалтер-ський облік тут починається з відображення готівки, яка викорис-товується в якості стартового капіталу. Насамперед підприємець витрачає гроші на оплату послуг із реєстрації, отримання дозволу на виготовлення печатки і штампів, відкриття рахунка в банку. Хоч ці кошти є власними (особистими), але майбутньому їх буде від-несено до витрат, пов’язаних із підприємницькою діяльністю. То-му відразу після оплати цих послуг треба скласти авансовий звіт (його форма затверджена Державною податковою адміністрацією

 

України) і прикласти до нього всі квитанції. Після того, як мале підприємство (підприємець) зареєструється, всі ці витрати можна буде компенсувати. Варто одразу ж записати дані авансового звіту в реєстраційний журнал, щоб потім можна було легко встановити суму таких витрат.

Наведений реєстраційний журнал є допоміжним. Залежно від специфіки діяльності підприємця, він може вибрати таку систему реєстрів для відображення операцій своєї діяльності на рахунках бухгалтерського обліку, яка йому найбільше підходить.

Найпростішим є ведення бухгалтерського обліку в Книзі облі-ку доходів і витрат, що передбачена Указом Президента України «Про спрощену форму оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 р. № 746. В ній хронологіч-но, тобто за датам здійснення операцій, відображають витрати на виробництво продукції, суму виручки (доходу) та відображають чистий дохід, за якими нараховується єдиний податок. При цьому тут не використовуються рахунки бухгалтерського обліку, отже, немає потреби вказувати їхню кореспонденцію. Однак це можуть робити лише підприємці (фізичні особи), з якими у трудових від-носинах протягом року перебуває не більше 10 осіб (включаючи членів їх сімей), а обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн. Для малих підприємств чисельність працюючих обмежується 50 осо-бами та 1 млн грн виручки.

Записи в Книзі обліку доходів і витрат ведуть1 на підставі від-повідних первинних документів: товарно-транспортних накладних, актів про виконані роботи, прибуткових і видаткових касових орде-рів, платіжних доручень тощо.

1 Підприємці — фізичні особи, які здійснюють продаж товарів (крім лікеро-горіл-чаних та тютюнових виробів) та сплачують фіксований податок або торгують за патентом. Книгу обліку доходів та витрат ф. 10 не ведуть, але щокварталу подають до податкової інспекції Декларацію про доходи.

 

Затверджено наказом

Державної податкової адміністрації України

від 13 жовтня 1998 р. № 477

(в редакції наказу

Державної податкової адміністрації України

від 12 жовтня 1999 р. № 554)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 жовтня 1999 р. за № 713/4006