Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Розділ 4 ОБЛІК ЗАПАСІВ : Самовчитель з бухгалтерського обліку за стандартами : Бібліотека для студентів

Розділ 4 ОБЛІК ЗАПАСІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 

магниевый скраб beletage

Для засвоєння обліку запасів в першу чергу слід вивчити назву рахунків, на яких вони обліковуються.

 

№ рахунку      Найменування рахунку

20        Виробничі запаси

21        Тварини на вирощувані і відгодівлі

22        Малоцінні і швидкозношувані предмети

23        Виробництво

24        Брак у виробництві

25        Напівфабрикати

26        Готова продукція

27        Продукція сільськогосподарського виробництва

28        Товари

Виробничі запаси — це предмети праці, які використовуються у виробництві. На відміну від основних фондів їх відносять до обо-ротних засобів, оскільки вони не можуть використовуватись у ви-робничому процесі багаторазово, а повністю споживаються у проце-сі одного виробничого циклу, переносять всю свою вартість відразу на витрати виробництва. Наприклад, бензин, витрачений для переве-зення вантажів автомобілем, повторно використати не можна. Авто-мобіль же використовується протягом тривалого періоду. Тому бен-зин належить до виробничих запасів (оборотних засобів), а автомо-біль до основних засобів.

До виробничих запасів відносять різноманітні товарно-матері-альні цінності, загальна назва яких відображена у найменуванні на-ведених вище синтетичних рахунків.

Зокрема, на рахунку 20 «Виробничі запаси» обліковують сировину, основні і допоміжні матеріали, необхідні для вироб-ництва та інших господарських потреб, матеріали від ліквідації основних засобів або малоцінних та швидкозношуваних предме-тів, тару (крім такої, яку обліковують як господарський інвентар у складі інших невиробничих активів), органічні і мінеральні доб-рива, медикаменти, біопрепарати, а також сільськогосподарську

 

сировину, передану на давальницьких умовах для переробки на стороні.

Облік кожного виду матеріалів ведуть на окремих субрахунках та аналітичних рахунках за кількістю чи масою та вартістю. Якщо на підприємстві є різні за якістю матеріали одного найменування, необхідно забезпечити їх роздільний облік. Оприбутковують матері-али від постачальників за вартістю без податку на додану вартість. Суму ПДВ згідно з податковими накладними відносять на розрахун-ки з бюджетом, якщо підприємець зареєстрований платником такого податку. В іншому випадку необхідно оприбуткувати запаси за вар-тістю, яка включає ПДВ.

Схема обліку матеріалів не відрізняється від загальної. Дані первинних документів про надходження матеріалів (прибуткових ордерів, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, наклад-них) та про їх видачу і витрачання (вимог, лімітно-забірних карт, ак-тів, накладних) відображають у картках (книгах) складського облі-ку. На їх основі матеріально-відповідальні особи (комірники) скла-дають реєстри документів (звіти про рух матеріалів), де відобража-ють зміни в результаті надходження чи вибуття. Зміну залишків на кінець місяця у бухгалтерії підприємства відображають у сальдових відомостях (книгах). Далі проводяться записи у реєстрах аналітич-ного та синтетичного обліку (відомостях № 2М, 3М, журналі-ордері № 5 та Головній книзі за такою кореспонденцією:

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

20        23        Надходження матеріалів:

– при ремонтах (автогума, металолом);

– від власних промислових виробництв, органічних добрив – у тваринництві;

– відходів, що повертаються (масло від заміни);

20        20        Внутрішнє переміщення матеріалів

05        71        Оприбуткування надлишків матеріалів

20        74        Безплатне надходження матеріалів

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

23 23, 91, 92, 93

15        20 20

20        Списання матеріалів з-під звіту при їх витрачанні:

– на ремонти;

– на виробництво;

– на капітальні вкладення;

90, 84  20        Реалізація матеріалів

94, 84  20        Нестача матеріалів

Для обліку бензину, дизельного пального, інших рідких нафто-продуктів, мастил та вугілля, дров, торф’яних брикетів та інших ви-дів твердого палива використовують окремий субрахунок цього ж синтетичного рахунку.

Облік ведуть за кількістю і вартістю окремо за кожним видом нафтопродуктів, їх марках, найменуванню і сортах твердого палива. Наприклад, окремо слід обліковувати бензин А-76, А-80, АІ-93 та ін.

Слід зазначити, що рідке паливо надходить на підприємства за кількістю в одиницях маси — кілограмах, а видається під звіт водіям, механізаторам в об’ємних одиницях — літрах. Тому при оприбутку-ванні бензину і дизельного пального на основі даних про їх питому вагу, яка вказана в супровідних документах, визначають кількість одержаного пального в літрах. Наприклад, на підприємство надійшло 2500 кг бензину А-76 питомою вагою 0,755. Отже, під звіт завідувачу нафтоскладом треба віднести (2500 : 0,755) = 3311 л бензину.

У супровідних документах постачальники повинні вказувати суму податку на додану вартість. Крім того, обов’язкова спеціальна податкова накладна, в якій, крім даних про кількість бензину, його ціну, вартість, вказана сума податку на додану вартість.

Схема обліку пально-мастильних матеріалів і твердого палива та-ка ж, як і решти матеріалів. Дані товарно-транспортних накладних ві-дображають у картках чи книгах складського обліку. Видачу пального, мастил, твердого палива здійснюють за лімітно-забірними картами або

 

накладними. На основі них завідувач нафтовим складом проводить за-писи про вибуття пального чи твердого палива (якщо тверде паливо занесено під звіт іншій матеріально-відповідальній особі — відповідно списують з під звіту цієї особи) та записує під звіт водіям чи механіза-торам, відмічаючи це ж у подорожніх листах легкових чи вантажних автомобілів, облікових листах тракториста-машиніста. При витрачанні пального і мастил їх списують на основі останніх документів, які згрупо-вані у нагромаджувальних відомостях обліку роботи вантажного авто-транспорту чи використання машинно-тракторного парку. Тверде пали-во списують на витрати виробництва на основі актів довільної форми.

При списанні пального і мастил, твердого палива враховують затверджені норми витрат і обсяг виконаних робіт (кілометри пробі-гу — для автомобілів, фізичні гектари або час роботи — для тракто-рів і комбайнів, час роботи котельні — при списанні вугілля тощо).

На основі записів у картках чи книгах складського обліку завідуючий нафтоскладом чи інша матеріально-відповідальна особа складає в кінці місяця звіт про рух матеріалів, залишки з якого переносять у сальдову ві-домість, а сумарні обіги у реєстри аналітичного і синтетичного обліку.

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

20        23        Оприбуткування твердого палива, отриманого: – при ремонтах будівель;

20        20        Внутрішнє переміщення пально-мастильних матеріалів і твердого палива (видача під звіт)

20        23, 91  Оприбуткування відпрацьованого масла при його заміні

20        71        Оприбуткування надлишків пального і мастил, твердого палива

20        63        Оприбуткування пального і мастил, твердого палива, одержаного від постачальників

23, 91  20        Списання пального і мастил на витрати виробництва

94        20        Відображення нестачі пального і мастил

Для обліку цегли, вапна, щебеню, піску, гіпсу, керамзиту, пилома-теріалів, лісу-кругляка, черепиці, шиферу, покрівельного заліза, м’якої

 

покрівлі, санітарно-технічних матеріалів, лаків, фарб, облицювальної плитки тощо та готових конструкцій (віконних і дверних блоків, кот-лів, калориферів, радіаторів, залізобетонних виробів та ін.), що викори-стовуються при капітальних вкладеннях та ремонтах призначено суб-рахунок 205 «Будівельні матеріали і обладнання до встановлення».

Облік будівельних матеріалів та обладнання до встановлення організовують аналогічно, як і будь-яких інших матеріальних цінно-стей, тобто окремо за видами, сортами.

При списанні будівельних матеріалів керуються проектно-кош-торисною документацією на будівництво певних будівель і споруд та актами контрольних замірів, особливо при списанні матеріалів на фундаменти, стіни, покрівлю, тощо. Списання будівельних матеріа-лів з підзвіту проводиться на основі актів про виконані роботи.

Схема обліку всіх товарно-матеріальних цінностей, в тому числі будівельних матеріалів чи обладнання до встановлення однакова — від первинних документів (товарно-транспортних накладних, лімітно-забірних карт чи накладних, актів на списання) до карток чи книг складського обліку і реєстрів або звітів про рух матеріалів, а далі сальдових відомостей (книг), відомостей аналітичного обліку матеріа-лів ф. № В-10, В-11, журналів-ордерів ф. № 10, 10.1, Головної книги.

Операції відображають у такій кореспонденції рахунків:

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

20        20        Внутрішнє переміщення будівельних матеріалів та обладнання при передачі їх під звіт

20        71        Оприбуткування виявлених надлишків будівельних матеріалів

20        63        Оприбуткування будівельних матеріалів та обладнання, одержаного від постачальників

23        20        Списання будівельних матеріалів на ремонт будівель та споруд, виконаний господарським способом

23        20        Списання будівельних матеріалів на виробництво виробів і конструкцій

15        20        Списання придбаних будівельних матеріалів на будівництво і реконструкцію будівель і споруд

90, 84  20        Реалізація будівельних матеріалів

94, 84  20        Списання нестачі будівельних матеріалів та обладнання

 

Для обліку підшипників, шестерень, шківів, сальників, шайб, привідних ременів, ланцюгів, фільтрів, поршневих кілець, колін ва-лів та інших деталей, запасних частин для автомобілів, тракторів, комбайнів, самохідних машин і обладнання, а також окремих вузлів чи агрегатів і навіть двигунів для заміни призначений субраху-нок 207 «Запасні частини». Тут обліковують також автомобільні і тракторні шини, акумулятори. Виходячи з вартості та дефіцитності запасних частин, їх облік організовують у бухгалтерії підприємства по різному. Дрібні запасні частини тут обліковують у сумарному ви-разі. Акумулятори, шини, коробки передач, двигуни, інші складні вузли і агрегати обліковують за кількістю і вартістю. На складах будь-які запасні частини, агрегати і вузли обліковують за кількістю в розрізі кожного номенклатурного номера (а не найменування, як це практикують на деяких підприємствах, бо, наприклад, загальна назва «підшипники» не дає права відкривати лише одну картку для складського обліку всіх їх модифікацій).

Як уже зазначалося, методика обліку товарно-матеріальних цінностей ідентична. Тому облік запасних частин ведуть за такою ж схемою, що і матеріалів чи палива. Відмінність лише у тому, що при видачі запасних частин, особливо дорогих, обов’язковою умо-вою є здача на склад знятих з машин і механізмів, незалежно від то-го, можуть вони бути реставровані, чи є металобрухтом або відходами. В залежності від майбутнього використання, старі запчастини оприбут-ковують на субрахунок 207 «Запасні частини» чи 209 «Інші матеріали» як металобрухт (відходи) за визначеними на підприємстві цінами, зменшуючи на цю суму витрати на ремонт машин і обладнання.

Крім того, для визначення необхідних для ремонту запасних частин, складають відомість дефектів, на підставі якої видають запасні частини під звіт на використання у ремонтних виробницт-вах за лімітно-забірними картами чи накладними. Списання з під-звіту витрачених на ремонт запасних частин проводять на основі відміток у згаданій відомості дефектів про фактичну заміну зно-шених чи поламаних запасних частин і акта на приймання-здачу

 

відремонтованих і реконструйованих об’єктів. Далі схема обліку не відрізняється і методика облікових записів однакова від карток складського обліку до Головної книги включно.

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

20        20        Внутрішнє переміщення запасних частин при передачі їх під звіт

20        74        Оприбуткування запчастин, отриманих від списання машин і механізмів

20        71        Оприбуткування надлишків запасних частин

20        63        Оприбуткування запасних частин, одержаних від постачальників

23        207      Списання запасних частин на проведення ремонтів у ремонтній майстерні

94, 84  20        Віднесення нестачі запасних частин

Для обліку молодняку та дорослих тварин, що вибракувані з основного стада і поставлені на відгодівлю, зокрема, великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці, звірів, кролів, бджолосімей, коней призначений рахунок 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі». Облік ведуть за кількістю, масою (за винятком звірів і бджолосімей) та вартістю.

При вирощуванні і відгодівлі тварини збільшують свою живу масу, отже і вартість. Тому їх щомісяця зважують повністю (ВРХ, свиней), або вибірково (овець, птицю) чи визначають вартість при-росту, виходячи з кількості кормо-днів та їхньої вартості (звірі, коні, кролі). Система обліку тут така. Операції оформляють актами на оприбуткування приплоду тварин, відомостями зважування тварин і розрахунками визначення приросту тварин, переведення з групи в групу, актами на вибуття тварин і птиці. Дані цих первинних доку-ментів завідувач фермою чи обліковець записує в журнал обліку ру-ху худоби і птиці на фермі і на його основі в кінці місяця складає звіт про рух худоби і птиці на фермі. У бухгалтерії господарства дані звітів записують у відомість аналітичного обліку тварин та журнал-ордер № 9, звідки кредитовий обіг за рахунком переносять у Головну книгу.

 

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

21        21        Переведення тварин з групи в групу чи передача на іншу ферму

21        23        Оприбуткування приплоду і приросту живої маси молодняка робочих коней

21        71        Оприбуткування надлишків молодняка тварин і птиці, бджолосімей

21        63        Купівля молодняка тварин і птиці, бджолосімей у постачальників

15        21        Переведення тварин в основне стадо

90, 84  21        Реалізація тварин і птиці, звірів і кролів, бджолосімей

84, 99  21        Загибель тварин від стихійного лиха та епізоотій

94        21        Нестача і падіж тварин. Після вирішення відносять на винних або списують на витрати галузі

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів зараз ведуть на двох рахунках: 11 «Інші необоротні матеріальні активи» та 22 «Ма-лоцінні і швидкозношувані предмети». Це зумовлено тим, що части-на з них використовуються протягом тривалого періоду (більше одного року) і на них нараховують знос. Інші ж мають строк служби, менший одного року, а тому вони списуються на витрати виробництва без нара-хування зносу. Схема обліку тут така. При видачі за накладними (вимо-гами) або відомостями працівникам підприємства інструменту, присто-сувань, спецодягу, спецвзуття, господарського інвентаря їх відобража-ють у спеціальних особових картках, які відкривають на кожного пра-цівника, що їх отримав, де вказують кількість, вартість, нормативний строк служби. На малоцінні та швидкозношувані предмети в розрізі матеріально-відповідальних осіб на виробництві (начальників цехів, бригадирів тощо) щороку складають у двох примірниках інвентарні описи, в яких відображають за кожним найменуванням їхню загальну кількість, що відповідає даним особових карточок.

Записи у картках чи книгах складського обліку з надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів проводять на основі документів постачальників або на основі відомостей на поновлення чи вилучення постійного запасу інструментів; вибуття відобража-ють згідно з вимогами керівників тих структурних підрозділів, де необхідне використання таких предметів.

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

11, 22  11, 22  Внутрішнє переміщення предметів

11, 22  63        Оприбуткування предметів, одержаних від постачальників

11, 22  37        Оприбуткування предметів, придбаних підзвітними особами

20        11, 22  Оприбуткування відходів від ліквідації малоцінних і швидко-зношуваних предметів

13 23, 84, 91, 92, 93  11 22   Списання малоцінних предметів:

– за рахунок зносу;

– без нарахування зносу

94, 84  11, 22  Нестача предметів

Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів з підзві-ту цих керівників проводять за актами на списання інструментів чи інвентарю, які спеціалізовані для окремих їх видів. При цьому пра-цівники, що звільняються, повинні повернути предмети, що не від-служили нормативного терміну експлуатації або відшкодувати їх вартість. На малоцінні і швидкозношувані предмети, строк служби яких більший одного року, нараховується знос. Його обліковують за рахунком 13 «Знос необоротних активів». Нарахування зносу ма-лоцінних і швидкозношуваних предметів проводиться, виходячи з терміну їхньої служби, або шляхом віднесення у витрати виробниц-тва 50 % вартості при передачі в експлуатацію з наступним дораху-ванням решти 50 % їх вартості при списанні цих предметів, чи від-разу у розмірі 100 % при передачі в експлуатацію.

Схема обліку зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів ідентична з обліком власне таких предметів, оскільки здійснюється в тих самих облікових реєстрах.

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

13        11        Списання вибулих з експлуатації предметів і тимчасових (нетитульних) споруд та пристосувань

23, 91, 92, 93  13        Нарахування зносу предметів при їх передачі в експлуатацію

 

Для обліку насіння озимих та ярих зернових, картоплі, цукро-вих буряків і овочів, грубих, соковитих, концентрованих та інших кормів і посадкового матеріалу як власного виробництва, так і прид-баних використовують рахунок 27 «Продукція сільськогосподар-ського виробництва». Облік ведуть окремо за видами, сортами і репродукціями за масою і вартістю.

В цілому облік на цьому рахунку ведуть аналогічно до решти матеріальних рахунків. Відмінності є лише у первинному обліку.

Надходження зерна від урожаю обліковують оформленням ре-єстрів відправки зерна та іншої продукції з поля, путівок на її виве-зення або талонів.

При відвантаження зерна з бункера комбайна для перевезення водій і комбайнер обмінюються своїми талонами.

Якщо ж застосовують путівки на вивезення продукції з поля, то після вивантаження зерна з бункера в автомашину комбайнер випи-сує путівку (в трьох примірниках), зазначаючи дату, місце відправки продукції, номер автомашини, прізвище водія, і розписується у при-мірнику водія про здачу продукції. Водій розписується у примірни-ку комбайнера про приймання продукції.

При застосуванні реєстрів відправки зерна та іншої продукції з поля комбайнер у своєму примірнику записує номери автомашини і бункерну масу зерна. Водій розписується про приймання зерна, за-писує у своєму реєстрі номер комбайна та бункерну масу зерна, а комбайнер стверджує правильність запису своїм підписом.

Завідуючий током чи вагар зважує зерно, проставляє масу брутто і нетто, розписується про приймання зерна, а водій — про його здачу.

Первинним документом обліку надходження картоплі та баш-танних культур, продукції овочівництва та садівництва є щоденник надходження сільськогосподарської продукції.

Сіно, солому, силос, сінаж відображають за актами на оприбут-кування грубих і соковитих кормів; насіння, зернові культури і кон-центровані корми власного виробництва оприбутковують на основі путівок на вивезення продукції з поля з наступним відображенням даних у відомостях руху зерна та іншої продукції; коренеплоди,

 

картоплю і овочі на корм — на основі щоденників надходження про-дукції. Куплені насіння і корми оприбутковують на основі товарно-транспортних накладних. Зелену масу оприбутковують в тому випад-ку, коли вона згодовувалась тваринам шляхом збирання. В такому ра-зі її кількість відображають у відомості витрати кормів на основі да-них журналу вагаря за кожен день годівлі. Якщо зелена маса згодова-на шляхом випасання, її списують на годівлю тварин за актом опри-буткування пасовищних кормів, де їх кількість визначають на основі контрольних укосів і вирахування урожайності, або виходячи з обсягу виробленої продукції тваринництва і норм споживання таких кормів. На основі раціонів годівлі тварин виписують відомості витрати кормів у двох примірниках окремо на кожну групу тварин. Перший примірник завідувач складом (фуражир) використовує як лімітно-забір-ну карту на видачу кормів під звіт завідувачу фермою, а другий з під-писами тваринників, за якими закріплено поголів’я, є основою для спи-сання кормів з підзвіту завідувача фермою на витрати тваринництва. Далі схема обліку ідентична, як і за рештою рахунків з обліку товарно-матеріальних цінностей, тобто записи проводять у карточки чи книги складського обліку. В кінці місяця звіт про рух матеріалів подають у бухгалтерію господарства, де на його основі відображають зміну зали-шків у сальдових відомостях Сумарні обіги за дебетом і кредитом запи-сують у відомостях аналітичного обліку записують у відомостях аналі-тичного обліку запасів ф. № 2М або у журнал-ордер № 5.

 

Дебет  Кредит           Найменування операції

27        27        Внутрішнє переміщення насіння, садивного матеріалу і кормів при передачі їх під звіт

27        23        Оприбуткування насіння, садивного матеріалу від урожаю поточного року

27        23        Списання невикористаних відходів від доробки насіння і кормів методом «червоне сторно»

27        71        Оприбуткування надлишків насіння, садивного матеріалу і кормів

27        63        Оприбуткування куплених насіння і кормів

23        27        Витрата насіння, садивного матеріалу, кормів на виробництво

90        27        Продаж насіння і кормів

94        27        Списання нестач

 

У розділі запаси за новим планом рахунків включено рахунок 23 «Виробництво», оскільки у балансі підприємства відображаєть-ся сальдо за ним на кінець звітного періоду. Однак логічно осмис-лити методику записів за ним легше у поєднанні з іншими рахун-ками класу 9 «Витрати діяльності». Тому операції за ним тут не розглядаються, оскільки вони висвітлені у розділі обліку витрат виробництва.

На тих малих підприємствах, що сплачують єдиний податок за 6-ти відсотковою ставкою, треба обліковувати податок на додану ва-ртість за придбаними виробничими запасами, причому з урахуван-ням того, що було спочатку: власне надходження запасів із наступ-ною оплатою постачальниками, чи перерахування їм авансу, а над-ходження запасів буде другою подією, оскільки податковий кредит виникає тільки за першою подією.

Приміром, коли спочатку на підприємство надходять виробничі запаси, податковий кредит за ПДВ тут буде відображений за дебе-том субрахунка 641 «Розрахунки за податками», аналітичний раху-нок 6411 «Податковий кредит».

 

Дебет  Кредит           Найменування операції        Сума, тис. грн

20, 21, 22, 28  63 (68)            Перша подія – оприбутковано придбані у постачальників виробничі запаси за вартістю без ПДВ     1000

6411    63 (68)            Відображено податковий кредит за ПДВ на основі податкової накладної       200

63 (68)            31, 30  Друга подія – оплачено постачальникам повну вартість отриманих виробничих запасів            1200

При перерахуванні постачальникам авансів, податковий кредит також відображається за першою подією за дебетом аналітичного рахунка 6411 «Розрахунки за ПДВ», але у кореспонденції із субра-хунком 643 «Податковий кредит».

 

Дебет Кредит            Найменування операції        Сума, тис. грн

 

63 (68)            31, 30  Перша подія – перераховано (сплачено аванс) постачальнику під майбутню поставку виробничих запасів  2400

6411    643      Відображено податковий кредит за ПДВ на основі податкової накладної       400

20        63 (68)            Друга подія – отримання виробничих запасів за вар-тістю без ПДВ    2000

643      63 (68)            Відображено ПДВ за товарно-транспортною накладною без віднесення його суми до податкового кредиту            400

Отже, субрахунок 643, попри його назві, є лише регулюючим щодо аналітичного рахунка 6411 «Розрахунки з ПДВ», оскільки на-справді податковий кредит відображається на дебеті рахунка 6411. Використання ж субрахунка 643 в даному випадку зумовлене лише подвійним записом операцій з метою розмежування операцій на першу і другу. Правда, сама його назва невдала, а тому вводить в оману щодо відображення податкового кредиту з податку на дода-ну вартість.

Малі підприємства, що сплачують єдиний податок за 10-від-сотковою ставкою, податок на додану вартість, сплачений поста-чальником при купівлі виробничих запасів, до податкового креди-ту не включають, а оприбутковують їх за загальною сумою разом із ПДВ. Вони й не можуть це зробити, адже постачальник не видає їм податкової накладної — єдиного документа, на підставі якого можна відобразити податковий кредит за придбаними виробничи-ми запасами на суму більше 20 грн. Тому й субрахунок 643 тут не використовується, так як немає необхідності розмежовувати опера-ції на першу і другу.