Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5. Синтаксис службової документації : Ділове спілкування. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

5. Синтаксис службової документації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

магниевый скраб beletage

Мовознавче дослідження

205. У поданих реченнях укажіть прямий і зворотний по-рядок слів. Чи доцільною є інверсія у цьому тексті?

Проект наказу обов’язково погоджується з усіма зацікав-леними особами установи, а в разі необхідності й інших орга-нізацій. Відповідно до своєї компетенції ці особи повинні мати стосунок до питань, що містяться у проекті наказу. В окремих випадках скасуванню підлягає наказ.

! Прочитайте й запам’ятайте

Синтаксична будова (використання різних синтаксич-них засобів мови –словосполучень, речень) – основна тка-нина будь-якого тексту. Документ має розповідний характер (наприклад, звіт, автобіографія, план тощо), тому питальні, окличні та риторичні речення зустрічаються рідко.

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Для синтаксису писемного ділового мовлення ха-рактерні такі особливості.

♦          використання словосполучень з віддієслівними імен-никами (справа здійснення, стан справ, вдосконален-ня прогресу, надходження суми, з урахуванням мож-ливих змін, своєчасне обслуговування);

♦          частотність поширених речень різних типів (Контроль за виконанням цього наказу доручити заст. дирек-тора Онищенкові П. І.; його посадовий оклад 150 (сто п’ятдесят) грн. на місяць);

♦          використання порядку слів для вираження логіко-граматичного членування речень; підмет ставиться пе-ред присудком, узгоджене означення - перед означува-ним словом, вставні слова - на початку речення;

♦          активність речень з однорідними та відокремленими членами речення;

♦          висока продуктивність інфінітивних конструкцій (пропоную відзначити; зловживати службовим обов’язком; треба враховувати; нести відповідаль-ність, брати зобов’язання тощо).

Розглянемо окремі специфічні для ділового стилю синтак-сичні структури на рівні словосполучення, речення та цілого тексту.

Прямий порядок слів передає загальний зміст речення без спеціального наголошення окремих його елементів.

Невиправдана зміна, закріпленого традицією, порядку слів може інколи створити двозначність у реченні.

Школярі залюбки допомагали дорослим під час канікул на полях і фермах. - Можна зрозуміти, що канікули настали в роботі на полях і фермах. (Треба: Під час канікул школярі залюбки допомагали дорослим на полях і фермах).

Непрямий порядок слів використовується в ділових паперах лише в тому випадку, коли логічний наголос падає на присудок (на процес, дію, а не на виконавця), тоді присудок ставиться перед підметом.

ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

Речення може починатися з обставини (місця, часу): У ре-золюції висловлені висновки та побажання.

Присудок переважно ставиться у формі теперішньо-го часу зі значенням позачасовості, постійності. Наприклад: Прошу розглянути клопотання про надання державної до-помоги нашій родині… Довідки з місця роботи, розмір заро-бітної платні, про склад сімї, місце проживання та розмір пенсій додаються.

Для документів властиве активне вживання пасивних зво-ротів (речень з пасивними дієприкметниками, безособовими формами на -но, - то, безособовими дієсловами).

Речення пасивної структури утворюються за певними моделями, доцільність яких перевірена тривалою практикою. Наприклад: Графік додається до цього договору та є його невід’ємною частиною. Продукція постачається вчасно. Розрахунки за продукцію проведено шляхом акценту пла-тіжних вимог (рахунків) постачальника.

На рівні словосполучень для ділового мовлення ха-рактерне широке використання інфінітивних конструк-цій. Наприклад: Адміністрація зобов’язується:

♦          створювати працівникові умови, необхідні для нор-мальної роботи…;

♦          ознайомити   працівника   із   чинним   законодав-ством…;

♦          проводити в установленому порядку інвентариза-цію матеріальних цінностей.

У ділових паперах спостерігається «нанизування» від-мінків, тобто розміщення кількох слів підряд в одному від-мінку (родовому або орудному). Наприклад: Працівник зобов’язується своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обстави-ни…; Проект Статуту банку повинен бути доведений до відома не пізніше ніж за два тижні…; Орендареві пере-даються запаси сировини, матеріалів, незавершене ви-робництво й готова продукція.

 203

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Широке використання словосполучень з віддієслівни-ми іменниками (здійснення, поліпшення, вдосконалення, перевірка, огляд, вказівка тощо) є однією з особливостей офіційно-ділового стилю. Значна частина цих іменників набу-ла термінологічного значення й остаточно закріпилася в мові науки, техніки, виробництва тощо: відмінювання, керування, узгодження, координація (мовознавство), додавання, відні-мання, добуток (математика), виплавка, випуск прокату (металургія) та ін.

Найчастіше віддієслівні іменники входять до складу гото-вих усталених кліше: позачергове скликання, дисциплінарне стягнення, накладання стягнень, нести відповідальність, зробити огляд, оформлення призначення.

Але не слід зловживати віддієслівними іменниками, бо інколи вони подовжують і ускладнюють фразу. Пор.: Упрова-дження винаходів і раціоналізаторських пропозицій сприяло зменшенню витрат робочого часу, покращенню економіч-них показників підприємства. – Упровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій дозволило зменшити ви-трати робочого часу, і це поліпшило економічні показники підприємства.

Віддієслівні іменники часто входять до складу розщепле-них присудків (надати допомогу, брати участь, провести операцію, давати вказівки, встановити порядок). Розще-плені присудки в діловому мовленні стають стандартизова-ними засобами висловлювання. У ролі присудків виступають дієслівно-іменні словосполучення, що називають дію широку, узагальнену (зробити наїзд, вести пошук) порівняно з дієс-ловом, яке вказує на дію вужчу, конкретнішу (наїхати, шука-ти).

Розщеплені присудки мають ряд переваг:

1. Віддієслівні іменники, на відміну від дієслів, не мають категорій виду, стану, часу. Це сприяє створенню офіційності, без домішок «розмовності» висловлювання.

 204

ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

2.         Не всі словосполучення «дієслово + іменник», що час-то вживаються у ділових текстах, мають дієслівний (однослів-ний) відповідник. Наприклад: брати участь, виявляти ува-гу, мати честь повідомити, надавати значення, користу-ватися нагодою, брати до уваги.

3.         Дієслова в розщепленому присудку набули конкретнос-ті й тому здатні передавати термінологічне значення. А відпо-відник – дієслово передає широке загальномовне значення. Пор.: проводити (провести) змагання – змагатися.

4.         Іменник, що входить до складу розщепленого присудка, є терміном, бо він точно кваліфікує певне явище, чого не може зробити загальномовне слово (вести переговори – домовля-тися; ставити запитання – запитувати; провести дослі-ди – досліджувати).

5.         До складу словосполучення «дієслово + іменник» мож-на ввести кілька означень: надавати (матеріальну, техніч-ну, грошову) допомогу. При заміні однослівним дієсловом не всі означення можна застосувати доречно, пор.: допомог-ти матеріально – так сказати можна; допомогти технічно, грошово – не можна.

6.         Через свою « громіздкість» розщеплений присудок ніби-то затримує увагу читача; завдяки цьому інформація не втра-чається, а фіксується в пам’яті.

З метою збільшення кількості інформації на одну одини-цю мовлення в документах часто використовують дієприк-метникові та дієприслівникові звороти.

Дієприслівникові звороти завжди несуть додаткову інфор-мацію, виділяють ту чи іншу думку, явище чи подію.

1. Обов’язковою умовою використання дієприслівнико-вих зворотів є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а друга дієприслівниковим зворотом, повинні виконуватися однією й тією ж особою, або стосуватися однієї особи. Наприклад: Виклавши проблему, учасники перегово-рів зважують, чи можна досягти домовленості.

 205

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

2.         Дієприслівниковим зворотом не можна висловити зна-чення часу, причини, умови. Тому слід пам’ятати про це при заміні підрядного речення його варіантом – дієприслівнико-вим зворотом. Не можна «Читаючи роман, серце наповню-ється болем…». Треба «Коли читаєш роман, серце наповню-ється болем…».

3.         Часто допускають помилки в неозначено-особових ре-ченнях типу Через декілька днів, ще не встигнувши позна-йомитися з дільницею, інженеру запропонували прийняти цех. – Ще не встиг познайомитися інженер з дільницею, а йому вже запропонували цех.

Дієприкметниковий зворот може розташовуватися як перед означуваним словом, так і після нього: книга, про-читана мною; прочитана мною книга.

Синтаксичні норми регулюють вибір варіантів побудови простих і складних речень, їх зв’язки, послідовність і правиль-ність побудови. Знання синтаксису, уміння будувати прості та складні речення, конструювати тексти забезпечать правиль-ність документів.

Завдання для самоконтролю

206.     І. Відредагуйте речення. Чому зворотний порядок

слів у реченні не завжди доцільний?

1.Просимо терміново направити оригінал акта бюро то-варних експертиз від 12.03. 2001, оскільки для розгляду пре-тензії за суттю вимагається подання справжніх документів. 2. Допускається ділити на складові частини текст складних до-кументів.

207.     Дайте відповіді на запитання

1. Що регулюють синтаксичні норми?

 206

ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

2.         Яка роль прямого порядку слів у реченні для ділової до-кументації?

3.         З якою метою в тексти документів уводять дієприкмет-никові та дієприслівникові звороти? Які особливості їх ужи-вання?