Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
3. Особливості правопису : Ділове спілкування. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

3. Особливості правопису


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Сучасне справочинство, як і всі сфери суспільного жит-тя, засвоїло значну кількість так званих абревіатур, тоб-то складноскорочених слів різних типів творення: облдер-жадміністрація, облтелерадіо, ВНЗ, рагс, аудіотехніка, АТ«Нектар» (акціонерне товариство), оргтехніка та ін.

Виникнення абревіатур пояснюється різними причина-ми:

1)         прагненням передати якомога більше інформації одні-єю одиницею мовлення;

2)         намаганням уникнути повторення багатослівних назв (як правило, повна назва організації, підприємства чи устано-ви наводиться в документі один раз: у штампі, в адресі);

3)         прагненням економії місця, що пов’язано з обмеженіс-тю «площі» документа.

В офіційних текстах не повинно бути розбіжностей у на-писанні імен, географічних назв, термінів, назв посад, звань, установ тощо. Якщо прізвище особи записано один раз з дво-ма ініціалами, наприклад, Сахно В. П., то воно і в подальшому повинно писатися так само. Написання типу Вол. Петр. Сахно неправильне, оскільки скорочення імен та по батькові ініці-альне. Не можна в одному випадку писати завод «Таврійський красень», а в іншому – з-д «Тавр. красень» (хоча скорочення з-д є загальноприйнятим). І Сучасне ділове мовлення важко уявити без уживання скорочених назв. Щоб не допустити дво-значності чи непорозуміння, скорочення проводяться за при-йнятими традицією правилами.

 ^

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Скорочено записуються:

кілограм         – кг      сантиметр      – см

грам    – г       дециметр       – дм

тонна  – т       міліметр          – мм

метр    – м      місяць – м-ць

роки    – рр.

2) назви посад і звань (біля прізвищ):

академік – акад.         пан – п.

професор – проф.      громадянин – гр.

доцент – доц.            завідуючий – зав.

член-кореспондент – чл.-кор. інженер – інж.

3) усі інші позначення: Область   –   обл.   (записує-мо перед географічною на-звою)

район – р-н місто – м.

селище міського типу – смт. станція, сторіччя – ст. вулиця – вул. хвилина – х в. секунда – сек. година – год. цього року – ц. р. дивись – див. і подібне – і под.

 

мільярд – млрд. мільйон – млн. тисяча – тис. гривня – грн. гектар – га центнер – ц ампер – А атмосфера – атм. заступник – заст. виконуючий обов’язки – в. о. помічник – пом. копійка – коп.

сільськогосподарський – с.-г. імені – ім. сторінка, село – с. порівняйте – пор. частина – ч.

 "*

ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

Київ – К. Москва – М. Харків – Х.

Усі інші міста – місця видання книги пишуться в бібліо-графії повністю.

Подані скорочення є нормативними, загальноприйняти-ми, вони зафіксовані в багатьох словниках, довідниках, у відо-мчих інструкціях і правилах діловодства.

У діловому стилі зустрічаються абревіатури неоднакового утворення (ініціали, складові, усічення слова, змішаного типу, поєднання складової частини з повним словом тощо): НАН України, НОП, облвиконком, ТУ-104, КамАЗ, ЛАЗ, ВНЗ, рагс, педуніверситет, військкомат, техпромінвест.

При використанні складноскорочених слів треба дотри-муватися таких правил:

1.         Скорочення повинні бути зрозумілими читачеві. На-приклад, слова бухг., ком. відомі лише спеціалістам (бухг. – бухгалтер, ком. – команда). Адже документ, у якому спеціаліст використав скорочене слово (звіт, протокол, проект тощо) може читати широке коло людей. Тому скорочене слово слід замінити повним.

2.         Скорочення повинно бути «прозорим», не викликати в змісті тексту непорозуміння, двозначності. Наприклад, слова пан (пані), товариш у скороченій формі на початку речення можуть сприйматися як ініціали (П. Собко; Т. Гасенко), тому краще писати Пан Собко; Тов. Гасенко, але: передати п. Соб-кові, т. Гасенкові.

3.         Написання скорочень повинно бути уніфіковано. Неприпустимо, щоб в одному тексті використовувалося різне написання: район і р-н, і рай., і р. Скорочене слово повинно зберігати однакову форму в тексті документа (р-н).

4.         Для комбінованих (цифрових і буквених) скорочень іс-нують такі правила написання: якщо цифра стоїть після букв,

 ™

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

вона приєднується через дефіс (турбореактивний лайнер ТУ-134; дизель ЯАЗ-206; автомобіль Я-5); якщо цифри пере-дують буквам, тоді скорочення пишеться разом (стан 2 ТО); у марках матеріалів цифрові знаки й буквені скорочення пи-шуться завжди разом (сталь 52).

5.         Не можна скорочувати позначення одиниць фізичних величин, а також слова мільйон, мільярд, тисяча, грив-ня, копійка, якщо вони використовуються без цифр і не в та-блицях. Якщо назви фізичних величин входять у формули, то скорочення можливе.

6.         Умовні буквені позначення механічних, хімічних, фі-зичних і математичних величин повинні точно відповідати державним стандартам.

7.         Складові елементи дати подаються в одному рядку в такій послідовності: день місяця, місяць, рік: 25.04.2009. Можливий пропуск двох перших цифр на позначення року за умови, що буде однозначне розуміння дати (25.04.09). Але в документах, які несуть відомості фінансового характеру, ви-користовують словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 25 квітня 2009 р.

Технічні правила переносу

У тексті документів слід уникати переносів, проте це не за-вжди вдається. Нагадаємо головні правила переносу:

1.         Слова з одного рядка в другий слід переносити за скла-дами: до-ку-мент, ви-ко-ну-ва-ти.

2.         Не можна розривати буквосполучення йо, ьо; сполу-чення літер, що позначають один звук [дж], [дз]; односкла-дові префікси й частку най-; ініціальні та комбіновані абре-віатури: Во-роб-йов, Альо-шин, хо-джу, на-го-ро-джу-ва-ти, (але під-жив ля-ти), від-їха-ти, під-віз, най-сут-тє-ві-ше.

3.         Не відриваються скорочені назви мір від цифр: 1997 р. (а не 1997//р.), 230 га (а не 230//га), 30 см3 або 30 куб. см (а не 30//см3); але 200 гектарів.

 186

ІV. КУЛЬТУРА ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

4.         Не відриваються ініціали або інші скорочення від прізвищ: І. Я. Франко (а не І. Я.//Франко), акад. Сахно (а не акад.//Сахно), гр. Куць (а не гр.//Куць).

5.         Не можна розривати умовні скорочення типу вид-во, тов-во, та ін., і под. тощо; граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 5-й (а не 5//й), 6-му (а не 6-//му), 10-го (а не 10-//го).

6.         Не можна переносити на наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки.

Завдання для самоконтролю

202.     І. Переписуючи, позначте рискою перший можливий

перенос з рядка в рядок:

Леся Українка, п. Артеменко, А. В. Головко, Максим Таде-йович Рильський, А. С. Малишко, 1985 р., 45 га, 18 см 3 і 18 куб. см , 6-й, 6-ка, роман «Звіролови».

203.     І. Напишіть слова українською мовою: Соловьёв, Ковалёв, корреспондент, солнечно, беспорядок, бескорыст-ность, Плещеев, Кузьмичёв, судья, спускаешся.

204.     Дайте відповіді на запитання

1.         Які причини виникнення абревіації?

2.         Наведіть приклади загальноприйнятих скорочень.

3.         Яких правил необхідно дотримуватися у використанні складноскорочених слів?

4.         Яких правил треба дотримуватися при використанні ін-шомовних слів?

5.         Які основні технічні правила переносу?

 187

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення