Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
14. Текст : Ділове спілкування. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

14. Текст


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

магниевый скраб beletage

Мовознавче дослідження

137. Порівняйте обидва тексти. Що спільного в них, і чим вони відрізняються? Визначте: а) тип мовлення; б) тему тексту.

1. Стоїть Курінь, старіє. Мох на ньому послався, жовтий і зелений, бур’яни довкола розкошують, не кошені, є толочені: полин і вівсюг, ковила й молочай, горошок деревій… А на са-мому верху Куреневому тополеня росте – залетіло звідкись іще зернятком.

 *>

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

2. Степ уже вбирався у вечорову просинь. Спершу вона, як вода, вступила у видолинки, стала у полинових кущах та по-біля них, а далечінь була вже вся синя. А за нею ген-ген край-неба червоніла сонячна заграва та вітерець ледве чутно дихав (З тв. Григора Тютюнника).

! Прочитайте й запам’ятайте

В одному реченні, звичайно, неможливий розгорнутий виклад якогось змісту. Для цього необхідно кілька (багато) пов’язаних між собою речень, тобто текст.

Текст (від латинського tехtum – тканина, зв’язок, побудо-ва) – висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову і структурну завершеність.

Текст являє собою сукупність речень, пов’язаних і змістом, і мовними засобами. У кожному наступному реченні викорис-тана попередня інформація, що й становить змістовий зв’язок між його частинами (реченнями, абзацами). Мовні засоби тексту – узгодження форм часу і способу дієслів, займенники, синоніми, сполучники тощо.

Кожен текст, висвітлюючи якусь тему, містить певний обсяг фактів, певну інформацію. Текст і створюється заради передачі інформації. Більшість текстів утворюється з пев-ної кількості пов’язаних між собою речень. Іноді текст може складатися з одного речення. Це прислів’я, коломийки, частівки, крилаті вирази. Наприклад: Влітку один тиж-день рік годує (Нар. творчість). Заспіваймо коломийку, нащо так сидіти, коломийку у нас люблять і старі і діти (Нар. творчість). Те, про що говориться в тексті, назива-ється темою. Вона найчастіше відображена в заголовку. Тема може членуватися на підтеми (мікротеми). Частиною тексту, в якій розкривається зміст підтеми (мікротеми), є абзац. На письмі абзац виділяється відступом вправо. Пер i°°

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

ші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу. Між абзацами паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу.

Тема – ознака будь-якого тексту. Крім того, у кожному тек-сті є основна думка, те головне, заради чого твориться текст. Думка в тексті розвивається. Мовець відштовхується від «да-ного», того, про що вже було сказано, і додає «нове», розвиває думку.

Текст є засобом відтворення зв’язного мовлення.

Речення в тексті поєднуються за допомогою « даного». У «даному» використовуються повтори слів, займенники, синоніми. Саме вони і є засобами зв’язку речень у тексті.

«Нове» в реченні містить основне повідомлення й ви-діляється логічним наголосом. У спокійному монологіч-ному мовленні «нове» звичайно знаходиться наприкінці речення.

«Дане» в тексті служить для зв’язку речень. У ньому повторюється якась частина попереднього речення («нове» або «дане»).

У тексті може бути послідовний («ланцюжковий») і па-ралельний зв’язок. При послідовному зв’язку речень «да-ним» наступного речення стає «нове» попереднього. Па-ралельний зв’язок полягає в тому, що «дане» залишається одним і тим же.

Послідовний зв’язок речень використовується в усіх сти-лях мовлення. Він допомагає уникнути невиправданого по-вторення слів. Послідовний зв’язок з повторенням слів ши-роко використовується в науковому та діловому мовленні, забезпечуючи точність мовлення. Наприклад: Правильно і чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників

 101

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

або вчителів-мовників, це – не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично (Б. Антоненко-Давидович).

Паралельна будова тексту надає мовленню урочистості, піднесеності. Якщо ж зміст тексту не відповідає урочистому тону, то паралельний зв’язок може спричинити монотонність текстур. Повтор слова при паралельному зв’язку є засобом під-силення, підкреслення чого-небудь. Узагальнююче речення в такому тексті виконує роль експресивного повтору. Напри-клад: І справді – раптом почав падати прямий дощ. Він лив, і половина сонця заховалася за хмари, а половина визирала: а що робиться на землі, бо там весною завжди дуже весе-ло, і сонцю хотілося все бачити. Всі краплини сяяли на сонці від його проміння і сліпили очі. Це був веселий сліпий дощик! (О. Іваненко).

Засобом зв’язку між реченнями в тексті виступають займен-ники, прислівники, сполучники. Наприклад: Пролягають скиби благодатної ріллі через горби і виярки. Вони дихають силою життя, тепліють ласкою сонця (А. М’ястківський). Джмелі спросоння – буц – лобами, попадали, ревуть в траві! І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові! (М. Він-грановський).

Засобом зв’язку речень можуть виступати синоніми. На-приклад: Життєлюб! – часто говорять, коли йдеться про Рильського, і це справді так, про це найкраще свідчить сама його земна, життєлюбна поезія. Але для повноти, як то ка-жуть, образу слід би, характеризуючи нашого славного по-ета, частіше ще й додавати: – і працелюб. Великий праце-люб (О. Гончар).

Мовознавче дослідження

138. І. Доберіть заголовок до тексту, визначивши його тему. Порівняйте свій заголовок з тими, що дібрали одноклас ^

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

ники. Яка з назв найбільш удала, найточніше відображає тему тексту?

Скресла, розламавши льоди бурхливими весняними вода-ми, завжди гомінлива річка Рибниця. Скресла, як скресає кож-ної весни, щоб повести талі води з далеких і близьких стрім-чаків ген на доли. Налетіли у гори теплі вітри, щоб розвору-шити їх сувору задуму, розбудити приспану холодною зимою зелень. Вітри принесли на своїх легких крилах весну. А вона по-особливому стукає в людські серця, немов оновлює сили, кличе до дії, розворушує почуття й уяву. Напевно найвідчутні-ший її вплив на людину творчої праці (М. Яновський).

ІІ. Доберіть синоніми до слів скресати, стрімчак, задума і складіть із ними речення.

139.     І. З поданих нижче тем виберіть широку, в яку б входили інші, вужчі теми.

I.          Осінній листопад. 2. Восени на річці. 3. Осінній ранок

у гаю. 4. Останні осінні квіти. 5. Моя берізка пізньої осені.

6. Осінь прийшла в наші краї.

II.        Побудуйте розповідь «Золота осінь», використовуючи

подані вище речення як сюжетну канву.

140.     І. Визначте тему твору учня 5 класу. Доберіть заголовок. Який недолік в оформленні твору ви помітили? Розчленуйте тему на підтеми, визначте межі абзаців.

У нас дома є маленький собачка Пушок Це біленьке куче-ряве щеня завбільшки з велику рукавицю. Пушок – жваве і допитливе створіння на коротеньких ніжках. Одного разу ми з ним вийшли на прогулянку. На дитячому майданчику було багато дітей. Вони розглядали великого жука-рогача, якого знайшов один з хлопчиків. Жук сидів на дні консервної банки і грізно ворушив вусами-рогами. Пушкові дуже хотілося по-знайомитися з жуком, але, очевидно, він ніяк не наважувався. Щеня декілька разів обійшло навколо банки, привітно пома-хало хвостиком. Нарешті сунуло неї свою мордочку. Жук вче-пився Пушкові за носа. Через мить щеня клубочком покотило юз

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

ся в одну сторону, а жук – в іншу. Діти сміялися з дурненького Пушка, а мені було від душі жаль його: адже Пушок ще зовсім маленький!

II. Визначте основну думку тексту.

141.     Прочитайте. Визначте тему і основну думку текстів.

Доберіть заголовки.

I.          У Чорне море впадають річки, що збирають свої води з

величезних територій з неоднаковими фізико-географічними

умовами і різним господарським використанням. Вони несуть

розчинені речовини, які часто є забрудненими. Так, з водами

Дунаю в море надходять мільйони тонн органічних речовин,

що сприяють бурхливому розвитку водоростей у північнозахідній його частині. А це призводить до зменшення кисню

у воді і замору риби.

Речовини, що надходять у море, переносяться течіями, випадають в осад, мінералізуються, засвоюються живими ор-ганізмами. Тому морські рослини, молюски, риби, краби міс-тять ртуть, дуст. Поки що величини їх вмісту нижчі ГДК. Од-нак здатність моря самоочищатися не є безмежною (З підруч-ника).

II.        Зустрілися два мисливці та один до одного:

– Ну, що вполював?

– Та нічого, як бачиш.

– Я теж, як бачиш…

– Ну, то гайда на болото, хоч куличків постріляємо. – А дорогу туди знаєш?

– А ми зараз розпитаємо… Агов, тітонько, як нам до боло-та втрапити?

– Ось підете цією стежкою до села, а там крамниця, від неї…

– Годі, годі! Нам би тільки до крамниці добратися, а до бо-лота втрапимо (Нар. творчість).

142.     Прочитайте тексти. Знайдіть в них «дане» і «нове».

З’ясуйте, яким способом – послідовним чи паралельним –

пов’язані речення в кожному тексті.

 "*

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

I.          Він (дід) був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди

збирав він у лісі краще за нас всіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом – з усім живим, що

росло і рухалось навколо.

А коли ми ото часом наловимо волоком чи топчійкою риби і принесемо до куреня він, усміхаючись, довірливо хитав голо-вою і промовляв з почуттям тонкого жалю і примиренності з бігом часу.

II.        До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як

вийти з сіней та подивитись навколо – геть-чисто все зелене та

буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа – огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте

малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша

невгамовна мати (З тв. О. Довженка).

143.     Прочитайте уривок з вірша. Визначте, якими засобами (повтори, займенники, синоніми, сполучники) пов’язані

в ньому речення. Доведіть, що використано паралельний і послідовний зв’язки речень.

Літній вечір… Гори в млі,

В золоті вершини…

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір.. Сон обняв

Гори і долини…

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно… Заснуло все…

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України (О. Олесь).

144.     Складіть твір на тему «Пам’ятна (цікава, сумна, радісна) подія в моєму житті». Приступаючи до роботи, уточніть

широку тему та мікротеми. Визначте основну думку вашого

твору.

 "*

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

145. Дайте відповіді на запитання

1.         Що таке текст?

2.         Як ви розумієте поняття «змістовий зв’язок між части-нами тексту»?

3.         Що таке тема і мікротема тексту?

4.         Як визначити основну думку тексту?

5.         Яку роль відіграє заголовок у тексті?

6.         Чому в тексті виділяють абзаци?

7.         Що таке «дане» і «нове» в тексті?

8.         Які види зв’язку речень зустрічаються в тексті?

9.         Які    особливості    побудови    тексту    з   послідовним зв’язком?

10.       Чим відрізняється паралельна побудова тексту від по-слідовного зв’язку?

11.       Які засоби зв’язку речень у тексті використовуються при послідовному й паралельному зв’язках?