Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
12. Доречність мовлення : Ділове спілкування. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

12. Доречність мовлення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

магниевый скраб beletage

Мовознавче дослідження

117. Прочитайте тексти. Доведіть, що кожний з них від-значається доречністю форми і змісту, вдалим вибором мов-них засобів.

I.          ЗАСПІВ

Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою поплило.

Перед вами стародавні

Пройдуть хвилями часи,

із могил до вас озвуться

Наших предків голоси.

Наших предків, що блукали

По страховищах – лісах,

Що з природою змагались

Тільки з вірою в серцях (О. Олесь).

II.        У який бік життя не поглянемо, скрізь побачимо, як

оригінально, своєрідно складав свою культуру народ український. Скрізь, на всьому поклав цей народ свою ознаку, ознаку

багатої культури й яскравої талановитості. Візьмем його пісню: її утворив народ наш такою, як ніхто з інших народів, і

хіба тільки серби мають таку ж саму пісню. Наші пісні – це тихий рай, це привабливі чари, ті чари, що всім світом признано

за ними (І. Огієнко).

III.       Зустрілися два дніпровські лоцмани та й повели між

собою розмову про Яворницького. Один з них і каже:

 83

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

– Ти чув, що Яворницький помер?

– Чув, та не дуже вірю? – відповів другий.

– Чому ж не віриш?

– Тому, що Яворницький характерник. Он що!

– А що це?

– Те, що він тільки про око людське вмер, а справді живий. Він, кажу тобі, може у що завгодно перевернутися, бо все знає, і все бачить, і все може зробити.

– А де ж він тепер?

– Він переселився. Він усіх гетьманів бачив, усіх кошових отаманів знав, бував на їхніх радах, знався з запорозькими характерниками. Через те його й прозвали запорозьким бать-ком. Ти бачив, скільки він книг понаписував?

– Ні, не бачив.

– Е-е-е! Ну, що ж з тобою балакати – темна ти людина! (І. Шаповал).

! Прочитайте й запам’ятайте

Серед якостей мовлення особливе місце займає його до-речність. Ми часто чуємо або кажемо: «Це доречно», «Це недоречно», «До речі, хочу зауважити…»

Доречність – ознака мовлення, яка організує його точність, логічність, чистоту, вимагає такого добору мов-них засобів, що відповідають меті й умовам спілкування. Доречне мовлення відповідає темі висловлювання, його логічному змісту, емоційному забарвленню. Доречне мов-лення обов’язково вимагає врахування ситуацій, складу мовців, форм (усної чи писемної) мови.

 "

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

Умови доречності мовлення такі:

1)         розуміння необхідності доречності мовлення;

2)         володіння культурою мовлення і спілкування за допо-могою мови;

3)         висока вихованість людини, рівень її культури, мораль-них якостей;

4)         досконале знання мови, її функцій, форм і різновидів.

Засоби для досягнення мети спілкування і забезпечення

його доречності досить різноманітні: монолог чи діалог, ін-тонація (заклична, спонукальна), риторичні запитання, різні види звертання, тональність тощо. Уміння вибирати найбільш доречну форму спілкування залежить від стосунків людей і мовленнєвої практики: кожна людина про той самий пред-мет мовлення може висловитись по-різному. Порівняймо, на-приклад, розповідь про Різдвяні свята дітей-колядників, їхніх батьків, письменника, ученого – дослідника народних зви-чаїв. Залежно від різних умов і мети спілкування доречність мовлення буває контекстуальною, ситуаційною, стильовою і психологічно зумовленою.

Контекстуальна доречність виявляється в єдності зміс-ту і форми висловлювання. Контекст вимагає, щоб у ньому були гармонійно поєднані загальна тональність слова, інто-нація, структура речень. Щоб забезпечити контекстуальну доречність висловлювання, варто використовувати в усному мовленні неповні речення, звертання, інтонацію, в писемно-му – складні речення у вставні слова тощо. Контекстуальна доречність впливає і на порядок слів у реченні, а речень – у тексті.

Ситуаційна доречність мовлення залежить від ситуації спілкування. Саме цим зумовлено використання монологу, діалогу (полілогу), внутрішнього монологу, авторського ро-зуміння, різних форм звертання (від інтимного до офіційно-го) тощо. Від ситуації залежать темп і тональність мовлен «5

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

ня, вибір слова, а в писемному – застосування схем, таблиць, графіків.

Важливою є стильова доречність. Кожний стиль будуєть-ся на виборі мовних засобів, їх співвідносності. Для наукового стилю доречне використання наукових слів, термінів, а для офіційно-ділового – ділової лексики. Тому доречність – важ-лива ознака кожного стилю мовлення.

Доречність мовлення залежить від мовця, його мовлен-нєвої поведінки, мовної етики, тому зумовлюється й психоло-гічно. Уміння встановити контакт із співрозмовником, знайти відповідні слова, інтонацію, дотримуватися норм спілкуван-ня є обов’язковим для кожного. Треба завжди пам’ятати, що «шабля ранить тіло, а слово – душу».

Доречним мовлення може бути лише тоді, коли воно від-значається правильністю, логічністю, точністю, багатством.

Завдання для самоконтролю

118.     Прочитайте і запишіть прислів’я. Як у них тлумачаться якості мовлення? У чому їх доречність?

1. Слово до слова – зложиться мова. 2. Слово – не горо-бець, вилетить – не спіймаєш. 3. Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові. 4. Від теплого слова і лід розмерзається. 5. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 6. І від солодких слів буває гірко. 7. Не мни слова, говори просто. 8. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. 9. Не ба-зікай, чого не велять. 10. Товче воду в ступі.

119.     Прочитайте текст. Доведіть доречність використання лексичних засобів: загальновживаних, багатозначних,

емоційно забарвлених слів, синонімів. Випишіть ці слова

у зошити.

 «6

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

ВІРНІСТЬ Вечірня радість – мов далекі дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна.., До стомленого підійшла вікна, І в погляді, як в морі, погляд тоне… Отак життя пройшли ми довгі гони, Всього було – й трутизни, і вина У чарці тій, якій немає дна, Аж поки крок навік не захолоне? Дай рученьку. Спрацьована, худа! Волосся дай мені поцілувати, – Ця сивина прекрасна й молода. Ти друг, ти вірність, ти жона і мати, – О! Бачиш? Син наш за вікном біжить!– Люблю тебе. Не можу розлюбить (М. Рильський).

120.     Складіть діалоги, враховуючи ситуацію мовлення, на такі теми: розмова на тролейбусній зупинці, зустріч матері й дочки (батька й сина) на вокзалі, обговорення двома подру-гами переглянутого фільму, обмін новинами членів сім’ї після робочого дня.

121.     І. Прочитайте текст. Доведіть доречність авторської мови. Якими лексичними і синтаксичними засобами скорис-тався автор?

У нас криги розбиває блакитний березень. Спочатку він парубкує в лісах – видобуває з-під снігу ще не розщібнуті під-сніжники, потім розморожує сік у березі, і коли вона блисне щасною сльозою, – йде на річки й озера. Тоді на прогнутих плесах починають світити вимоїни і прокидаються льодоко-ли, – поведуть своїми срібними смичками, і вже тільки при-слухайся – над берегами й за берегами здиблюється бентеж-ний передзвін, а в берегах шипить, гуркоче, шаленіє крига й радісно зітхає вивільнена хвиля. Як їй любо після темені заграти сонцем та вдарити в бубни примкнутих човнів, щоб підскочили вони вгору, рвонули свої кайдани та згадали

 ^

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

воленьку-волю і купальські вечори, і сяйво юних очей із тих вечорів.

Пройшовся березень з підсніжником на шапці і над та-тарським бродом, і під його ходою вибухнули криги, зосліпу посунули одна на одну та на коріння яворове, на м’який з чер-вонолозом берег, він закипів шумовинням, накостричився ви-рваним татарським зіллям, що ніжно запахло торішнім літом. А до гомону річки приєднується дитячий гомін, бо скресання криги завжди свято для дітвори і тривога для матерів: хоч скільки кажи, хоч скільки грози, а неодмінно ж якийсь отря-ха захоче прокататись на крижині. Ось і зараз знайшовся та-кий шибай-голова: осідлав крижину, широко розставив ноги й, осяяний заздрісними поглядами дітвори, кружляє, пливе в березневі світи, в оте фіалкове марево веснування, що трем-тить над деревами і завжди тримає в собі бентежну принаду (За М. Стельмахом).

ІІ. Перекажіть текст, змінивши тип мовлення. Доведіть доречність такої зміни.

122. У цьому вірші немає розділових знаків. Поміркуйте, чому автор запропонував це зробити читачеві. Прочитайте ви-разно текст, запишіть і поставте розділові знаки. ПРАМАТІР ЛЮДЕЙ

Чи їй сто було чи двісті

Не любила жити в місті

Звалось так – жила в рідні

У селі у Козині

Вже й сини ті повмирали

Генерали адмірали

Пастухи бухгалтера

Внукам вже вмирать пора

Не здається лиш стара

Вже давно вона прапра

Все одно тікає з дому

Щоб потрапити додому

Де той дім – ніхто не зна

Таїна так таїна (І. Драч).

 88

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

123.     Прочитайте текст. Аргументуйте доречність у ньому

наукових слів і термінів. Якого стилю текст?

Будь-яка розвинута національна мова являє собою систе-му систем. З одного боку, мова – система (сукупність) специ-фічних національних особливостей, характеристик, ознак. А з другого – вона складається з інших рівнів, або систем – фо-нологічної (функціонування фонем), морфологічної (будова слова, функціонування морфем), лексико-фразеологічної, синтаксичної, стилістичної. Кожна з цих систем є важливим об’єктом дослідження для мовознавчої науки.

Стилістика вивчає стилістичну диференціацію мови, її функціональні стилі. Це наука про виражальні засоби мови, тобто про ті елементи, що приєднуються до власне вираження думки, супроводжують семантичний зміст висловлюваного – емоційно-експресивні та оцінні елементи мовлення (З підруч-ника).

124.     Складіть художній опис куточка природи (берега річ-ки, пшеничного лану, лісової галявини, міського парку тощо). Намагайтеся доречно використовувати лексичні й граматичні засоби, дотримуючись стилю висловлювання.

125.     Дайте відповіді на запитання

1.         Що таке доречність мовлення?

2.         Від чого залежить доречність мовлення?

3.         Якими засобами забезпечується доречність?

4.         Які умови доречності?

5.         У чому виражається контекстуальна доречність?

6.         Яку роль у доречному виборі мовних засобів відіграє си-туація мовлення?

7.         Як виявляється доречність у мовних стилях та індивіду-альному мовленні?

 «9

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення