10. Багатство і різноманітність мовлення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

загрузка...

Мовознавче дослідження

100. Прочитайте текст. Дайте йому заголовок. З’ясуйте, якими мовними засобами користується автор. У чому виявля-ються багатство й різноманітність тексту?

 ™

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

Слово, якщо воно мовлене не ложними вустами, має осо-бливу цінність. Споконвіків його магічність прирівнювала-ся до найвищих людських якостей. Недарма ж, якщо хотіли у давнину ствердити непорушність істини, то привселюдно присягалися: «Слово честі!»

Це вже у наш час втратився зміст цього вислову, бо нерід-ко він ставав словесною іграшкою в людей легковажних і словоблудних. Відтак ми перестали вірити в істинність цієї шляхетної присяги. Між тим традиційна мораль ґрунтува-лася на авторитеті слова, його високій місії і незаперечнос-ті. Особливо це стосувалося родинного етикету, та пріоритет незаперечне належав главі сім’ї – батькові. Батькове слово було не тільки законом – воно повчало, об’єднувало і утвер-джувало моральні устої. Разом з тим пошанівок до батьково-го слова вимагав од останнього особливої відповідальності й житейських чеснот. Чи не від того увійшов у повсякдення вислів: «Хоч батько й скупий на слово, але воно є законом»? (В. Скуратівський).

! Прочитайте й запам’ятайте

Багатство мовлення – це використання великої кількості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), які відрізняються за смислом і будовою.

Різноманітність мовлення – використання різ-них мовних засобів для вираження однієї і тієї ж думки. Багатство мовлення досягається мовними засобами, які в тексті не повторюються, а різноманітність забезпечує вираження однієї і тієї ж думки різними мовними засо-бами.

 7i

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Багатство мовлення – створюється сукупністю ба-гатства морфологічних синтаксичних засобів мови, її сти-лістичною гнучкістю і красою.

Українська мова – багата й різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним. Багатство й різноманітність мовлення залежить від того, хто є мовець: весь народ чи окрема осо-ба, дитина чи доросла людина. Великий уплив на багатство та різноманітність мовлення мають його стиль, сфера спіл-кування тощо.

В українській мові існують семантичні групи слів (омоні-ми, синоніми, антоніми), багатозначні й однозначні, абстрак-тні й конкретні, застарілі й новоутворені слова, що становлять її багатство. Виражаючи думку, мовець може використати різ-номанітні засоби залежно від знання мови, ерудиції, стилю висловлювання. Багатство та різноманітність мовлення ви-являються на лексичному, фразеологічному, словотвірному, граматичному й стилістичному рівнях.

Умови багатства і різноманітності мовлення такі:

1) багатство словникового запасу кожної людини; 2) умін-ня використовувати у своєму мовленні різні мовні засоби; 3) уміння інтонувати мовлення; 4) постійне удосконалення і збагачення власного мовлення.

Про багатство мовлення судять насамперед по його лек-сичному складу. Середній запас слів у добре освіченої людини становить 6–9 тисяч, тлумачний словник української мови містить понад 130 тисяч слів, а в народній скарбниці – 200 ти-сяч слів.

Лексичне і фразеологічне багатство мовлення форму-ється словниками української мови, творами художньої, наукової, суспільно-політичної літератури, усної народної творчості. Лексичне багатство вимагає не тільки засвоєння

 ™

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

великої кількості слів, а й усіх можливих значень багатознач-ного слова. Наприклад, слово вертеп має три значення: 1) печера; 2) старовинний пересувний ляльковий театр, де ста-вили релігійні і світські п’єси; 3) сховище або місце гульбища злочинців. У зв’язку з відродженням української культури друге значення слова вертеп набуло в наш час особливого поширення.

Багатство мовлення забезпечується й багатством форм. У мові є велика кількість варіантів слів та їх форм, засвоєння і використання яких робить мовлення кожної людини багат-шим, виразнішим, різноманітнішим. Наприклад, в іменниках паралельні форми роду (шинель – шинеля, зал – зала, кла-віш – клавіша), відмінків (батьку – батькові, Тарасу – Та-расові), паралельні відмінкові форми прикметників, числів-ників (червонім – червоному, одинадцяти – одинадцятьох). Прикметники мають й інші паралельні форми. Наприклад, присвійні прикметники (материн – материнський, братів – братовий), стягнені й нестягнені форми (добра – добрая, зе-лене – зеленеє), повні й короткі форми (рад – радий, певен – певний). Урізноманітнюють мовлення й фонетичні варіанти слів. Наприклад: хоч – хоча, лиш – лише, знов – знову, звід-кіль – звідкіля, робить – робити тощо.

Багатство й різноманітність висловлювання (тексту) за-безпечують синтаксичні конструкції, наприклад: дієприкмет-никовий, дієприслівниковий звороти й підрядні речення, пря-ма й непряма мова, варіанти граматичних форм, наприклад, майбутній час: буду читати – читатиму, наказовий спосіб: читайте – читали б тощо.

Українська мова надзвичайно багата й різноманітна й зі стилістичного боку. Ці мовні засоби використовуються в тек-стах різних стилів.

Будуючи висловлювання в тому чи іншому стилі, необхід-но враховувати емоційно-експресивне забарвлення слів, сло-восполучень, речень та їх закріпленість за певним стилем.

 тз

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

Отже, стилі ставлять певні вимоги щодо багатства й різно-манітності мовлення.

Завдання для самоконтролю

101.     З’ясуйте значення слів кожного синонімічного ряду.

Синоніми першого ряду введіть у складені речення.

1. Гарний, красивий, прекрасний, вродливий, дивний, чу-довий. 2. Плести, скручувати, сукати, вити, тягнутися. 3. За-вжди, раз у раз, повсякчас, постійно. 4. Шлях, путь, дорога, гостинець, шосе, тракт. 5. Хуртеча, вітрюга, завірюха, крутія, завія, курява, юга. 6. Розуміти, тямити, збагнути, усвідомлю-вати, осмислювати.

102.     І. Прочитайте прислів’я і приказки. Вкажіть синоніми – іменники, синоніми – дієслова, синоніми – прикметники.

I.          Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий. 2. Бі-дак живе обачно: раз на тиждень обідає, та й то не смачно. 3. В убогого все по обіді. 4. Хто тягне, того ще й б’ють. 5. Працю-ємо до сьомого поту. 6. Доброго вола в ярмі пізнають. 7. Хоро-ше, та рідко шито. 8. Біда ще й за горе зачепилася. 9. Вода пли-ве – роки йдуть. 10. Казали минеться, а воно тільки настає.

II.        З’ясуйте значення шостого речення.

103.     Поясніть значення слів і складіть з ними речення.

Хворий – хворобливий – хоровий; дефектний – дефектив-ний – дефектологічний; лісник – лісничий – лісовод; адреса – адресат – адресант; передній – передовий; зуб – зубок – зуби-ло; сірчаний – сірчастий – сіркуватий; літаючий – летючий – літальний.

104.     І. Прочитайте текст. Визначте багатозначні слова.

З’ясуйте Їх роль у тексті.

Весна прийшла так якось несподівано? Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона

 74

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

Немов у Ворсклу з’їхала з гори. Ще сніг ковтала повідь широченна, і рала ждав іще тужавий лан. А під горою вишня наречена вже до віночка міряє туман. Подовшав день. Полегшали ці тіні, Вечірні тіні спогадів і хмар. І дика груша в білому цвітінні на ціле поле світить, як ліхтар Уже в дітей порожевіли личка. Уже дощем надихалась рілля. І скрізь трава, травиченька, травичка! І сонце сипле квіти, як з бриля (Л. Костенко). II. Які ще мовні засоби створюють багатство і різноманіт-ність тексту? Випишіть їх.

105.     Поясніть значення прикметника золотий. Складіть з

ним кілька речень.

Золотий вік, золотий мішок, золотий оксамит, золота мо-лодь, золота рибка, золотий промінь, золоті гори, золоте дно, золотий годинник, золоті нитки, золоті руки.

106.     Запишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть

свій вибір.

1. Що на Чорн (ому, ім) мор (і, ю), на камен (і, ю) (біло-му, біленькому) там стояла темниця кам’яна, (ая). 2. Зажурила (ся, сь) (У, В) країна, бо нічим прожи (ти, ть): витоптала орда (кіньми, конями) маленьк (і, ії) діти. 3. Гей, (у, в) (суботу, субо-тоньку), проти (неділі, неділеньки), Супрун (з, зо, зі, із) ордою стяв (ся, сь), гей, а (у, в) неділю, (у, в) обідн (ю, юю) годину (у, в) (неволю, неволеньку) попав (ся, сь). 4. Максим козак За-лізняк, козак з (Запорожжя, Запоріжжя). Як поїхав на (У, В) країну – як пишн (а, ая) рожа. 5. Ой (попід, під) гай (ем) (зеле-ним, зелененьким) ходить Довбуш (молодий, молоденький). 6. Не хили (ся, сь), (яворе, явороньку), ще ж ти (зелений, зеле-ненький), не жури (ся, сь), (козаче, козаченьку), та ж ти (моло-дий, молоденький) (Нар. творчість).

 7Б

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

107. Прочитайте виразно тексти. Запишіть у зошити, роз-ставляючи розділові знаки. З’ясуйте роль інтонації.

Втім він відчув, як теплі долоні торкнулися щік, хтось ніж-но притулився обличчям до його тімені. І від цього стало легко й добре на серці, вмить стекла з нього сукровиця страху перед життям, він став готовим до спокути.

– Це ти, лебедице спитав

– Я нині була Мотрею, якій ти подарував рятівні для неї слова

– …Де тепер Мотря

– Цього ніхто не знав. Бо ж не відає ніхто й того, де душа гетьмана, який хотів подарувати волю нашому краєві

– А ти хто

– Я зболена душа твоя… Бідний мій страждальцю, як бага-то горя впало на тебе, і дай, Боже, тобі сили вистраждати його

– Але ж ти ділитимеш зі мною у спокуті терпіння і мені буде легше…

– Я чистота душі твоєї і з тобою буду тільки тоді єдина, коли сам очистишся. Яка ж бо зі мною спокута, зі мною тобі радість. Покутувати можна тільки наодинці зі своїм гріхом.

А коли пекучий туск відпустив серце, Єпіфаній узяв косту-ра і вдруге вирушив у світ, спонукуваний тепер наказом білої душі своєї (Р. Іваничук).

ІІ. І ліс людей встав. Ми сходимось ближче… Ціла зем-лекопська армія оточує нас. Розповідають, як вони гнались за останнім військкоматом від села до села, вони туди, а його вже нема, вони далі, а він ще далі…

– Скільки вас

– Багато. Візьміть нас із собою. У вас, бач, компас. Пере-дні дивляться на світлячок компаса, що фосфориться у мене на руці

– Приймаєте

Вони ждуть нашої відповіді.

 ™

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

А я думаю, що без них нам виходити буде легше, дрібні-шими групами безпечніше пробиратись… То що ж, кинути вас у біді? Кинути тих, що, може, стануть завтра солдатами насту-пів, переможних битв?

– Добре кажу їм. Ми вас беремо. Тільки в нас – дисципліна.

– Дисципліна нам не страшна… Ми народ надійний.

Тепер, коли рушаємо, все поле за нами шелестить (За О. Гончаром).

108.     Складіть художній опис лісу (лугу, степу, парку), ви-користовуючи різні лексичні та граматичні засоби.

109.     Дайте відповіді на запитання

1.         Яке мовлення вважається багатим?

2.         У чому полягає різноманітність мовлення?

3.         За яких умов мовлення стає багатим і різноманітним?

4.         Як впливає на мовлення лексичне багатство мови?

5.         Чому треба добре володіти інтонаційним і граматичним багатством мови?

6.         Чому багатство і різноманітність мовлення пов’язані зі стилями?

+1
загрузка...
Бібліотека для студента 9 из 10 на основе 24 оценок. 24 клиентских отзывов.
Книги Фінанси, Гуманітарія, Правовознавство