Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
8. Точність мовлення : Ділове спілкування. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

8. Точність мовлення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 

Загрузка...

Мовознавче дослідження

79. І. 3’ясуйте значення поданих слів, складіть з ними сло-восполучення.

Гарний – красивий – прекрасний – вродливий. Глибінь – глибочінь – глибина. Благати – молити – просити. Процент – відсоток. Інший – другий – наступний. Галузка – гілка – віти – ломака – вітка. Раптово – несподівано – зненацька – враз.

ІІ. Доведіть, що кожна група слів – синоніми і з’ясуйте їх значення.

! Прочитайте й запам’ятайте

Точним називається таке мовлення, в якому слова повніс-тю відповідають своїм значенням і смислу висловленої думки. Точність мовлення – одна з найважливіших його властивос-тей і характеризує насамперед зміст висловлювання. Зале-жить точність від умінь мовця дібрати такі слова, які повністю

 57

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

співвідносяться з предметами, явищами, діями, котрі їх нази-вають.

Точність мовлення передбачає, з одного боку, знання і вживання точних значень слів, словосполучень, речень, що відповідають нормам літературної мови, а з другого – уміння виражати свої думки так, щоб вони однозначно були сприй-няті адресатом мовлення. Вимога точності впливає на відбір мовних засобів для побудови усного чи писемного висловлю-вання.

Точність мовлення створюється за таких умов: 1) знання предмета мовлення; 2) знання мови; 3) володіння мовленнє-вими навичками говорити про щось, використовуючи багат-ство мови.

Творячи мовлення, ми вільно вибираємо слова з тим чи іншим значенням. Але при цьому враховуємо, чи зрозуміє нас співрозмовник. Отже, точність мовлення залежить не від кіль-кості використаних слів, а від їх доступності, недвозначності. Точність мовлення – це ввічливість, чемність, мовна етика у всіх сферах спілкування.

Найголовнішими засобами точності нашого мовлення є лексичне багатство української мови, бо воно містить великі можливості для вибору. Наприклад, щоб утворити словоспо-лучення з прикметниками громадський, громадянський, ми повинні точно визначити їх смисл: громадський – належний громаді, зв’язаний з громадою (громадські інтереси, громад-ські збори, громадське доручення), громадянський – власти-вий свідомому громадянинові, цивільний, державний (гро-мадянська гідність, громадянський обов’язок, громадянський шлюб).

Найбільше можливостей для вираження точності мовлен-ня мають багатозначні слова, терміни, синоніми, омоніми, па-роніми. Досить важко будувати висловлювання, використову-ючи іншомовні, застарілі, професійні слова, фразеологізми.

Відомо, що в мові більше багатозначних слів, ніж одно-значних. Тому основним способом точної передачі значення

 s«

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

слова є контекст (словосполучення, речення, текст). Напри-клад: полк б’ється – серце б’ється; червоне золото – біле зо-лото (бавовна); середня школа – школа життя.

Точність наукового мовлення тісно пов’язана з точніс-тю вживання термінів. Термін – слово або словосполучення, що називає явища, предмети спеціальних галузей людських знань. Використання термінів вимагає особливої точності й однозначності. Значення термінів розкривається в тексті, в їх тлумаченні. Наприклад: Лексикологія – наука, що вивчає словниковий склад. Закінчення – це змінна значуща части-на слова, яка виражає його граматичне значення і служить для зв’язку слів у словосполученні й реченні (З підручника).

Синоніми (близькі за значенням слова) виражають різні відтінки значення слова: правопис – орфографія; збірка – збірник – зібрання; лице – обличчя – пика; любов – кохання; йти – крокувати – плестись. Добираючи слова з синоніміч-ного ряду, слід ураховувати відтінок у значенні, стильову при-належність, емоційне забарвлення тощо.

Омоніми (слова з різним значенням й однаковим звуко-вим складом) вимагають точного знання значення слова. На-приклад: ніс – частина обличчя людини, ніс – форма минулого часу від дієслова нести; місяць – небесне світило, місяць – від-різок часу. Точність мовлення передбачає уміле користування паронімами (спільнокореневі слова, схожі за вимовою і будо-вою, але різні за значенням). Сплутування паронімів призво-дить до неточності. Значення їх легко визначити за словни-ком. Наприклад: наслідний – який став наслідником престолу, наслідковий – який є наслідком чогось (підрядне наслідкове речення); лісний – який має властивість лісу, водиться, росте в лісі, лісистий – порослий лісом.

Художня точність зумовлена специфікою художнього мовлення. Точне слово в художньому творі малює образну, емоційно-експресивну картину, переживання автора. Худож-ня точність виражається художніми засобами – епітетами, ме 59

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

тафорами, порівняннями тощо. Точність у художньому мов-ленні – це точність у змалюванні художніх образів.

Точність мовлення, таким чином, вимагає повної співвід-носності слів з реальною дійсністю.

Завдання для самоконтролю

80.       І. Прочитайте текст. Визначте в ньому багатозначні

слова. З’ясуйте їх значення в поданому тексті.

ЖОРНА Натуга на руках, від втоми чорних, здувала жили, ніби мотузки. Каміння клацало зубами в жорнах, жувало жовті зерна на друзки. І сіялось не борошно, а мука…

При тьмяному мигтінні каганця жіночі ніжні материнські руки тягли за ручку камінь без кінця. Журливо мліли очі сумовиті, і борошно,

мов біла кров, лилось… Це все було в двадцятому столітті,

що грозами над нами пронеслось (В. Симоненко). ІІ. Визначте стиль тексту та його особливості.

81.       Уведіть наведені словосполучення в речення. Поясніть

їх значення й уживання.

Туалетний стіл, письмовий стіл, вегетаріанський стіл, мо-лочний стіл; іншомовне слово, вступне слово, художнє слово, заключне слово; гострий кут, гострий біль, гострий зір, гостра на язик.

 «°

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

82.       Прочитайте. Знайдіть й поясніть їх значення. Чи можна їх замінити іншими? Як зміниться зміст речень?

1. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає. Плаче козак молоденький, долю проклинає (В. Забіла). 2. Ой брате, мій брате, сизокрилий орле, покидаю тобі всі розкоші мої. Всі роз-коші мої і діток маленьких, а сам полечу у чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку (Нар. творчість). 3. На вас, завзятці юнаки, що возлюбили Україну, кладу найкращії гад-ки, мою сподіванку єдину: в вас молода ще грає кров, в дум-ках у вас немає бруду, і в серці гріється любов до обездоленого люду (М. Старицький). 4. На момент єдиний запиши свій сум, думки і горе – і струмінь власної душі улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! (О. Олесь). 5. У нас кохати – полю-бить сповна і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).

83.       Запишіть текст, добираючи з дужок найбільш точне

слово. Мотивуйте свій вибір.

Був травень, ніч (стояла, була) погідна, місячна; де-не-де білими сніговими вогниками (переблискували, мигтіли, бли-мали) зірки, але їх було мало, і світло їхнє здавалося сліпим і німим у (повені, поводі) місячного (сяйва, світла, блиску). На узбіччі горбилася верба, й по її поплилому донизу (гіл-лю, віттю, галуззю) збігав безшелесним потоком примарний блиск, і в тому блиску відчувався (подих, повів) (неживого, мертвого): наче верба була опромінена мертвим усміхом. Я пі-дійшов до неї, зірвав листок і коли підносив до (вуст, губів), щоб відчути смак молодої гіркоти, то на (довгастому, видо-вженому) листку (тремтіло, дрижало) (довгасте, видовжене) сиве сяяння (Є. Гуцало).

84.       Прочитайте речення. З’ясуйте значення омонімів.

1. Ой вже вечір вечоріє, сонечко заходить, пусти мати по-гуляти, бо душа заходить (Нар. творчість). 2. Здалека під небом, в вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі (Я. Щоголів). 3. Ще роса з житів не спала, ми взяли бруски й клепало із зорі гострим коси, в ручку йдем, колос під ноги

 6i

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

кладем – до зорі (Я. Щоголів). 4. Лишаю ти, люба мамко, ключі на полиці, аби ти їх передала молодшій сестриці (Нар. творчість). 5. Сидить півень на воротях: коси до землі, голос до неба (Нар. творчість). 6. Зоре ясна, нам світи на широкі ясні світи (Л. Первомайський). 7. Вгорі темне непривітне небо, долі – холодна земля (М. Коцюбинський).

85.       З’ясуйте значення омонімів і складіть з ними речення.

Лама, туш, запливти, лава, передати, бал, вид, батарея,

баба, перекладати, вал, куля, ніс.

86.       Прочитайте речення. Знайдіть слова, що порушують

точність думки. Виправте помилки. Обґрунтуйте виправлення.

1. Вона з успішністю впоралася з контрольною робо-тою. 2. Повинна ж була інститутка любити чоловіка хоч формально. 3. Маланка хороша жінка, охайна і дуже свар-лива. 4. Леон Гаммершляґ – прототип образу Бенедя Сини-ці. 5. У мене аж волосся на голові зупинилося од переляку.

6.         На вечір зустрічі в школі прийшли бувші її випускники.

7.         Ми хочемо з вами побалакати про те, як підготуватися до Різдвяних свят.

87.       До поданих іменників доберіть з дужок потрібні за змістом означення. Аргументуйте свій вибір.

Наголос, … речення, … числівник, … ніж, … цех (склада-ний, складовий, складальний, складний, складений); … мо-лодь, … зал, … книжка, … конференція (читаний, читацький, читальний, читаючий); … острови, … погляди, … стан (матері-алістичний, матеріальний, материковий); … погода, … апарат, … риба, … мітинг (літаючий, льотний, літальний); … розшару-вання, … твір з … музика (класичний, класний, класовий); … присутність, … займенник, … випадок (особливий, особистий, особовий).

88.       Розкрийте дужки, утворюючи словосполучення. Дотримуйтесь точності мовлення.

1. Школа, слух (музичний, музикальний). 2. (Житель, мешканець) будинку, України. 3. (Квиток, білет) на поїзд,

 62

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

на екзамені. 4. (Ставлення, відношення) до людей, між людь-ми. 5. (Пам’ятка, пам’ятник) архітектури, Т. Шевченку. 6. (По-штовий, абонементний) скринька, ящик. 7. (Котрий, скільки) година? 8. (Дефекти, недоліки, помилки) у роботі, у приладі, у диктанті.

Мовознавче дослідження

89. І. Прочитайте тексти. Проаналізуйте їх словнико-вий склад. Випишіть слова, що можуть мати: а) синоніми, б) омоніми; в) пароніми. Як вони впливають на точність змісту?

I.          Чи помітили ви, що наша мова чи письмо дещо схожі

на телеграфічні знаки азбуки Морзе? У всіх трьох випадках

ідеться про знаки або звуки, яким надано певного значення.

За «наказом» мозку наші голосові зв’язки, гортань, рот, піднебіння, губи разом з дихальними органами видають різні звуки,

які, відповідно поєднуючись, утворюють людську мову. Чужа

мова незрозуміла, якщо людина не може її «розшифрувати»,

так само як азбука Морзе незрозуміла для людини, що з нею

незнайома (І. Томан).

II.        На полустанку вікна світяться,

Сміються, плачуть солов’ї.

А навкруги, бліді від місяця,

Лежать поля, стоять гаї.

Безлюддя. Спокій. Аж не віриться,

Що зовсім поряд інший світ

Шумить, кипить, в рекламах міниться,

Вогнями бурхає в зеніт.

І важко звикнути, освоїться

Після міської суєти.

І кожен крок луною двоїться,

Їй важко йти, і ген хати

Біліють стінами до місяця.

В одній із них – батьки мої…

 63

Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення

На полустанку вікна світяться. Сміються, плачуть солов’ї (М. Луків). ІІ. Назвіть слова у другому тексті, що забезпечують худож-ню точність.

90.       Прочитайте текст. Випишіть слова-терміни. З’ясуйте їх

роль у тексті.

Мова – це наша ознака, в мові – наша культура, ступінь нашої свідомості.

Мова – це форма нашого життя, життя культурного й на-ціонального, це форма національної організації. Мова – душа кожної національності, її святощі, її найціннішій скарб… Зви-чайно, не сама по собі мова, а мова як певний орган культури, традиції. В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання.

Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного Я…

І поки живе мова – житиме й народ як національність. Не стане мови – не стане й національності; вона геть розпо-рошиться поміж дужчим народом… (І. Огієнко).

91.       Складіть розповідь про якості мовлення, використову-ючи наукову лексику, слова-терміни. Своє висловлювання за-пишіть у зошити.

92.       Прочитайте. Поясніть, якими мовними засобами у кожному уривку досягаються чіткість і послідовність вислов-лювання.

I.          Старий заховавсь в степу на могилі? щоб ніхто не ба-чив, Щоб вітер по полю слова розмахав, Щоб люде не чули, бо то Боже слово, То серце по волі з Богом розмовля, То сер-це щебече Господнюю славу, А думка край світа на хмарі ґуля (Т. Шевченко).

II.        Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре по-чуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від дов "

І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

гого пробування на чужині? Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний згук, один образ рідний ладен бува-єш заплатити роками життя? (М. Коцюбинський).

III.       Дивовижний світанок на лісовій галявині. Сонце ніяк не може вибратися з-поміж дерев. Дятел улаштував свій убо-гий сніданок на старій сосні, ожили метелики (В. Земляк).

IV.       Тихо, поволі, нога за ногою, пливе валка битим шля-хом у безлюдній пустелі. Достоту корабель той у безвітря се-ред моря. Тихо, поважно чвалають і чумаки за своїми вола-ми. Не чуть гомону, наче душа розмовляє з степовою тишею… (Панас Мирний).

93. Дайте відповіді на запитання

1.         Що таке точність мовлення?

2.         Які умови для створення точності мовлення?

3.         Якими мовними засобами виражається точність мов-лення?

4.         Як визначити точність багатозначного слова?

5.         Яку роль відіграють синоніми, омоніми, пароніми для точного вираження думок?

6.         Чому терміни, наукова лексика є особливими засобами точності?

7.         Як ви розумієте поняття «художня точність»?