Методи оптимізації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 

Загрузка...

Історію застосування математичних методів в економіці при-йнято пов’язувати з розв’язанням проблеми оптимізації виробни-чої програми підприємства.

Вирішення цієї проблеми започатковано Л. В. Канторовичем. У 1939 р. було надруковано його працю «Математические мето-дьі организации и планирования производства» (друге розширене видання цієї всесвітньо відомої але малодоступної через мізерний наклад книги вийшло друком у 1959 р. під назвою «Зкономичес-кий расчет наилучшего использования ресурсов»). Л. В. Канторо-вич сформулював принципово новий на той час для економістів і математиків клас оптимізаційних задач виробничого планування та розробив ефективний математичний метод їх розв’язування, який отримав назву «метод дозвільних множників». Поява цього методу істотно випередила технічні можливості його застосуван-ня на практиці, а тому він довгий час залишався теоретичною розробкою. Але 1939 р. — це початок історії розвитку економіко-математичних методів оптимізації.

Відповідно до типів економіко-математичних моделей існу-ють методи лінійної, нелінійної та стохастичної оптимізації [1], [8], [11], [15], [25].