ЗАДАЧІ УПОРЯДКУВАННЯ ТА КООРДИНАЦІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 

Загрузка...

задач упорядкування такоординацїї

У практичній діяльності людині доводиться зустрічатися з проблемами визначення послідовності виконання робіт (тоб-то їх упорядкуванням), а також координацією дій в часі, тоб-то встановленням періоду часу (або моменту часу), на протя-зі якого (або до якого) повинні бути виконані конкретні роботи.

У спеціальній літературі планування термінів виконання робіт було названо календарним плануеанням або задачами складан-нярозкладіе [18], [22].

В умовах повної визначеності календарне планування і упоря-дкування часто взаємозамінні, оскільки всі параметри системи відомі, і роботи починають виконуватися відразу, як тільки це стає можливим.

У тих випадках, коли по відношенню до параметрів системи існує деяка невизначеність, календарне планування зводиться до встановлення послідовності виконання робіт.

Основою класифікації задач календарного планування є уяв-лення про виробничу дільницю виконання робіт. Вперше процес виконання робіт виробничою дільницею досліджували американ-ські вчені Р. В. Конвей, В. Л. Максвелл, Л. В. Міллер в 70-х pp. XX ст.

Основними елементами процесу виконання робіт є операція і машина (верстат, агрегат і т. ін.). Кожна робота — це конечний набір операцій, які виконуються у визначеній послідовності на конкретній машині за визначений термін, що є специфічним для даної роботи і машини.

Виробнича дільниця — це машини, які можуть виконувати за-дану множину робіт.

Узагальнена задача календарного планування полягає у ви-значенні такого порядку робіт, при якому мінімізується або мак-симізується деяка функція цілі, яка залежить від цього порядку при умові, що операції виконуються кожною машиною відповід-но до технологічних вимог до процесу виконання робіт на даній дільниці.

Для розв’язування поставленої задачі повинні виконуватися, принаймні, такі умови:

—        кожна машина на інтервалі планування знаходиться в пра-цездатному стані;

—        послідовність технологічних операцій строго упорядко-вана;

—        кожна операція в будь-який момент часу виконується тіль-ки на одній машині або чекає;

—        процес виконання операцій на деякій машині викону-ється неперервно, тобто розпочата операція не припиняєть-ся до повного завершення, а наступна операція на цій же ма-шині може початися лише після повного завершення попе-редньої;

—        кожна машина в будь-який момент часу може виконувати не більше однієї операції або чекає.

Будь-яка з перерахованих умов на практиці може по-рушуватися, а тому більша частина аналітичних результатів теорії календарного планування відображає ідеалізовану си-туацію.

На рис. 6.1 наведена схема класифікації задач календарного планування. Як випливає із схеми, всі задачі календарного пла-нування в залежності від припущень відносно моментів готовно-сті робіт до виконання операцій, тривалості операцій на маши-нах, кількості робіт можуть бути розділені на детерміновані і стохастичні. На дільниці може бути одна або декілька однотип-них машин.

При використанні декількох машин виділяються такі задачі календарного планування:

—        всі роботи вимагають виконання тільки однієї операції, яка може бути виконана на будь-якому з наявних верстатів (однофаз-на система паралельно працюючих машин);

—        всі роботи складаються з одних і тих же операцій, послідо-вність яких строго фіксована для всіх робіт (багатофазна система або конвейєр);

—        всі інші (гібридні) системи.

Задачі календарного планування

 

 

детермшовані (теорія розпису)

одна машина

 

стохастичні

(теорія масового

 

обслуговування)

гібридні

 

 

 

з обмежен-

нями на послі-

довність

 

без обмежен-

ня на посл-

ідовність

 

однофазні

 

багатофазні

 

паралельні машини на кожній фазі

 

 

 

однакові машини

 

різнотипні машини

 

одна машина на кожній фазі

 

 

однакові машини      різні машини

 

Рис. 6.1.

Розроблені графіки виконання робіт на виробничий дільниці можуть бути оцінені за визначеними показниками, а саме:

—        час завершення останньої операції (тобто всіх робіт на всьому устаткуванні);

—        час проходження, тобто загальний час, на протязі якого ро-бота знаходиться на виробничий дільниці;

—        час очікування, тобто частина часу проходження, на протя-зі якого робота чекає виконання операцій;

—        час затримки, тобто різниця між фактичним і плановим те-рмінами завершення робіт.

Найбільш розповсюдженою задачею є мінімізація тривалості виробничого циклу, тобто задача визначення такої послідовності виконання робіт, при якій мінімізується довжина розкладу від моменту початку виконання операцій до повного їх завершення.