4.1. Проблеми управління запасами та основні визначення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 

Загрузка...

Забезпечення народногосподарських потреб у матеріальних засобах (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, про-дукти споживання і т. ін.) включає три фази: планування, вироб-ництво і розподіл. Розбалансування потреб в матеріальних ресур-сах з їх наявністю веде до порушення ритмічності виробництва, викликає небажані процеси в суспільстві. Для запобігання цим небажаним явищам створюються запаси [12], [22].

Саме тому кожне підприємство, як правило, має певний запас виробничих ресурсів (сировини, матеріалів, тощо — виробничі запаси) та кінцевої продукції (товарні запаси). Виробничі та то-варні запаси являють собою матеріалізований капітал, який тим-часово не використовується. За рахунок цього підприємство несе певні збитки у вигляді невикористаних інвестиційних можливос-тей. Окрім цього для зберігання запасів потрібні певні витрати — на обробку матеріалів у запасі, утримання сховищ, оплату праці їх персоналу, страхування запасів тощо. Постає питання: для чо-го створюються запаси? [6].

Існує декілька об’єктивних причин необхідності створення запасів:

—        розбіжність ритмів постачання (виробництва) матеріальних запасів з ритмами їх споживання;

—        випадкові коливання попиту за період між поставками, об-сягів поставок, інтервалів між поставками;

—        територіальна віддаленість постачальників від споживачів, що унеможливлює доставку потрібної сировини, матеріалів або то-варів саме у той час і в тому обсязі, коли виникатиме потреба у них;

—        сезонність видобутку або виготовлення певних видів сиро-вини, матеріалів або продукції та неперервність попиту на них, a також неперервність виготовлення інших продуктів, що утворю-ють запас, при сезонному попиті на ці продукти;

—        ризик несприятливої зміни ринкових цін на сировину, ма-теріали або кінцеву продукцію.

Із зростанням розмірів запасів витрати на їх утримання збіль-шуються. 3 іншого боку, через нестачу запасів підприємство ма-тиме збитки у вигляді недоотриманого доходу від продажу, втрат внаслідок простоїв або понаднормативних витрат в результаті заміни потрібних ресурсів дорожчими, штрафних санкцій за не-своєчасну поставку продукції замовникам, збільшення витрат на доставку продукції тощо.

В той же час існує ряд істотних передумов, які сприяють зме-ншенню запасів:

—        плата за зберігання;

—        втрачений економічний виграш внаслідок зв'язування обі-гових коштів в запасах;

—        втрати у якості і кількості матеріалів, що знаходяться в за-пасах;

—        старіння (моральний знос), що приводить до зниження попиту.

Запаси можуть поповнюватися безперервно або окремими партіями через певні проміжки часу. У випадку безперервного поповнення запасів інтенсивність надходження продуктів, які утворюватимуть запас, вища, ніж інтенсивність споживання за-пасів цих продуктів. Тому виробництво таких продуктів потрібно час від часу призупиняти або переналагоджувати на випуск ін-ших продуктів, а потім відновлювати. Це супроводжується пев-ними додатковими витратами, залежно від частоти відновлення виробництва. У випадку, коли запаси поповнюються окремими партіями через певні проміжки часу, щоразу виникають витрати на оформлення замовлення, супроводження відповідної партії, оплату інших операцій, пов'язаних із виконанням чергового за-мовлення, тощо. Зазначені витрати, як правило, не залежать від розміру партії поставки. Із збільшенням розмірів партій необхід-на кількість поставок зменшується, тобто сукупні витрати на оформлення усіх замовлень скорочуються. Але за таких умов зростає середній розмір запасів і, відповідно, збільшуються ви-трати на їх утримання.

Таким чином, в системі управління запасами мають місце такі види витрат:

—        витрати, пов'язані з утриманням запасів;

—        витрати, пов'язані із організацією виробництва продукції, яка утворюватиме запас;

—        витрати, пов'язані із оформленням та доставкою усіх замо-влень на поставки окремих партій продукції;

—        витрати, пов'язані із дефіцитом продукції.

Із зміною розмірів запасів ці витрати змінюються по-різному, причому одні скорочуються, а інші зростають. Тому виникає проблема визначення оптимального розміру запасів, за якого за-гальні витрати в системі управління запасами мінімізуються.

Задача управління запасами полягає у визначенні моментів часу і обсягів замовлень на поповнення запасів і розподілі наді-сланих замовлень по ієрархії ланок системи постачання.

управління запасами пов'язана з відповідними фінансовими ви-тратами. Оптимальною називається така стратегія, при якій мі-німізуються ці витрати.

Основними елементами задачі управління запасами є:

—        система постачання;

—        попит на предмети постачання;

—        можливість поповнення запасів;

—        функції витрат;

—        обмеження, які впливають на обсяги запасів;

—        прийнята стратегія управління запасами, тобто зазначена лінія поведінки постачальника, що визначає його дії у моделі

УПТис2177о?тачання це сукупність складів, між якими в процесі операцій по постачанню здійснюється переміщення ма-

Функція витрат складається і мінімізується для всієї системи постачання, а не для її окремого підрозділу.

Системи постачання класифікують за конкретними ознаками:

—        за кількістю номенклатур зберігання: на однопродуктові і багатопродуктові;

—        за кількістю періодів, на які здійснюється постачання: на статичні (один період) і динамічні (багатоперіодні);

—        за попитом на предмети постачання: на стаціонарні і не-стаціонарні; детерміновані і стохастичні; неперервні і дискре-тні; залежні від попиту на інші номенклатурні групи або неза-лежні.

У подальшому для конкретності будемо розглядати управлін-ня запасами на підприємствах.

Страхоеий — запас, зменшення рівня якого може викликати небажані процеси на виробництві, що знижують ефективність його функціонування.

Норматиеним називається запас, який дозволяє забезпечити ритмічність виробництва на конкретному наперед заданому ін-тервалі (див. рис. 4.1).

 

Нормативний запас

Страховий запас

Запас)<

 

t

 

Рис. 4.1.

Важливим поняттям в теорії управління запасами є розмір партії замовлення на поповнення запасів, при цьому враховують-ся такі показники: вартість збереження запасів; вартість виконан-ня замовлення на поповнення запасів; інтенсивність споживання продукції, яка зберігається в запасах.