Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
6.10. Аналіз руху грошових коштів підприємства : Економічний аналіз торговельної діяльності. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

6.10. Аналіз руху грошових коштів підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

Загрузка...

Грошові надходження і видатки супроводжують господарську ді-яльність будь-якого підприємства на всіх її стадіях і, по-суті, є «кро-вообігом» цієї діяльності. Від стану вхідного і вихідного грошових потоків, швидкості руху коштів, ефективності управління грошови-ми потоками залежить ритмічність діяльності підприємства, його платоспроможність і фінансовий стан загалом. У зв'язку з цим важ-ливу роль відіграє аналіз руху грошових коштів та їх потоків.

Під грошовим потоком (CashFlow) розуміють неперервний процес руху коштів у часі. Грошові потоки підприємства характеризуються сукупністю розділених у часі надходжень і виплат грошових коштів, які здійснюються у процесі господарської діяльності. В результаті ру-ху грошових коштів формуються їх залишки, які є статичними показ-никами. Підтримання залишків грошових коштів та їх еквівалентів в обсягах, необхідних для ритмічної роботи підприємства, — одне з ос-новних завдань управління грошовими потоками.

Поняття «грошові потоки» є дещо узагальненим, а тому охоп-лює різні види і форми грошових потоків, які обслуговують госпо-дарську діяльність. Всю різноманітність грошових потоків підпри-ємства групують за низкою ознак, наведених у табл. 6.28.

Серед грошових потоків, які обслуговують різні види господар-ської діяльності, зазвичай найбільшим є грошовий потік операцій-ної діяльності. Він характеризується надходженням грошових кош-тів від покупців і замовників за продукцію, товари, роботи, послуги та їх витрачанням на закупівлю ресурсів, необхідних для здійснен-ня процесів виробництва чи торгівлі.

13 т-п •          ...         . , .

Ьквівалентами коштів є високоліквідні короткострокові фінансові інвестици, які вільно конвертуються у грошові кошти із незначним ризиком втрати вартості. До них належать високоліквідні інвестиції у цінні папери (депозитні сертифікати, казначейські векселі) на строк до 3-х місяців.

Таблиця 6.28

SSSSffiSF

 

Класифікаційна ознака         Назва грошового потоку

1. Вид господарської діяль-ності     1.1.      Грошовий потік операційної діяльності

1.2.      Грошовий потік інвестиційної діяльності

1.3.      Грошовий потік фінансової діяльності

1.4.      Сукупний грошовий потік

2. Напрям руху потоку         2.1.      Вхідний (додатній) грошовий потік

2.2.      Вихідний (від’ємний) грошовий потік

3. Методика визначення об-сягу    3.1.      Валовий грошовий потік

3.2.      Чистий грошовий потік

4. Достатність обсягу           4.1.      Надлишковий грошовий потік

4.2.      Дефіцитний грошовий потік

4.3.      Оптимальний грошовий потік

5. Час виникнення    5.1.      Наявний грошовий потік

5.2.      Майбутній грошовий потік

6. Форма здійснення            6.1.      Безготівковий грошовий потік

6.2.      Готівковий грошовий потік

7. Передбачуваність  7.1.      Планований грошовий потік

7.2.      Непланований грошовий потік

8. Безперервність форму-вання      8.1.      Регулярний грошовий потік

8.2.      Дискретний грошовий потік

Грошовий потік інвестиційної діяльності формується у процесі придбання та реалізації необоротних активів, а також під час здійс-нення тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною ек-вівалентів грошових коштів.

Грошовий потік фінансової діяльності характеризується рухом грошових коштів у зв’язку із здійсненням діяльності, яка призво-дить до змін власного і позикового капіталу підприємства.

Сукупний грошовий потік підприємства охоплює грошові пото-ки від усіх видів його діяльності, у тому числі і грошовий потік від надзвичайних подій, якщо він виникає.

За напрямом руху коштів виокремлюють вхідний (додатній) і вихідний (від’ємний) грошові потоки. Вхідний потік характе-ризується надходженням грошових коштів на підприємство за певний період часу, а вихідний — їх витрачанням у цьому пе-ріоді.

За методикою визначення обсягу грошовий потік підприємства поділяють на валовий і чистий. Валовий — це вся сума надходжен-ня та витрачання коштів за період часу. Чистий грошовий потік яв-ляє собою різницю між вхідним (додатнім) і вихідним (від'ємним) грошовими потоками за певний період.

Залежно від того, наскільки обсяги вхідного і вихідного грошових потоків відповідають потребам у коштах для обслуго-вування діяльності підприємства, грошовий потік може характе-ризуватися як надлишковий, дефіцитний чи оптимальний. Над-лишковий грошовий потік виникає тоді, коли надходження грошових коштів значно перевищує поточні потреби підприємс-тва. За цих умов виникає великий чистий грошовий потік, який не використовується підприємством для здійснення господарсь-кої діяльності.

Дефіцитний грошовий потік формується тоді, коли грошових коштів, які надходять на підприємство, не вистачає для задово-лення його планових потреб за всіма напрямами діяльності. Це може спостерігатися і за позитивного значення чистого грошо-вого потоку, якщо його обсяг є недостатнім. Наявність негатив-ного значення чистого грошового потоку впродовж тривалого періоду само по собі є свідченням дефіцитності грошового пото-ку підприємства.

Оптимальний грошовий потік передбачає збалансованість над-ходження і витрачання грошових коштів, що веде до створення оп-тимального залишку коштів в обсязі, достатньому для забезпечення поточної платоспроможності підприємства. При цьому виключа-ються негативні впливи величини залишку коштів на оборотність і рентабельність активів підприємства.

Залежно від часу виникнення розрізняють наявний грошовий потік і майбутній (очікуваний) грошовій потік. Наявний грошовій потік є приведеним за вартістю до поточного моменту, а майбут-ній — до майбутнього періоду.

За формою здійснення грошові потоки можуть бути як готівко-ві, так і безготівкові, з використанням національної чи іноземних

валют. Безготівковий грошовий потік на відміну від готівкового не передбачає використання грошових купюр і монет.

За передбачуваністю грошові потоки підприємства поділяють на плановані, які були очікуваними, а їх обсяг та структура перед-бачались у планах підприємства, і не плановані, які планом на май-бутній період у через різні причини не передбачались.

Крім цього, за ознакою безперервності формування грошові по-токи поділяють на регулярні і дискретні. За регулярного грошового потоку кошти надходять і вибувають рівномірно у кожному інтер-валі звітного періоду. Тоді як дискретний грошовий потік характе-ризується одиничними операціями з грошовими коштами в окремі періоди.

Класифікація грошових потоків не обмежується розглянутими ознаками. В управлінні г14шовими потоками використовують й інші класифікаційні ознаки .

Метою аналізу грошових потоків підприємства є пошук шляхів прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборо-тності вкладеного в його активи капіталу, а також забезпечення фінан-сової стійкості та платоспроможності. Аналіз руху грошових коштів значно доповнює методику оцінки ліквідності і платоспроможності, які залежать від грошового обороту підприємства.

Основними джерелами інформації для аналізу є всі форми фі-нансової звітності і насамперед форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів», яку наведено в табл. 6.29, а також дані синтетичного і аналітичного обліку за рахунками грошових коштів.

Згідно з МСБО 7 інформація про рух грошових коштів може бу-ти отримана із застосуванням прямого чи непрямого методів. Наці-ональне П(С)БО 4 для подання інформації про рух коштів внаслі-док операційної діяльності зобов’язує використовувати непрямий метод. Він передбачає визначення суми чистого надходження (ви-датку) внаслідок операційної діяльності послідовним коригуванням показника прибутку (збитку) від операційної діяльності на суми змін у запасах, дебіторській заборгованості, короткострокових фі-нансових вкладеннях та інших статтях активу, що належать до по-точної діяльності.

ЬланкИ. А. Іорговьіи менеджмент: учеоньш курс / И. А. Ьланк. — К.: Ьльга, Ника-Центр, 2004. — С. 377—386.

Таблиця 6.29 ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА ЗВІТНИЙ РІК

            (тис. грн)

Стаття            Код     За звітній період        За попередній період

 

           

            надходження видаток          надходження видаток

1          2          3          4          5          6

I. Рух коштів у результаті операційної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до опода-ткування 10        67,8     -          74,6     Коригування на: — амортизацію необоротних активів  20        62,7     X         59,1     X

— збиток (прибуток) від нереалізованих курсових рі-зниць      40        -          -          -          — збиток (прибуток) від неопераційної діяльності          50        -          -          -          65,3

Витрати на сплату відсотків            60        -          X         -          X

Прибуток (збиток) від операційної діяльності до змі-ни в чистих оборотних активах            70        130,5   -            68,4     Зменшення (збільшення): — оборотних активів   80        -          46,7     47,0     — витрат майбутніх періодів          90        -          -          -          Збільшення (зменшення): — поточних зобов'язань         100      -          22,2     -          112,6

— доходів майбутніх періодів         110      -          -          -           

Грошові кошти від операційної діяльності 120      61,6     -          2,8       Сплачені: — відсотки           130      X         -          X         — податки на прибуток       140      X         11,9     X         12,3

Чистий рух коштів до надзвичайних подій           150      49,7     -          -          9,5

Рух коштів від надзвичайних подій            160      -          -          -          Чистий рух коштів від операційної діяльності       170      49,7     -          -          9,5

II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Реалізація: — фінансових інвестицій          180      -          X         -          X

— необоротних активів       190      38,4     X         45,6     X

— майнових комплексів      200      -          -          -          Отримані: — відсотки          210      -          X         -          X

— дивіденди 220      -          X         -          X

Інші надходження     230      -          X         44,7     X

Придбання: — фінансових інвестицій       240      X         -          X         — необоротних активів       250      X         100,7   X         67,9

— майнових комплексів      260      X         -          X         Інші платежі   270      X         -          X         Чистий рух коштів до надзвичайних подій           280      -          62,3     22,4     Рух коштів від надзвичайних подій            290      -          -          -          Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності    300      -          62,3     22,4     Закгнчення табл. 6.29

 

Стаття            Код     За звітній період        За попередній період

 

           

            надходження видаток          надходження видаток

1          2          3          4          5          6

III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності

Надходження власного капіталу     310      -          X         -          X

Отримання позики   320      -          X         -          X

Інші надходження     330      148,3   X         22,2     X

Погашення позик      340      X         -          X         5,5

Сплачені дивіденди  350      X         -          X         Інші платежі   360      X         128,3   X         33,2

Чистий рух коштів до надзвичайних подій           370      20,0     -          -          16,5

Рух коштів від надзвичайних подій            380      -          -          -          Чистий рух коштів від фінансової діяльності         390      20,0     -          -          16,5

Чистий рух коштів за звітний період          400      7,4       -          -          3,6

Залишок коштів на початок року    410      2,3       X         5,6       X

Вплив змін валютних курсів на залишок коштів   420      -          -          -          Залишок коштів на кінець року       430      9,7       X         2,0       X

Непрямий метод подання інформації про рух грошових коштів дає можливість вирішувати такі аналітичні завдання:

—        дати оцінку динаміки формування чистого грошового потоку;

—        дослідити взаємозв’язок чистого грошового потоку і фінан-сового результату діяльності підприємства.

Перше із цих завдань успішно вирішується і при застосуванні прямого методу подання інформації про рух грошових коштів, a друге завдання властиве тільки непрямому методу.

Застосування прямого методу забезпечує можливості для вирі-шення значно ширшого кола аналітичних завдань, а саме:

—        дослідження динаміки формування чистого грошового потоку;

—        вивчення змін в обсязі і структурі вхідного і вихідного гро-шових потоків;

—        аналіз тривалості циклу грошового обороту підприємства;

—        оцінка рівномірності та синхронності вхідного і вихідного грошових потоків;

—        аналіз ліквідності та ефективності грошового потоку.

He випадково прямий метод подання інформації про рух грошових коштів знайшов ширше застосування. Зокрема, його використання пе-редбачене Положеннями бухгалтерського обліку Російської Федерації.

В умовах застосування непрямого методу відсутня звітна інфо-рмація про обсяг і структуру вхідного і вихідного грошових потоків від операційної діяльності. Для її отримання доводиться додатково групувати облікову інформацію в окремому аналітичному звіті про рух грошових коштів.

За цими даними аналіз грошових потоків підприємства здійс-нюють у двох напрямах. Перший напрям передбачає аналіз абсо-лютних показників руху гр.шових коштів. Він виокремлюється як пріоритетний у працях В. В. Бочарова, А. Г. Ковальова, В. В. Кова-льова, Е. В. Негашова, А. Д. Шеремета. Другий напрям передбачає аналіз відносних показників грошових потоків (фінансових коефі-цієнтів) і окремлюється як основний у дослідженнях I. А. Бланка, Л. О. Лігоненко, Г. В. Ковальчук та інших. Ці два основні напрями аналізу руху грошових коштів не виключають, а взаємодоповню-ють один одного.

Розглянемо методику аналізу руху грошових коштів підприємс-тва за абсолютними показниками, наведеними у формі № 3 фінан-сової звітності. Для більшої наочності дані цієї форми узагальнені в табл. 6.30. При цьому джерелом інформації про надходження і ви-трачання коштів у процесі операційної діяльності за непрямого ме-тоду подання інформації є окрема аналітична відомість про рух грошових коштів, а за прямого методу дані беруть безпосередньо із форми № 3 фінансової звітності.

Таблиця 6.30

РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ ЗА ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІСПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

тис. грн

            Попередній рік Звітний рік

Показник                                                                 

1. Залишок грошових коштів на початок періоду  -          -          +5,6     -          -          +2,0

2. Рух грошових коштів від операційної діяльності           3673,4 3682,9 -9,5     4306,4 4256,7 +49,7

3. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності        90,3     67,9     +22,4   38,4     100,7   -62,3

4. Рух грошових коштів від фінансової діяльності 22,2     38,7     -16,5   148,3   128,3   +20,0

5. Рух грошових коштів від усіх видів діяльності   3785,9 3789,5 -3,6     4493,1 4485,7 +7,4

6. Залишок грошових коштів на кінець періоду     -          -          +2,0     -          -          +9,7

3 даних табл. 6.30 видно, що у звітному році стан чистого гро-шового потоку підприємства суттєво поліпшився. У попередньому році видатки грошових коштів перевищували їх надходження на 3,6 тис. грн. Тоді як у звітному році надходження були вищими за видатки на 7,4 тис. грн, що сприяло збільшенню залишку грошових коштів на кінець періоду.

У попередньому році чистий залишок грошових коштів від опе-раційної і фінансової діяльності був від'ємним, а від інвестицій-ної — додатнім. Такий стан чистого грошового потоку характерний для кризових підприємств, які мають значні порушення фінансової рівноваги. He маючи достатніх надходжень від реалізації товарів (робіт, послуг), вони змушені для підтримки поточних платежів здійснювати політику дезінвестицій, продаючи майно, повертаючи раніше отримані фінансові ресурси.

У звітному році операційна діяльність здійснювалась спожив-чим товариством ефективніше. У зв'язку з цим надходження гро-шових коштів від операційної діяльності перевищувало їх витрачання на 49,7 тис. грн. При цьому потребу в додаткових фінансових ресурсах споживче товариство покривало за рахунок фінансової ді-яльності (+20,0 тис. грн). Водночас воно активізувало інвестиційну діяльність, про що свідчить чистий інвестиційний відтік грошових коштів (-62,3 тис. грн). Такий стан чистого грошового потоку ха-рактерний для стандартного механізму регулювання діяльності підприємств. Отже, у звітному році співвідношення чистих залиш-ків грошових коштів за видами діяльності було приведене до нор-мального стану, у зв'язку з чим фінансова стабільність підприємст-ва зросла.

На наступному етапі аналізу дають оцінку змін в обсязі і струк-турі вхідного і вихідного грошових потоків підприємства. Для цьо-го на підставі даних форми № 3 річної фінансової звітності і окре-мого аналітичного звіту про рух грошових коштів від операційної діяльності складають табл. 6.31 і 6.32.

Таблиця 6.31

ЗМІНИ В ОБСЯЗІIСТРУКТУРІ ВХІДНОГО ГРОШОВОГО ПОТОКУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

 

Показники     Попередній рік          Звітний рік     Відхилення

(+;-)

 

            сума, тис. грн            пито-мава-га, %        сума, тис. грн            пито-ма вага, %   сума, тис. грн            пито-мава-га, %

Виручка від реалізації това-рів        3359,1 88,7     3837,4 85,4     +478,3 -3,3

Погашення дебіторської за-боргованості   124,5   3,3       168,1   3,7       +43,6   +0,4

Інші надходження від опе-раційної діяльності      189,8   5,0       300,9   6,7       +111,1 +1,7

Виручка від реалізації май-нових комплексів        45,6     1,2       38,4     0,9       -7,2     -0,3

Інші надходження від інвес-тиційної діяльності   44,7     1,2       -          -          -44,7   -1,2

Інші надходження від фінан-сової діяльності        22,2     0,6       148,3   3,3       +126,1 +2,7

Загальний обсяг вхідного потоку    3785,9 100,0   4493,1 100,0   +707,2 Як видно з табл. 6.31, у звітному році загальний обсяг вхідного грошового потоку підприємства зріс на 707,2 тис. грн, у тому числі

на 478,3 тис. грн зросла виручка від реалізації товарів, яка була ос-новним джерелом надходження коштів і становила 85,4 % від обся-гу вхідного грошового потоку. Однак порівняно з попереднім ро-ком її частка знизилася на 3,3 %.

У звітному році зросли також грошові надходження від фінан-сової діяльності (+126,7 тис. грн), іншої операційної діяльності (+111,1 тис. грн), від погашення іншої дебіторської заборгованості (+43,6 тис. грн). Відповідно збільшилися частки цих джерел у зага-льному обсязі вхідного грошового потоку. Водночас у звітному ро-ці на 7,2 тис. грн зменшилися надходження від реалізації майнових комплексів та були відсутні інші надходження від інвестиційної ді-яльності.

Зміни в обсязі і структурі вихідного грошового потоку спожив-чого товариства показані у табл. 6.32.

Таблиця 6.32

ЗМІНИ В ОБСЯЗІIСТРУКТУРІ ВИХІДНОГО ГРОШОВОГО ПОТОКУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

Показники

Оплата придбаних товарів, робіт, послуг

Виплата заробітної плати

Відрахування на со-ціальні заходи

Податки і авансові платежі до бюджету

Інші операційні ви-трати

Придбання основних засобів

Погашення позик

Інші платежі

Загальний обсяг ви-хідного потоку

 

Попередній рік          Звітний рік     Відхилення (+,-)

сума,

тис. грн          питома вага, %          сума,

тис. грн          питома вага, %          сума,

тис. грн          питома вага, %

2531,6 66,8     2778,6 61,9     +247,0 -4,9

266,6   7,0       361,3   8,1       +94,7   +1,1

95,9     2,5       128,1   2,8       +32,2   +0,3

579,9   15,3     671,3   15,0     +91,4   -0,3

208,9   5,5       317,4   7,1       +108,5 +1,6

67,9     1,8       100,7   2,2       +32,8   +0,4

5,5       0,2       -          -          -5,5     -0,2

33,2     0,9       128,3   2,9       +95,1   +2,0

3789,5 100,0   4485,7 100,0   +696,2 Як видно із таблиці, основним напрямом використання гро-шових коштів підприємства є оплата придбаних товарів, робіт, послуг, частка яких у всіх грошових видатках звітного року ста-новила 61,9 %. Порівняно з попереднім роком вона знизилася на 4,9 %, хоча обсяг цих видатків зріс на 247,0 тис. грн. Це було зумовлено негативною тенденцією зниження участі торговельної діяльності у сукупних грошових надходженнях споживчого то-вариства (-3,3 %).

До позитивних змін у структурі видатків звітного року можна віднести зростання участі у видатках заробітної плати і страхуван-ня (+1,4 %) і придбання основних засобів (+0,4 %).

Підбиваючи підсумок аналізу руху грошових коштів за абсолю-тними показниками, необхідно зауважити, що споживчому товари-ству потрібно прагнути збільшувати участь операційної і передусім торговельної діяльності у вхідному грошовому потоці, що сприя-тиме зростанню обсягів діяльності, поліпшенню показників ліквід-ності і платоспроможності.

Другий напрям аналізу руху грошових коштів передбачає вико-ристання системи відносних показників, які характеризують рівно-мірність та синхронність грошових потоків, рівень генерації гро-шового обороту активами підприємства, участь окремих видів його діяльності у грошових потоках, ліквідність та ефективність грошо-вого потоку. Зміст цих показників розкрито в табл. 6.33.

Перші три із наведених в таблиці коефіцієнти застосовуються для оцінки статистичних характеристик додатнього, від'ємного і чистого грошових потоків. Для їх визначення обчислюють серед-ньоквадратичне відхилення грошового потоку (dm) і коефіцієнти

варіації =^ .

Середнє квадратичне відхилення, яке є абсолютною мірою варі-ації грошових потоків, обчислюють за формулою:

— Х(ГПІ -ГП)

о

LII

—        ,           (6.20)

п

де ГП; — обсяг грошового потоку в г'-тому інтервалі періоду;

ГП — середній обсяг грошового потоку за інтервал періоду, що аналізується;

п — кількість однакових за тривалістю інтервалів в аналізова-ному періоді.

Таблиця 6.33

СИСТЕМА ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

Показник        Формула для розрахунку показника           Умовні позначки

Коефіцієнт рівно-мірності надхо-дження грошових

КОШТІВ, Крнк         л дгп ДГП      С7дгп — середнє квадратичне відхилення додатнього гро-шового потоку, тис. грн

ДГП — середнє надхо-дження коштів за один ін-тервал періоду, тис. грн

Коефіцієнт рівно-мірності витра-чання грошових

КОШТІВ, Крвк         і втп ВГП       С7вгп — середнє квадратичне відхилення від'ємного гро-шового потоку, тис. грн;

ВГП — середній видаток коштів за один інтервал пе-ріоду, тис. грн

Коефіцієнт син-хронності вхідного і вихідного грошо-вих потоків, Ксгп         і чгп ВГП        <5чгп — середнє квадратичне відхилення чистого грошо-вого потоку

Коефіцієнт участі операційної діяль-ності в додатньому грошовому потоці,

Куод   ДГП0Д дгп    ДГП0д — додатній грошовий потік операційної діяльнос-ті, тис. грн;

ДГП — сукупний додатній грошовий потік, тис. грн

Закінчення табл. 6.33

 

Показник        Формула для розрахунку показника           Умовні позначки

Коефіцієнт участі інвестиційної дія-льності у від'ємному грошоВОМу ПОТОЦІ, Куід           вгпід вгп        ВГПщ — від'ємний грошо-вий потік інвестиційної дія-льності, тис. грн;

ВГП — сукупний від'ємний грошовий потік, тис. грн

Коефіцієнт участі фінансової діяль-ності у додатньому грошовому потоці,

Куфд   ДТПфд

дгп      ДГПфд — додатній грошо-вий потік фінансової діяль-ності

Коефіцієнт ліквід-ності грошового потоку, Клгп  дгп вгп           —

Коефіцієнт інтен-сивності грошовоГО ПОТОКу, Kim     дгп + вгп

A         ДГП — додатній грошовий потік, тис. грн;

ВГП — від'ємний грошовий потік, тис. грн;

A — середня величина ак-тивів, тис. грн

Коефіцієнт гене-рацїі джерел са-мофінансування,

Кгдс    ЧП + Ам

вгп      ЧП — чистий прибуток, тис. грн;

Ам — амортизація, тис. грн

Коефіцієнт ефек-тивності грошово-го потоку, КЕГП       ЧП+ Ам

A         —

Значення коефіцієнта рівномірності будь-якого грошового по-току (КрГп) обчислюється за формулою:

Крш =1-=.      (6.21)

1II

Чим ближчим є значення КРГП до 1, тим рівномірніший грошо-вий потік.

Для оцінки рівномірності формування грошових потоків спожи-вчого товариства вихідні дані і проміжні обчислення наведені в табл. 6.34.

У нашому прикладі значення середнього квадратичного відхи-лення становить:

— для додатного грошового потоку

адгп -1            ~ = 57,049 тис. грн;

V 12

 

39054,6 12

для від’ємного грошового потоку

 

39799,5

авш - J            = 57,590 тис. грн;

V 12

для чистого грошового потоку

805,4

ачш -1 =8,192 тис. грн

V 12

Коефіцієнти рівномірності надходження і витрачання грошових коштів у звітному році мали такі значення:

57,049

КРНК=1-       =0,848;

374,4

57,590

Крвк^1-          =0,846.

373,8

Коефіцієнт синхронності вхідного і вихідного грошових потоків у звітному році становив:

 8,192 ксга =1"= 0,978. 373,8

Таблиця 6.34

ДИНАМІКА ГРОШОВИХ ПОТОКІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

 

Місяць            Додатній грошовий потік    Від’ємний грошовий потік  Чистий грошовий потік

 

            сума, тис. грн            (ДЦГ; --ДГП)2          сума, тис. грн            (ВВГ; -ВГП)2           сума, тис. грн            (ЧГПI --ЧГП)2

Січень 291,9   6806,2 294,3   6320,3 -2,4     9,0

Лютий            305,1   4802,5 301,9   5169,6 +3,2     6,8

Березень         320,4   2916,0 319,2   2981,2 +1,2     0,4

Квітень           333,8   1648,4 323,7   2510,0 +10,1   90,3

Травень          345,0   864,4   337,1   1346,9 +7,9     53,3

Червень          331,5   1840,4 339,8   1156,0 -8,3     79,2

Липень           394,8   416,2   405,9   1082,4 -11,1   136,9

Серпень         430,0   3091,4 445,3   5112,3 -15,3   252,8

Вересень        434,3   3588,0 432,1   3398,9 +2,2     2,6

Жовтень         426,8   2745,8 426,7   2798,4 +0,1     0,3

Листопад       409,8   1253,2 401,3   756,3   +8,3     59,3

Грудень          469,7   9082,1 458,4   7157,2 +11,3   114,5

Зарік    4493,1 39054,6           4485,7 39789,5           +7,4     805,7

У середньому за місяць        374,4   3254,5 373,8   3315,8 +0,6     67,1

Як видно із наведених розрахунків, вхідний і вихідний грошові потоки споживчого товариства є досить рівномірними, оскільки значення розрахованих коефіцієнтів рівномірності достатньо бли-зькі до 1. Ще ближчим до 1 було значення коефіцієнта синхроннос-ті вхідного і вихідного грошових потоків, що свідчить про високий рівень їх синхронності. Однак це ще не гарантує бездефіцітність грошового потоку в окремі часові інтервали періоду.

Динаміку грошових потоків споживчого товариства у звітному році наочно показано на рис. 6.8.

 

500

400

 

300

200 місяці

I п ш IV V vi vn УШ IX X XI хп

 

дгп

вгп

Рис. 6.8. Синхронність додатного (вхідного) і від'ємного (вихідного) грошових потоків споживчого товариства у звітному році

Споживче товариство мало дефіцитний грошовий потік у січні і з червня по серпень звітного року, що переважно було зумовлено сезонними зниженнями темпів зростання грошових надходжень від реалізації товарів у ці періоди року. Впродовж інших місяців гро-шовий потік був надлишковим.

Успішне управління грошовими потоками потребує постійного відстежування збалансованості вхідного і вихідного грошових по-токів не тільки за звітний період. В умовах впровадження безпере-рвного планування грошових потоків такий аналіз необхідно про-водити і за окремими інтервалами прогнозного періоду.

Наступна група показників, наведених в табл. 6.33, характери-зує структуру грошових потоків за видами діяльності. Так, коефіці-єнт участі операційної діяльності у додатньому грошовому потоці (Куод) дає можливість оцінити участь операційної діяльності у за-безпеченні надходжень грошових коштів. Зростання значення кое-фіцієнта Куод оцінюють позитивно. Однак при цьому необхідно звертати увагу на зміну співвідношення обсягу надходжень грошових коштів від реалізації товарів та від інших видів операційної ді-яльності. Прийнято вважати, що чим вища частка основної діяль-ності в грошових надходженнях від операційної діяльності, тим вища якість доходів підприємства.

Показники Кущ і Куфд характеризують участь інвестиційної і фінансової діяльності у грошових потоках. Позитивна динаміка ко-ефіцієнта участі інвестиційної діяльності у від'ємному (вихідному) грошовому потоці (Кущ) і коефіцієнта участі фінансової діяльності у додатному (вхідному) грошовому потоці (Куфд) свідчить про ак-тивізацію господарської діяльності та створення умов для її пода-льшого розширення, а це, як правило, пов'язано із зростанням фі-нансової стабільності підприємства.

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку (Кдгп) характеризує співвідношення між сумами вхідного і вихідного грошових пото-ків. Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку значення цього коефіцієнта має бути не менше одиниці. Переви-щення цієї мінімальної величини веде до зростання залишку гро-шових коштів на кінець звітного періоду. При цьому своєчасна трансформація тимчасово вільних залишків грошових коштів у їх еквіваленти сприяє підвищенню ефективності організації грошових потоків підприємства.

Для оцінки рівня інтенсивності генерації грошових потоків ак-тивами у процесі господарської діяльності підприємства викорис-товують коефіцієнт інтенсивності грошового потоку (КГГп). Він по-казує, скільки одиниць валового грошового потоку припадає на гривню активів підприємства. Позитивна динаміка цього показника свідчить про зростання інтенсивності генерування грошового пото-ку активами підприємства.

Коефіцієнт генерації джерел самофінансування (КГдс) показує здатність грошових видатків підприємства генерувати чистий прибуток і амортизацію. Однак оцінюючи динаміку КГдс, необ-хідно зважати на те, що фінансові результати відображаються у бухгалтерському обліку за принципом нарахування, а надходжен-ня і витрачання коштів — за касовим принципом. Тому зниження значення КГдс, якщо воно пов'язане зі збільшенням грошових ви-датків на закупівлі ресурсів, які підприємству забезпечать прибу-ток у наступному періоді, не може розглядатись як негативний момент.

Коефіцієнт ефективності грошового потоку (КЕГП) характеризує здатність активів підприємства генерувати внутрішні фінансові джерела його розвитку — чистий прибуток і амортизацію. КЕГП ВИ-користовується в аналізі як важливий індикатор фінансового стану підприємства.

Для оцінки динаміки розглянутих аналітичних показників скла-дають табл. 6.35.

Таблиця 6.35

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ, ЯКІХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ГРОШОВІ ПОТОКИ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

 

Показник        Попере-дній рік         Звітний рік     Відхилен-ня(+-)        Індекс динаміки

Коефіцієнт рівномірності надХОДЖЄННЯ КОШТІВ. Крнк         0,825   0,848   +0,023 1,028

Коефіцієнт рівномірності ви-трачання коштів. Крвк       0,812   0,846   +0,034 1,041

Коефіцієнт синхронності вхід-ного і вихідного грошових по-токів, Ксгп         0,964   0,978   +0,014 1,015

Коефіцієнт участі операційної діяльності у додатньому гро-шовому ПОТОЦІ, Куод  0,970   0,958   -0,012 0,988

Коефіцієнт участі інвестицій-ної діяльності у від'ємному грошовому ПОТОЦІ, Кущ  0,018   0,022   +0,004 1,222

Коефіцієнт участі фінансової діяльності у вхідному додатНЬОМу ГрОШОВОМу ПОТОЦІ, КуфД    0,006   0,033   +0,027 5,500

Коефіцієнт ліквідності грошо-вого потоку, Клгп  0,999   1,002   +0,003 1,003

Коефіцієнт інтенсивності гро-шового потоку, Кігп          3,315   2,837   -0,478 0,856

Коефіцієнт генерації джерел самофінансування, Кгдс     0,033   0,026   -0,007 0,788

Коефіцієнт ефективності гро-шового потоку, КЕГП        0,055   0,037   -0,018 0,673

Із даних таблиці видно, що у звітному році значно поліпшилися стандартні показники рівномірності, синхронності і ліквідності грошових потоків. Зросла в них участь інвестиційної та фінансової діяльності. Все це говорить про поліпшення управління грошовими

потоками підприємства та зростання його фінансової стійкості. Од-нак значення коефіцієнтів інтенсивності та ефективності грошового потоку у звітному році суттєво знизилися, що вимагає пошуку шляхів прискорення оборотності та зростання економічної віддачі капіталу, вкладеного в активи підприємства.

Крім розглянутих стандартних коефіцієнтів, в аналізі руху гро-шових коштів можуть використовуватися й інші, які доповнюють і уточнюють основні.

Аналіз інтенсивності грошового потоку передбачає також до-слідження динаміки виробничо-торговельного, операційного і фі-нансового циклів підприємства, які показані на рис. 6.9.

 

            Цикл обороту грошових коштів торго-вельного підприємства 

                                               і

 

            V                                                                                           '          

 

Розміщення замовлень на товари   *■        Надход-ження, роз-вантаження, приймання, підготовка товарів до

продажу         ^          Транспортування товарів у

місця

зберігання і

торгові зали   ^          Викладка,

зберігання

товарів, обслуговування покупців

(відвантаже

ння товарів)   ->        Розрахунки з покупця-ми (дебіто-рами) за то-вари

            Підг п  зто ;рі( вчий

>Д       Ви]      )об       ничо-торговел цикл ьн        -ІЙ      Періо^ дебіт   об орс ороту ької      

                        Період обороту товарів і тари         заборгованості         

            Операційний цикл              

            Період обороту креди' заборгованост        горської          Фінансовий цикл     

            Оплата постачаль-никам за товари          

Рис. 6.9. Етапи обороту грошових коштів торговельного підприємства

Виробничо-торговельний цикл обороту грошових коштів охоп-лює період від моменту надходження товарів на підприємство до їх відпуску у роздріб чи відвантаження оптовим покупцям.

Операційний цикл — це період від надходження товарів на тор-говельне підприємство до отримання грошей від покупців (дебіто-рів) за відпущені їм товари і надані супутні послуги. Він є більшим від виробничо-торговельного циклу на період обороту дебіторської заборгованості.

Фінансовий цикл виражає розрив у часі між термінами платежів за зобов'язаннями підприємства перед постачальниками і терміна-ми отримання грошових коштів від покупців. Він є меншим від операційного циклу на період обороту кредиторської заборгованос-ті. Скорочення тривалості цих циклів має позитивний вплив на фі-нансову стійкість підприємства.

Для оцінки динаміки тривалості циклів обороту грошових кош-тів підприємства складають аналітичну табл. 6.36.

Таблиця 6.36

РОЗРАХУНОК ОПЕРАЦІЙНОГО

I ФІНАНСОВОГО ЦИКЛІВ ОБОРОТУ ГРОШОВИХ

КОШТІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

 

Показник        Попередній рік          Звітний рік     Відхилення

(+-)      Темп зрос-тання, %

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн  2797,8 3199,1 +401,3 114,3

2. Середньорічний обсяг запасів, тис. грн 213,6   260,2   +46,6   121,8

3. Середньорічний обсяг дебіторської заборговано-сті, тис. грн            93,8     176,1   +82,3   187,7

4. Середньорічний обсяг кредиторської заборгова-ності, тис. грн        273,4   368,7   +95,3   143,9

5. Оборотність запасів (виробничо-торговельний цикл), днів (р.2 ■ 360: р.1) 27,4     29,2     +1,8     106,6

6. Оборотність дебіторсь-кої заборгованості, днів (р.З -360: р.1)           12,0     19,8     +7,8     165,0

7. Тривалість операційно-го циклу, днів(р.5 + р.6)          39,4     49,0     +9,6     124,4

Закінчення табл. 6.36

 

Показник        Попередній рік          Звітний рік     Відхилення

(+-)      Темп зрос-тання, %

8. Оборотність кредитор-ської заборгованості, днів (р.4 -360: р.1)        35,2     41,5     +6,3     117,9

9. Тривалість фінансового циклу, днів(р.7-р.8)     4,2       7,5       +3,3     178,6

В даному споживчому товаристві тривалість виробничо-торговельного циклу у звітному році порівняно з попереднім зрос-ла на 1,8 дня, операційного — на 9,6 дня, а фінансового на 3,3 дня, що свідчить про зниження інтенсивності кругообороту коштів під-приємства на всіх його етапах. Збільшення тривалості операційного та фінансового циклів мало негативний вплив на фінансову стій-кість підприємства. Отже, для споживчого товариства актуальною є проблема мінімізації циклів обороту грошових коштів, яку можна вирішити шляхом:

—        скорочення тривалості виробничо-торговельного процесу (періоду перебування товарів на складах і в торгових залах, трива-лості транспортування і передпродажної підготовки та відпуску то-варів);

—        прискорення оборотності дебіторської заборгованості;

—        допустимого сповільнення (без шкоди для ділової репутації) швидкості погашення кредиторської заборгованості за товари, ро-боти, послуги;

—        поліпшення управління грошовими потоками підприємства.

Ефективне управління грошовими потоками дає можливість

підвищити рівень фінансової гнучкості підприємства, що може ви-явитися таким чином:

—        поліпшенням збалансованості вхідного і вихідного грошових потоків;

—        оптимізацією видатків за рахунок більших можливостей ма-неврування грошовими коштами та їх еквівалентами;

—        поліпшенням маневрування позиковими коштами;

—        можливістю вивільнення коштів для інвестування в більш прибуткові бізнес-проекти;

—        підвищенням рівня ліквідності балансу підприємства.