Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
6.9. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства : Економічний аналіз торговельної діяльності. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

6.9. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

магниевый скраб beletage

В умовах конкуренції і ринкової нестабільності жодне підпри-ємство не гарантоване від банкрутства, яке настає у зв'язку із три-валою неспроможністю виконувати свої фінансові зобов'язання. Для завчасного попередження можливих фінансових ускладнень і неплатежів проводять аналіз ліквідності і платоспроможності суб'єктів господарювання.

Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої фінансові зобов'язання перед партнерами і державою. Як уже зазначалося, платоспроможність є зовнішнім проявом фінансової стійкості і залежить від ступеня лік-відності активів підприємства.

В активі балансу платоспроможного підприємства повинна бути достатня сума засобів, які можуть бути легко мобілізовані для по-гашення заборгованості перед постачальниками і підрядниками, зобов'язань перед бюджетом, з позабюджетних платежів, з оплати праці, страхування тощо. Якщо в балансі сума ліквідних активів недостатня, тоді підприємство вважається неплатоспроможним, a його баланс є неліквідним. Отже, ліквідність — це спроможність підприємства швидко і з мінімальними втратами перетворювати свої активи на кошти.

Залежно від рівня забезпеченості зобов'язань підприємства лі-квідними активами виокремлюють чотири типи ліквідності: абсо-лютну, нормальну, недостатню і високонедостатню ліквідність. Для підприємств, які мають абсолютну і нормальну ліквідність, властива поточна і перспективна платоспроможність. За недоста-тку ліквідності виникає періодична неплатоспроможність, а за ви-сокого рівня недостатку ліквідності — хронічна неплатоспромож-ність. Тому оцінку платоспроможності дають на основі аналізу ліквідності активів.

Розрізняють поточну і перспективну ліквідність. Поточна лікві-дність — це здатність підприємства розраховуватися за своїми по-точними зобов'язаннями, тобто бути платоспроможним у найбли-жчий перспективі. Для виконання поточних фінансових зобов'я-зань використовують наявні кошти й кошти отримані від перетво-рення високоліквідних активів у гроші впродовж часу, який відпо-відає терміну погашення зобов'язань. Менш ліквідні активи при цьому до уваги не беруться.

Перспективна ліквідність передбачає залучення всіх активів підприємства, з урахуванням можливості перетворення їх на гроші.

Вона є основою для оцінки платоспроможності на довгострокову перспективу.

Для оцінки ліквідності активи балансу ґрупують за ступенем убування ліквідності, а пасиви — за зростанням строків оплати зобов'язань. Таке групування статей балансу показане на рис. 6.6.

У внутрішньому аналізі є можливість більш точного групу-вання активів і пасивів з метою оцінки ліквідності. Для цього, крім балансу, використовують дані аналітичного бухгалтерсько-го обліку, які дозволяють виокремити із витрат майбутніх пері-одів (р.270) ту їх частину, яка належить до оборотних активів (A3), а із статей забезпечень наступних витрат і платежів (р.400-420) і доходів майбутніх періодів (р.630) — поточні зо-бов'язання (Пг). За наявності у підприємства своєчасно непога-шених кредитів їх сума підлягає віднесенню до найбільш термі-нових зобов'язань (Пі).

Для оцінки абсолютних показників ліквідності статті активу і пасиву балансу групують за розглянутими ознаками в аналітичній табл. 6.24, знаходять платіжний надлишок або дефіцит по кожній групі статей на початок і кінець звітного періоду.

Абсолютно ліквідним вважається баланс підприємства тоді, ко-ли в сукупності дотримуються такі умови:

А2 > П2 А3 > П3 А4 <П4

(6.14)

Необхідно зауважити, що для забезпечення абсолютної ліквід-ності балансу достатньо дотримання перших трьох співвідношень показників. У цьому випадку виконується і четверте, яке свідчить про наявність власного капіталу в обороті підприємства.

Співвідношення груп активів і зобов'язань А1>І11і

Aj + А2 > П) + П2 свідчить про наявність поточної ліквідності балансу підприємства і його платоспроможність у найближчій перспективі.    Дотримання  співвідношення         А3 > П3          і

Aj + А2 + А3 > П) + П2 + П3 є необхідною умовою для забезпечення перспективної ліквідності та довготривалої платоспроможності підприємства.

Для аналізу ліквідності балансу споживчого товариства (табл. 6.3) розглянемо його активи і пасиви, згруповані у табл. 6.24.

Баланс

 

V                     У

Активи

(за ступенем убування

ліквідності)                Пасиви

(за зростанням строків оплати зобов'язань)

Аі — Швидкореалізуємі активи:

—        кошти та їх еквіваленти

(р.230-240);

—        поточні фінансові інвестиції

(р.220);          

            Пі — Найбільш термінові зобов'язання:

— поточна кредиторська заборгованість (р.530-600).

 

                       

 

           

           

Аг — Середньореалізуємі активи:

— дебіторська заборгованість

(р.150-210).   

            Пг — Короткострокові зобов'язання:

—        короткострокові кредити (р.500);

—        поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (р.510);

—        векселі видані (р.520);

—        інші поточні зобов'язання (р.610).

 

                       

 

Аз — Повільнореалізуємі акти-ви:

—        запаси(р.100-140);

—        інші оборотні активи (р.250)          

           

 

           

            Пз — Довгострокові зобов'язання:

 

                        (р.440-470)

 

           

            ГІ4 — Постійні пасиви:

—        статті власного капіталу (р.300370);

—        забезпечення наступних витрат і

платежів (р.400-420);

—        доходи майбутніх періодів (р.630).

А4 — Важкореалізуємі активи:

—        статті необоротних активів

(р.010-070);

—        витрати майбутніх періодів

(р.270)           

           

 

                       

 

Рис. 6.6. Групування статей активу і пасиву балансу для аналізу ліквідності

Співвідношення наведених у таблиці значень груп статей акти-ву і пасиву балансу споживчого товариства такі:

На початок року На кінець року

Д < 77 А2 > 772 А3 > 773 А4 >774

Аі + Аг < Пі + Пг; Аі + Аг + Аз < Пі + ГІ2 + Пз

Д < 77 А2 >772 А3 > 773 А4<П4)

Aj + А2 < П! + П2; Аі + А2 + Аз > Пі + ГІ2 + Пз.

Таблиця 6.24

АБСОЛЮТНІ ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

(тис. грн)

 

Актив                         Пасив                         Платіжний надлишок (+), недостаток (-)

А]. Швид-кореалізу-ємі активи       2,3       9,7       Пь Най-більш тер-мінові зо-бов'язання     342,9   394,5   -340,6            -384,8

А2. Серед-ньореалізу-ємі активи    89,2     263,1   Пг. Корот-кострокові зобов'я-зання           71,7     99,4     +17,5            +163,7

Аз. Повіль-нореалізу-ємі активи     225,2   295,2   Пз. Довго-строкові зо-бов'язання               2,1       225,2            +293,1

Аф Важкореалізуємі

активи            2072,2 3372,3 ГІ4. Постій-ні фіксова-ні пасиви     1974,3 3444,3 -97,9   +72,0

Баланс            2388,0 3940,3 Баланс            2388,9 3940,3 -          Порівняння фактичних співвідношень абсолютних показників лі-квідності з нормативними їх значеннями (6.14) дає підстави ствер-джувати, що баланс споживчого товариства не відповідав критеріям абсолютної і нормальної ліквідності. За критерієм Aj > IIj платіжний

дефіцит на початок року становив 340,6 тис. грн, а на кінець року він зріс до 384,8 тис. грн, або на 13 %. Крім того, на початок року важ-кореалізуємі активи (А4) були більшими за постійні (фіксовані) па-сиви (ГЦ) на 97,9 тис. грн, або на 5 %, що є ознакою відсутності вла-сного капіталу у фінансуванні оборотних активів підприємства.

Разом з тим, параметри А2 > П2 і А3 > П3 дотримувалися. Так, платіжний надлишок середньореалізуємих активів (А2) зріс у звіт-ному році з 17,5 тис. грн на початок до 163,7 тис. грн на кінець ро-ку, або у 9,3 раза. Платіжний надлишок повільнореалізуємих акти-вів (Аз) збільшився з 225,4 тис. грн до 293,1 тис. грн, або на 30 %. У

звітному періоді радикально змінилося співвідношення важкореалі-зуємих активів (Ад) і постійних (фіксованих) пасивів (ГЦ). На кі-нець року воно відповідало критерію А4 < ГЦ з перевагою фіксова-них пасивів на 92,0 тис. грн, що свідчить про відновлення часткового самофінансування оборотних активів. У зв'язку з цим були створені умови для забезпечення перспективної ліквідності за

критерієм Аз > Пз і Aj+А2 + А3 >П!+П2+П3. Водночас був до-пущений значний дефіцит поточної ліквідності, оскільки Аі < Пі і А! + А2 < П! + П2.

Отже, позитивні зміни у структурі балансу сприяли поліпшен-ню перспективної ліквідності, а поточна ліквідність балансу зали-шалася недостатньою, що вимагає вжиття заходів з подальшого оздоровлення фінансів споживчого товариства.

Порівняння балансів ліквідності за декілька звітних періодів дає можливість оцінити тенденції зміни фінансового стану підприємства.

В аналізі ліквідності і платоспроможності використовують також систему фінансових коефіцієнтів, які кількісно виражають співвід-ношення груп статей активу і пасиву балансу. До них належать: кое-фіцієнт абсолютної ліквідності; проміжний коефіцієнт покриття; за-гальний коефіцієнт покриття; коефіцієнт ліквідності ВОК.

Коефіцієнт абсолютної (швидкої) ліквідності (Кабсл) розрахову-ють за формулою:

А,

Ка6с.л. =        — •     (6-15)

П[ + п2

Він виражає відношення найбільш мобільної частини активів — грошових коштів і поточних фінансових інвестицій (Аі) — до по-точних зобов'язань (Пі + Пг). Кабсл показує, яку частину коротко-строкових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Цей показник вважається теоретично достатнім тоді, коли його значення >0,15.

Проміжний коефіцієнт покриття (Кпп), який ще називають пока-зником розрахункової ліквідності, розраховують так:

А, + А,            ,г . ^.

П[ + п2

Він показує, скільки гривень швидко (Аі) — і середньореалізу-ємих активів (дебіторська заборгованість) (Аг) припадає на одну гривню поточних зобов'язань підприємства. Теоретично достатнім вважається значення Кпп > 0,7.

Найбільш узагальнювальним показником платоспроможності є загальний коефіцієнт покриття (Кзп), який розраховують за фор-мулою:

А, + А2 + А3

Кзп -—           .           (6.17)

П1 + П2

Як уже зазначалося при розгляді показників фінансової стійкос-ті, він виражає відношення загальної суми оборотних активів до поточних зобов’язань. Значення Кзп вважається теоретично достат-нім тоді, коли воно >2.

Коефіцієнт ліквідності ВОК (Кдвок) розраховують так:

ВОК

клв0К =—тг.  (6.18)

1І1 +п2

Цей коефіцієнт, як і попередній використовують також і в .ис-темі основних показників фінансової стійкості підприємства. За відсутності позитивного значення ВОК Кдвок не розраховують. Як уже зазначалося, він не має загальноприйнятого граничного зна-чення. За будь-яких обставин його зростання (Клвок^) оцінюють позитивно. Воно є ознакою поліпшення фінансової рівноваги між активами і пасивами підприємства, а з нею поліпшується структура балансу та зростає ліквідність.

Розглянуті фінансові коефіцієнти порівнюють із прийнятими граничними їх значеннями, а також із відповідними їх значеннями на попередні звітні дати.

У табл. 6.25 наведено відносні показники ліквідності і плато-спроможності споживчого товариства, розраховані за даними його балансу (табл. 6.3).

Дані табл. 6.25 показують, що всі коефіцієнти ліквідності і пла-тоспроможності мали у поточному році позитивну динаміку, яка свідчить про деяке підвищення платоспроможності споживчого то-вариства. Однак абсолютні значення цих фінансових коефіцієнтів як на початок, так і на кінець року були значно нижчими від теоре-тично виправданих, які розглядаються в аналізі як мінімальний рі-вень (поріг) достатньої платоспроможності підприємства, що гара-нтує фінансову безпеку.

У нашому прикладі найгіршим був стан коефіцієнта абсолютної ліквідності. Однак недостатнє значення цього показника ще не дає підстави зробити висновок про неспроможність підприємства вчас-но погасити свої п’точні борги, бо малоймовірно, щоб усі кредито-ри одночасно предявили свої боргові вимоги, а кошти на поточні рахунки можуть надійти впродовж найближчих днів. У зв’язку з

цим коефіцієнт абсолютної ліквідності не відіграє значної ролі в аналізі платоспроможності. Основну увагу приділяють іншим трьом коефіцієнтам ліквідності.

Таблиця 6.25

РОЗРАХУНОК ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ IПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

 

№ рядка          Показник        На поча-ток року      На кінець року           Відхи-лення (+-)

1          Грошові кошти і поточні фінансові інвестицїі (Аі), тис. грн        2,3       9,7       +7,4

2          Грошові кошти і поточні фінансові інвестицїі та дебіторська заборгова-ність (Аі +Аг), тис. грн        91,5            272,8   +181,3

3          Оборотні активи і частина витрат майбутніх періодів, що є поточними витратами (Аі +Аг + Аз), тис. грн      316,7   568,0   +251,3

4          Власний оборотний капітал, тис. грн        -          74,1     +74,1

5          Поточні зобов'язання (Пі + ГЬ), тис. грн   414,6   493,9   +79,3

6          Коефіцієнт абсолютної ліквідності (р. 1 : р. 5)       0,006   0,020   +0,014

7          Проміжний коефіцієнт покриття (р. 2 : р.5)           0,221   0,552   +0,331

8          Загальний коефіцієнт покриття (р. 3 : :р. 5)           0,764   1,150   +0,386

9          Коефіцієнт ліквідності власного обо-ротного капіталу (р. 4: р. 5)          -          0,150   +0,150

Більш наочно динаміку коефіцієнтів ліквідності і платоспромо-жності, розрахованих на основі даних квартальних і річного балан-сів споживчого товариства, показано на рис. 6.7.

Із рисунка видно, що постійне зростання значень коефіцієнтів проміжного і загального покриття балансу підприємства відбувало-ся до кінця третього кварталу. У четвертому кварталі звітного року спостерігалось незначне зниження значень цих показників. Подібну тенденцію динаміки мав також коефіцієнт ліквідності ВОК, пози-тивне значення якого було відновлене у першому кварталі, коли почалося самофінансування оборотних активів.

 

2 1,8 1,6 1,4 1,2

1

0,8

0,6

0,4

0,2

0 Квартали

 

                        ■ - ♦    - -Загальний коефіцієнт покриття             

                                               зміжний коефіцієнт покриття ;фіцієнт ліквідності ВОК              

 

           

            — д     — Rot

           

           

 

                                                                                                         

                                                                                             

                        4                                                                    

            ф          Ф                                                                              

4          ►'                                                                                        

                                                                                                         

                                                                       r~^-L,                        

                        - — -* kr — " ■-*-'    '                       г

II

IV

III

Рис. 6.7. Динаміка основних коефіцієнтів ліквідності і платоспроможності споживчого товариства у звітному році

Отже, впродовж року як проміжний, так і загальний коефіцієнти покриття суттєво наблизилися до нормативних значень, відновився і зростав коефіцієнт ліквідності власного капіталу. Це свідчить про суттєве поліпшення платоспроможності споживчого товариства. Воно фактично вийшло із фінансової кризи, однак ще не досягнуло необхідного запасу стійкості для повного забезпечення норматив-них вимог ліквідності і платоспроможності.

Для прогнозу зміни платоспроможності підприємства, яке має незадовільну структуру балансу, розраховують коефіцієнт можли-вого відновлення платоспроможності (Квп) терміном на пів року за такою формулою:

6 п. тг

К

(6.19)

К3П1 +^ (КЗП1 "Кзп0)

2

КоП = -'±±Н

де Кчп , Кчп — фактичне значення загального коефіцієнта покритJ±±1    ^J-J-0

тя на кінець і початок звітного періоду;

Кчп — нормативне значення загального коефіцієнта покриття;

6 — період відновлення платоспроможності у місяцях;

Т — тривалість звітного періоду у місяцях.

Якщо Квп > 1, то це свідчить про наявність у підприємства мо-жливості впродовж 6 місяців відновити свою платоспроможність.

Якщо Квп < 1, то це означає відсутність у підприємства реаль-них шансів на відновлення платоспроможності у розрахунковому періоді.

Шдставимо у формулу (6.19) значення загального коефіцієнта покриття, розраховані на підставі даних балансу споживчого това-риства на початок (0,764) і кінець року (1,150). Отже, коефіцієнт відновлення платоспроможності цього підприємства терміном на майбутні 6 місяців становитиме:

 6

1,150 н           (1,150-0,764)

Квп =             = 0,672 .

2

Розраховане значення Квп < 1. Це говорить про те, що у най-ближчі 6 місяців підприємство не має реальної можливості повніс-тю відновити свою платоспроможність, досягнувши загальноприй-нятих значень нормативного рівня її показників, які гарантують фінансову рівновагу і відсутність загрози для порушення стійкості фінансового стану.

Залежно від мети аналізу тривалість періоду відновлення плато-спроможності у цьому розрахунку може бути збільшена.

Для діагностики і раннього попередження кризових явищ у дія-льності суб’єктів господарювання у світовій практиці використо-вують інтегральні показники імовірності банкрутства. Для їх роз-рахунку застосовують метод дискримінантного аналізу, який ґрунтується на емпіричному дослідженні показників фінансово-господарської діяльності значної вибіркової сукупності підпри-ємств. Моделі для оцінки імовірності банкрутства побудовані на основі лінійних багатофакторних регресійних рівнянь, в яких як змінні обрано показники, що відображають фінансовий стан під-приємства, а як функцію — коефіцієнт, що служить орієнтиром для віднесення підприємств до групи потенційних банкрутів чи підпри-ємств, які функціонують успішно.

У зарубіжній практиці є багато методик визначення інтегрального показника рівня загрози банкрутства, який ще називають індексом кредитоспроможності. Деякі із найбільш відомих інтегральних моде-лей для прогнозування імовірності банкрутства наведено у табл. 6.26.

Із наведених моделей оцінки імовірності банкрутства найбільш відомою є модель американського економіста Е. Альтмана, перший варіант якої був запропонований ним ще у 1968 році, а другий — у 1983 році.

Z-індекс кредитоспроможності Е. Альтмана являє собою функ-цію від деяких показників, які характеризують економічний потен-ціал підприємства і результати його діяльності за минулий період. П'ятифакторна модель Е. Альтмана призначена для оцінки креди-тоспроможності через прогноз банкрутства акціонерних товариств. Тоді як двофакторна модель Z-індекса кредитоспроможності може застосовуватися для оцінки імовірності банкрутства підприємств всіх інших організаційно — правових форм.

Підставивши у двофакторну модель фактичні значення загаль-ного коефіцієнта покриття і коефіцієнта залучення зобов'язань (по-зикового капіталу), розраховані за даними балансу споживчого то-вариства на початок і кінець року (табл. 6.10), отримаємо такі значення Z-індекса:

на початок року Z= -0,3877 - 1,0736 (0,7639) + 0,579 (0,1736) =

=          і і ()/3"

на кінець року Z = -0,3877 - 1,0736 (1,1500) + 0,579 (0,1259) = -1,5493.

Отже, значення індекса <0. Тому імовірність банкрутства для цього підприємства як на початок, так і на кінець звітного року бу-ла малою. У зв'язку із значним зростанням негативного значення Z-індекса Альтмана на кінець року можливість банкрутств була ще меншою, ніж на початок. Однак тут все залежить від ділової актив-ності і ефективності торговельної діяльності у наступному періоді. Якщо вони не будуть знижуватися, то попередня оцінка можливос-ті потенційного банкрутства підприємства справдиться.

Необхідно зауважити, що у моделях Z-індекса Е. Альтмана зна-чення коефіцієнтів при факторах і порогів банкрутства підібрані на основі статистики США. 3 цієї причини розглянуті моделі не знай-шли широкого застосування у вітчизняній практиці, оскільки умови діяльності українських підприємств дещо інші.

Ідеї Е. Альтмана були використані іншими авторами під час розроблення власних моделей для своїх країн. Крім моделей про-гнозування банкрутства, наведених у табл. 6.26, є ще призначені для цієї мети моделі Ліса, Чесира, Фрідмена та ін. У Росії розроб-лена та успішно використовується п'ятифакторна комп'ютерна мо-дель оцінки імовірності банкрутства Л.Філософова. Такі дискримі-нантні моделі необхідно розробити і для умов діяльності вітчизня-них підприємств, враховуючи специфіку структури капіталу у різ-них галузях та інші особливості.

Таблиця 6.26

МОДЕЛІОЦІНКИ ІМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА (РОЗРАХУНКУІНДЕКСА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВА

 

Назва моделі  Зміст моделі   Фактори, внесені в модель

Модель

Е. Альтмана (1983 р.)

п'ятифакторна           Z = 0,717Xi + 0,847Х2 + ЗД07Х3 + 0,42Х4 + 0,998X5. Мінімальне допустиме значення Z — 1,23.           Хі — ВОК/валюта балансу; Х2 — нерозподілений прибуток/валюта балансу; Х3 — прибуток до сплати відсо-тків і податків/валюта балансу; Х4 — балансова вар-тість акцій/позиковий капітал; Xs — дохід (виручка) від реалізації/валюта балансу.

двофакторна  Z = -0,3877 - 1,0736Хі + 0,579Х2.

Z < 0 — імовірність банкрутства мала.

Z > 0 — імовірність банкрутства велика.   Хі — оборотні активи/поточні зобов'язання; Х2 — сума зобов'язань/валюта балансу.

Модель Тафлера (1987 р.)    Т = 0,53Хі + 0,13Х2 + 0,18Х3 + ОД6Х4. Мінімальне допустиме значення Т — 0,2.            Хі — прибуток від реалізаці'^короткострокові зо-бов'язання; Х2— оборотні активи/сума зобов'язань; Х3 — короткострокові зобов'язання/валюта балансу; Х4 — дохід (виручка)/валюта балансу;

Модель Спрінгейта  Z = 1,03Хі + 3,07Х2 + 0,66Х3 + 0,4Х4. Мінімальне допустиме значення Z — 0,862.  Хі — ВОК/валюта балансу; Х2 — прибуток до сплати податків і відсотків/валюта балансу; Х3 — прибуток до сплати податків/поточні зобов'язання; Х4 — дохід (ви-ручка)/валюта балансу.

Універсальна дискримі-нантна функція    Z = 1,5Хі + 0,08Х2 + 10Х3 + 5X4 + 0,ЗХ5 + 0,1Х6. Z > 2 — підприємство фінансово стійке і йому не загрожує банкрутство; 1 < Z < 2 — фінансова рі-вновага підприємства порушена, але за поліп-шення управління банкрутство йому не загрожує; 0 < Z < 1 — підприємство на межі банкрутства; Z < 0 — підприємство-напівбанкрут.      Хі — сума чистого прибутку і амортизаційних відра-хувань/сума зобов'язань; Х2— валюта балансу/сума зобов'язань; Х3 — чистий прибуток/валюта балансу; Х4 — чистий прибуток/дохід (виручка) від реалізації; Х5 — виробничі запаси/дохід (виручка); Хб — дохід (виручка)/валюта балансу.

Розглянуті методики аналізу ґрунтуються на фінансовій звітно-сті підприємств, дані якої відображають ситуацію, що склалася на попередні звітні дати. Якщо відстежувати тільки їхні значення, то можна вчасно не помітити загрози технічної неплатоспроможності підприємства, що часто є однією з основних причин банкрутства. Тому важливою функцією фінансової служби підприємства є конт-роль за надходженням коштів і виконанням платіжних зобов’язань з метою забезпечення повсякденної платіжної готовності. Для цьо-го на поточних рахунках підприємства і в касі коштів має бути не менше і не більше, ніж потрібно для поточних платежів. Виконан-ню цього завдання, крім усього іншого, сприяє використання в оперативному аналізі і контролі поточної платоспроможності під-приємства платіжних календарів (табл. 6.27), які складають на під-ставі оперативно-календарних планів, даних аналітичного бухгал-терського обліку і первинних документів.

Залежно від стану поточної платоспроможності такі платіжні календарі фінансова служба підприємства може складати щоденно, або на 5, 10, 15 днів, один місяць. В них, з одного боку, показують-ся ’аявні і очікувані платіжні засоби, а з іншого — платіжні зо-бовязання на майбутній розрахунковий період.

При складанні платіжного календаря враховується рівень мобі-льності платіжних засобів і першочерговість платежів. Тому споча-тку беруться у розрахунок найбільш мобільні засоби (кошти та їх еквіваленти) і першочергові платежі (розрахунки з оплати праці, страхування, з бюджетом, з постачальниками і підрядниками та ін.).

Виручка на розрахунковий період визначається множенням планового одноденного обороту з реалізації товарів на кількість днів у розрахунковому періоді. Можливі надходження від оплати дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги визначають за даними д’кументів на відвантаження продукції, товарів, тари, a також зобовязань покупців за куплені товари у кредит, термін оплати яких наступає у розрахунковому періоді. До складу платіж-них засобів належать також суми банківських кредитів, що мають бути отримані згідно з кредитними договорами, та інші можливі надходження коштів у цьому періоді.

Першочергові та інші наступні платежі визначають на підставі даних аналітичного обліку поточних зобов’язань і первинних до-кументів. Суму короткострокових кредитів, що підлягає погашен-ню у розрахунковому періоді, визначають на основі передбачених кредитним договором сум і термінів платежів.

Коефіцієнт перспективної платоспроможності на розрахунковий період визначають як відношення загальної суми платіжних засобів, які можливо мобілізувати, до зобов'язань з поточних платежів. Якщо значення цього показника >1, то вважається, що підприємст-во у найближчій перспективі буде платоспроможним за умови, що дотримуватимуться передбачені оперативно-календарними плана-ми обсяги товарообороту, реалізації продукції і надходжень від по-гашення інших видів дебіторської заборгованості.

Таблиця 6.27

ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА НА 15.01

 

Платіжні засоби        Сума, тис. грн           Платіжні зобов'язання          Сума, тис. грн

Залишок коштів: у касі          -          Виплата заробітної плати    18,5

на рахунках у банку  9,7       Відрахування на соціальні заходи   6,6

Цінні папери з терміном пога-шення до 15.01      -          Платежі в бюджет і поза-бюджетні фонди            27,3

Надходження коштів до 15.01: від реалізації товарів        139,3   Оплата рахунків постача-льників і підрядників            145,7

від оплати дебіторської забор-гованості за товари, роботи, послуги     19,5     Оплата відсотків за кре-дит ~

від іншої реалізації     8,1       Повернення кредитів і по-зик, які підлягають повер-ненню до 15.01  

від фінансової діяльності      -         

           

 

Кредити, позики       -         

           

 

Погашення дебіторської забор-гованості за розрахунками          14,5     Погашення іншої креди-торської заборгованості          3,8

Погашення іншої дебіторської заборгованості       3,9      

           

 

Разом  195,0  

           

 

Перевищення зобов'язань над платіжними засобами      6,9      

           

 

Баланс            201,9   Баланс            201,9

За даними табл. 6.27 коефіцієнт перспективної платоспромож-ності споживчого товариства на майбутні 15 днів становив: 195,0 : : 201,9 = 0,966. Він був дещо меншим за одиницю. У зв'язку з цим є підстави зробити висновок, що у найближчій перспективі споживче товариство може мати деякі труднощі з платежами, особливо тоді,

якщо очікувані кількісні і якісні показники господарськоі діяльнос-ті не будуть досягнуті. Отже, для підтримання стану платіжної го-товності підприємству необхідно активізувати торговельну діяль-ність, щоб забезпечити зростання обсягу товарообороту, прискорю-вати оборотність товарних запасів та інших матеріальних оборот-них активів, поліпшувати розрахунково-платіжну дисципліну, змі-цнювати режим економії.