Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
6.4. Аналіз фінансової стійкості підприємства за абсолютними і відносними показниками : Економічний аналіз торговельної діяльності. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

6.4. Аналіз фінансової стійкості підприємства за абсолютними і відносними показниками


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

магниевый скраб beletage

Важливою складовою частиною методики аналізу фінансового стану суб’єкта господарювання є аналіз фінансової стійкості. Осно-вне його завдання — вивчення системи показників фінансової стій-кості з метою її оцінки та регулювання.

Під фінансовою стійкістю розуміють здатність підприємства здійснювати і розвивати свою діяльність в умовах конкуренції та ринкової нестабільності, зберігаючи задовільну структуру капі-талу та динамічну фінансову рівновагу активів і пасивів, що за-безпечує нормальну ліквідність, поточну і перспективну плато-спроможність.

Фінансова стійкість підприємства на’амперед залежить від співвідношення власного капіталу і зобовязань, темпів нагрома-дження власного капіталу і резервів, співвідношення довгостроко-вих і поточних зобов’язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних активів власним капіталом.

Необхідною передумовою забезпечення фінансової стійкості підприємства є його рентабельна робота і ефективне використання ресурсів у процесі господарської діяльності. Важливо також, щоб стан власного і позикового капіталу відповідав стратегічній меті розвитку підприємства, тобто щоб плани його розвитку мали до-статнє фінансове забезпечення.

Фінансова стійкість підприємства найвищою є тоді, коли воно здатне розвиватися переважно за рахунок власних джерел фінансу-вання. Таке підприємство повинно мати достатньо фінансових ре-сурсів, структура яких є досить гнучкою. За необхідності воно по-винно мати змогу для отримання кредитів та їх повернення.

Однак не завжди і не всі суб’єкти господарювання здатні забез-печити належне дотримання цих умов. Залежно від цього в аналізі прийнято виокремлювати чотири типи фінансової стійкості суб’єк-тів господарювання, показані на рис. 6.4.

Фінансова стійкість підприємства

I тип абсолютна

II тип

нормальна

III тип

нестійкий

фінансовий

стан

IV тип

кризовий

фінансовий

стан

 

I

I

 

Абсолютна ліквідність

Нормальна ліквідність

 

Недостатня                Високий

ЛІКВІДНІСТЬ                       рівень недостатку ліквідності

 

I

I

 

Поточна і

перспективна

платоспроможність

Періодична

неплатоспроможність

Критична

неплатоспроможність

Рис. 6.4. Типи фінансової стійкості ліквідності і платоспроможності підприємства

Перший і другий типи фінансової стійкості характерні для нор-мального фінансового стану підприємства, а третій і четвертий — для нестійкого та кризового. Зовнішнім проявом фінансової стійко-сті є його платоспроможність, яка залежить від ступеня ліквідності активів підприємства.

Необхідно також зауважити, що кожному типу фінансової стій-кості часто відповідає один з підходів до фінансування активів під-приємства, прийнятих у фінансовому менеджменті: 1) консервати-вний; 2) поміркований; 3) агресивний; 4) крайньоагресивний. Зупи-нимося детальніше на кожному з них.

Фінансова стійкість підприємства вважається абсолютною (I тип) тоді, коли його поточна діяльність фінансується переважно за раху-нок ВОК, а тому, воно не залежить від банківських кредитів, має аб-солютну ліквідність і забезпечує поточну та перспективну плато-спроможність. При цьому має дотримуватися таке співвідношення показників, розрахованих за даними бухгалтерського балансу:

ЗМОА < ВОК, де ЗМОА — запаси матеріальних оборотних активів.

(6.6)

Фінансова стійкість підприємства вважається нормальною (II тип) тоді, коли його операційна діяльність фінансується за рахунок нормальних джерел фінансування запасів (НДФЗ). До них нале-жать: ВОК; неп,острочені банківські кредити, отримані для фінан-сування запасів, а також непрострочена кредиторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги. При цьому підприємство має нормальну ліквідність і платоспроможність, а також достатньо рен-табельною є його операційна діяльність. За другого типу фінансо-вої стійкості має дотримуватися таке співвідношення показників:

НДФЗ > ЗМОА > ВОК.       (6.7)

Крім цього, повинна бути забезпечена нормальна ліквідність і платоспроможність.

Фінансовий стан підприємства вважається нестійким (III тип), якщо нормальних джерел не вистачає для фінансування поточної діяльності, є недостатньою ліквідність, виникає періодична непла-тоспроможність, сповільнюється оборотність оборотних активів, a тому є потреба у залученні додаткових джерел фінансування. Од-нак при цьому є можливість відновлення платоспроможності. Тоді спостерігається таке співвідношення запасів матеріальних оборот-них активів і нормальних джерел їх фінансування:

ЗМО A > НДФЗ.       (6.8)

Кризовий або критичний фінансовий стан (IV тип стійкості) є тоді, коли підприємство має високий рівень недостатку ліквідності та критичну чи надкритичну платоспроможність. Воно фактично є банкрутом або перебуває на грані банкрутства. У доповнення до нерівності (6.8) підприємство має хронічну прострочену заборгова-ність перед кредиторами, а відновлення платоспроможності без са-нації є майже неможливим.

Результати аналізу фінансової стійкості підприємства за абсолют-ними показниками джерел фінансування запасів узагальнюють в ана-літичній табл.6.8, а для її складання, крім даних балансу (табл. 6.2), використовують форму № 1-Б статистичної звітності «Звіт про фінан-сові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість», в якій наводяться дані про наявність чи відсутність у підприємства простро-ченої кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги.

У нашому прикладі на початок року НДФЗ не вистачало для фі-нансування ЗМОА, що навіть за відсутності простроченої креди-торської заборгованості свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства. На кінець року його фінансова стійкість стала нор-мальною, що було пов’язано із значним зростанням НДФЗ, яких повністю вистачило для фінансування ЗМОА.

Таблиця 6.8

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ФОРМУВАННЯ ЗАПАСІВ

(тис. грн)

 

Показники     На поча-ток року      На кінець року           Відхилен-ня(+, -)

1. Власний оборотний капітал        -          74,1     +74,1

2. Короткострокові кредити банків під за-паси матеріальних оборотних активів                   -         

3. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги      160,2   239,8   +79,6

4. Прострочена кредиторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги                  -         

5. Нормальні джерела фінансування запасів (р. 1 +р. 2 + р. 3-р. 4)        160,2   313,8   +153,6

6. Запаси матеріальних оборотних активів           225,2   295,2   +70,0

7. Різниця між сумами власного оборотного капіталу і запасів (р. 1 - р. 6)       -225,2 -221,1 +4,1

8. Різниця між сумою нормальних джерел фінансування запасів і сумою запасів мате-ріальних оборотних активів (р. 5 - р. 6)    -65,0   +18,6   +83,6

9. Тип фінансової стійкості  III

(нестій-кий)   II

(норма-льний)          -I

Розглянуту методику оцінки фінансової стійкості вперше навів у своїх працях проф. В. В. Ковальов. Вона набула подальшого роз-витку у працях проф. А. Д. Шеремета і P. С. Сайфуліна та інших дослідників.

Відносна простота цієї методики робить її доступною для вико-ристання як у зовнішньому, так і внутрішньому аналізі фінансового стану підприємства. Однак відомо, що чим простіший інструмент для вимірювання, тим менша його точність. У цьому полягає осно-вний недолік розглянутої методики. її застосування, як правило, обмежується експрес-аналізом, який проводиться для попередньої оцінки фінансової стійкості підприємства.

Для детальнішого вивчення фінансової стійкості, крім абсолют-них показників, в аналізі використовують також і систему відносних показників, які називають фінансовими коефіцієнтами. їх розрахунок здійснюється визначенням певних співвідношень між розділами або

групами статей балансу. Методика розрахунку фінансових коефіціє-нтів, які використовуються для оцінки фінансової стійкості само-стійних торговельних підприємств, наведена у табл. 6.9.

Серед коефіцієнтів першої групи одним з основних є коефіцієнт фі-нансової незалежності або автономії (Ка). Він показує, яку частку за-ймає власний капітал у валюті балансу. Чим вище його значення, тим меншою є залежність підприємства від довгострокових і поточних зо-бов'язань. Мінімально достатнім значенням цього коефіцієнта вважа-ється Ка >0.5.Тоді кредитори можуть бути впевненні в тому, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства.

В оберненому порядку до коефіцієнта фінансової незалежності (автономії) розраховують коефіцієнт фінансової залежності (Кфз). Його нормативне значення становить: Кф3 < 2 .

Доповнювальним до розглянутих фінансових коефіцієнтів є ко-ефіцієнт залучення зобов'язань (К3з). Він показує, яку частку за-ймають всі зобов'язання підприємства у валюті балансу. Вважаєть-ся нормою, якщо значення К33 ^ 0,5.

Найбільш наочно стан залежності підприємства від зобов'язань відображає коефіцієнт фінансового напруження (КФН), який вира-жає відношення всіх зобов'язань підприємства до власного капіта-лу. Для нього загальноприйняте нормативне значення становить: КФН < 1. Якщо значення Кфн > 1 і продовжує зростати, збільшуєть-ся критична залежність підприємства від зовнішніх запозичень, що негативно впливає на його фінансову стійкість.

Наведені у таблиці фінансові коефіцієнти першої групи застосо-вуються для оцінки змін у структурі пасивів, а другої — для оцінки стану фінансової рівноваги активів і пасивів підприємства. Серед коефіцієнтів кожної з цих груп можна виокремити основні і допо-міжні, які використовуються для деталізації основних.

Для характеристики участі довгострокових зобов'язань у фінан-сових ресурсах підприємства розраховують коефіцієнт залучення довгострокових зобов'язань (Кздз). Він не має загальноприйнятих нормативних значень. Однак прийнято вважати, якщо за інших рів-них умов цей коефіцієнт зростає (КздзТ), то це сприяє поліпшенню структури пасивів підприємства.

Друга група наведених у табл. 6.9 коефіцієнтів характеризує стан фінансової рівноваги між активами і пасивами підприємства. Так, коефіцієнт інвестування (Кш) показує, наскільки власний капі-тал покриває вкладення підприємства в необоротні активи. Він He-Mae загальноприйнятих нормативних значень. Вважається, що чим більшим є його значення (ІСШТ), тим краще для фінансової стійкос-ті підприємства.

Таблиця 6.9

СИСТЕМА ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Показник        Формула для розрахунку показника           Умовні позначки

123

1. Показники, які характеризують структуру пасивів

Коефіцієнт фінансової незале-жності (автономії), Ка       вк

ВБ       ВК — власний капітал, тис.

грн;

ВБ — валюта балансу, тис. грн

Коефіцієнт фінансової залежНОСТІ, КфЗ   ВБ ВК

Коефіцієнт залучення зо-бов'язань, Кзз     3 ВБ    3 — зобов'язання, тис. грн

Коефіцієнт фінансового на-пруження, КфН          3 ВК   

Коефіцієнт залучення довго-строкових зобов'язань, Кздз          дз

ВБ       ДЗ — довгострокові зо-бов'язання, тис. грн

2. Показники, які характеризують стан фінансової рівноваги активів і пасивів

Коефіцієнт інвестування, Кщ          ВК НА            НА — необоротні активи, тис. грн

Коефіцієнт маневреності влас-ного капіталу, Кмвк         ВОК ВК         ВОК — власний оборотний ка-пітал, тис. грн

Коефіцієнт самофінансування оборотних активів, КСОА          ВОК ОА         ОА — оборотні активи, тис. грн

Коефіцієнт самофінансування запасів, Ксз            ВОК ЗМОА   ЗМОА — запаси матеріальних оборотних активів, тис. грн

Коефіцієнт ліквідності власно-го оборотного капіталу Клвок    ВОК ПЗ          ПЗ — поточні зобов'язання, тис. грн

Загальний коефіцієнт покрит-тя, Кзп        ОА ПЗ           

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Кмвк) показує, яка частка власного капіталу підприємства знаходиться в оборотних активах, що дозволяє більш-менш вільно маневрувати нею залежно від зміни умов діяльності. Цей фінансовий коефіцієнт насамперед цікавить інвесторів. Він не має загальноприйнятого нормативного значення. Його зростання (Кмвк^) позитивно впливає на фінансо-вий стан підприємства.

Одним з основних серед показників другої групи є коефіцієнт самофінансування оборотних активів (КСОА), ЯКИЙ показує, наскі-льки ці активи фінансуються за рахунок власного капіталу підпри-ємства. Оптимальні його значення для підприємств різних видів економічної діяльності є різними, а тому загальноприйнятих нор-мативних значень він не має. Його зростання (Ксоді4) завжди є ба-жаним, оскільки має значний позитивний вплив на фінансову стій-кість суб'єкта господарювання. He випадково багато підприємств передбачають розмір участі власного капіталу у фінансуванні обо-ротних активів у своїх фінансових планах.

Доповнювальний до КСОА Є коефіцієнт самофінансування ЗМОА (Ксз)- Він поглиблює інформацію про рівень самофінан-сування оборотних активів. Зростання Ксз є необхідним для оздоровлення фінансів суб’єкта господарювання. Як і попере-дній коефіцієнт, він не має загальноприйнятих нормативних зна-чень. Однак в торгівлі часто планують не тільки участь власного капіталу в ЗМОА, але й в оплаті товарів, що розширює інформа-ційну базу для аналізу й оцінки фінансової стійкості торговель-ного підприємства.

У системі показників фінансової стійкості важливим є також коефіцієнт ліквідності ВОК (Кдвок), який характеризує співвідно-шення ВОК і поточних зобов'язань підприємства. Зростання Кдвок свідчить про вищі темпи збільшення ВОК порівняно із зміною по-точних зобов'язань, що веде до поліпшення динамічної рівноваги активів і пасивів підприємства. I навпаки, вищі темпи зростання зо-бов'язань порівняно з ВОК погіршують цю рівновагу. Кдвок не має загальноприйнятого нормативного значення. Позитивно оцінюють його зростання (Кдвок^).

Останнім в переліку, але надзвичайно важливим для оцінки фі-нансової стійкості суб'єкта господарювання, є загальний коефіці-єнт покриття (Кзп), який характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Від цього залежить сума ВОК і стан задоволеності структури балансу. Загальноприйняте нормати-вне значення цього коефіцієнта становить: Кзп > 2. За умов кризо-вого стану економіки нормативне його значення в урядових інстру-ктивно-методичних матеріалах було знижене до 1,5.

Розглянута система коефіцієнтів всебічно характеризує фінан-сову стійкість суб’єкта господарювання. Вона найбільш часто за-стосовується в аналізі. Однак перелік відносних показників фінан-сової стійкості цим не обмежується. Залежно від конкретної програми аналізу можуть визначатися й інші співвідношення роз-ділів і груп статей балансу. Такі фінансові коефіцієнти виконують роль уточнювальних і доповнювальних до розглянутої системи по-казників, або застосовуються в інших підрозділах методики аналізу фінансового стану підприємства.

Необхідно також зауважити, що одні й ті ж фінансові коефіціє-нти часто мають різні назви в економічній літературі, що створює деякі труднощі їх трактування як інструментів аналізу.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства розглянуті фінан-сові коефіцієнти порівнюють:

—        із загальноприйнятими нормативними значеннями, які вва-жаються достатніми для забезпечення нормального фінансового стану підприємства;

—        з відповідними значеннями цих показників на попередні зві-тні дати;

—        з аналогічними показниками інших однотипних підприємств, які працюють у подібних умовах;

—        із середньогалузевими значеннями окремих з цих показників;

—        з очікуваними показниками, передбаченими у фінансовому плані підприємства.

Останній тип порівнянь фінансових коефіцієнтів застосовується тільки у внутрішньому аналізі фінансового стану підприємства.

Результати розрахунку показників фінансової стійкості споживчо-го товариства за даними його балансу (табл. 6.2) наведені у табл. 6.10.

Серед показників, які характеризують структуру пасивів на по-чаток рок’ , відсутнє значення коефіцієнта залучення довгостроко-вих зобовязань (Кздз), тому, що у підприємства їх на цю дату не було. Фактичні значення інших коефіцієнтів першої групи показ-ників як на початок, так і на кінець звітного року були в межах за-гальноприйнятих нормативних значень. У звітному році зріс коефі-цієнт фінан’ової незалежності (Ка), зменшився коефіцієнт залу-чення зобовязань (К33), а тому суттєво знизився коефіцієнт фінан-сового напруження (Кфн). Така динаміка цих коефіцієнтів свідчить про значне поліпшення у звітному році структури пасивів підпри-ємства, що сприяло зростанню його фінансової стійкості.

Споживчому товариству на початок року не вистачало власного капіталу для фінансування оборотних активів. У зв’язку з відсутні-стю ВОК на цю дату не були розраховані такі коефіцієнти другої групи показників фінансової стійкості, як коефіцієнт маневреності

власного капіталу (КМВк), самофінансування оборотних активів (КСОА), самофінансування запасів (Ксз), ліквідності власного обо-ротного капіталу (Кдвок)- Відновлення часткового самофінансу-вання оборотних активів і сама наявність високих значень цих кое-фіцієнтів на кінець звітного року свідчить про деяке відновлення фінансової рівноваги між активами і пасивами підприємства.

Таблиця 6.10

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ, ЯКІХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

 

Показники     На по-чаток року      На кі-нець року         Відхи-лення (+-)       Індекси динаміки

1. Показники, які характеризують структуру пасивів

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономїі), Ка        0,826   0,874   +0,048 1,058

Коефіцієнт фінансової залежності, КФЗ    1,210   1,144   -0,066 0,945

Коефіцієнт залучення зобов'язань, Кзз      0,174   0,126   -0,048 0,724

Коефіцієнт фінансового напруження,

КФН   0,210   0,143   -0,067 0,681

Коефіцієнт залучення довгострокових зобов'язань, Кздз            -          0,001   +0,001 2. Показники, які характеризують стан фінансової рівноваги активів і пасивів

Коефіцієнт інвестування, КІН         0,953   1,021   0,068   1,071

Коефіцієнт маневреності власного ка-піталу, Кмвк         -          0,022   +0,022 Коефіцієнт самофінансування оборот-них активів, КСОА         -          0,130   +0,130 Коефіцієнт самофінансування запасів, Ксз            -          0,251   +0,251 Коефіцієнт ліквідності власного обо-ротного капіталу, Клвок   -          0,150   +0,150 Загальний коефіцієнт покриття, Кзп          0,764   1,150   +0,386 1,505

Це підтверджує також значна позитивна динаміка коефіцієнта загального покриття поточних зобов'язань. Однак на кінець звітного року значення цього важливого коефіцієнта було ще далеким від мінімально необхідного нормативного значення.

Порівнюючи результати аналізу фінансової стійкості споживчо-го товариства за абсолютними і відносними показниками, можна зробити висновок про їх неоднозначність. Аналіз відносних показ-ників як і абсолютних підтверджує вихід споживчого товариства з фінансової кризи і поліпшення фінансового стану товариства. Од-нак аналіз системи фінансових коефіцієнтів всебічніше розкриває цей стан і показує слабкі місця фінансової стійкості підприємства як з боку фінансового забезпечення, так і фінансового регулюван-ня. Тому методика аналізу фінансової стійкості за абсолютними показниками повинна доповнюватись аналізом фінансових коефіці-єнтів, що дозволяє якнайповніше оцінити фінансову стійкість суб'єкта господарювання.

Необхідно також зауважити, що між розглянутими фінансовими коефіцієнтами є ціла система зв'язків, які доцільно використовува-ти для поглиблення аналізу фінансової стійкості. Наприклад, оцін-ка результатів фінансового забезпечення підприємства, яка харак-теризує зміну структури його фінансових ресурсів, може бути виражена такою динамічною моделлю:

Де Ікзз — індекс динаміки коефіцієнта залучення зобов'язань;

ІКа — індекс динаміки коефіцієнта фінансової незалежності (ав-тономії);

Ікфн — індекс динаміки коефіцієнта фінансового напруження.

Це означає, що нормальне динамічне співвідношення у структу-рі джерел фінансових ресурсів підприємства може бути досягнуте за умови, що темп зростання коефіцієнта фінансової незалежності (автономії) випереджує темп зростання коефіцієнта фінансового напруження.

Методика оцінки фінансової стійкості з використанням системи відносних показників є ґрунтовнішою порівняно з методикою її оцінки за абсолютними показниками. Однак і методика оцінки з використанням фінансових коефіцієнтів має свої недоліки. Різна спрямованість коефіцієнтів, відмінність у рівнях критичних зна-чень часто роблять неможливим чітке визначення на їх основі типу фінансової стійкості підприємства. Крім цього, отримання прави-льних висновків ускладнюється тим, що ті ж самі зміни значень фі-нансових коефіцієнтів можуть бути наслідками впливу різних фак-торів.

Розглянуті методики оцінки фінансової стійкості знайшли ши-роке застосування у ретроспективному аналізі фінансового стану

суб’єктів господарювання. Однак для поточного управління фінан-совою стійкістю цього недостатньо. Необхідно своєчасно фіксувати зміни в результатах фінансово-господарської діяльності підпри-ємств з метою попередження і недопущення порушень фінансової рівноваги. Для цього необхідний моніторинг і діагностика фінансо-вої стійкості підприємства впродовж періоду діяльності, а не тільки після складання квартальної чи річної звітності. Тут пріоритетного значення набуває використання в аналізі нормативних динамічних моделей стратегічного регулювання фінансової стійкості суб’єкта господарювання.

Оскільки більшість підприємств щомісячно завершують цикл облікових робіт і складають оборотну відомість за синтетичними рахунками, то це дає можливість кожного місяця складати баланс і відстежувати дотримання підприємством системи основних дина-мічних нормативних моделей фінансової стійкості:

ІКа>ІКфн;      (6.10)

ІКлвок > ІКсоа > ІКмвк,      (6.11)

Де Іка — індекс коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);

Ікфн — індекс коефіцієнта фінансового напруження;

ІКлвок — індекс коефіцієнта ліквідності власного оборотного ка-піталу;

ІКсоа — індекс коефіцієнта самофінансування оборотних активів;

ІКмвк — індекс коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Співвідношення індексів динаміки фінансових коефіцієнтів у моделі 6.10 означає, що нормальних динамічних змін у структурі джерел фінансових ресурсів можна досягнути за умови, якщо темп зростання коефіцієнта автономії (Ка) випереджає темп зростання коефіцієнта фінансового напруження (Кфн), а значить і динаміку за-лучення позикового капіталу у загальному обсязі фінансових ре-сурсів підприємства.

Модель 6.11 відображає нормальне динамічне співвідношення змін у структурі капіталу, вкладеного у майно підприємства, до-тримання якого разом з попередньою моделлю (6.10) забезпечує позитивну динаміку стану фінансової рівноваги активів і пасивів, як основної ознаки поліпшення його фінансової стійкості. Повна рівновага фінансового забезпечення і фінансового регулювання до-сягається за умови, якщо фактичне значення коефіцієнта самофіна-нсування оборотних активів (КСОА) не менше 0,5, тобто досягає мі-німального нормативного значення коефіцієнта автономії (Ка).

Розвиток фінансової діагностики на основі моніторингу дотри-мання нормативних динамічних моделей стратегічного регулювання фінансової стійкості (6.10 і 6.11), а також розглянутих раніше (6.3, 6.4 і 6.5) сприятиме поліпшенню оперативного управління фі-нансовою стійкістю підприємств.

Стійкість фінансового стану може бути відновлена за умови:

—обгрунтованого зменшення запасів і витрат до нормативного рівня;

—прискорення оборотності капіталу, вкладеного в оборотні ак-тиви;

—примноження ВОК за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.