Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
6.2. Бухгалтерський баланс і його внутрішні економічні взаємозв’язки : Економічний аналіз торговельної діяльності. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

6.2. Бухгалтерський баланс і його внутрішні економічні взаємозв’язки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

Загрузка...

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс. Це перша форма фінансової звітності, в якій на звітну дату відображаються активи, власний ка-пітал і зобов’язання суб’єкта господарювання.

Кожному виду активів відповідають певні джерела в пасиві ба-лансу. Така побудова балансу дозволяє користувачам фінансової звітності аналізувати на його основі фінансовий стан підприємства і здійснювати контроль ’езультатів його діяльності.

За останні роки у звязку з реформуванням вітчизняного бухга-лтерського обліку на засадах міжнародної гармонізації та стандар-тизації у баланс та інші форми фінансової звітності були внесені значні зміни. Баланс став більш пристосованим для потреб аналізу і контролю фінансового стану підприємства. Зміст і форма балансу та вимоги до розкриття його статей регламентуються П(С)БО 2 «Баланс», яке поширюється на баланси підприємств та організацій усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ.

Головними елементами балансу є активи, власний капітал та зо-бов’язання. Підсумок активу балансу повинен дорівнювати сумі власного капіталу та зобов’язань. Це основна формула балансу.

Бухгалтерський баланс українських підприємс’в, форма якого наведена у табл. 6.2, має три розділи активу та пять розділів па-сиву.

Таблиця 6.2

БАЛАНС

споживчого товариства на 31 грудня звітного року

(тис. грн)

 

Актив Код рядка       На початок

звітного періоду   На кінець звітного періоду

1          2          3         

I. Необоротні активи                                  

Нематеріальні активи:                                 

залишкова вартість   010      -          первісна вартість      011      -          накопичена амортизація      012      -          Незавершене будівництво   020      -          Основні засоби:                               

залишкова вартість   030      1733,3 1950,0

первісна вартість      031      3966,3 4463,3

знос    032      2233,0 2513,3

Довгострокові біологічні активи:                           

справедлива (залишкова) вартість  0,35     -          первісна вартість      036      -          накопичена амортизація      037      -          Довгострокові фінансові інвестиції:                                  

Продовження табл. 6.2

 

Актив Код рядка       На початок

звітного періоду   На кінець звітного періоду

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств        040      -          інші фінансові інвестиції       045      338,9   1422,3

Довгострокова дебіторська заборгова-ність          050      -          Відстрочені податкові активи         060      -          Інші необоротні активи        070      -          Усього за розділом I 080      2072,2 3372,3

II. Оборотні активи                         

Запаси:                                  

виробничі запаси      100      52,0     63,0

поточні біологічні активи    110      -          незавершене виробництво  120      -          11,3

готова продукція       130      -          0,3

товари            140      173,2   220,6

Векселі одержані       150      -          Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:                        

чиста реалізаційна вартість 160      17,5     14,7

первісна вартість      161      17,5     14,7

Продовження табл. 6.2

 

Актив Код рядка       На початок

звітного періоду   На кінець звітного періоду

резерв сумнівних боргів       162      -          Дебіторська заборгованість за розра-хунками:                            

з бюджетом   170      1,1       1,1

за виданими авансами         180      -          з нарахованих доходів          190      -          із внутрішніх розрахунків     200      9,0       193,7

Інша поточна дебіторська заборгова-ність            210      61,6     53,6

Поточні фінансові інвестиції           220      -          Грошові кошти та їх еквіваленти:                          

в національній валюті          230      2,3       9,7

в іноземній валюті    240      -          Інші оборотні активи            250      -          Усього за розділом II            260      316,7   568,0

III. Витрати майбутніх періодів       270      -          Баланс            280      2388,9 3940,3

Пасив Код рядка       На початок звітного періоду            На кінець звітного періоду

I. Власний капітал                           

Статутний капітал    300      803,1   1019,5

Пайовий капітал       310      960,0   2151,5

Продовження табл. 6.2

 

Пасив Код рядка       На початок звітного періоду            На кінець звітного періоду

Додатковий вкладений капітал      320      -          Інший додатковий капітал   330      136,0   136,0

Резервний капітал    340      -          Нерозподілений прибуток (непокри-тий збиток)            350      75,2     137,3

Неоплачений капітал           360      -          Вилучений капітал   370      -          Усього за розділом I 380      1974,3 3444,3

II. Забезпечення наступних витрат і платежів                            

Забезпечення виплат персоналу    400      -          Інші забезпечення     410      -          Цільове фінансування          420      -          Усього за розділом II            430      -          III. Довгострокові зобов'язання                             

Довгострокові кредити банків        440      -          Довгострокові фінансові зобов'язання       450      -          Відстрочені податкові зобов'язання           460      -          Інші довгострокові зобов'язання     470      -          2,1

Усього за розділом III           480      -          2,1

Закінчення табл. 6.2

 

Пасив Код рядка       На початок звітного періоду            На кінець звітного періоду

IV. Поточні зобов'язання                            

Короткострокові кредити банків    500      -          Поточна заборгованість за довгостро-ковими зобов'язаннями  510      -          Векселі видані           520      -          Кредиторська заборгованість за това-ри, роботи, послуги         530      160,2   239,8

Поточні зобов'язання за розрахун-ками:                          

з одержаних авансів 540      -          з бюджетом   550      40,8     28,0

з позабюджетних платежів  560      4,5      

зі страхування           570      22,3     9,4

з оплати праці           580      32,2     27,7

з учасниками 590      -          із внутрішніх розрахунків     600      82,9     89,6

Інші поточні зобов'язання    610      71,7     99,4

Усього за розділом IV          620      414,6   493,9

V. Доходи майбутніх періодів         630      -          Баланс            640      2388,9 3940,3

Згідно з П(С)БО 2 активи — це ресурси, контрольовані підпри-ємством в результаті минулих подій, використання яких, як очіку-ється, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Отже, головним у визнанні активу є те, що підприємство контро-лює вигоди, отримані від використання майна, та переймає ризики, пов’язані з цим активом. У той же час, згідно з рекомендаціями Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) право власності не є істотним при визнанні активу в балансі.

Показане в активі балансу майно підприємства залежно від швидкості перетворення його в готівку поділяється на необоротні активи (I розділ балансу) та оборотні активи (II розділ балансу).

Оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реа-лізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Усі активи, що не є оборотними, класифікуються як необоротні.

Третій розділ активу балансу «Витрати майбутніх періодів» ві-дображає витрати, що були здійснені протягом поточного або по-передніх звітних періодів, але належать до наступних звітних пері-одів. Цей розділ може містити, як оборотні, так і необоротні активи.

3 переходом до П(С)БО змінились підходи до оцінки низки ста-тей активу балансу. Наприклад, запаси, як правило, відображають за найнижчою із двох оцінок — собівартістю або чистою вартістю реалізації. Ринкові цінні папери можуть відображатися за ринко-вою вартістю, а довгострокові зобов’язання дебіторів — за їх тепе-рішньою вартістю.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги у підсу-мок балансу вноситься за чистою реалізаційною вартістю, яка ви-значається вирахуванням з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Згідно з вимогами П(С)БО підприємство може здійснювати пе-реоцінку об’єктів основних засобів, якщо на дату балансу їх залиш-кова вартість більш як на 10 відсотків відрізняється від справедли-вої вартості. Можуть також переоцінюватись за справедливою вартістю на дату балансу ті нематеріальні активи, щодо яких існує активний ринок.

Із підсумків балансу виведено низку регуляторних статей. Не-матеріальні активи та основні засоби вносяться у підсумок балансу за залишковою вартістю.

Отже, з переходом до П(С)БО створено умови для реальнішого відображення в балансах підприємств вартості майна, яким вони володіють, користуються та розпоряджаються. За дотримання вимог П(С)БО валюта балансу стає наближеною до реальної оцінки майна підприємства. Однак під час складання бухгалтерських ба-лансів українські підприємства все ще не повністю дотримуються принципу нетто-оцінок, що пов’язано у деяких випадках з внесен-ням у валюту балансу сальдо за синтетичними рахунками 17 «Від-строчені податкові активи», 54 «Відстрочені податкові зобов’я-зання» чи субрахунками 643 «Податкові зобов’язання», 644 «Пода-тковий кредит».

Джерела формування майна в пасиві балансу поділяються на власний капітал та зобов’язання. При визначенні в балансі підсум-ку розділу першого пасиву «Власний капітал» віднімають наведені в дужках суми непокритого збитку, неоплаченого і вилученого ка-піталу. Отже, якщо підприємство працює збитково, то джерелом покриття збитків є власний капітал, що рівнозначно його «проїдан-ню». Що стосується неоплаченого капіталу, то це сума заборгова-ності власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Вилучений капітал виникає у господарських товариств, які відо-бражають фактичну собівартість акцій власної емісії, або часток, викуплених товариством в його учасників.

Всі інші статті пасиву балансу, які не належать до власного ка-піталу підприємства, є його зобов’язаннями. Ними вважається за-боргованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення р’сурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Зобовязання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок її погашення.

Залежно від термінів погашення зобов’язання поділяють на дов-гострокові (третій розділ пасиву) і поточні (четвертий розділ паси-ву). До поточних зобов’язань належать зобов’язання, які будуть по-гашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Другий розділ пасиву «Забезпечення наступних витрат і плате-жів» і п’ятий «Доходи майбутніх періодів» є зобов’язаннями з не-визначеним терміном погашення. Так, наприклад, забезпечення ви-трат персоналу здебільшого є поточними зобов’язаннями. Серед зобов’язань щодо цільов’го фінансування можуть бути як поточні, так і довгострокові зобовязання. Детальніша інформація про статті другого розділу пасиву балансу наводиться у розділі VII Ф№ 5 «Примітки до річної фінансової звітності».

Однак у Примітках відсутня інформація щодо третього розділу активу і п’ятого пасиву балансу. Тому тільки за даними фінансової звітності не можна визначити, скільки оборотних і необоротних активів містить третій ’озділ активу балансу і скільки поточних чи довгострокових зобовязань є у п’ятому розділі пасиву. У зв’язку з цим під час проведення зовнішнього аналізу фінансового стану підприємства виникають деякі тр’днощі з визначенням обсягів оборотних активів і поточних зобовязань.

Оскільки кожному виду активів відповідають певні джерела в пасиві балансу, то між ними існує економічний взаємозв’язок, який в узагальненому вигляді показано на рис. 6.2.

 

■<г

 

            h*                               

1. Необоротні активи (7 ст. і 8 субст.)        5                                 п

1. Власнии каштал

 

            5                                 (8 ст.)

 

            S                    

           

 

                                  

           

                       

                       

           

                        2. Забезпечення наступних витрат і платежів (3 ст.)

           

                       

 

           

                       

 

           

                       

 

                       

                       

                       

                        3. Довгострокові

2. Оборотні активи (16 ст. і 2 субст.)                    

           

           

 

            <          =—і                            зобов’язання (4 ст.)

 

            *-        1—     

           

                       

                                   4. Поточні зобов’язання

 

                                   (12 ст.)

                                  

 

                       

                       

3. Витрати майбутніх                                              5. Доходи майбутніх періодів (1 ст.)

 

                                  

           

 

періодів (1 ст.)                      

 

                                              

Рис. 6.2. Схема економічних взаємозв’язків активу і пасиву балансу українського підприємства

Із рисунка видно, що у підприємств із стійким фінансовим ста-ном нормальними джерелами покриття необоротних активів є вла-сний капітал (I розділ пасиву) і довгострокові зобов’язання, пока-зані переважно у третьому, а також частково у другому та п’ятому розділах пасиву балансу.

Оборотні активи формуються за рахунок власного капіталу, який залишився після покриття необоротних активів, а також пото-чних зобов’язань із четвертого розділу пасиву ’алансу. Частково для їх покриття можуть залучатись поточні зобовязання із другого і п’ятого розділів пасиву балансу.

Розділ третій активу «Витрати майбутніх періодів» у поточній їх частині покривається, як правило, за рахунок поточних зо-бов'язань із другого розділу пасиву балансу «Забезпечення майбу-тніх витрат і платежів» і п'ятого розділу пасиву «Доходи майбутніх періодів». Що стосується витрат майбутніх періодів у непоточній їх частині, то джерелами їх покриття здебільшого є довгострокові зо-бов'язання з другого і п'ятого розділів пасиву балансу.

Підприємства, фінансовий стан яких кризовий, мають недостат-ній обсяг власного капіталу. Це змушує їх навіть для покриття не-оборотних активів залучати поточні зобов'язання, призначені для фінансування поточних активів, що на рис. 6.2 показано пунктир-ною лінією. Структура бухгалтерського балансу такого підприємс-тва є незадовільною.

Задовільною вона вважається тоді, коли дотримується прийняте у фінансовому менеджменті так зване «золоте правило ліквіднос-ті», згідно з яким активи підприємства мають фінансуватися паси-вами такої самої строчності. Так, основні засоби мають фінансува-тися за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань, a довгострокові капіталовкладення — за рахунок коштів, мобілізова-них на довгостроковий період.

Дотримання цього правила виражається в наявності таких спів-відношень основних елементів активу і пасиву балансу

НА < (ВК + ДЗ),        (6.1)

або ОА > ПЗ, (6.2)

де НА — необоротні активи, тис. грн;

ВК — власний капітал, тис. грн;

ДЗ — довгострокові зобов'язання, тис. грн;

ОА — оборотні активи, тис. грн;

ПЗ — поточні зобов'язання, тис. грн.

Якщо в балансі на звітну дату дотримується перша нерівність (6.1), то можна бути впевненим у дотриманні другої (6.2) і навпаки, що витікає із розглянутих вище економічних взаємозв'язків активу і пасиву балансу.

Коли ці співвідношення не дотримуються, тобто НА > (ВК + + ДЗ), а відповідно ПА < ПЗ, тоді і доводиться залучати поточні зо-бов'язання на покриття необоротних активів, що свідчить про не-дотримання «золотого правила ліквідності», відсутність власного оборотного капіталу та незадовільну структуру балансу.

Водночас, варто зауважити, що відсутність у чинному восьми-блочному балансі українських підприємств чіткого поділу активів і зобов'язань на поточні і довгострокові створює деякі труднощі користувачам фінансової звітності у контролі за дотриманням «золо-того правила ліквідності». Це також є однією з основних причин існуючої множинності підходів до розрахунку за даними балансу низки ключових фінансових показників, що порушує єдність мето-дичної основи аналізу фінансового стану підприємства.

Цей недолік усувається за використання класичної п’ятиблочної схеми балансу з чітким розподілом довгострокових і поточних ак-тивів та зобов’язань. У цьому неважко переконатися, порівнявши схеми економічних взаємозв’язків активу і пасиву балансів вітчиз-няного (рис. 6.2) і російського (рис. 6.3) підприємств та їхню інфо-рмаційну місткість.

П’рівняння взаємозв’язків, наведених на рис. 6.2 і 6.3, показує, що пятиблочний баланс російських підприємств має очевидні пе-реваги. Він дозволяє чітко виокремити довго — та короткостр’кові зобов’язання, а тому значно спрощуються економічні взаємозвязки між активом і пасивом балансу, що покращує його як дескриптивну модель фінансового стану підприємства. При цьому інформаційна місткість цієї моделі є навіть вищою. Баланси російських підпри-ємств охоплюють 81 показник, а українських — лише 62. Ця від-мінність стосується як активу, так і пасиву, які в балансах російсь-ких підприємств подані детальніше. Разом з тим, інформація російського балансу є одночасно й більш агрегованою, оскільки він охоплює менше статей першого порядку і більше субстатей.

 

-*I. Необоротні активи (5 ст. і 13 субст.)

III. Капітал і резерви (7 ст. і 4 субст.)

IV. Довгострокові зобов’язання (2 ст. і 2 субст.)

II. Оборотні активи

(7 ст. і 25 субст.)

і          

V. Короткострокові зобовязання (6 ст. і 10 су’ст.)

Рис. 6.3. Схема економічних взаємозв’язків активу і пасиву балансу російського підприємства

П’ятиблочна схема балансу з чітким поділом активів і зо-бов’язань на довгострокові і поточні дає можливість користувачам фінансової звітності без проблем розрахувати суму власного обо-ротного капіталу (далі — ВОК) одним із двох способів, що дають однакові результати:

а)         як різницю між оборотними активами і короткостроковими

зобов ’язаннями;

б)         як різниц’ між сумою власного капіталу і резервів та довгострокових зобовязань і сумою необоротних активів.

Водночас за чинного восьмиблочного балансу українських підпри-ємств існує проблема неоднозначності поглядів на методику розраху-нку цього важливого фінансового показника. В інструктивно-методичних документах державних економічних відомств, професій-них організацій бухгалтерів та аудиторів України, наукових виданнях і посібниках з економічного та фінансового аналізу можна знайти принципово відмінні способи розрахунку суми ВОК. Запропоновані методики розрахунку цього показника за причинами виникнення від-мінностей між ними можна поділити на дві групи. До першої нале-жать ті з них, які не вр’ховують «золоте правило ліквідності», а зна-чить і реальні взаємозвязки між активом та пасивом балансу, що з цього правила витікають. Розглянемо найпоширеніші з них.

Так, у Методичних рекомендаціях щодо виявлення ознак неплато-спроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Мінекономіки від 19 січня 2006 р. № 14, власні оборотні ак-тиви рекомендується розраховувати, як різницю між підсумками роз-ділу I пасиву балансу «Власний капітал» і підсумком розділу I активу «Необоротні активи». За такого підходу довгострокові зобов’язання підприємства до уваги не беруться. Хоча відомо, що вони разом з вла-сним капіталом є нормальним джерелом фінансування необоротних активів. Тому за такої методики розрахунку фактична величина ВОК занижується на суму наявних довгострокових зобов’язань підприємс-тва. Варто зауважити, що така методика розрахунку показника ВОК з цього нормативного документа, перший варіант якого був затвердже-ний ще у 2001 p., висвітлена в багатьох підручниках і посібниках з економічних дисциплін, виданих в Україні.

Подібну методику розрахунку ВОК рекомендує і ДПА України у Методичних рекомендаціях проведення аналізу діяльності суб’єкта господарювання (лист ДПАУ 3203/7/20-307 від 10.03.06). У них цей показник пропонується визначати, як різницю між влас-ним капіталом та необоротними активами, зменшеними на суму довгострокової дебіторської заборгованості. Відмінність такої ме-тодики розрахунку ВОК від попередньої полягає у коригуванні необоротних активів на суму довгострокової дебіторської заборгова-ності. Однак це мало що змінює, оскільки і тут не беруться у розра-хунок довгострокові зобов’язання, як джерело фінансування не-оборотних активів.

До другої групи методик розрахунку ВОК можна віднести такі, які крім власного капіталу, визнають за нормальне джерел’ фінан-сування необоротних активів також і довгострокові зобовязання. Однак при цьому у зв’язку з недостатньо чітким р’змежуванням у балансі поточних і довгострокових активів та зобовязань не цілком послідовно дотримуються вимог «золотого правила ліквідності». Так, Аудиторська палата України у Методичних рекомендаціях щодо підготовки аудиторського висновку під час перевірки відкри-тих акціонерних товариств і підприємств-емітентів облігацій (крім комерційних банків), схвалених 21 лютого 2001р., (протокол № 99), рекомендує визначати ВОК, як різни’ю між оборотними активами (розділ II активу) і поточними зобовязаннями (розділ IV пасиву). Такі самі рекомендації щодо розрахунку ВОК даються Фондом де-ржмайна України у Положенні про порядок здійснення аналізу фі-нансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвер-джених Наказом Мінфіну Фонду державного майна України 26.01.2001 р. № 49/121. Це в принципі правильно. Однак при цьому не враховується, що, як уже зазначалось, поточні активи можуть бути частково подані також у розділі III активу, а поточні зо-бов’язання — у розділах II і V пасиву балансу. Якщо вони є там у наявності, то виникають неточності у розрахунках і за цією мето-дикою.

Отже, за чинного бухгалтерського балансу українських підпри-ємств точний розрахунок показника ВОК можливий лише у внут-рішньому аналізі з використанням облікових даних для уточнення окремих статей балансу. У зовнішньому аналізі фінансової звітнос-ті підприємств виникають ситуації, коли цей показник не може бу-ти розрахований з належною точністю. Це свідчить про те, що бух-галтерський баланс вітчизняних підприємств потребує подальшого вдосконалення.

На розглянутих схемах економічних взаємозв’язків активу і па-сиву балансу (рис.6.2 і 6.3) значною мірою ґрунтується методика аналізу фінансового стану підприємства, особливо аналізу джерел фінансування активів.

Необхідно також зауважити, що перш ніж приступати до аналі-зу фінансового стану підприємства необхідно перевірити правиль-ність і достовірність відображеної у його балансі інформації. Для цього виявляють:

—арифметичну точність підсумків та інших цифрових даних;

—узгодженість показників балансу з іншими звітними формами:

—повноту інвентаризації статей балансу та відображенні її ре-зультатів;

—законність списання різного виду втрат;

—відповідність складеного балансу вимогам П(С)БО.

Перевірка балансу з формального боку не потребує залучення додаткової інформації. Тоді як перевірка його за суттю може бути проведена лише спеціалістами самого підприємства. Зовнішні ко-ристувачі фінансової звітності в оцінці її достовірності можуть по-кладатися на аудиторський висновок.

В об’єктивній оцінці фінансового стану суб’єкта господарюван-ня зацікавлені всі користувачі його фінансової звітності, які в МСБО об’єднані у три групи:

•          особи, які безпосередньо керують бізнесом даного підприємства;

•          особи, які не працюють на підприємстві, але мають пряму фі-нансову зацікавленість у даному бізнесі (власники акцій, пайовики);

•          особи, які мають непряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі (податкові служби; фондові біржі; органи, які контролюють ціни, експорт та імпорт; профспілки та ін.).

Систематичний аналіз фінансового стану, який проводиться на підприємстві, є важливою умовою успішного управління його фі-нансами. Такий аналіз починають із загальної оцінки фінансового стану за даними бухгалтерського балансу. Процес аналізу балансу містить такі основні аналітичні процедури:

—читання балансу з метою виявлення позитивних і негативних змін, що в ньому відбулися за звітний період;

—вивчення зміни валюти балансу у контексті дотримання під-приємством «золотого правила ефективності» як необхідної перед-умови забезпечення стійкого фінансового стану;

—горизонтальний і вертикальний аналіз балансу для оцінки змін в обсязі і структурі майна підприємства та джерел його фінансування;

—перевірка відповідності змін у структурі капіталу підприємс-тва їх нормативній динамічній моделі;

—оцінка стану фінансової рівноваги між активами і пасивами та задовільності структури балансу;

—узагальнення результатів аналізу балансу для попередньої оцінки фінансового стану підприємства.

Як уже зазначалось, бухгалтерський баланс є дескриптивною моделлю фінансового стану підприємства. Саме тому економічне читання балансу, яке зводиться до перегляду статей активу і пасиву у їх взаємозв'язку, дає можливість користувачам звітності скласти загальне уявлення про фінансовий стан підприємства.

У процесі читання абсолютних показників балансу зазначають по-зитивні і негативні зміни, що в ньому відбулися за звітний період. Пе-редусім, звертають увагу на наявність так званих «нездорових» статей і негативних змін у балансі, які свідчать про погіршення фінансового стану підприємства. До таких статей, наприклад, належать «Непокриті збитки», «Вилучений капітал», «Неоплачений капітал». Негативний вплив на фінансовий стан має наявність і збільшення сум за статтями «Інша поточна дебіторська заборгованість» та «Інші оборотні активи». Вони свідчать про іммобілізацію (відволікання) коштів підприємства на цілі, не передбачені фінансовим планом у зв'язку із порушеннями фінансово-господарської дисципліни. Про проблеми у розрахунках з дебіторами за товари, роботи і послуги свідчить наявність сум за стат-тею «Резерв сумнівних боргів».

До негативних змін у балансі за звітний період, які порушують фінансову рівновагу, можна віднести такі:

—поява у балансі розглянутих вище «нездорових» статей та збільшення їх значень;

—зменшення валюти балансу, тобто загального розміру фінан-сових ресурсів підприємства;

—зниження обсягу власного капіталу;

—поява значних обсягів незавершеного будівництва за недо-статності нормальних довгострокових джерел його фінансування;

—погіршення співвідношення обсягів оборотних активів і по-точних зобов'язань, що свідчить про зменшення власного оборот-ного капіталу (ВОК) підприємства аж до його повної відсутності (коли поточні зобов'язання стають більшими за оборотні активи);

—значна зміна співвідношення поточної дебіторської і креди-торської заборгованості не на користь підприємства;

—збільшення резерву сумнівних боргів.

Такі зміни в балансі свідчать про наявність у підприємства певних фінансових труднощів, які ведуть до погіршення фінансового стану.

У процесі читання балансу зауважують також позитивні зміни, якщо вони є, наприклад: відсутність чи зменшення «нездорових» статей; збільшення власного капіталу; зростання валюти балансу; зменшення, а ще краще повна ліквідація у звітному періоді допу-щеної раніше іммобілізації коштів з обороту в необоротні активи та відновлення хоча б часткового самофінансування оборотних акти-вів (повернення до стану перевищення оборотних активів над поточними зобов’язаннями); поліпшення стану дебіторської і кредитор-ської заборгованості та ін.

Всі зміни в балансі є наслідком господарсько-фінансової діяльності підприємства у звітному періоді, тому поглиблений його аналіз є мож-ливим лише у поєднанні з даними інших форм фінансової звітності.

3 переходом до П(С)БО балансові статті стали більше агрегова-ними (узагальненими). У зв’язку з цим під час читання балансу іноді виникає необхідність у деталізації складу окремих його статей. На-приклад, може виникнути потреба у деталізації даних про забезпе-чення і резерви, про дебіторську заборгованість за строками її непо-гашення тощо. Для цього залучають дані форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», а також Пояснювальної записки до неї.

Порівняння виявлених позитивних і негативних змін у балансі до-зволяє користувачам фінансової звітності скласти уявлення про зміни у фінансовому стані підприємства і дати його попередню оцінку.

У балансі споживчого товариства, наведеному у табл.6.2, є «не-здо’ова» стаття «Інша поточна дебіторська заборгованість», повязана з іммобілізацією коштів. Однак і за нею у звітному році сума заборгованості зменшилась з 61,6 тис. грн до 53,6 тис. грн. Крім цього, на початок звітного року споживче товариство допус-тило іммобілізацію коштів з обороту у необоротні активи в сумі 97,6 тис. грн, оскільки, на цю суму оборотні активи були меншими за поточні зобов’язання. Отже, на початок року обсяг власного ка-піталу товариства був недостатнім для нормального фінансування його діяльності, що є свідченням нестійкого фінансового стану.

Впродовж звітного року у балансі споживчого товариства від-булися значні позитивні зміни:

—значно збільшився обсяг власного капіталу;

—суттєво зросла валюта балансу;

—оборотні активи стали перевищувати поточні зобов’язання, що свідчить про часткове поновлення самофінансування оборотних акти-вів і відсутність іммобілізації капіталу з обороту в необоротні активи;

—знизилась дебіторська заборгованість за товари, роботи, по-слуги;

—зменшилось відволікання коштів в іншу поточну дебіторську заборгованість.

Ці позитивні зміни значно поліпшили фінансову рівновагу ак-тивів і пасивів підприємства, що привело до нормалізації його фі-нансового стану. На цьому фоні навіть допущене зростання дебі-торської заборгованості із внутрішніх розрахунків суттєвого впливу на фінансовий стан підприємства не мало.

У процесі аналізу балансу значну увагу приділяють зміні його валюти, яка характеризує розмір фінансових ресурсів підприємства

на звітну дату в обліковій оцінці. Постійне зростання валюти бала-нсу вважається ознакою фінансової стійкості підприємства. I на-впаки, її зменшення свідчить про зниження фінансового потенціалу підприємства. Однак постійне зростання валюти балансу підприєм-ства ще не є свідченням підвищення економічної ефективності його діяльності. Розвиток підприємства може відбуватися як інтенсив-ним, так і екстенсивним шляхом. Тому важливо розглянути зміну валюти балансу у контексті дотримання підприємством «золотого правила ефективності», як передумови фінансової стійкості. Вона забезпечується тривалим дотриманням такої нормативної динаміч-ної моделі показників:

Іп > Ір > Ів > Іі,          (6.3)

де Іп — індекс чистого прибутку;

Ір — індекс чистого доходу (виручки) від реалізації;

Ів — індекс валюти балансу;

Іі — загальний індекс інфляції.

Ці індекси розраховують діленням фактичних значень відповід-них показників звітного періоду на їх значення у попередньому пе-ріоді. Що стосується індексу валюти балансу, то в практиці аналі-тичної роботи його розраховують двома способами: діленням значення валюти балансу на кінець звітного періоду на валюту ба-лансу на його початок, або діленням середнього значення валюти балансу звітного періоду на такий же показник попереднього пері-оду. Перший спосіб розрахунку цього індексу частіше використо-вують в експрес-аналізі балансу. Другий спосіб розрахунку є точ-нішим. Однак він застосовується нечасто, оскільки вимагає попередніх розрахунків середніх значень валюти балансу за звітний і попередній періоди.

Індекс динаміки чистого прибутку та індекс чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) спожив-чого товариства у всіх галузях його діяльності (торгівлі, ресторан-ному господарстві і хлібопекарному виробництві) розраховані за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати» (табл. 6.3). їх використання у моделі (6.3) виражає зв'язок балансу і звіту про фі-нансові результати. Якщо Ір > Ів, то це є ознакою прискорення обо-ротності капіталу та зростання ефективності його використання, що свідчить про інтенсивний характер розвитку підприємства. I, на-впаки, якщо Ір < Ів, то сповільнюється оборотність капіталу, що вимагає більшого його залучення на одиницю реалізації, а це є ознакою екстенсивного розвитку підприємства. Співвідношення індексів Іп > Ір свідчить про зростання рентабельності реалізації, a недотримання — про її зниження.

Аналіз валюти балансу передбачає також порівняння індексу цього показника із загальним індексом інфляції за звітний період, який публікує Держкомстат України. Якщо валюта балансу зростає швидше індексу інфляції (Ів > Іі), то це вважається позитивним ре-зультатом. I навпаки, якщо Ів < Іі —, це негативне явище, оскільки активи підприємства швидше знецінюються, ніж зростають. Необ-хідно зауважити, що аналіз впливу інфляції на статті балансу і фі-нансовий стан підприємства окрема тема фінансового аналізу.

Співвідношення індексів динаміки розглянутих показників з індек-сом валюти балансу споживчого товариства, розрахованого діленням його значень на кінець і початок звітного року, має такий вид:

Іп825 < Ір143 < Ів649 > ІЇ'145 •

Як бачимо, фактичне співвідношення показників у цій моделі не повністю відповідає її нормативному значенню (6.3). Зростання ва-люти балансу у звітному році явище позитивне, однак воно випере-джало збільшення обсягу чистого доходу (виручки) від реалізації, що свідчить про деяке сповільнення оборотності сукупного капіта-лу споживчого товариства та екстенсивний характер його розвитку. При цьому у звітному році знизилась рентабельність реалізації, оскільки Іп < Ір. Однак перевищення індексу валюти балансу над індексом інфляції говорить про реальне зростання обсягу фінансо-вих ресурсів підприємства, що є позитивом. Разом з тим, сповіль-нення оборотності капіталу і зниження рентабельності реалізації створює негативні передумови для фінансового стану споживчого товариства на майбутнє.

Для глибшого вивчення змін у балансі підприємства за звітний період проводять вертикальний і горизонтальний його аналіз. Вер-тикальний аналіз використовується для вивчення структури активів і джерел їх формування. Він передбачає розрахунок питомої ваги окремих статей або їх груп у підсумкових показниках. Горизонта-льний аналіз полягає у порівнянні статей балансу на звітну дату з їх значеннями на попередні звітні дати. При цьому існує два підходи до подання інформації балансу: в аналітично узагальненому і не-узагальненому вигляді. Обидва мають право на існування. Однак недоліком другого підходу є те, що за змінами великої кількості рі-зноманітних статей важче побачити основні закономірності змін у балансі, які є визначальними для фінансового стану підприємства. В аналітично узагальненому (агрегованому) балансі ці закономір-ності виявляються чіткіше. Ступінь агрегування балансових статей визначає аналітик, враховуючи масштаб і галузеві особливості дія-льності підприємства.

Таблиця 6.3

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА ЗВІТНИЙ РІК

I. Фінансові результати

(тис. грн)

 

Стаття            Код рядка       За звітний період      За попере-дній період

1          2          3         

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)  010      3837,4 3359,1

Податок на додану вартість 015      (638,3)            (557,6)

Акцизний збір           020      -          Збір на розвиток виноградарства   025      -          (3,7)

Інші вирахування з доходу   030      -          Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)            035      3199,1 2797,8

Собівартість реалізованої продукції (то-варів, робіт, послуг)      040      (2420,9)          (2131,1)

Валовий:

прибуток        050      778,2   666,7

збиток 055      -          Інші операційні доходи        060      300,9   189,8

Адміністративні витрати     070      (68,5)  (62,2)

Витрати на збут        080      (625,4)            (572,7)

Інші операційні витрати      090      (317,4)            (208,9)

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток        100      67,8     24

збиток 105      -          (11,3)

Продовження табл. 6.3

 

Стаття            Код рядка       За звітний період      За попере-дній період

1          2          3         

Дохід від участі в капіталі     110      -          Інші фінансові доходи          120      -          Інші доходи    130      38,4     105,2

Фінансові витрати    140      -          (2,6)

Втрати від участі в капіталі  150      -          Інші витрати  160      (39,0)  (37,4)

Фінансові результати від звичайної ді-яльності до оподаткування:

прибуток        170      67,2     77,9

збиток 175      -          Податок на прибуток від звичайної дія-льності    180      (11,5)  (10,4)

Фінансові результати від звичайної дія-льності:

прибуток        190      55,7     67,5

збиток 195      -          Надзвичайні: доходи            200      -          витрати          205      -          Податки з надзвичайного прибутку           210      -          Чистий:

прибуток        220      55,7     67,5

збиток 225      -          Закінчення табл. 6.3

II. Елементи операційних витрат

 

Найменування показника    Код рядка       За звітний період      За попере-дній період

1          2          3         

Матеріальні затрати  230      364,8   355,0

Витрати на оплату праці     240      389,0   298,8

Відрахування на соціальні заходи   250      117,3   92,2

Амортизація  260      62,7     59,1

Інші операційні витрати      270      390,4   316,4

Разом  280      1324,2 1121,5

III. Розрахунок показників прибутковості акцій

 

Найменування показника    Код рядка       За звітний період      За попере-дній період

1          2          3         

Середньорічна кількість простих акцій      300      -          Скоригована середньорічна кількість простих акцій        310      -          Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію    320      -          Скоригований чистий прибуток, що при-падає на одну просту акцію 330      -          Дивіденди на одну просту акцію    340      -          Для проведення вертикального і горизонтального аналізу балан-су споживчого товариства (табл. 6.2) його інформація у дещо агре-гованому виді відображена на в табл. 6.4 і 6.5.

Таблиця 6.4

ОБСЯГI СТРУКТУРА МАЙНА СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

 

Показники     На по-чаток року      На кі-нець року         Відхилен-ня(+;-)       Темп зро-стання, %

1          2          3          4         

1. Усього майна, тис. грн в тому числі:     2388,9 3940,3 +1551,4          164,9

2. Необоротні активи,

тис. грн

частка у майні, %

з них:

2.1. Основні засоби (залишкова вартість), тис. грн

частка у необоротних активах, %   2072,2 86,74

1733,3 83,65   3372,3 85,58

1950,0

57,82   +1300,1 -1,16

+216,7 -25,83 162,7 112,5

2.2. Довгострокові фінансові інвестицїі, тис. грн

частка у необоротних активах, %   338,9 16,35     1422,3 42,18   +1083,4

+25,83 419,7

3. Оборотні активи, тис. грн

частка у майні, %

з них:

З.І.Матеріальні оборотні активи,

тис. грн

частка в оборотних активах, %       316,7 13,26

225,2

71,11   568,0 14,42

295,2

51,97   +251,3 +1,16

+70,0

-19,14 179,3 131,1

3.2. Дебіторськазаборгованість, тис.

грн

частка в оборотних активах, %       89,2 28,16       263,1 46,32     +173,9 +18,16            294,9

3.3. Грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн

частка в оборотних активах, %       2,3 0,73           9,7 1,71           +7,4 +0,98      421,7

4. Витрати майбутніх періодів, тис.

грн

частка у майні, %      -          -          -          Дані табл. 6.4 дають можливість побачити зміни в обсязі і стру-ктірі майна, які є суттєвими для оцінки фінансового стану підпри-ємства. Так, загальна сума майна споживчого товариства за звітний рік зросла на 1551,4 тис. грн, або на 64,9 %. У тому числі необоротні активи збільшилися на 1300,1 тис. грн, або на 62,7 %, а оборот-ні — на 251,3 тис. грн, або на 79,3 %. Вищі темпи зростання оборо-тних активів порівняно з необоротними привели до збільшення їх частки у майні на 1,16 % і до відповідного зниження частки необо-ротних активів, що за інших рівних умов мало позитивний вплив на оборотність капіталу підприємства. Разом з тим, необхідно заува-жити, що у складі необоротних активів на 1083,4 тис. грн або у 4,2 раза зросли довгострокові фінансові інвестиції. Залишкова вартість основних засобів на кінець звітного року збільшилася лише на 216,7 тис. грн, або на 12,5 %. Загалом таке значне зростання довго-строкових фінансових вкладень в інші підприємства обмежує можли-вості зростання виробничо-торговельного потенціалу підприємства.

Необхідно також зауважити, що у звітному році основні елеме-нти оборотних активів підприємства зростали незбалансовано. Так, матеріальні оборотні активи зросли за рік тільки на 70,0 тис. грн, або на 31,1 %, тоді як дебіторська заборгованість збільшилася на 173,9 тис. грн, або майже у три рази. Залишки грошових коштів зросли на 7,4 тис. грн, або у 4.2 раза. При цьому чистий дохід (ви-ручка) від реалізації у всіх галузях діяльності споживчого товарис-тва у звітному році зріс лише на 14,3 %. Очевидною є невідповід-ність темпів зростання дебіторської заборгованості і обсягів діяльності підприємства. Допущення значної іммобілізації коштів у поточну дебіторську заборгованість мало негативний вплив на обо-ротність оборотних активів.

Суттєві зміни відбулися у структурі оборотних активів. На кі-нець звітного року частка дебіторської заборгованості у загальному їх обсязі зросла на 18,5 %. На 0,98 % збільшилася частка грошових коштів та їх еквівалентів. При цьому частка матеріальних оборот-них активів зменшилася на 19,14 %. Отже, в оборотних активах зросла частка статей, що мають вищу ліквідність. Однак за суттєво-го зниження в них частки матеріальних оборотних активів такі змі-ни структури активів вважаються позитивними тільки тоді, якщо вони не погіршують можливості для нормальної виробничо-торговельної діяльності підприємства. Щоб впевнитись у цьому, необхідно провести поглиблений аналіз стану оборотних активів.

Формування майна підприємства здійснюється за рахунок влас-ного і позикового капіталу. Структура джерел фінансування майна та співвідношення в них власного і позикового капіталу значною мірою визначають стійкість фінансового стану підприємства.

Зміни у структурі джерел фінансування майна споживчого то-вариства за звітний рік наведені у табл. 6.4. Крім статей пасиву ба-лансу, в ній наведено такий важливий аналітичний показник як «Власний оборотний капітал», розрахований як різниця між підсумком другого розділу активу «Оборотні активи» і четвертого розді-лу пасиву балансу «Поточні зобов'язання».

Таблиця 6.5

ОБСЯГ IСТРУКТУРА КАПІТАЛУ, ВКЛАДЕНОГО У МАЙНО СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

 

Показники     На по-чаток року      На кінець року           Відхилення (+,-)           Темп

зростання,

(%)

1 2 345

1. Усього джерел фінансування майна, тис. грн в тому числі:    2388,9 3940,3 +1551,4          164,9

2. Власний капітал, тис. грн частка у джерелах майна, % в тому числі:            1974,3 82,64   3444,3 87,41            +1470,0

+4,77   174,4

2.1. Власний оборотний капітал, тис. грн

частка у власному капіталі, % частка у джерелах майна, %        -          74,1 2,15 1,88 +74,1 +2,15 +1,88      3. Зобов'язання, тис. грн частка у джерелах майна, % з них:      414,6 17,36     496,0

12,59   +81,4 -4,77     119,6

3.1. Забезпечення наступних ви-трат і платежів, тис. грн частка у зобов'язаннях, % -          -          -          3.2. Довгострокові зобов'язання,

тис. грн

частка у зобов'язаннях, %    -          2,1 0,42           +2,1 +0,42      3.3. Поточні зобов'язання, тис. грн частка у зобов'язаннях, %   414,6 100        493,9 99,58     +79,3 -0,42     119,1

3.3.1. Короткострокові кредити банків, тис. грн

частка у поточних зобов'язан-нях, %         -          -          -          3.3.2. Кредиторська заборгова-ність та інші зобов'язання, тис. грн частка у поточних зобов'язан-нях, %   414,6 100      493,6 100        +79,3   119,1

4. Доходи майбутніх періодів,

тис. грн

частка у джерелах майна, %            -          -          -          Розглядаючи в динаміці показники, узагальнені в табл. 6.5, мо-жна зазначити, що збільшення у звітному році обсягу фінансових ресурсів споживчого товариства на 1551,4 тис. грн, відбулося пере-важно за рахунок зростання власного капіталу. Він збільшився на 1470,0 тис. грн, що було пов'язано із значним зростанням обсягів статутного і пайового капіталу, а також нерозподіленого прибутку. Зобов'язання товариства збільшилися лише на 81,4 тис. грн. У зв'язку з цим частка власного капіталу у всіх фінансових ресурсах товариства зросла на 4,77 % і відповідно зменшилась частка зо-бов'язань. При цьому у складі зобов'язань на 0,42 % зросли довго-строкові зобов'язання.

Для оцінки змін у структурі пасиву балансу необхідно порівня-ти фактичні співвідношення індексів динаміки основних складни-ків капіталу підприємства з їх нормативною динамічною моделлю, яка має такий вид:

Івк > Ів > Із > ІіВ)      (6-4)

де Івк — індекс власного капіталу;

І3 — індекс всіх зобов'язань;

ІПз — індекс поточних зобов'язань.

Згідно з даними табл. 6.5 фактичне значення динамічної моделі змін у структурі капіталу споживчого товариства за звітний рік таке:

ївк4 > ^в649 > Із196 > ^ш" •

Співвідношення індексів у цій моделі повністю відповідає нор-мативній динамічній моделі (6.4). Отже, структура капіталу спожи-вчого товариства у звітному році суттєво поліпшилася тому, що власний капітал зростав швидше за валюту балансу, а валюта — швидше за зобов'язання. Поліпшилась також і структура самих зо-бов'язань, оскільки всі зобов'язання зростали швидше, ніж поточні. Все це мало позитивний вплив на стан фінансів споживчого това-риства.

Від характеру змін у структурі капіталу підприємства залежить фінансова рівновага його активів і пасивів. Для її оцінки викорис-товують таку нормативну динамічну модель:

Івок > ІОА > Іпз,       (6.5)

де Івок — індекс власного оборотного капіталу;

ІОА — індекс оборотних активів.

Якщо Івок > ІОА, зростає рівень самофінансування оборотних активів, а коли ІОА > Іпз, збільшується абсолютна величина ВОК. Отже, дотримання підприємством моделі (6.5) забезпечує поліп-шення стану рівноваги його активів і джерел їх фінансування, що

веде до зростання рівня задовільності структури балансу. I навпаки, тривале недотримання вимог нормативної динамічної моделі (6.5) призводить до розбалансування фінансів підприємства та незадові-льної структури балансу.

Враховуючи динаміку показників, наведених у табл. 6.3 і 6.4, модель (6.5) для споживчого товариства у звітному році мала таке значення:

ІВОК<І07А3>ІШ1'

Вона свідчить, що у зв'язку із значним поліпшенням структури капіталу фінансова рівновага активів і пасивів споживчого товари-ства у звітному році почала відновлюватись. Оборотні активи зрос-тали швидше за поточні зобов'язання. Тому відновився і зростав ВОК.

Зміни, які відбулися у взаємозв'язках активу і пасиву балансу споживчого товариства за звітний рік, більш наочно можна побачи-ти, порівнявши дані табл. 6.6. і 6.7.

Таблиця 6.6

ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ АКТИВУIПАСИВУ БАЛАНСУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА НА ПОЧАТОК ЗВІТНОГО РОКУ

(тис. грн)

 

Розділи активу          Суми активів Суми покриття активів        Суми джерел Розділи пасиву

I. Необоротні 2072,2 > 1974,3 -<г  1974,3            I. Власний капітал

активи                        —>- 97,9 -<—           ~          II. Забезпечення на-ступних витрат і пла-тежів

II. Оборотні                                       III.       Довгострокові

зобов'язання

IV.       Поточні

зобов'язання

 

                                              

 

активи                                              

III. Витрати майбутніх пері-одів     -          -          -          V. Доходи майбутніх періодів

Баланс            2388,9 2388,9 2388,9 Баланс

Дані табл. 6.6 свідчать, що на початок року за відсутності у під-приємства довгострокових зобов'язань власного капіталу не виста-чало навіть на покриття необоротних активів. Поточні зобов'язання перевищували оборотні активи на 97,9 тис. грн. Ця сума була вико-ристана для покриття необоротних активів, що є ознакою незадові-льної структури балансу споживчого товариства на початок року.

Дані табл. 6.7 показують, що на кінець звітного року структура покриття активів підприємства суттєво поліпшилася. Власного ка-піталу і довгострокових зобов'язань повністю вистачало для по-криття необоротних активів. Відновилося самофінансування части-ни оборотних активів за рахунок власного капіталу.

Таблиця 6.7

ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ АКТИВУIПАСИВУ БАЛАНСУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА НА КІНЕЦЬ ЗВІТНОГО РОКУ

(тис. грн)

 

Розділи активу          Суми активів Суми покриття активів        Суми джерел Розділи пасиву

I. Необоротні 3372,3 * 3370,2 *      3444,3 I. Власний капітал

активи                        ^^" 2,1 "^                    2,1       II.        Забезпечення

наступних витрат і

платежів

III.       Довгострокові

зобов'язання

II. Оборотні   568,0   > 74,1 -<—              

активи                        - -*                 IV. Поточні зо-бов'язання

 

           

                                  

 

III. Витрати май-бутніх періодів     -          -          -          V. Доходи майбу-тніх періодів

Баланс            3940,3 3940,3 3940,3 Баланс

Отже, проведений аналіз балансу споживчого товариства пока-зав, що його фінансовий стан на початок звітного року був нестій-ким, а структура балансу незадовільною. На кінець року у зв'язку із зростанням обсягу діяльності, нарощуванням статутного і пайового капіталу та реінвестуванням прибутку, фінансовий стан товариства

значно покращився, а структура балансу стала задовільною. Однак для забезпечення фінансової стабільності у майбутньому підприєм-ству необхідно вжити системних заходів для под’лання негативних тенденцій, які намітились у його діяльності, повязаних із значним зростанням дебіторської заборгованості, сповільненням оборотнос-ті капіталу, зниженням рентабельності реалізації.