Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5.6. Аналіз та оцінка меж беззбитковості торговельної діяльності : Економічний аналіз торговельної діяльності. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

5.6. Аналіз та оцінка меж беззбитковості торговельної діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 

магниевый скраб beletage

Важливим інструментом обгрунтування управлінських рішень з метою попередження збитковості підприємств є аналіз взаємо-зв'язку витрат, обсягу реалізації і прибутку (Cost — Volume — Profit Relationships або CVP). CVP-аналіз дає можливість виявити беззбитковий обсяг продажу і оцінити роль окремих факторів у фо-рмуванні прибутку від реалізації продукції (товарів) та забезпечити підтримку ефективного управління цим процесом.

Залежність прибутковості підприємства від обсягу продажу і витрат показана на рис. 5.7.

Перетин ліній витрат і чистого доходу (виручки) від реалізації має місце в точці беззбитковості (критичній точці), в якій загальна сума витрат покриття (Вп + В3) дорівнює чистому доходу (виручці) від реалізації (Ок). Маржинальний дохід (М), як сума прибутку від реалізації і постійних витрат, в цій точці буде дорівнювати постійМаржинальний дохід (М)

Витрати пок)иття

( П у

0

к

Зона безпеки

ним витратам (Вп). Кожен додатковий приріст обсягу реалізації вище точки беззбитковості супроводжується збільшенням прибут-ку. I навпаки, якщо обсяг реалізації падає нижче точки беззбитко-вості, то виникають і зростають збитки. Різниця між фактичним об-сягом реалізації (О) і значенням критичної його точки (Ок) характеризує зону безпеки підприємства. Лінія чистого доходу _ (виручки) від реалізацїі

Рис. 5.7. Взаємозв’язок показників обсягу продажу, витрат і прибутку

Співвідношення постійних і змінних витрат основної діяльності підприємства називають операційним важелем. Із рис. 5.7 видно, що в разі зменшення постійних витрат до рівня, показаного пунктирною лінією, за незмінності інших показників-факторів значення критич-ного обсягу продажу знижується, а сума прибутку та зона безпеки підприємства зростають. Якщо підприємство за таких умов здійсню-ватиме подальше нарощування обсягу продажу продукції (товарів, робіт, послуг), воно от’имає більшу суму прибутку на одиницю при-росту продажу. Це повязано із зниженням рівня постійних витрат на одиницю реалізації й відповідним зростанням покриття постійних витрат маржинальним доходом. У зв’язку з цим зростатиме ефект операційного важеля, який розраховують за формулою:

ов

ДПр ДО

(5.5)

де Еов — ефект операційного важеля;

АПр — приріст суми прибутку від реалізації, у %;

ДО — приріст суми обсягу продажу, у %.

На підприємствах промисловості та інших виробничих галузей критична точка реалізації визначається через ділення суми постій-них витрат на коефіцієнт маржинального доходу, який становить собою маржинальний дохід, що припадає на одиницю реалізації продукції. Такий підхід ґрунтується на тому, що, як показано на рис. 5.7, всі витрати покриття у точці беззбитковості дорівнюють чистому доходу від реалізації. Все це справедливо для підприємств будь-якої галузі. Однак, як уже зазначалося, підприємства торгівлі мають трохи відмінний від підприємств інших галузей порядок фо-рмування прибутку від основної діяльності, який належить враху-вати в процесі CVP-аналізу. Передусім тут потрібно брати до уваги не тільки постійні і змінні витрати основної діяльності, але також і торговельний дохід (суму реалізованих націнок), який є джерелом покриття цих витрат і формування прибутку.

Ще однією суттєвою відмінністю є те, що асортимент товарів, які реалізують торговельні підприємства, як правило, є набагато ширшим за номенклатуру продукції підприємств промисловості. У торгівлі не розраховується маржинальний дохід на натуральну одиницю реалізо-ваного товару, оскільки ні оптовий, ні роздрібний товарооборот не має універсального натурального вимірника. Беззбитковий обсяг реалізації товарів визначають у вартісному виразі. Тоді як на підприємствах промисловості та інших виробничих галузей точку беззбиткового об-сягу продажу розраховують як у грошових, так і натуральних одини-цях, а також у відсотках до нормальної потужності.

Основними центрами формування роздрібного товарообороту є магазини. Вони, навіть не маючи статусу юридичної особи, у тех-нологічному аспекті є підприємствами роздрібної торгівлі, які са-мостійно здійснюють закінчений цикл функцій з обслуговування покупців. Тому у роздрібній торгівлі об’єктами CVP — аналізу є не тільки самостійні підприємства. За належно організованого управ-лінського обліку його об'єктами можуть бути й окремі магазини та інші структурні одиниці торговельної мережі, a у гуртовій торгів-лі — філії, склади тощо.

На відміну від підприємств виробничих галузей, де змінні ви-трати є складником собівартості продукції, у торгівлі вони більше відносяться до витрат на збут, які тут є основними. У зв'язку з цим валовий прибуток підприємства торгівлі не має характеру маржи-нального доходу (прибутку).

Загальна сума змінних витрат торговельного підприємства охо-плює як змінну частину витрат на збут, так і транспортно-заготівельні витрати, які входять до складу собівартості реалізованих товарів. Друга частина цієї собівартості — купівельна вартість то-варів є не стільки витратами, скільки елементом грошового потоку торговельного підприємства. Адже витрачені на закупівлю товарів кошти не витрачаються остаточно, а лише авансуються підприємс-твом за рахунок власного і позикового капіталу, а тому постійно перебувають в обороті. У зв'язку з цим фінансові результати від основної діяльності торговельного підприємства з однаковим успі-хом може бути визначений як за загальною схемою, прийнятою для підприємств всіх галузей, так і за схемою, що враховує специфіку торгівлі, які показані на рис. 5.6. За останньою схемою показник валового прибутку визначають як різницю між сумами реалізова-них торговельних націнок і транспортно-заготівельних витрат на реалізовані товари. Тому в торгівлі купівельна вартість цих товарів як і ПДВ, акцизний збір та інші податкові вирахування з доходу (виручки) можуть не братися до уваги в аналізі взаємозв'язку ви-трат обігу товарообороту і прибутку.

Що стосується постійних витрат торговельних підприємств, TO вони складаються з умовно-постійної частини витрат на збут та ад-міністративних витрат.

Разом з тим належить зазначити, що передбачена у затвердже-них в 2002р. «Методичних рекомендаціях з формування витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності» типова номенк-латура витрат на збут не забезпечує можливість достатньо точного їх поділу на змінні і умовно-постійні щодо обсягу товарообороту, як цього вимагає CVP-аналіз. Низка статей цієї номенклатури міс-тить елементи і змінних, і постійних витрат. Тому в управлінсько-му обліку, зважаючи на потреби конкретних підприємств, доцільно деталізувати типову номенклатуру, відкриваючи в межах чинних статей витрат відповідні субстатті. Це дає можливість не тільки за-безпечити поділ витрат залежно від зміни обсягу товарообороту для потреб аналізу, але й з більшим успіхом контролювати витрати.

Розглянемо, як особливості діяльності торговельних підпри-ємств впливають на методику аналізу взаємозв'язку витрат, обсягу реалізації і прибутку.

Отже, загальна сума змінних витрат (В3) і умовно-постійних

витрат (Вп) торговельної діяльності у точці беззбитковості дорів-нює торговельному доходу (Д ), тобто сумі націнок на реалізовані товари:

В3 +ВП - Д .  (5.6)

Якщо показники Д і В3 із цього рівняння виразити у відсотках до товарообороту, то воно у точці беззбитковості буде мати такий вигляд:

Ок(РД-РВ,)

Вп -——        —,       (5.7)

100

де Ок — обсяг товарообороту у точці беззбитковості, грн;

РД — рівень торговельного доходу (реалізованих націнок), % до обороту;

РВ3 — рівень змінних витрат, % до обороту.

Звідси, критичну точку товарообороту (Ок) можна визначи-ти так:

_, 100ВП

Ок~     -—.     (5.8)

РД - РВ3

У цій формулі Вп — сума постійних витрат, а різниця між РД і

РВ3 — маржинальний дохід у відсотках до товарообороту.

3 огляду на те, що рівень торговельного доходу у відсотках до товарообороту (РД) є більшим від рівня валового прибутку (РВП) на відсоток транспортно-заготівельних витрат, що включаються у собівартість реалізованих товарів, коефіцієнт маржинального дохо-ду, показаний у знаменнику формули (5.8), можна розрахувати і дещо іншим способом. Для цього необхідно від РВП відняти рівень змінних витрат на збут (РВЗз). Оскільки РВП - РВЗз = РД - РВз, то формула беззбиткового обсягу товарообороту (5.8) набуває дещо іншого вигляду:

_,         100ВП

Ок~     -—.     (5.9)

РВП - РВ33

Є й інші модифікації формули точки беззбитковості товарообо-роту, які відрізняються від розглянутих способом розрахунку кое-фіцієнта маржинального доходу . Цей коефіцієнт пропонують ви-значати як різницю між рівнем чистого доходу (виручки) від реалізації і рівнем змінних витрат у відсотках до товарообороту. У склад останніх, крім змінної частини витрат на збут, внесена собі-вартість реалізованих товарів, тобто їх купівельна вартість і транс-портно -заготівельні витрати, що до неї належать.

Ьланк И. А. Іорговьш менеджмент / Ьланк И. А. — Украинско-Финскии ин-ститут менеджмента и бизнеса, 1997. — С. 231.

Ще інший варіант формули точки беззбитковості товарообороту запропонували російські науковці . Вони визначають суму маржи-нального доходу як різницю між обсягом роздрібного товарооборо-ту і змінними витратами, в які вносять: ПДВ й інші вирахування з доходу (виручки) від реалізації, собівартість реалізованих товарів, a також змінну частину витрат на збут. Для розрахунку коефіцієнта маржинального доходу знаходять частку цих змінних витрат (С) у товарообороті, який беруть за одиницю. Пропонований варіант фо-рмули критичного обсягу товарообороту має такий вигляд:

_, Вп

Ок -——        (5.10)

1-С

У цій формулі 1-С не що інше як коефіцієнт маржинального доходу, тобто частка маржинального доходу, що припадає на грив-ню товарообороту, а Вп — сума постійних витрат.

Отже, розглянуті варіанти формули беззбиткового обсягу това-рообороту відрізняються способами розрахунку коефіцієнта мар-жинального доходу. Кожна з них може знайти застосування у тор-говому менеджменті. Однак в практиці CVP — аналізу в торгівлі зручніше застосовувати формулу (5.8), яка містить традиційні для підприємств цієї галузі показники. Особливо для аналізу границь беззбитковості діяльності магазинів, які не є самостійними суб'єктами господарювання.

Розрахунок граничного обсягу товарообороту на прикладі спо-живчого товариства наведено у табл. 5.13.

Беззбитковий обсяг товарообороту для роздрібної торговельної мережі споживчого товариства у звітному році становив:

за формулою (5.8)

_,         ЮОВтт           100*38.0

Отг - -,           ^^ =     439.8 тис. грн;

(РД-РВз) 26.83-18.19

за формулою (5.9)

_,         ІООВтт          100*38.0

Отг - -,           -—г = = 439.8 тис. грн

(РВП-РВЗз) 24.92-16.28

Відстань від фактичного обсягу товарообороту до граничного (зона безпеки) становить 30,1 тис. грн (469,9 - 439,8). Якщо грани-чний обсяг товарообороту брати за 100 %, то рівень зони безпеки у звітному році становить 6,41 % до обороту. Він показує розмір до11 г\    Т-Г

Зкономика и организация деятельности торгового предприятия. ііод ред. А. Н. Соломатина. — М.: ИНФРА — М, 2000. — С. 91.

пустимого зниження обсягу товарообороту за несприятливої кон'юнктури, яке дозволяє підприємству здійснювати беззбиткову діяльність.

Дані табл. 5.13 свідчать, що граничний обсяг роздрібного товаро-обороту порівняно з планом зменшився на 13,1 тис. грн, а зона безпе-ки зросла на 25,0 тис. грн (30,1 - 5,1) або на 5,3 % до обороту (6,41 -1,11). Хоча зона безпеки у розмірі 6,41 % до обороту є недостатньою для підприємства, яке працює у конкурентному середовищі, однак по-зитивна динаміка цього показника свідчить про деяке фінансове «оздоровлення» торговельної діяльності споживчого товариства. Про-те належить зауважити, що можливості максимального віддалення від точки беззбитковості за рахунок зростання товарообороту обмежу-ються торговельно-виробничими потужностями підприємств, плато-спроможним попитом населення, а також конкуренцією.

Аналізуючи зону безпеки торговельної діяльності, важливо та-кож розрахувати вплив факторів на зміну значення граничного об-сягу товарообороту у звітному періоді порівняно з плановим чи ба-зисним значеннями цього показника. 3 цією метою розраховують скориговані значення граничного обсягу товарообороту за форму-лами (5.8) або (5.9). Цей розрахунок за формулою (5.8) наведено у табл. 5.14.

Таблиця 5.13

РОЗРАХУНОК КРИТИЧНОГО ОБСЯГУ ТОВАРООБОРОТУ

РОЗДРШНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІСПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

У ЗВІТНОМУ РОЦІ

 

Показники     За планом      Фактично       Відхилення

 

            сума, тис. грн            %до обороту  сума, тис. грн            %до обороту  сума, тис. грн            у % ДО обороту

1. Дохід (виручка) від ре-алізації(товарооборот)   458,0   100,0   469,9   100,0   +11,9   2. Торгова націнка на реа-лізовані товари 121,4   26,51   126,1   26,83   +4,7     +0,33

3. Валовий прибуток            113,6   24,80   117,1   24,92   +3,5     +0,12

3. Витрати покриття,

всього

у тому числі   121,0   26,42   123,5   26,28   +2,5     -0,14

4.1. Змінні з них:

а)         транспортно-заготівельні витрати

б)         змінні витрати на збут         82,5

7,8 74,7           18,01

1,70 16,31       85,5

9,0

76,5     18,19

1,91 16,28       +3,0

+1,2 +1,8        +0,18

+0,21 -0,03

Закінчення табл. 5.За планом

Фактично

Відхилення

 

Показники

сума, тис. грн

%ДО обороту

сума, тис. грн

%ДО обороту

сума, тис.грн

у % ДО обороту

 

4.2. Постійні зних:

а)         постійні витрати на збут

б)         адміністративні витрати

38,5

28,3 10,2

8,41

6,18

2,23

38,0

27,1 10,9

8,09

5,77 2,32

-0,5

-1,2 +0,7

-0,32

-0,41 +0,

5. Маржинальний дохід

6. Прибуток від реалізації

7. Граничний обсяг това-рообороту

8. Зона безпеки

 

38,9     8,49     40,6     8,64     +1,7     +0,15

0,4       0,09     2,6       0,55     2,2       +0,46

452,9   98,89   439,8   93,59   -13,1   -5,30

5,1       1,11     30,1     6,41     +25,0   +5,30

Таблиця 5.14

ПОКАЗНИКИ-ФАКТОРИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ

ЗМІНУ БЕЗЗБИТКОВОГО

ОБСЯГУ ТОВАРООБОРОТУ У ЗВІТНОМУ РОЦІ

 

Показники                                                    Підстановки для визначення скоригованих значень Ок

 

           

           

           

           

            100ВП РД0 - РВ3      100ВП РДі - РВз

Постійні витрати, тис. грн   Вп       38,5     38,0     -0,5     38,0     38,0

Рівень торговель-ного доходу, % до обороту       РД       26,51   26,83   +0,32   26,51   26,83

Рівень змінних ви-трат, % до обороту       РВ3     18,01   18,19   +0,18   18,01   18,01

Граничний обсяг товарообороту, тис. грн            Ок       452,9   439,8   -13,1   447,1   430,8

Вплив факторів на зміну значення граничного обсягу товаро-обороту (АОк), розрахований способом ланцюгових підставок, ста-новить:

ДОиті і = 447,1 - 452,9 = -5,8 тис. грн:

= 430,8 - 447,1 = -16,3 тис. грн;

ДОк(РВ ч = 439,8 - 430,8 = +9,0 тис. грн.

Отже, за рахунок зменшення порівняно з планом умовно-постійних витрат на 0,5 тис. грн граничний обсяг товарообороту знизився на 5,8 тис. грн. Ще на 16,3 тис. грн він зменшився під впливом зростання рівня торговельного доходу на 0,32 % до обороту. Однак за рахунок збільшення рівня змінних витрат на 0,18 % до обороту його критичний обсяг зріс на 9,0 тис. грн. То-му сукупний вплив цих факторів привів до зниження критичного обсягу товарообороту і відповідного збільшення зони безпеки порівняно з планом лише на 13,1 тис. грн, або на 5,3 % до обо-роту.

Крім розглянутих завдань, CVP-аналіз дає можливість розраху-вати очікувану суму прибутку від реалізації товарів (Пр) за певного обсягу діяльності та інших відповідних значень показників, які фо-рмують прибуток. Для цього використовують одну з таких формул:

 

П

П

(5.11);

(5.12)

В їх правильності не важко переконатися, підставивши планові значення показників із табл. 5.12: за формулою (5.11)

П

458,0(26,51-18,01) 100

38,5 = 0,4 тис. грн;

за формулою (5.12)

38,5 =0,4 тис. грн.

„ Г458,0(24,80-16,ЗІ

11 -     І           '

100

Розрахований плановий обсяг прибутку від реалізації товарів в сумі 0,4 тис. грн відповідає наведеному у табл. 5.13 значенню цього показника.

Формули (5.11) і (5.12) можуть бути використані і для розраху-нку одним із прийомів прямого детермінованого факторного аналі-зу впливу факторів на зміну прибутку від торговельної діяльності

порівняно з планом чи базисним періодом. їх також застосовують як базові для аналізу чутливості прибутку від прийняття тих чи ін-ших управлінських рішень, що впливають на зміну значень показ-ників, які формують прибуток.

CVP-аналіз дає також можливість з'ясувати, за якого обсягу то-варообороту і за яких співвідношень у ньому видів обороту чи обо-ротів окремих підприємств за планових значень основних факторів, які формують прибуток, можливе одержання цільової суми прибу-тку від реалізації товарів (Пр). Для цього використовують деталізо-ваний варіант формули (5.11):

П

^О^РД.-РВз,

100

Вп,      (5-13)

де О; — обсяг товарообороту і-того виду (галузі, магазину, секції), в тис. грн;

РДІ — рівень торговельного доходу (реалізованої націнки) і-того виду товарообороту (галузі, магазину, секції), у % до обороту;

РВЗ; — рівень змінних витрат, пов'язаних з і-тим видом товаро-обороту, у % до обороту;

п — кількість видів обороту (галузей, магазинів, секцій).

За цією формулою, наприклад, споживче товариство чи інше багатогалузеве торговельне підприємство може розрахувати очіку-ваний прибуток від основної діяльності, який воно отримає у перс-пективі за різних варіантів обсягу виручки від реалізації й часток в ній галузей діяльності (оптової й роздрібної торгівлі, ресторанного господарства, заготівель), враховуючи ситуацію на ринку і госпо-дарські можливості. Це дозволить оцінити ефективність кожного з можливих варіантів розвитку товарообороту і обрати найдоціль-ніший.

Формула (5.13) може бути також використана підприємства-ми торгівлі для розрахунку та оцінки впливу на прибуток від ре-алізації змін у товарообороті, пов'язаних з відкриттям нових чи скороченням, перепрофілюванням, розширенням магазинів, їх секцій та інших підрозділів. Але це вимагає відповідної інфор-мації про параметри діяльності підприємств і їх структурних підрозділів.

CVP-аналіз дозволяє також вирішити і обернену до цієї задачу, знайти обсяг товарообороту (О), необхідний для отримання підпри-ємством певної суми цільового прибутку від реалізації (Пр), за за-даних значень рівнів торговельного доходу або валового прибутку і

витрат, що ними покриваються. Для вирішення цієї задачі викорис-товують одну з таких формул:

іоо(вп + П )

О-       ,          (5-14);

РД - РВ3

_, 100(ВП + ПР)

0=        -          — .      (5.15)

РВП - РВ33

Припустимо, що споживче товариство у наступному році пла-нує отримати прибуток від роздрібної торгівлі в сумі 10 тис. грн. Тоді задля такого прибутку за досягнутих значень показників, які його формують, (табл. 5.13) товариству необхідно забезпечити у наступному році обсяг товарообороту роздрібної торговельної ме"100(38 + 10)

режі в сумі 555,6 тис. грн

, тобто добитися його зрос100

тання на 85,7 тис. грн (555,6 - 469,9) або на 18,23 % до обороту зві-тного року.

CVP-аналіз проводиться також для оцінки «ризикованості» пла-ну. Для цього визначають граничні значення обсягів діяльності підприємства, в межах яких можна почуватися благополучно і не допускати збитковість. У процесі такого аналізу необхідно відпові-сти на питання: як зміна рівня постійних витрат за різних варіантів поточних планів та інших управлінських рішень відіб'ється на ре-зультатах діяльності? При цьому оптимальним вважається план, який дозволяє максимально знизити рівень постійних витрат і збі-льшити беззбитковий обсяг продаж.

У практичній діяльності підприємств необхідно знати не тільки граничні значення обсягу товарообороту, але також і рівнів торго-вої націнки та витрат покриття. Тобто необхідно визначити, нижче якого обсягу товарообороту, рівня торговельної націнки і вище якого рівня витрат не можна заходити, щоб не потрапити у зону збитковості. Для цього треба провести відповідні розрахунки для кожного торговельного підприємства.

Що стосується граничних значень товарообороту (Ок), то їх розраховують не тільки за фактичними показниками, які склалися у звітному періоді. Варіанти (Ок) знаходять також у процесі плану-вання товарообороту за різних варіантів планових показників. Такі розрахунки найчастіше проводять за формулою (5.8).

Однак під час проведення багатоваріантних планових розрахун-ків до визначення (Ок) необхідно спочатку розрахувати значення рівнів постійних і змінних витрат покриття, враховуючи відповідний плановий обсяг товарообороту і середній рівень торгової наці-нки. При цьому плановий рівень постійних витрат визначають як відношення суми цих витрат, що склалася у звітному періоді з вра-хуванням можливих змін (наприклад, розширення чи зменшення оренди торгових площ), до планового обсягу товарообороту у від-сотках. У розрахунках граничних значень показників плановий то-варооборот розглядається як критичний.

Як уже зазначалося, максимально допустиме значення рівня ви-трат покриття у точці беззбитковості дорівнює середньому рівню торгової націнки. Звідси максимально допустимий рівень змінних витрат торговельного підприємства у кожному з варіантів планових розрахунків можна визначити за формулою:

"В3тах - РД - —-       ,          (5.16)

v О )

де РВ3 — максимально допустимий рівень змінних витрат обігу, у % до товарообороту;

РД — плановий середній рівень торгової націнки, % до обороту;

ВП — планова сума постійних витрат, тис. грн;

0 — плановий обсяг товарообороту, тис. грн.

Припустимо, магазину запланований обсяг роздрібного товаро-обороту в сумі 250 тис. грн, постійні витрати становлять 15 тис. грн, рівень торгової націнки 25 %. Тоді максимально допустимий рівень змінних витрат (без покупної вартості реалізованих товарів, ПДВ та інших вирахувань з доходу) становитиме:

 Гі5-100"\

РВп„„ - 25 -     -19% .

^ 250 )

Отже, щоб підприємство не потрапило у розряд збиткових, пла-нова сума змінних витрат не повинна перевищувати 47,5 тис. грн

г 250-19^

             , а загальна сума витрат покриття — 62,5 тис. грн

(47,5 + 15).

За формулою (5.16) мінімальний середній рівень торгової наці-нки можна визначити так:

Г.-Г, ГВп'іоо^ „„

"Дтіп ~ —        +""3тах-         (5-17)

V О )

Знаючи граничні значення показників, можна в цих межах роз-робляти господарську стратегію підприємства на перспективу і на-віть визначити, як той чи інший варіант плану вплине на прибуток

від реалізації. Аналіз граничних показників «зон безпеки» діяльно-сті торговельних підприємств і використання його результатів в управлінні сприяє попередженню збитковості.

Крім розглянутих завдань, CVP-аналіз застосовують і для зна-ходження оптимального варіанта використання обмежених ресур-сів підприємства з погляду їх впливу на результати діяльності. Для вирішення таких завдань знаходять маржинальний дохід, який за-безпечує кожен товар чи вид продукції на одиницю обмеженого ре-сурсу (наприклад, на 1м торговоі площі). Прюритет у використан-ні обмеженого ресурсу віддають тому виду товару, який забезпечує найбільший маржинальний дохід на одиницю ресурсу. При розпо-ділі обмеженого ресурсу враховують також граничний попит на той чи інший товар (продукцію, послуги) та інші обмеження.

У господарській практиці торговельних підприємств виникає і багато інших ситуацій, в яких для прийняття обгрунтованих управ-лінських рішень потрібно визначати показники маржинального до-ходу, змінних і постійних витрат та області їх релевантності.

Однак не можна забувати і про такі обмеження, властиві CVP-аналізу:

•          він справедливий тільки при обсягах реалізації, які є в межах певного діапазону значень показників, що пов'язано з дією закону спадної граничної віддачі;

•          поділ витрат на змінні і постійні є спрощеним і не завжди адекватно відображає дійсну залежність між ними і зміною обсягу реалізації;

•          припускається, що ціни реалізації не змінюються за будь-якої інтенсивності роботи, а це не завжди відповідає дійсності, особливо за умов великих обсягів реалізації;

•          не враховується обсяг капіталу, який вкладається з метою одержання прибутку, тобто ігнорується значення показника капіта-ловіддачі.

Незважаючи на перелічені обмеження, CVP-анагііз є важливим аналітичним інструментом оцінки прибутковості. Його викорис-тання для обґрунтування управлінських рішень дозволяє торгове-льним підприємствам більш впевнено і розсудливо здійснювати свою діяльність в умовах конкуренції та ринкової нестабільності.