ПЕРЕДМОВА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Питання справедливості між поколіннями

піддає хоч би яку етичну теорію суворим,

коли не неможливим, випробуванням.

Джон Ролз, «Теорія справедливості», 1971 р.

При переході України до соціально спрямованої ринкової економіки збільшується роль держави у проведенні соціальної політики. Пріоритетами соціальної політики є створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення, реформування системи соціального забезпечення. У складних соціально-економічних умовах запропоновані шляхи реформування ще не знайшли значного превалювання тієї чи іншої точки зору щодо основних гарантій забезпечення прав людини в соціальній сфері, механізму їх реалізації та комплексу заходів, пов'язаних з реформою соціального забезпечення. Така ситуація не сприяє успішному формуванню та розвитку системи соціального забезпечення, її складового елемента -системи соціального страхування.

Сьогодні система соціального страхування в Україні перебуває у стадії становлення й розвитку, тривають пошуки її оптимальної структури, основних функцій, провідних напрямів діяльності на різних рівнях.

Основна мета соціального страхування - забезпечити достатній рівень компенсації доходу робітників у разі втрати працездатності або роботи й реабілітаційних заходів. Через систему соціального страхування здійснюються такі виплати: у зв'язку із загальним захворюванням; трудовим каліцтвом і професійним захворюванням; по вагітності й пологах; по догляду за хворою дитиною; пенсії; допомоги на поховання; компенсація вартості путівок на лікування й відпочинок та ін. Соціальне страхування виходить за межі системи соціального забезпечення - воно розв'язує також завдання, пов'язані зі збереженням і відновленням здоров'я, профілактикою професійної захворюваності та виробничого травматизму, запобіганням безробіттю.

У таких умовах значно зросла потреба у підготовці високваліфікованих фахівців, які за допомогою нормативно-правових, економічних, фінансових, соціально-психологічних, організаційно-технічних засобів і важелів здатні на практиці здійснювати підтримку і допомогу соціально вразливим групам населення чи окремим громадянам, підвищувати якість надання соціальних послуг.

Мета вивчення дисципліни - здобути глибокі теоретичні знання та набути практичних навичок з організації соціального стахування, управління діяльністю фондів соціального страхування, розробки умов здійснення різних видів соціального страхування з урахуванням їх специфіки на сучасному етапі розвитку економіки України.

Завдання дисципліни:

-          опанування теоретичних основ, сутності та принципів організації

соціального страхування;

-          ознайомлення з методологією розробки та впровадження умов здійснення

основних видів соціального страхування - пенсійного, на випадок тимчасової

втрати працездатності, від безробіття, від нещасних випадків на виробництві,

медичного;

формування уміння управляти діяльністю фондів соціального страхування та надавати рекомендації з удосконалення руху і ефективності використання фінансових ресурсів.

Автори висловлюють щиру подяку рецензентам - доктору економічних наук, професору, завідувачу кафедри фінансів Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Л. А. Костирко, кандидату економічних наук, доценту, завідувачу кафедри фінансів Полтавського університету споживчої кооперації України Л. О. Цвєтковій, начальнику головного управління Пенсійного фонду в Луганській області В. А. Тураєву та ректору Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського, доктору технічних наук, професору М. В. Загірняку за поради та підтримку.