Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_3b0226570bc6b3c8dc5e58adcb110d44, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.4. КОРИСНО ТА ЦІКАВО : Соціальне страхування. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

2.4. КОРИСНО ТА ЦІКАВО


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 

Загрузка...

Історичний розвиток соціальноїсфери

Історично склалось, що соціальна сфера розвивалась людством переважно в лоні державної опіки і значною мірою за рахунок її казни. Цьому можна завдячувати моральним імперативам християнської релігії.

Князь Володимир вже в 996 році видав указ, в якому відповідно до прийнятих православною церквою правилам, доручав піклування та дбайливе ставлення до віруючих, а також нагляд та відповідальність духовенства на рівні патріарха та підлеглих йому структур. Устав сформулював основні завдання та цілі піклування, які привабливі і нині: прогодувати убогих, нікчемних та бідних, не сповна розуму, сиріт та вдовиць. I не тільки прогодувати але й лікувати. Поряд з церквами це доручалось і основним джерелам фінансування самих церков та монастирів а також благодійних закладів. Князь Володимир зміг реалізувати ще цілу низку прогресивних кроків в напрямку створення, як ми сказали б сьогодні - інфраструктури соціального відтворення населення, заснувавши училища для навчання дітей знатних, середнього достатку та убогих і бідних. Саме в цьому він убачав одну із корінних умов подальшого економічного та духовного розвитку суспільства. В цей період на Русі виникають так звані богодільні, приюти для бродячих та мандрівників. Приклад Князя Володимира давав змогу приділяти увагу убогим представникам княжої влади та духовенству. Ця опіка і увага отримали з самого початку цілеспрямований характер. У 1092 році Переяславський єпископ Єфрем побудував лікарні та забезпечив їх персоналом лікарів і сестер для безкоштовного лікування усіх, хто цього потребував.

У 1096 році Ярослав Мудрий започаткував училище, де найшли піклування і навчались до 300 юнаків з неімущих сімей. Тенденція розвитку соціального піклування була призупинена монголо-татарським нашестям. Захист, допомогу убогим, пристарілим і бідним взяла на себе церква, яка в умовах краху єдиної державної системи та іноземного правління змогла взяти на себе організацію суспільного життя та забезпечити і зберегти об'єднання усіх духовних сил Українського народу.

Відродження традицій державного патронату соціальної допомоги стало можливим в кінці XV століття. Продовжує і набирає рівня піклування у діяльності церков та монастирів, а також відроджуються традиції особистого піклування. Як сказали би ми сьогодні, починає формуватися система державного соціального піклування за убогими, хворими та сиротами. Відроджується система загальної та професійної освіти, відкриваються школи та училища і навіть навчальні заклади підвищеного типу. У звертанні царя Івана Грозного до Стоглавого собору, вимагалось відкрити в кожному місті чоловічі та жіночі богодільні для престарілих та прокажених, де вони мусили бути забезпечені передусім одягом та їжею за рахунок казни.

XVI-XVII століття додали багато можливостей соціальній сфері, це відкриття церковно-приходських шкіл, створення рукописних, а потім друкованих книг, підручників. З'являються перші аптеки і установи першого медичного адміністративного органу. В Аптекарському наказі було сформульовано потребу набору та підготовки лікарів, організації збору лікувальних трав, створення та організації практичної народної та воєнної медицини. Саме в цей час вперше звернули увагу на таке явище, як професійне злидарство. Професійне злидарство розумілось як соціальне зло і вперше були запроваджені дії щодо його заборони. Розвиток соціальної сфери Петром I був стрімким та рішучим, під страхом штрафів заборонялось подавати милостиню. Був виданий Указ про милостиню госпіталям та іншим "подібним установам".

Вперше обов'язки створення лікарень, «богодільні», сирітських притулків, домів піклування про незаконнонароджених, домів “гамівні" та домів прядильних для людей дозвільної поведінки були покладені на державну адміністрацію «Камер-контори», Головного магістранта та воєвод.

У законодавчому порядку систему суспільного піклування для усіх громадянських станів установила Катерина II. У 1775 році особливим Указом, «Установи для управління губерній», в якому під головуванням губернаторів, вводились і повинні були фінансуватися народні школи, сирітські будинки, богодільні, лікарні, аптеки, будинки для психологічно хворих та хворих, які не можуть бути вилікувані, будинки так звані "робочі" та "гамівні". Для забезпечення їх роботи та організації кошти виділялись як початковий капітал із державної казни і дозволялось примножувати їх видачею під проценти та приймати пожертви від громадян. У «Городовому Положенні" 1785 році було узаконено відрахування у містах з їх доходу, частини коштів на соціальне забезпечення. У XVIII-XIX столітті з'являються таке явище, як добродійність, в якій беруть участь кращі представники інтелігенції. В цей час з'являються «повивальний» інститут з пологовим шпиталем для неімущих жінок,

вибудовуються школи, виховальні будинки. До кінця XIX століття нараховувалось уже до 14 854 заклади та організації благодійного характеру. За відомчим підпорядкуванням вони розподілялись таким чином: Міністерство внутрішніх справ - 6835; Православна церква та воєнне духовенство - 3358; Заклади імператриці Марії - 683; Заклади Червоного Хреста - 518; Будинки трудолюбця та робітничі будинки - 274; Міністерство народної освіти - 68.

Соціальна сфера історично складалась в напрямку добродійності, турботи і взаємодопомоги в інтересах бідних та інших малоімущих груп, які не могли забезпечити своє існування. При цьому основна ціль і мета добродійності - це зменшити масштаби жебрацтва, бідності, пом'якшити стихійні наслідки, нейтралізувати масові незадоволення та упередити активні виступи населення. Початок XX століття був надзвичайно складним. Поширеними стали епідемічні хвороби, туберкульоз, середній показник смертності - 34 померлих, дитяча смертність - від 200 до 400 на 1000 народжених. Смертність дітей, які не доживали до 1 року, складала 2 млн. На одну лікарську дільницю припадало від 10 до 30 тисяч населення. Права та обов'язки громадян не мали юридичного закріплення в документах держави та конституції. Тільки у 1918 році була прийнята конституція. Після Жовтневої революції III Всеросійський з’їзд Рад затвердив «Декларацію прав робітничого та експлуатованого народу» як перший конституційний акт Радянської держави. Ця декларація потім повністю ввійшла в текст Першої конституції РСФСР прийнятої V Всеросійським з’їздом в липні 1918 року.

В умовах нової влади набули розвитку традиції добродійності як політики нової держави, що піклувалась в деклараціях про свій народ. Добродійність була віднесена і підпорядкована відповідним функціонуючим державним структурам. Уже в жовтні 1918 року був виданий закон про матеріальне забезпечення трудящих при тимчасовій непрацездатності, інвалідності, безробітті, сироцтві, вдівстві. У 1927 році вводиться пенсійне забезпечення по старості і у 1986 році її одержувало вже 40,5 млн осіб. Заходи соціальної допомоги та підтримки торкались освіти, охорони здоров'я, склалась ціла інфраструктура охорони здоров'я населення. У 1922 році працювало 139 туберкульозних диспансерів. Боротьба з голодом та хворобами знизила дитячу смертність уже в 1923 році до 40 %. Конституції 1936 та 1977 років гарантували право на роботу, вибір професії, роду заняття відповідно до покликання, здібностей та професійної підготовки, освіти з урахуванням суспільних потреб. Також гарантувалась охорона здоров'я, право на житло, право користуватися здобутками культури, брати участь у керуванні державою, контролювати дії та діяльність державних установ. Конституція закріпляла права та свободи громадян, а також була створена правова база забезпечення розширеного відтворення нових, прийдешніх поколінь. В цей час сформувались концептуальні установки саме соціальної політики. Соціальна сфера стала політикою і забезпечила регулювання соціальної сфери. Механізм розвитку соціальної сфери був приведений відповідно до міжнародно-правових пактів щодо прав та свобод людини. За роки Радянської влади в країні одержав розвиток кожний компонент соціальної сфери. Із неграмотної вона стала

країною з високим освітнім потенціалом. Багато було зроблено щодо забезпечення житлом. Але 80-ті роки внесли свої корективи. Принцип фінансування соціальної сфери за залишковим принципом послабив увагу держави до питань освіти, охорони здоров’я, екології. I це одразу далось взнаки, почало негативно відбиватися на процесах соціального відтворення. Це зрозуміли і вперше, серед важливих проблем розвитку держави, була названа соціальна сфера. I треба віддати належне, що саме за 80-ті роки було надзвичайно багато зроблено у вивчені сфери життя та діяльності суспільства, як на рівні теоретико-методологічному, так і на емпіричних рівнях. Своєрідним офіційним визнанням розробок філософів та соціологів-практиків стала фіксація в документах XXVII з’їзду КПСС 1986 року, категорії «соціальна сфера» і визнання необхідності її активного розвитку. Це призвело до підвищеного попиту та уваги дослідників до проблем соціальної сфери і її відтворення. Винятково в рамках марксистської теорії та методології формувалась конкретна, експериментальна наука про структуру, функціонування та розвиток соціальної системи загалом. Надзвичайна плеяда радянських вчених, імена яких можна перераховувати на декількох сторінках, залишила у спадщину своє бачення та розуміння реальних проблем соціальної сфери. Визрівало розуміння потреби кардинальних змін участі держави в господарській діяльності, скорочення долі державної власності, в потребі розламати механізми управління нею, а також осмислення оптимальних моделей соціального відтворення соціальної сфери. Ці масштабні дослідження та скрупульозний аналіз реальної соціальної ситуації та соціальної політики є нашим надбанням сьогодні. Паралельно в філософсько-соціологічній літературі велась також розробка соціальної теорії суспільства, що створювала можливість розкрити системні моделі сучасного суспільства, а також узагальнені уявлення про вихідні елементи в основних сферах життя та діяльності людей.

Г



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_3b0226570bc6b3c8dc5e58adcb110d44, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0