Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Наукова інтуіція : Основи наукових досліджень. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

Наукова інтуіція


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

До характерних рис наукової інтуїції можна віднести:

-          принципову неможливість одержання результату який шукав-ся за допомогою почуттєвого пізнання навколишнього світу;

-          принципову неможливість одержання шуканого результату за допомогою прямого логічного висновку;

-          беззвітну впевненість в абсолютній істинності результату;

-          раптовість і несподіванка одержання отриманого результату;

-          безпосередня очевидність результату;

-          неусвідомленість механізмів творчого акту, шляхів, методів, які привели вченого від початкової постановки проблеми до гото-вого результату;

-          надзвичайна легкість, неймовірна простота й швидкість про-йденого шляху від вихідних посилок до відкриття;

-          яскраво виражене почуття самозадоволення від здійснення процесу інтуїції й глибокого задоволення від отриманого ре-зультату.

Ціль усякого роду пізнання — одержання й перетворення зна-ння. На сьогоднішній день відомі чотири типи перетворення знання.

-          від одних почуттєвих образів до інших ( почуттєве пізнання);

-          від одних понять до інших (логічне пізнання);

-          від наочних образів до нового поняття (взаємодія почуттєвого й логічного);

-          від понять до нових чуттєво-наочних образів (взаємодія логіч-ного й почуттєвого)

Одержання нового знання це не просте комбінування почуттєвих образів. Це комбінування на рівні інтуїтивного пізнання. Гносеоло-гічний механізм такого процесу припускає комбінування почуттє-вих образів на підставі деякого вихідного наочного образу — образу-моделі відомого об’єкта або ж вихідного поняття, що має, поняття-моделі. Поняття-модель виникає як результат попереднього уявного експерименту.

Процес інтуїтивного пізнання здійснюється на основі даних криптогнози. Криптогноза складається з понять-моделей і образів-моделей і є не тільки джерелом дії інтуїції, але й створює певне тло пізнавальної діяльності.

Виділяють чотири типи комбінацій.

 

Основи наукових досліджень

Табл. 3.1 — Комбінації вихідного образу та результату

 

Вихідний образ         Допоміжний образ   тло      результат

почуттєво-наочний  Понятійний   Образ-модель            Нове поняття

понятійний    Понятійний   Образ-модель            Нове поняття

понятійний    почуттєво-наочний  Поняття-модель        Новий наочний образ

почуттєво-наочний  почуттєво-наочний  Поняття-модель        Новий наочний образ

1 і 2 типи комбінацій здійснюються актами концептуальної інтуї-ції ( на основі вихідного образа-моделі);

3 і 4 — актами ейдетичної інтуїції ( на основі поняття-моделі).

У кожному із чотирьох зазначених типів комбінацій простежуєть-ся зв’язок між характером допоміжного образу й результату.

Табл. 3.2 — Зв’язок типу взаємозв’язку з резулттатом

 

Тип взаємозв’язку Тло Результати

Безпосереднє сприйняття (вихідний,

чуттєво-наочний)

Уявне відтворення раніше отриманих

подань про відомий об’єкт (допоміжний,

понятійний)   Образ-Мо-дель         формування нового поняття про об’єкт

Уявне відтворення раніше отриманих даних (вихідний понятійний) Уявне відтворення іншого, гарно відомо-го об’єкта, недоступного безпосередньому сприйняттю (допоміжний, понятійний) Образ-модель            формування нового поняття про об’єкт

Уявне відтворення деяких даннях про об’єкт (вихідний понятійний) Наочне подання про відомий об’єкт (до-поміжний, почуттєво-наочний)     Понят-тя-мо-дель     формування нового наочного подання про об’єкт

Наочне подання (вихідний, почуттєво-на-очний)

Безпосереднє сприйняття гарне відомого об’єкта (допоміжний, почуттєво-наочний)          Понят-тя-мо-дель            Нове наочне подання в результаті такої ком-бінації не виходить. Результат негативний

Якщо допоміжний образ — понятійний, то результат — нове по-няття, якщо допоміжний, то результат — нове наочне подання.

 

Гіпотеза, її місце й ролі в дослідженні

4o