Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Додатки : Основи наукових досліджень. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

Додатки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

магниевый скраб beletage

З повним усуненням гіпотези, тобто напрямної думки, наука пере-творилася б у накопичення голих фактів. К.О. Тімірязєв.

Філософи затверджують, що вони шукають; стало бути, вони ще не знайшли. Тертуллиан.

Не будь наук і мистецтв, не було б людини й людського життя. Л.М. Толстой.

Завданням науки повинне бути пізнання того, що може бути, а не того, що вже є. Л.М. Толстой.

Ціль наукового мислення — бачити загальне в частці й вічне в ми-нущому.

А. Уайтхед.

Розум і наука підкоряються моді стільки ж, скільки сережки й ґу-дзики.

Д.І. Фонвізін.

Учені досить часто відрізняються від нормальних смертних здат-ністю захоплюватися багатослівними й складними оманами. А. Франс.

Наука непогрішна, але вчені часто помиляються. А. Франс.

Всі філософи — мудреці у своїх сентенціях і дурні у своєму по-водженні.

Бенджамин Франклін.

Наука — точка кінцевого зору. Л. Фейєрбах.

— 111 —

Основи наукових досліджень

Ціль навчання дитини полягає в тому, щоб зробити його здатним розвиватися далі без допомоги вчителя. Е. Хаббард.

Той, хто хизується ерудицією або вченістю, не має ні того, ні ін-шого.

Ернест Хемингуей.

Наука має надзвичайно дотикальну, так сказати, хлібну важли-вість.

К.Е. Ціолковський.

Імовірнісні знання — ось межа людського розуміння. Цицерон.

Одне з найбільших нещасть цивілізації — учений дурень. К. Чапек.

Не треба думати, що та або інша думка не приходила великим у го-лову: вона приходила й знаходила там багато кращих думок, готових вибити з її дурь.

Г. Честерсон

Національної науки нема, як немає національної таблиці множення. А.П. Чехов.

Не подив, а здивування й суть початок філософії. А. Шопенгауер.

Не можна стати вузьким фахівцем, не ставши в точному значенні, дурнем. Б. Шоу.

Наука завжди виявляється неправа. Вона ніколи не розрішить пи-тання, не поставивши при цьому десятка нових. Б. Шоу.