Основи наукових досліджень


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

складалося в її умоглядному характері: поняття експерименту було їй чужо, вчені не прагнули створити науку із практикою ( виключенням є Архімед), а навпаки пишалися причетністю до чистого «безкорисли-вому» умогляду.

В епоху Відродження відбувається поворот до емпіричного й віль-ному від догматизму раціоналістичному дослідженню, багато в чому порівнянний з переворотом VI століття до н.е. насамперед відбува-ється становлення гуманітарних наук; у середині XVI століття Ло-ренцо Валла створює трактат «Про підробленість дарунка Констан-тина» (нібито імператор Костянтин Великий на подяку папі Сильве-строві, за зцілення його від витівки подарував верховенство над 4-мя патріархами й політичною владою в Західній Імперії), заклавши тим самим основи наукової практики текстів, через 100 років Скалигер за-кладає основи наукової хронології.

Паралельно йде стрімке нагромадження нових емпіричних знань (особливо з відкриттям Америки), що підривають картину миру, за-повідану класичною традицією, жорстокий удар по ній наносить те-орія Коперника. Але сучасне експериментальне природознавство за-роджується тільки в кінці XVI століття, її появу зв’язують із ім’ям Галілея, першим систематично використав експеримент як основний метод дослідження.

Теоретичне обґрунтування нової наукової методики належить Ф. Бекону, що обґрунтували у своєму «Новому органоне» перехід від тра-диційного дедуктивного методу й підходу індуктивному до загального, тобто до закономірності.

Поява систем Декарта й особливо Ньютона — остання була ціл-ком побудована на експериментальному знанні — знаменували оста-точний розрив «пуповини», яка з’єднувала науку, що народжується, Нового часу з антично-традиційною.

Наука й техніка в наші дні розвивається так стрімко, що нікого не дивують питання, які порівняно недавно здалися б казковими й фантастичними. Як людина досягла цього? Що йому дає можливість здійснювати дивні відкриття й підкоряти своїй волі стихійні чинності природи?

Всі наукові й технічні відкриття, всі досягнення вчених і практи-ків стали можливими тому, що людина в процесі виробничої діяльнос-ті навчився пізнавати навколишній його мир, знаходити внутрішні

 

Вступ

зв’язки й відносини предметів і явищ, сховану від безпосереднього спо-стереження їхня сутність? А пізнавши причини виникнення предме-тів і явищ, найважливіші властивості й закономірності їхнього розви-тку, людина навчилася управляти чинностями природи отож не всі відкриття в науці належать видатним вченим.

Найбільше значення щирого пізнання закономірностей розвитку об’єктивного миру складається не тільки в тім, що воно дає нам мож-ливість осмислити минуле й справжні, але також і в тім, що воно до-зволяє бачити шляхи розвитку миру в майбутньому й відповідно до цього направляти практичну діяльність. Наука взагалі не може роз-виватися, якщо вона веде дослідження наосліп, без строго продуманого плану, без перспективи. Передбачати майбутнє — це значить не тіль-ки знати, до чого приведе та або інша дія, але й представляти більше віддалені наслідки революційної суспільно-практичної діяльності лю-дей. Національної науки нема, як нема національної таблиці множен-ня. Наука належить людству.

Сучасне суспільне виробництво жадає від інженера вміння само-стійно ставити й вирішувати різні принципово нові питання, чого не можна зробити без оволодіння основами наукових досліджень.

Введення в навчальний процес нової дисципліни «Основи наукових досліджень» — важливий етап у підготовці кваліфікованого інженера.

Студента варто вчити не тільки справжньої, але й майбутній тех-ніці. Для цього необхідно, по-перше, при вивченні спеціальних дисциплін викладати основні напрямки науково-технічного прогресу в галузі на доступний для огляду період, а в других, ознайомити його з основами наукових досліджень, щоб у своїй майбутній практичній діяльності він міг самостійно вирішувати питання, що вимагають творчого мислен-ня. Отже, наукова підготовка студента у вузі — одна з найважливі-ших сторін навчання.

Даний навчальний посібник має своєю метою ознайомити наукових спеціалістів, аспірантів та докторантів з основними методами про-ведення наукового дослідження.

 

Основи наукових досліджень

Ho