ЕФЕКТИВНІСТЬ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА її КРИТЕРІЙ

Ефект від впровадження науково дослідницької роботи — це ре-зультат, що знаходить висвітлення в скороченні живої й упредметне-ної праці на виробництво продукції в галузі.

Ефект наукових досліджень може мати різну природу: економіч-ний ефект (ріст національного доходу, скорочення грошових витрат на виробництво продукції, зниження витрат на наукові дослідження й т.п.); соціально-економічний ефект (підвищення продуктивності праці, ліквідація ваги праці, поліпшення санітарно-гігієнічних, пси-хологічних, організаційних умов праці, захист природи. Якісну сто-рону наукового дослідження характеризує результат, змістовність якого перевіряється новизною, що є основним критерієм ефектив-ності наукового дослідження.

Даний критерій є мірилом якості наукового дослідження. Поряд з такими показниками як актуальність, обґрунтованість, внутрішня несуперечність. Дотепер слабкою ланкою досліджень саме формулю-вання новизни.

Поняття «новизна» припускає формування отриманого результа-ту, що раннє був відсутній у науці. Визначення цього поняття дала О.І. Ракитов: «Та або інша одиниця наукового знання вважається но-вої, якщо вона відповідає вимогою науковості й до моменту її ство-рення відсутній у списку рані встановлених наукових знань».

Отже, новизна результату дослідження обумовлює тільки степе-ню невивченості проблеми й нічим іншим крім цього.

Деякі дослідження крім положень новизни теоретичної і прак-тичної значимості, представляють формулювання додаткових роз-ділів: «концепція дослідження», «провідна ідея», «особиста участь автора в розробці теми дослідження», «результати отримані особис-то здобувачі».

Зміст нововведення складають зміни, що виявлені в складі об’єкта, його структурі й функціональних характеристиках.

На думку В.М. Полонського, підсумки досліджень у зіставлення із уже відомими науковими даннями когут виконувати різні функції:

Основи наукових досліджень

конкретизувати відомо, уточнити розширювати, доповнять його, або докорінно перетворити. Отже, можна виділити 3 рівні:

-          конкретизацію;

-          доповнення;

-          перетворення.

У процесі конкретизації уточняються відомі дані, деталізуються

положення, що стосуються окремих сторін роботи в ті хили інших умовах.

На рівні доповнення розширюються відомі підходи, вносяться ті або інші акценти, що заповнюють наші пізнання в тій або іншій об-ласті без зміни їхньої суті.

На рівні перетворення отриманий результат характеризується принципово новими положеннями стосовно існуючим раніше знань.

Наукове розуміння проблеми можуть бути закритого й відкрито-го типу.

У перших існує дійсно вірна відповідь, а у вторах — їх декілька й не завжди один з відповідей правильний, а інші -немає. У науках со-ціально-суспільного гуманітарного характеру дуже багато проблем саме відкритого типу.

Так, сотні наукових досліджень присвячені творчості Л.М. Тол-стого, однак не можна затверджувати, що в кожній наступній роботі новизни менше, чим у попередньої, або що кожна нова заперечує ко-лишні.

У природничих науках установлення невідомих раніше об’єк-тивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріально-го світу, що вносять корінні зміни урівень пізнання, зізнається від-критим, що зафіксовано відповідним документом.

У технічних науках новизна виявляється на двох рівнях

-          винахід, тобто нове якому властиві істотні відмінності від по-передніх, технічне рішення задачі.

-          раціоналізаторська пропозиція, тобто вдосконалення, введен-ня більше доцільної організації.

Розрахунок економічної ефективності наукових досліджень

11.1