Індуктивний і дедуктивний методи дослідження


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

Індуктивним називається такий метод дослідження, при якій ви-сновок робиться із приватних посилок і укладаємося в наступному. Для того, щоб одержати загальне знання про який-небудь клас пред-метів, необхідно досліджувати окремі предмети цього класу, знайти в них загальні істотні ознаки, які й послужать основою для знання про загальний, властивий даний клас предметів. Індуктивний метод дослі-дження укладається також і в тім, що дослідник переходить, від зна-ння менш загальних положень до знання більше загальних положень.

І.М.Сєченов (1829-1905) приводить наступний індуктивний до-каз об положення про те, що всі вищі прояви діяльності можуть бути зведені на м’язовий рух.

Чи сміється дитина побачивши іграшки, чи посміхається Гарі-бальді, коли його женуть за зайву любов до батьківщини, чи тремтить дівчина при першій думці про любов, чи створює Ньютона світові за-кони й пише їх на папері — скрізь остаточним фактом є м’язовий рух.

Отже, всі зовнішні прояви мозкової діяльності, дійсно, можуть бути, зведені на м’язовий рух» (І.М. Сєченов, Рефлекси головного мозку. Видавництво АН СРСР 1957, стор.41).

Індукція широко застосовується у всіх областях наукового дослі-дження.

Величезне значення індукції в практиці наукового дослідження пояснюється тим, що всяка теорія, усяке загальне теоретичне поло-ження є результатом дослідження конкретних, одиничних предметів, явищ і пізнання причин цих явищ і фактів.

Основою всякого індуктивного висновку є досвід, експеримент, ретельне спостереження й вивчення окремих речей, подій, фактів на основі яких робляться, загальні висновки, розкриваються загальні за-кономірності природи й громадського життя.

Хід індуктивного дослідження в основному укладається в тім, що ми спостерігаємо ряд фактів, подій, явищ, аналізуємо й порівнюємо дані спостереження, відшукуємо причину їхньої появи. При цьому, у міру розширення безлічі цих даних, може виявитися регулярна по-вторюваність, які-небудь властивості або відносини. Спостережувана в досвіді багаторазовість повторення при відсутності виключень все-ляє впевненість у її універсальності й природно приводить до індук-тивного узагальнення, пропозиції, що саме так буде обстоять справа у всіх подібних випадках. Потім робимо висновок, переносячи виявлені