дІАлЕКТИКО-МАТЕРІАлІСТИчНИй МЕТОд пІзНАННя


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

Кожна наука, має цілий комплекс властивих їй спеціальних ме-тодів дослідження. Але крім них, у будь-якій галузі знання вчений неминуче користується тими методами пізнання, які застосовні як до дослідження в рамках даної науки, так і для пізнання й інших

 

Основи наукових досліджень

явищ матеріального світу. Таким загальним методом наукового до-слідження є метод матеріалістичної діалектики. Він однаково необ-хідний для дослідження природи, суспільства й мислення.

Чому матеріалістична діалектика є таким методом пізнання, сві-доме застосування якого становить необхідну умову успішного на-укового дослідження в будь-якій природній або суспільній науці?

Загальний характер матеріалістичної діалектики як методу піз-нання обумовлене саме тим, що вона вивчає не приватні закони, що діють у якійсь певній частині або області дійсності, а такі закони по яких розвиваються абсолютно всі навколишні нас явища. Тому діалектика дає можливість науковому дослідникові підходити до ви-вченню його питання, що цікавить, з погляду цих загальних законів.

Будь-який вчений, у якій би області навколишнього світу він не займався дослідженнями, зустрінеться в пізнанні із серйозними труднощами, якщо він буде розглядати досліджуване явище поза зв’язком з іншими явищами, у відриві від них, якщо він буде ігнору-вати факт взаємозв’язку всіх навколишніх нас явищ. Матеріалістич-на діалектика, будучи наукою про загальний зв’язок, взаємозалеж-ність і взаємозумовленість предметів, явищ матеріального світу, до-зволяє дослідникові підійти до досліджуваного об’єкта як до певної ланки в нескінченному ланцюзі загального зв’язку; вивчити відно-шення цього предмета й інших предметів, розкрити його залежність від них і тим самим пізнати його сутність.

Якби в навколишньому нас світі не було загальному зв’язку й взаємозалежності явищ, то ми не могли б нічого довідатися про ті предмети або властивості, які безпосередньо нами не сприймають-ся. Більше того, логічне мислення взагалі втратило б усяке значення для пізнання, що побудовано винятково на цих зв’язках. Сама наука в цьому випадку виявилася б зайвої, тому що людина могла б пізна-вати тільки те, що вона сприймає безпосередньо.

«Чистих» явищ ні в природі, ні в суспільстві немає й бути не може — про це вчить саме діалектика Маркса, що показує нам, що саме поняття чистоти є деяка вузькість, однобокість людського піз-нання, що не охоплює предмет до кінця у всій його складності». (В.І.Ленин. Соч., Т21, стор.210).

Людське пізнання — це безперервний процес уточнення старих і розкриття нових, раніше невідомих сторін дійсності. Нове народжене

 

Діалектико-матеріалістичний метод пізнання

досить часто не укладається в рамки старих звичних понять і подань. У старі істини потрібно безупинно вносити зміни й виправлення, що відображають нові закономірності.

Діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання тому і є загальним методом, однаково важливим для дослідження найрізно-манітніших явищ дійсності, що він має гнучкість, рухливістю, здат-ністю направити думка будь-якого дослідника по правильному шля-ху? У цьому його велика чинність, у цьому його дієвість.

Однієї з основних задач пізнання є задача виявлення причин змі-ни й розвитку конкретних явищ і процесів. Діалектичний похід до пізнання вказує, що джерелами, причинами розвитку являються вну-трішні протиріччя й боротьба протилежностей, які становлять осно-ву процес сов об’єктивної дійсності.

У цих процесах єдність завжди відносно, тимчасово, приходяще, а боротьба взаємовиключних протилежностей абсолютна, як абсолют-ний розвиток кожного явища, його руху.

Протилежності в науці проявляються в різних формах, що випли-вають із конкретно поставленнях задач. Це нове й старе, позитивне й негативне, консервативне й революційне.

Не менш важливим у процес пізнання є питання про те, як на основі зовнішнього впливу про те, як на основі зовнішнього впливу йде процес ускладнення структури досліджуваного об’єкта або яви-ща, як появляються нові якості?

Марксистсько-ленінська діалектика вказує шлях до вивчення цих особливостей шляхом застосування закону переходу кількісних на-громаджень у якісні зміни.

Цей закон дозволяє вияснить характер розвитку і його форми.

Поступальний характер, наступність і тенденції розвитку об’єкта дозволяють розкрити третій закон діалектики — заперечення запере-чення.

Заперечення не відкидає всі старі подання й погляди, заперечуєть-ся те, що вичерпало можливості росту й утримується те, що кастет і розвивається. Одним актом заперечення процес діалектичного руху не завершується. Після першого заперечення в силу дії інших законів діа-лектики зокрема закону єдності й боротьби протилежностей, в свідо-мості дослідника виникають нове погляди. Боротьба між ними приведе до наступного заперечення й т.д. Наступає заперечення заперечення.

 

X

la O

o

la'

Рис. 3 — Засідання президії академії наук СРСР. 1951 рік. Художніки: А.М. Грицай, В.П. Ефанов, Л.С. Котлярів та ін.

Аналітичний і синтетичний методи дослідження

Ю