МЕТОдИ ТЕОРЕТИчНИх дОСлІджЕНь


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

Теоретичні дослідження повинні бути творчими, їхньою метою є одержання нової, корисної інформації. Спростувати існуючі або ство-рити нові наукові гіпотези, глибоко пояснити процеси або явища, які раніше були не зрозумілі або недостатньо вивчені. Творчість удоскона-лює існуюче рішення, що приводить до нового, оригінального рішен-ня. Оригінальність проявляється в неповторній точці зору на процес.

Теоретичні дослідження мають кілька стадій:

вибір проблеми;

-          знайомство з існуючими рішеннями;

-          обґрунтована відмова від існуючих рішень;

перебір різних варіантів рішень;

рішення.

Успішне виконання теоретичних досліджень залежить у великій мірі від того наскільки науковець володіє методами й способами тео-ретичного дослідження.

8оі

МЕТОдОлОгІя ТЕОРЕТИчНИх дОСлІджЕНь

Найважливішими способами теоретичних досліджень займають способи дедукції й індукції.

Дедуктивний — спосіб дослідження, при якому приватні поло-ження виводяться із загальних. Цей спосіб визначає кінцевий резуль-тат дослідження, що базується на певних відомих логічних зв’язках, за межами яких він не може бути використаний. Недоліком є обме-ження, що випливають із загальних закономірностей, на основі яких досліджується окремий випадок.

Індуктивний — спосіб дослідження, при якому по приватних фактах і явищам установлюються загальні принципи й закони. Прикладом є створення періодичної таблиці Д.І.Менделєєва, використовуючи окре-мі факти про хімічні елементи він сформулював періодичний закон.

 

Основи наукових досліджень

Особливу роль у теоретичних дослідженнях приділяється спосо-бам аналізу й синтезу.

Аналіз — спосіб наукового дослідження, при якому явище розчле-новується на складові частини.

Синтез — спосіб наукового дослідження, що полягає в дослідженні явища в цілому, на основі об’єднання зв’язаних один з одним елемен-тів у єдине ціле.

При аналізі найчастіше необхідно розглянути велика кількість фак-тів, у цьому випадку застосовується спосіб називаний ранжируванням.

За допомогою цього способу виключають всі другорядні факти, що не впливають на досліджуване явище.

Крім ранжирування широко використовується в наукових дослі-дженнях спосіб — абстрагування. Тобто відволікання від другорядних фактор з метою зосередження на найважливіших особливостях дослі-джуваного явища.

Останнім способом при проведенні теоретичних досліджень є спо-сіб формалізації — складається у відомості основних процесів явища до формул і спеціальної символіки.

Метод дослідження має виключно важливе значення для розви-тку науки. Він дає правильний напрямок у роботі вченого, допомагає йому обрати найкоротший шлях досягнення щирих знань. Адже на-укове дослідження не може здійснюватися хаотично, безладно; воно має певну систему й підкоряється певним закономірностям.

Значення наукових методів заперечувати не можна. Зовсім не прав відомий фізик Маху Борн, що не визнавав ніякої методології. «Я переконаний, — говорив він, що в науці немає філософської стов-пової дороги про гносеологічними покажчиками. Ні, ми перебуваємо в джунглях і відшукуємо свій шлях за допомогою проб і помилок, бу-дуючи свою дорогу позаду в міру того, як ми просуваємося вперед». (М.Борн Експеримент і теорія у фізику? «Успіхи фізичних наук»; т.66 вип. 3 1958. стр.374). Важко повірити, що сам Борн у своїй роботі зовсім не користувався ніякими науковими методами.

Історія науки й аналіз сучасної практики наукового дослідження показують, що далеко не всякий спосіб пізнавальної діяльності (ме-тод пізнання) веде до рішення безпосередньо вартих перед дослідни-ком проблем. К.Маркс підкреслював, що не тільки результат дослі-дження, але й ведучий до нього шлях повинен бути щирим» (К.Маркс і Ф.Енгельс. Соч., т1, стор.7).