Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
гІпОТЕзА, ЇЇ МІСцЕ й РОлІ В дОСлІджЕННІ : Основи наукових досліджень. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

гІпОТЕзА, ЇЇ МІСцЕ й РОлІ В дОСлІджЕННІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

Перш ніж приступати до основної стадії наукового дослідження необхідно висунути й розробити вихідну гіпотезу.

гіпотеза (гречок. Hypothesis — підстава, припущення) — імовірне припущення про причину яких-небудь явищ, вірогідність якого при сучасному стані науки й техніки не може бути перевірена й доведена, але яке пояснює дані явища, без нього непояснені; прийом пізнаваль-ної діяльності людини.

До таких припущень ми прибігаємо, коли складність умов явища не допускає безпосереднього дослідження, коли причини явища не-відомі або незрозумілі нам. Тоді, на підставі раніше набутих знань, ми ставимо припущення, укладаємо з нього як повинна б відбуватися явище за даних умов, а потім звіряємо виведений результат зі спосте-режуваним ходом явища.

До такого ж способу умовиводу прибігаємо ми в повсякденному житті часто несвідомо внаслідок звички, при складанні подання про предмети і явища по якийсь видимим ознакам їх; недостатнім для, утворення, ясного й виразного подання винятково по них. У цьому випадку ми робимо припущення про вид спостережуваного пред-мета й перевіряємо наскільки цей вид, узгоджується зі спостережу-ваними ознаками.

Для приклада приведемо читання оголошення на відстанях не до-зволяє нам чітко бачити всі букви. По деяким з них, що розрізняєть-ся, ми догадуємося, тобто становимо припущення, які повинні бути ті або інші слова й потім перевіряємо наскільки видимі букви відпові-дають цим словам. Що дійсно, такий процес читання в цьому випад-ку, підтверджується складністю й прямою неможливістю читати за тих самих умов слова, тим же шрифтом, але незнайомою мовою. Тим часом вся різниця між обома випадками тільки в тім, що в останньому випадку ми не маємо можливості робити припущення про значення неясно видимих нами букв. Подібним чином надходимо ми свідомо при дослідженні й пояснень: ми ставимо припущення про сутність я способі дії тих або інших причин.

 

Основи наукових досліджень

Крім даного тлумачення терміна «гіпотеза» як проблематичного, імовірного знання, у літературі, виділяються ще два значення цього терміна:

-          гіпотеза в широкому змісті слова — як здогад про що б те не було, як описова гіпотеза, що, як правило, є коротким резюме дослі-джуваних явищ, що описують загальні форми їхнього зв’язку;

-          гіпотеза у вузькому змісті слова — як наукова гіпотеза, що за-вжди виходить за межі досліджуваного кола фактів, пояснює їх і пророкує нові факти; систематизуючи знання, наукова гіпоте-за дозволяє об’єднати деяку отриману сукупність інформації в систему знань і створити теорію, якщо її припущення підтвер-дяться практикою.

Гіпотеза не тільки припущення потребуючих подальших переві-рок, але й напрямна наукова ідея, головний методологічний інстру-мент, що організує процес дослідження, шлях розробки, необхідний його елемент. Таким чином, гіпотеза — це не просте припущення, але в теж час і не істину. Істина — положення, уже підтверджене фактами аргументами, тоді як гіпотеза очікує підтвердження.

У яких випадках уживається гіпотеза? Вона необхідна:

-          коли відомі факти недостатні для пояснення причинної залеж-ності явища, а є потреба в тім, щоб його пояснити;

-          коли факти складні й гіпотеза може принести користь, як уза-гальнення знань у цей момент, як вірний крок до роз’яснення їх;

-          коли причини, що зробили або провадять факти, недоступні досвіду, а тим часом дії або слідства їх можуть бути досліджу-вані.

Вимоги, які пред’являються до сучасних гіпотез, що випливають:

-          принципова перевіряємость запропонованої гіпотези;

-          її максимальна спільність, що означає що з гіпотези повинні виводиться не тільки ті явища, для пояснення яких вона ство-рюється, але й можливо більше широкий клас явищ, безпосе-редньо, здавалося б, не пов’язаний з первісними;

-          обов’язкове володіння предсказуємість чинністю;

-          принципова (логічна) простота;

-          спадкоємний зв’язок висунутої гіпотези з попереднім знанням.

Процес побудови всякої гіпотези можна розчленувати на наступні основні стадії:

 

Гіпотеза, її місце й ролі в дослідженні

-          відкриття якого-небудь явище або класу однорідних явищ, при-чину існування яких неможливо поки пояснити за допомогою наявних прийомів і коштів наукового дослідження;

-          всебічне вивчення цього явища або класу явищ за допомогою до-свідів, доступних спостережень, у процесі якого з’ясовуються об-ставини їхньої появи, місце, час, зв’язок з іншими явищами й т.п.;

-          формулювання гіпотези, тобто певної наукової пропозиції про можливу причину, що викликає виникнення даного явища або класу однорідних явищ у вигляді ймовірного висновку;

-          визначення одного або декількох можливих слідств, що логічно випливають із передбачуваної причини, як якби причина вже в дійсності була знайдена;

-          перевірка того, наскільки ці слідства відповідають фактам дій-сності; якщо при цьому виявиться, що всі слідства не супер-ечать іншими реальними фактами й підтверджуються ними, тобто відповідай об’єктивній дійсності, то гіпотеза зізнається ґрунтовної, якщо ж хоч одне слідство, що необхідно випливає з даного припущення, виявляється помилковим, не відповідної об’єктивної дійсності, те така гіпотеза відкидається.

Однак, яке б кількість фактів як узгодженість із гіпотезою, який би достовірної й переконливої вона не здавалася, вона не перестає залишатися ймовірним припущенням доти, поки її істинність не одержала строгого наукового доказу. Коли ж гіпотеза підтверджена наукою й людською практикою, вона перестає бути гіпотезою, пере-ходить із розряду ймовірних припущень у розряд достовірних істин і перетворюється в наукову теорію.

Для спростування гіпотези, тобто для доказу її неспроможності, досить указати хоча б один реально існуючий факт або науково-пере-вірене положення, що перебуває в протиріччі або із самою гіпотезою, або з яким-небудь слідством з її.

Гіпотеза відіграє величезну роль у науковому дослідженні. Вона часто є зовсім неминучою в початковій стадії дослідження, тому що внутрішні зв’язки й закономірності розвитку речей і явища зовніш-нього миру не лежать на поверхні, вони сховані від прямого спосте-реження. Тому на початковій стадії дослідження неминуче виника-ють припущення, які в процесі дослідження піддаються перевірці, уточненню.