Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Розділ 2. Розвиток теорії і практики менеджменту 2. Розвиток теорії практики менеджменту 2.1. Історія розвитку менеджменту, що передувала класич-ній теорії : Менеджмент. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

Розділ 2. Розвиток теорії і практики менеджменту 2. Розвиток теорії практики менеджменту 2.1. Історія розвитку менеджменту, що передувала класич-ній теорії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Історія управлінської думки налічує багато тисячоліть. Висло-влювання з проблем управління можна знайти в Шумерській державі (III тисячолітгя до н.е.), в Месопотамії і древньому Китаї. Але пов’язувати їх з менеджментом ні в якому разі неможливо, тому що це були в основному рекомендаціями по державному управлінню, правила здійснення торгових операцій, комерційної діяльності та взаємовідносин між людьми.

Одним з перших, хто дав характеристику управління як особ-ливої сфери діяльності, був Сократ (470-399 pp. до н.е.). Він проаналі-зував різні форми управління, підкреслюючи важливість поділу і спе-ціалізації праці, наголошуючи, що причиною бідності суспільства, як правило, є відсутність кваліфікованого керівництва.

Дослідження Платона (428-348 pp. до н.е.) були присвячені глибокому аналізу поділу праці, розкритгю суті управління і контро-лю. Він обґрушував класифікацію форм державного управління, здійснив спробу розмежувати функції органів управління і вважав що управління повинно ґрунтуватися на законах.

Аристотель (384-322 pp. до н.е.) описав існуючий в той час державнийустрійу майже 300 країнах, виділивши дві системи госпо-дарювання: економію і хрематистику. Він заклав основи вчення про необхідність спілкування рабовласників з рабами і управління ними, а також обґрунтував моральні принципи управління господарством.

Зародження наукових ідей менеджменту знаходимо в працях Ніколло Макіавеллі (1469-1527 pp.), в яких викладено ідеї стосовно своєчасності прийнятгя управлінських рішень. Він зробив спробу сформулювати рекомендації щодо організації управління державою, обґрушувати норми поведінки керівників (щедрість, бережливість, жорстокість, милосердя), вміння дотримуватися слова, позбуватися ненависті та презирства тощо. Макіавеллі вважав, що для зміцнення держави виправдані будь-які засоби. Тому термін «макіавеллізм» по-чав вживатися для характеристики політики, яка нехтує нормами мо-ралі.

Розділ 2. Розвиток теорії і практики менеджменту

Незважаючи на те, що організації існують з початку створення світу, до XX сторіччя мало хто замислювався над тим, як управляти ними системно. Люди хотіли заробити більше грошей, здобути полі-тичну владу. Неусвідомлені пошуки теоретичних підходів до управ-ління почалися в епоху становлення капіталізму і тон в них завдавали філософи. Вони робили спроби відповісти на запитання: що спонукає людей до активних дій? Англійські філософи Томас Гобос і Джеймс Стюарт доводили, що основною мотивацією людської поведінки є прагнення до влади, а Бентам в книзі «Уведення в принципи моралі і законодавства» наголошував, що мотивами людської поведінки є користь і задоволення.

Адам Сміт сформулював принцип «економічної людини», го-ловною ціллю якої є бажання до збагачення і задоволення власних потреб. Дослідження проблеми мотивації дій продовжив на початку XIX сторіччя англійський економіст Джеймс Милл.

Промислова революція кінця XVIII - початку XIX столітгя, привела до впровадження прикладних наукових розробок та експе-риментів, результати яких допомагали визначити норми виробітку працюючих, оптимальну швидкість роботи устаткування, об'єми ви-пуску продукції, удосконалювати організацію виробницгва і праці. Концепцію кошролю і оплати праці створив Адам Сміт, а його спів-вітчизник Аркрайт об'єднав на своїй фабриці усі процеси текстильно-го виробницгва і ввів ієрархічний принцип його організації. На основі поділу праці, планування, розміщення устаткування, координації ро-боти машин і персоналу, забезпечення дисципліни праці йому вдало-ся досягги безперервності технологічного процесу. В підсумку це до-зволило суттєво скоротити витрати виробницгва і досягти переваг з конкурентами. Одночасно Аркрайт запровадив штрафні санкції за різні порушення, які фіксувалися в спеціальній книзі і приводили до відрахувань із заробітної плати.

Широкомасштабний соціальний експеримент в галузі управ-ління провів у 1800-1828 pp. англійський підприємець і вчений Ро-берт Оуєн. Суть експерименту складалась в наданні працюючим при-стойного житла, покращенні умов праці і побуту, створення мережі магазинів, які реалізовували товари першої необхідності за доступ-ною ціною. На фабриках, якими керував Оуєн, був підвищений міні-мальний вік працюючих, скорочений робочий день, в робітничих

Розділ 2. Розвиток теорії і практики менеджменту

селищах створювались школи. Ці реформи у свій час були новаторсь-кими і становили суть ролі керівника. Але ця ідея настільки випере-дила час, що була спростована тим суспільством.

Важливий крок в розвитку теорії і практики управління, зробив винахідник першої обчислювальної машини Чарльз Беббідж. Він роз-робив методику вивчення витрат робочого часу при здійсненні різних операцій, обґрушував шляхи підвищення продуктивності праці на основі вивчення статистичних даних, а також впровадив преміальну систему оплати праці. Результати досліджень і практичні рекоменда-ції він виклав в книзі «Про економіку матеріалів і устаткування», яка стала першою публікацією в галузі наукового управління [2, с.31-37; 11,с.32-35].

Майже всі форми сучасного управління були присутніми у да-внині, але їх характер і структура відрізнялися від сьогоднішніх. На-приклад, було значно менше керівників середньої і вищої ланки, іншими були взаємовідносини між керівником і підлеглими. Дуже часто керівницгво здійснювала одна людина. Є приклади організацій де не змінилася система управління. Приклад - римська католицька церков, структура якої така: Папа, кардинал, архієпископ, епіскоп, священик. Ця структура успішно функціонує і зараз, незважаючи що вона була заснована на початку християнства. Сучасні воєнні органі-зації у багатьох відношеннях схожі на військові організації Древнього Риму.

В період свого розвитку наука управління постійно знаходи-лась в пошуку. Формувалися нові напрямки, школи, течії, змінювався і удосконалювався науковий апарат, мінялися самі дослідники та їх погляди, що є цінним уроком для сучасних менеджерів.