Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
14.2. Поняття і суть стратегічного менеджменту : Менеджмент. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

14.2. Поняття і суть стратегічного менеджменту


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Для продовження успішної діяльності організація повинна Ma¬ra чітко визначені цілі, які можна здійснити за допомогою стратегіч-ного управління.

Стратегічний менеджмент - це управлінська діяльність по опрацюванню і реалізації рішень, направлених на повне та ефективне використання наявних ресурсів, спрямованих на виконання завдань поставлених перед організацією на перспективу [18, с.19].

Стратегічне управління передбачає розробку довгострокових цілей і політики, установок і орієнтирів, принципово нових напрямів діяльності, зачипає широке коло важливих організаційних рішень з проблем, орієнтованих на майбутнє, пов'язаних з неконтрольованими зовнішніми факторами. Суть теорії стратегічного менеджменту поляРозділ 14. Сіратегічний менеджмент

гає у використанні концепції “Від майбутнього до сучасного, а не від минулого до майбутнього”.

Предметом стратегічного управління є наступні проблеми:

1.         Безпосередньо пов’язані з основними цілями організації. Стратегічний характер носять рішення про створення нових і ліквіда-ції старих виробницгв, освоєння нової продукції, технології, ринків. Рішення, стосовно економії матеріальних, енергетичних або трудових ресурсів не відносяться до стратегічних.

2.         Пов’язані з деякими елементами організації, які необхідні для досягнення поставленої цілі. До стратегічних цілей відносяться планування розробки і випуск нової продукції, придбання нового те-хнологічного обладнання, запрошення нових спеціалістів тощо.

3.         Пов’язані з неконтрольованими зовнішніми факторами. При обранні стратегії важливо визначити, які економічні, політичні, соці-альні та інші фактори впливають на майбутнє організації, що вимагає постійного моніторингу зовнішнього середовища.

Формування стратегії здійснюється наступним чином. Спочат-ку визначають стратегічну ціль; оцінюють ринкові можливості та ре-сурси організації; розробляють загальну концепцію стратегії, а в її рамках варіанти для обговорення. Потім розроблені варіанти доопра-цьовують, аналізують і оцінюють. Кращий з них приймають в якості базового, який слугує основою створення спеціальних і функціональ-них стратегій, підготовки стратегічних і оперативних планів, про-грам.

На вибір стратегії справляють вплив різні фактори:

Вид бізнесу і особливості галузі в якій працює організація (pi-Beta, конкуренції з боку організацій, які виробляють аналогічну про-дукцію).

Стан зовнішнього оточення (стабільність або змінність зовні-шнього середовища, передбачуваність змін).

Характер цілей, які ставить перед собою організація (цінності, при прийнятгі рішень менеджерами).

Рівень ризику як фактора діяльності організації (допустимий рівень ризику).

Внутрішня структура організації (сильні і слабкі сторони орга-нізації, які дозволяють успішно конкурувати на ринку).

Досвід реалізації минулих стратегій (дозволяє уникнути мину-лих помилок, але обмежує вибір).

Розділ 14. Сіратегічний менеджмент

Фактор часу (сприяє успіху або невдачі при впровадженні но-вої технології, поставці на ринок продукції та ін.).

Багатофакторність вибору стратегії вимагає розробки декіль-кох стратегічних альтернатив, з яких обирасться краща.

Стратегічні альтернативи - це набір різних стратегій, які до-зволяють досягги стратегічних цілей організації в рамках обраної ба-зової стратегії та обмежених ресурсів. Кожна стратегічна альтернати-ва надає організації різні можливості й характеризується різними ви-тратами і результатами [15, с.277].

Виділяють два основних напрямки розвитку стратегічного ме-неджменту: регулярне стратегічне управління і стратегічне управлін-ня в реальному масштабі часу.

Регулярне стратегічне управління представляє собою логіч-ний розвиток стратегічного планування і складається з двох взаємо-доповнюючих підсистем: аналізу і планування стратегії, реалізації стратегії.

Стратегічне управління в реальному масштабі часу пов’язано з вирішенням несподівано виникаючих стратегічних задач. Воно виникає і розвивається в тих галузях, де зміни в зовнішньому оточенні проходять надто швидко і є непередбачуваними, що вимагає термінової адекватної реакції і організація просто не має часу на пе-регляд своєї стратегії. Ця система стратегічного управління передба-чає наступні методи вирішення проблеми: примусовий, адаптивний, кризовий, управління опору.

Примусовий метод використовується в умовах гострого дефі-циту часу, коли вимагається швидка реакція і передбачає застосуван-ня сили для подолання опору. Цей метод надто дорогий і небажаний в соціальному аспекті, але він дає переваги в часі стратегічного реагу-вання.

Труднощі у використанні цього методу наступні: відсутність до початку перемін достатньої інформаційної бази; нездатність пе-редбачити джерела і силу опору змінам; нездатність усунути першоп-ричину опору; передчасні структурні переміни в результаті сповіль-нення темпів змін; саботаж змінам; нерозуміння необхідності підви-щення компетентності і створення нового управлінського потенціалу.

Адаптивні зміни - це поступові незначні переміни, які на про-тязі тривалого часу впливають на традиційні критерії, структуру вла-ди і компетентність управляючих. Процес виникає, як реакція на пос-тійний вплив зовні або на незадовільні виробничо-господарські покаРозділ 14. Сіратегічний менеджмент

зники організації. Повільна адаптація загалом здійснюється методом спроб і помилок. Але навіть при повільних змінах виникають органі-заційні конфлікти, які можна вирішувати шляхом компромісів, угод і переміщень в керівницгві організації.

Адаптивні переміни повинні підкріплюватись відповідною мо-тивацією. Для цього необхідні зміни в настроях та мисленні працюю-чих, в розстановці сил. Потім необхідні організаційні зміни, підви-щення компетентності управлінського персоналу.

Кризове управління застосовують у тих випадках, коли зміни у зовнішньому середовищі погрожують існуванню організації і вона знаходиться в жорстокому становищі.

Першочергова задача вищого керівництва - не боротьба з опо-ром перемін, а швидкі та ефективні заходи по попередженню паніки.

Управління опору. Цей метод може бути здійснений в строки, які визначаються розвитком подій у зовнішньому середовищі. 3 на-рощуванням строковості перемін цей метод наближається до приму-сового , зі зменшенням - до адаптивного.

Переваги методу: прискорює відповідні заходи організації до початку перемін у зовнішньому середовищі і одночасно враховує ро-зподіл всередині влади. Недолік методу складається в тому, що він є складним і вимагає постійної уваги з боку керівницгва.