Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
12.2. Ранні теорії мотивації : Менеджмент. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

12.2. Ранні теорії мотивації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Розвиток методів і способів мотивації налічує довгу історію. На протязі багатьох століть домінуючою була модель грубого фізич-ного примусу до праці, а згодом - моделі економічної необхідності й стимулювання праці, пов'язаної з її продуктивністю.

Ранні теорії мотивації пов'язані з Адамом Смітом (займався пошуком збільшення багатства нації), Давідом Рікардо (наполягав на розділі багатства згідно з факторами виробницгва) і Альфредом МаРозділ 12. Мотиваціяу менеджменті

ршалом, який удосконалював маржинальний аналіз. А. Сміт у науко-вій праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776) обґрунтував концепцію "економічної людини", в основі якої знаходиться інтерес, який задовольняється тільки в результаті обміну між людьми - мати прибуток.

Прихильником вчення А.Сміта про економічний мотив діяль-ності людини був Ф.Тейлор (1856-1915), який в своїх наукових пра-цях довів, що висока заробітна плата і низькі затрати складають осно-ву менеджменіу. Для підвищення заробітної плати і зниження витрат він рекомендував кожному робітникові: по можливості доручати таку роботу, яку він спроможний виконувати і яка б максимально відпові-дала його умінням і можливостям; стимулювати кожного працюючо-го, щоб його виробіток досяг рівня кращого працівника того ж розря-ду; працюючим, які досягли найвищої продуктивності праці доплачу-вати в залежності від характеру роботи надбавку від 30 до 100% у по-рівнянні із середнім заробітком робітників того ж самого розряду.

Ф. Тейлором також були сформульовані правила ефективної виробничої діяльності: велика денна норма; нормальні умови праці; високий рівень оплати за виконану норму; зниження оплати праці за невиконану норму; норма повинна бути напруженою, щоб її міг ви-конати першокласний працівник. Тейлором було встановлено, що ко-ли робітникам встановлюють високі норми виробітку і за це їм пла-тять на 60% більше звичайного заробітку, то це позитивно впливає на зростання їх добробуту і покращує самих працюючих в усіх відно-шеннях (робітники ведуть кращій спосіб житгя, здійснюють заоща-дження, працюють більш напружено) [7, с.444-445].

Недоліком системи стимулювання Тейлора є утвердження того, що поведінка робітника як об’єкта управління обумовлюсться тільки економічними мотивами, але не враховуються психологічні аспекти та фізіологічні фактори продуктивності праці. Залежність оплати праці від норм виробітку по суті була штрафною системою, за якою штрафувалися як слабкі, так і середні робітники. Тейлор в осно-вному зосереджував свою увагу тільки на прибутках підприємців, об-ґрунтовуючи вигідні для них максимальні норми виробітку.

Теорія психоаналізу З.Фрейда (1859-1939) розглядає мотива-цію людської діяльності як функцію так званих первинних позивів або інстинктів сексу і агресії, дія яких проявляється у формі невираз-них неподоланих захоплень. Ця теорія виникла на ґрунті ірраціоналі-зму, згідно якої поведінкою людини управляють невідомі ірраціонаРозділ 12. Мотиваціяу менеджменті

льні сили. 3. Фрейд доводив, що велика кількість неврозів викликана тим, що в дитинстві людина чогось недоодержувала, недограла, не-добрала ласки. Все це накопичується, і вже в зрілому віці людина до-магається це одержати.

Фрейдизм відводить велику роль дитинству у формуванні мо-тивацій, яке на думку самого Фрейда і його послідовників однознач-но визначає характер і жштєву позицію дорослої людини. Позитив-ним у вченні Фрейда є те, що ним було досліджено і визначено наяв-ність в людині рівня несвідомого, завжди пояснював незрозуміле у людському житгі із наукових позицій.

Теорія психоаналізу в той же час не враховує соціальну зумов-леність психіки людини, протиставляє мотивацію свідомості, а енер-гетику психічної діяльності - інформаційній. Фрейд всі мотиваційні закономірності трактував тільки як динамічно-енергетичні, перебіль-шував, абсолютизував роль динамічних факторів, в той же час ігно-рував роль змістовних моментів.

Недоліком фрейдизму є те, що вся його теорія підпорядкована біологічним основам. Діяльність людини при цьому проявляється в потребах, які "заглушені" свідомістю. Теорія 3. Фрейда ґрунтусться на визнанні фатального антагонізму між несвідомим і свідомістю, що продовжує антагоністичне відношення між людиною з її витиснени-ми переживаннями і соціальним середовищем [7, с.446-448].

3. Фрейд трактує визнання несвідомого як такого, що протирі-чить свідомості. Він також визнає, що в основі розвитку особистості лежать біологічні потреби, задоволенню яких перешкоджають соціа-льні нормативи, що свідома житгєдіяльність людини складається ли-ше із символів, витіснених біологічних потреб.

Після другої світової війни фрейдизм поступився місцем неоф-рейдизму, де немає пансексуальності. Була розроблена Е. Талісменом і К. Халлом біхевіористська теорія спонукання, яка відкидає не тільки свідомість людини, але всю психологію особистості, розглядає про-блему мотивації за спрощеною схемою “стимул - реакція".

Згідно теорії К.Юнга, яка носить назву "аналогічної психоло-гії" психіка людини складасться з таких рівнів, як свідоме, особисте несвідоме і колективне несвідоме. Колективне несвідоме утворюється на основі минулого досвіду і йому відводиться визначальна роль в мотивації поведінки людини. Колективне несвідоме, в свою чергу, має також декілька рівнів: національний, расовий, загальнолюдський, наслідуємий. Для пристосування до певних умов життя, за цією теоРозділ 12. Мотиваціяу менеджменті

рією, діяльність людини повинна бути мотивована такими функціями, як мислення, почуття, інтуїція тощо.

Теорія Юнга заклала основи типології особистості і мотивації її поведінки, обґрунтувала спрямованість людини на себе і на об’єкт. Юнг також ввів у практику додаткові типи (інтуїтивний, мислячий, емоційний), кожен з яких визначається співвідношенням різних фун-кцій.

Недоліком теорії Юнга слід вважати те, що він розглядав мо-тивацію поведінки людини без урахування впливу навколишнього середовища. Типи особистостей, згідно цієї теорії, визначаються об-меженими обставинами народження людини без урахування особли-востей житгя, розвитку. Це є справжній фрейдизм як основа мотива-ції поведінки людини, хоча і в дещо завуальованому вигляді [7, с.448-449].

Серед послідовників Фрейда були також А. Адлер, К. Хорні, Г. Саллівен і Е. Фромм.

А. Адлер значну увагу в дослідженнях приділяв ролі соціаль-ного компонента у розвитку особистості. Соціальність, колективність є головним в житгі людини. В основі суспільства та суспільного роз-витку, на його думку, лежить індивідуальне та колективне прагнення до самоутвердження, до переборювання власної слабкості та непов-ноцінності, до досягнення могутності таудосконалення.

Для подолання власної неповноцінності людина шукає певні способи компенсації, які можуть бути адекватними чи неадекватними певним умовам. Адлером розглянута можливість вироблення гіпер-компенсації як певної форми реакції на свою неповноцінність. Існує немало прикладів, коли слабкі у фізичному плані особи за рахунок вироблення в собі зверхкомпенсації можуть досягги значних успіхів в житгі. Таке міркування автора було важливим для пара психологічної науки, зокрема його утвердження про наявність компенсації чи звер-хкомпенсації, коли проявляється захисна реакція організму людини, виникають сили надлишкової величини. В мотиваційному механізмі людини важливо враховувати наявність цих сил з метою корегування її поведінки і орієшування дій та вчинків у відповідному напрямі.

Роботи К. Хорні розкривали мотивацію поведінки людини з позиції уродженого їй почуття хвилювання. Відчуття хвилювання за-безпечує створення мотиваційного механізму, керованого бажанням особи врятуватись від названого почутгя. Основою мотивації в теорії Хорні є трансформація почуття хвилювання, яке спонукає людину до

Розділ 12. Мотиваціяу менеджменті

пошуку своєї безпеки і прагнення задоволення своїх бажань. В своїх дослідженнях Хорні спочатку обґрушувала чотири поведінки люди-ни, а пізніше зупинилася на трьох типах: прагненні до людей; праг-ненні відокремитись від людей; прагненні діяти проти людей. Хорні також відзначає протиріччя між суспільством і людськими потреба-ми.

Теорія Г. Саллівена є одним із напрямків неофрейдизма. Осо-бистість, за цим вченням, є відносно стійкою моделлю міжособистих ситуацій, що характеризують і повторюють людське життя. Вже при народженні у людини з'являється потреба у спілкуванні з іншими особами, потреба в ніжності, безпеці. Соціальне розглядається в цій теорії як система міжособистих стосунків, які не формуються на ос-нові суспільного життя, а існують з самого моменту народження. Тобто тут, як і у 3 Фрейда, особистість, її поведінка формуються самі пособі, без врахування особливостей розвитку суспільних відносин. Мотивами поведінки людини, за Саллівеном, є її боротьба з оточую-чим середовищем, або неспокоєм.

Неофрейдисти зробили внесок в розвиток особистості, мотива-ції поведінки, поставивши на відповідне місце соціальні відносини, відкинувши теорію психоаналізу З.Фрейда. Але багато механізмів не-офрейдистів, таких як уникнення дискомфорту, "психологічний за-хист", “вибірковість уваги", були ними виявлені у невротиків, з пода-льшим перенесенням їх на психіку здорових людей, тому мали обме-жене застосування.

Своїми концепціями К. Хорні і Г. Саллівен, розглядаючи по-чуття тревоги як основи мотивації поведінки людини, намагалися сформувати концепцію відчуження особистості. Цю ідею в своїх ро-ботах продовжив Е.Фромм, який намагався розповсюдити проблему відчуження в суспільно-економічному житгі на психічну діяльність людини. Е. Фромм, розглядаючи людину відчуженою від усього сві-ту, людей, товаришів, ввів понятгя “негативної свободи", згідно якої відчуження пригнічує людину, породжує неврози. Автор підкреслює, що людина не хоче бути вільною, вона страждає від свободи, прагне до спілкування з іншими особами. Відчуження переростає в конфор-мізм, як спосіб врятувати людей від самотнього житгя.

Дослідження Фромма підкреслюють подвійність природи лю-дини, яка з одного боку, прагне незалежності, а з іншого - хоче поз-бавитись її, оскільки незалежність веде до відчуження. Автор наділяє особистість можливостями забезпечувати поліпшення суспільного

Розділ 12. Мотиваціяу менеджменті

житгя і навіть сприяти зміни суспільно-економічних формацій. В ці-лому концепції Фромма побудовані на основі тих же внутрішньопси-хологічних механізмів Фрейда.

Теорія фрустації, яка розроблена Долардом, Міллером та ін-шими вченими, зводиться до боротьби з перешкодами навколишньо-го світу. Перешкоди при цьому можуть мати різний зміст і виступа-ють як різні види фрустації: фізичні, моральні, духовні. В теорії розг-лянуто різні види поведінки людини, спрямованих на боротьбу з фру-стаціями, що проявляється у вигляді агресій різної модальності і фо-рми (садизм, депресія, гнів). Сучасна літераіура розглядає агресив-ність поведінки людини на основі її певного стану та емоційності. Дія фрустації може мати різні прояви: у одних людей агресія спрямову-ється на самих себе при визнанні своїх недоліків, а в інших - перек-ладасться на інших осіб. Мотиви людських вчинків, інтересів, дій можуть опосередковуватись. Зі зростанням рівня свідомості людини, більш опосередкованою стає її поведінка.

Зараз не можуть однозначно сприйняті ранні теорії мотивації. Науковцями обґрунтовано і розроблено багато нових теорій, які при-свячені різним аспектам мотиваційного процесу.