Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Розділ 11. Організація як загальна функція менеджмент 11. Організація як загальна функція менеджменту 11.1. Організаційні теорії і основні поняття організації : Менеджмент. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

Розділ 11. Організація як загальна функція менеджмент 11. Організація як загальна функція менеджменту 11.1. Організаційні теорії і основні поняття організації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Виконання розроблених планів і прийнятгя відповідних управ-лінських рішень неможливо здійснити без організації. Для досягнен-ня своїх цілей люди повинні об’єднуватися, отримуючи при цьому додаткові можливості у використанні ресурсів організації. Організа-ція як суспільний інстшут давно існує і налічує декілька організацій-них теорій, більшість з яких на думку вчених не є досконалими [11, с.267-269].

Класичні організаційні теорії (Ф. Тейлор, А. Файоль) широко пропагували використання ефективної діяльності організацій. Але з часом прийшло переконання, що влада далеко не завжди є ефектив-ним інструментом управління організацією. Автори цієї теорії визна-чили наступні основні риси організацій: загальна ціль чи місія; роз-поділ праці; координація зусиль; ієрархія повноважень і влади.

Неокласичні організаційні теорії (Ч. Бернард) направлені на сприйнятгя повноважень. Відповідно до неї повноваження та обсяг роботи кожного є предметом переговорів з керівником, під час яких підлеглий може відхиляти вимоги керівника і передача повноважень не відбувасться. Це ускладнює управління, однак зростає свідомість виконавців і підвищусться надійність їхньої діяльності. У цьому ви-падку розпорядження менеджера можуть узгоджуватися з особисти-ми потребами і можливостями підлеглих, інтересами персоналу.

Ч. Бернардом було запропоновано ряд нових ідей щодо функ-ціонування організацій: делегування влади знизу доверху; теорію сприйнятгя повноважень; ключове значення інформації в керівництві організаціями; готовність кожного члена організації бути корисним для колективу. Ці ідеї були розвинуті Г. Саймоном, який приділив значну увагу поведінці влади, яка розкриває взаємовідносини керів-ника і підлеглого. Підлеглий діє за сценарієм, який запропонував йо-му керівник.

Концепція "ідеальної бюрократії" (М. Вебер), наголошує на тому, що правила, інструкції та процедури, які виправдали себе, ма-ють бути основою для прийнятгя рішень. Складовими концепції є: розподіл влади; ієрархія влади; система правил; безособовість управ-ління; наголос на посаду. Вебер обґрунтував ідею про три основні форми влади: раціонально-легальну, традиційну, харизматичну.

Розділ 11. Організація як загальна функція менеджмент

Концепція відкритої системи відносяться до сучасних органі-заційних теорій, яка ґрушується на залежності організації від навко-лишнього середовища і охоплює сенергітичний результат її функціо-нування.

Концепція факторної моделі організації враховує техноло-гію, невизначеність довкілля, стратегічний вибір, взаємодію з її чле-нами. Для реалізації кожного із завдань плану, які випливають з цілей організації, необхідно організувати працю людей, скоординувавши відносини між працюючими та підрозділами підприємства.

Організація - це процес створення такої структури підприємс-тва, яка надає можливість людям ефективно працювати разом для до-сягнення загально поставлених цілей [15, с.308].

Організація як функція управління направлена на формування управляючих і управляємих систем, а також на забезпечення тісних зв'язків і відносин між ними. В результаті виконання цієї функції створюється кооперація людей і машин, при якій сумісна трудова ді-яльність повинна здійснюватися з найвищим ефектом при мінімаль-них витратах. Це забезпечує упорядковану технічну, економічну, со-ціально-психологічну і правову сторону діяльності кожного суб'єкта господарювання.

В цілому організація може розглядатися в двох аспектах: роз-поділ всього обсягу роботи між конкретними підрозділами та органі-зація взаємозв'язку окремих підрозділів, визначення їх повноважень та відповідальності. Для здійснення повноважень та відповідальності використовується делегування.

Делегування - це передача знань і повноважень конкретній особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання [15, с.305]. Це поняття є одним із основних принципів менеджменту. На жаль, біль-шість керівників з недовірою сприймають і використовують цей фун-даментальний принцип. В результаті багато підприємців зазнали нев-дач, не розуміючи необхідності делегування, як умови ефективного управління, особливо зі зростанням організації. Принцип делегування повноважень тісно пов'язаний з відповідальністю.

Відповідальність - це зобов'язання вирішувати поставлені за-вдання та відповідати за якість їх виконання [15, с.309]. Але відпові-дальність не може бути делегована, тобто з керівника не знімасться відповідальність за невиконане завдання, якщо з цим завданням не справився підлеглий. Обсяг відповідальності є однією з причин висо-ких окладів менеджерів. Відповідальність менеджера за якісно викоРозділ 11. Організація як загальна функція менеджмент

нане завдання не може здійснюватися без делегування йому повно-важень по використанню матеріальних, фінансових і трудових ресур-сів.

Повноваження - це обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля її співробітників на виконання певних завдань [15, с.310]. Таким чином, повноваження делегують посаді, а не особі, яка обіймає цю посаду. Якщо особа змінює роботу, то втрачає повноваження старої посади і отримує повноваження но-вої.

Повноваження слід відрізняти від влади. Повноваження має делегований характер, тобто обмежує право певної посади у викорис-танні ресурсів організації. Влада - це реальна здатність діяти і мати можливість впливати на ситуацію. Можна мати владу, не маючи пов-новажень. Різні способи використання влади можуть як позитивно, так і негативно впливати на організацію. Повноваження завжди об-межені, і залежно від їх характеру розрізняють лінійні та штабні об-меження.