Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
10.3. Особливості стратегічного планування : Менеджмент. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

10.3. Особливості стратегічного планування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Планування - понятгя багатостороннє. В літераіурних джере-лах воно розглядається з різних точок зору, як:

функція менеджмешу (в класичній теорії управління);

вибір альтернатив в умовах невизначеності (в концепції прийн-ятгя рішень);

поведінка підприємства у зовнішньому і внутрішньому середо-вищах (в концепції прийнятгя рішень).

Основними принципами планування є наступні [7, с.316-321]:

1.         Необхідність перспективно мислити керівникові.

2.         Чітка координація зусиль при виконанні планів.

3.         Необхідність чіткого визначення своїх задач та приоритетів.

4.         Підготовка підприємства до випадкових змін.

5.         Об’єднання обов'язків усіх посадових осіб підприємства.

6.         Встановлення показників діяльності підприємства для наступного контролю.

Основними видами планування є: директивне, індирективне, регулятивне, індикативне, довгострокове, стратегічне. В розвинутих країнах застосовується маркетингове, ділове і ринкове стратегічне планування.

Стратегічне планування включає: розробку стратегій і осно-вних методів їх реалізації, створення і підтримання в перспективі від-повідності цілей і можливостей підприємства у підприємницькій дія-льності. Особливістю стратегічного планування є припущення, що майбутнє обов'язково повинно бути кращим за минуле. Стратегічне планування не можна ототожнювати із стратегічним менеджментом, тому що воно є його складовою частиною і охоплює розгалужену си-стему планів (довгострокових, середньострокових, річних, оператив-них, функціональних).

Розділ 10. Планування в організації

На практиці стратегічне планування є складним процесом, який охоплює декілька етапів: прогнозування показників у майбут-ньому, на основі обґрунтованого аналізу; передбачення можливостей і загроз; визначення і вибір варіантів розвитку на основі оцінки аль-тернатив, з урахуванням потреби в ресурсах (матеріальних, трудових і фінансових), реальності планів, ризику і прибутковості; формування цілі і визначення строків її досягнення; розробка програми дій і пое-тапного здійснення робіт; обґрушування необхідних фінансових ре-сурсів.

Велику увагу провідні зарубіжні підприємства при стратегіч-ному плануванні надають удосконаленню методів аналізу, прогнозу-ванню та обробці вихідної інформації. Метод портфельного аналізу є одним з нових у стратегічному плануванні, якій полягає в аналізі ве-ликого обсягу інформації, що віддзеркалює ринкові позиції підпри-ємства і його основних конкурентів. На підставі цих матеріалів фор-муються стратегії підприємства, здійснюється оцінка їх результатів, можливість реалізації, вибір кращого варіанта. Цінність цього методу полягає в тому що він дає достатній обсяг інформації для прийнятгя обґрунтованих рішень.

Стратегічне планування розраховане на 5; 10 і більше років, a конкретний його строк залежить від життєвого циклу товару і попиту на продукцію, яка виробляється підприємством. При стратегічному плануванні використовують різні підходи: задовольняючий оптиміза-ційний, адапційний. Самим поширеним є задовольняючий підхід, який ґрушується на досягненні певного задовольняючого рівня. Оп-тимізаційний підхід використовусться якщо є можливість надати кі-лькісний показник поставленій цілі, що підвищує обґрунтованість планів. Адаптаційний підхід полягає в обов’язковому реагуванні на можливі зміниумов, що протидіятимуть реалізації планів.

Особлива роль в стратегічному плануванні відводиться мене-джеру, який повинен:

постійно враховувати фактор невизначеності та ризику у змі-нах зовнішнього і внутрішнього середовища;

здійснювати комплексний аналіз, різних ситуацій (економічної, демографічної, екологічної), сильних і слабких сторін підприємства і його реальних можливостей для опрацювання обґрунтованих рішень;

в залежності від ситуації перебудовувати організаційну струк-туру підприємства відповідно до стратегічних цілей і підвищувати ві-дповідальність працюючих у здійсненні стратегічного планування;

Розділ 10. Планування в організації

давати постійну оцінку функціонування служб підприємства щодо реалізації стратегічного плану.

Обов’язком менеджера є постійне удосконалення стратегічного управління, постійний аналіз існуючих стратегій, посилення контро-лю за їх використанням, для чого створюються спеціальні групи спе-ціалістів.

В багатьох зарубіжних фірмах відповідальність за стратегічне планування покладають на відділ маркетингу, який розробляє страте-гічні маркетингові плани і які складаються практично по кожному продукту, наближаючи його до ринкових потреб. Але в практиці стратегічного планування в іноземних фірмах існують ряд недоліків і проблем, які доцільно використовувати в практиці вітчизняного ме-неджменту. Так, виявлялись не досить точними прогнозні показники на далеку перспективу; впровадження стратегічних планів не супро-воджувалося внесенням змін у раніше визначені показники; система мотивації менеджерів в основному спрямована на досягнення резуль-татів у короткостроковому періоді.