Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
7.2. Поняття управлінського рішення : Менеджмент. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

7.2. Поняття управлінського рішення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Управлінське рішення - це результат творчого цілеспрямо-ваного аналізу проблемної сшуації, вибору шляхів, методів і засобів її вирішення у відповідності з ціллю системи менеджмешу [11, с.118].

Управлінське рішення - це початковий і основний момент в організації діяльності кожного керівника. У зв'язку з цим управлінсь-ке рішення може розглядатися як основний зміст процесу управління і важливий інструмент системного підходу до управляємого об’єкту. Кожне підприємство є не тільки виробником продукції, але й складо-вою частиною суспільства. Тому при прийнятгі управлінського рі-шення необхідно враховувати не тільки економічну сторону діяльноРозділ 7. Основи теорії прийнятгя управлінських рішень

сті, а сукупність соціальних, ідеологічних, моральних та інших відно-син.

Прийнятгя рішення є основою управління. Своєчасно прийняте науково-обґрунтоване рішення стимулює виробницгво, а слабке, або несвоєчасно прийняте - знижує результативність праці. Відповідаль-ність керівника за прийнятгя рішень дуже висока, особливо службов-ців державного рівня. Керівник не має права приймати непродуманих і необґрунтованих рішень.

Потреба в прийнятгі рішень обумовлюється як зовнішніми, так і внутрішніми обставинами. Імпульсом до прийнятгя управлінського рішення є необхідність ліквідувати проблем, зменшити її актуаль-ність. Основними причинами виникнення проблем є наступні [21, с.296-312]:

недосконалі принципи діяльності організації;

помилкові критерії оцінки діяльності організації, підрозділу або окремого працівника;

порушення процесу досягнення поставленої цілі з помилкової або ініційованої причини;

непередбачувані обставини (стихійні лиха, техногенні катаст-рофи, політичні та економічні катаклізми).

До управлінського рішення пред'являють ряд загальних вимог [11, с.119-121; 15, с.202-207]:

Всебічна обґрунтованість означає необхідність прийнятгя рі-шення на базі максимально повної й достовірної інформації. Але цьо-го недостатньо. Необхідно зробити аналіз ресурсного забезпечення, науково-технічних можливостей, цільових функцій розвитку, еконо-мічних і соціальних перспектив підприємства, регіону, галузі. Всебі-чна обґрунтованість рішення вимагає пошуку нових форм і шляхів обробки науково-технічної та соціально-економічної інформації.

Своєчасність передбачає, що прийняте рішення не повинно відставати або випереджати потреби і задачі соціально-економічної системи. Передчасно прийняте рішення не знаходить підґрунтя для реалізації, а сприяє розвитку негативних тенденцій. Запізнілі рішення поглиблюють негативні тенденції.

Повнота змісту передбачає, що рішення повинно охоплювати весь управлінський об'єкт, всі сфери його діяльності, напрямки роз-витку. В загальній формі управлінське рішення повинно охоплювати: ціль функціонування і розвитку системи; засоби і ресурси, які вико-ристовуються для досягнення цієї цілі; строки виконання; порядок

Розділ 7. Основи теорії прийнятгя управлінських рішень

взаємодій між підрозділами і виконавцями; організацію виконання робіт на всіх етапах реалізації рішення.

Повноважність означає суворе додержання суб’єктом управ-ління тих прав і повноважень, які йому надані вищим рівнем управ-ління. Збалансованість прав і відповідальності кожного органа, ланки або рівня управління є постійною проблемою виникнення нових за-дач розвитку.

Погоджуваність з прийнятими раніше рішеннями означає спадкоємність розвитку. Вона необхідна для додержання законодав-ства, постанов, розпоряджень, а на рівні окремої організації для здій-снення послідовної ринкової і соціальної політики.

Прийнятгя і реалізація управлінських рішень вимагає високого професіоналізму і окремих соціально-психологічних якостей особис-тості. Потужним фактором, який активізує процеси прийнятгя і реалі-зації рішень, виступають сучасні засоби оргтехніки. Але процес при-йнятгя рішення, вибору варіанта, завжди має творчий характер і за-лежить від конкретної особистості.

У прийнятгі рішення присутні в різній мірі три моменти: інтуї-ція, думка і раціональність.

Інтуїтивне рішення менеджера будується на власному досвіді і почутгі того, що його вибір вірний. Тут присутнє «шосте відчуггя». Але менеджер, який виключно орієшується на ішуїцію може стати заручником випадковості.

Рішення, побудоване на думці, схоже з інтуїтивним тому, що на перший погляд логіка слабко проглядасться. Але в їх основі ле-жать знання і свідомий досвід минулого, обираючи кращий варіант, який принесе найбільший успіх. Даний спосіб прийнятгя рішення теж не є надійним. Ці два способи обирають досвідчені менеджери в про-цесі оперативного управління персоналом.

Раціональні рішення в основному будуються на методах еко-номічного аналізу, обґрунтуванні та оптимізації стратегічних і такти-чних питань.

За характером особистості менеджера рішення розрізняють на урівноважені, імпульсивні, ризикові, інертні і обережні.

Урівноважені рішення приймають менеджери, які уважно і критично відносяться до своїх дій. Такі особи до прийнятгя рішення вже мають сформульовану ідею.

Імпульсивні рішення менеджери дуже легко генерують у ве-ликій кількості, але не можуть їх якісно перевірити, уточнити і оціниРозділ 7. Основи теорії прийнятгя управлінських рішень

ти. Такі рішення є недостатньо обґрунтованими і надійними, в управ-лінській діяльності.

Ризикові рішення менеджерами чітко не обґрунтовуються, їх автори впевнені в собі, не бояться небезпеки.

Інертні рішення стають результатом обережного пошуку ме-неджера, але вони не мають оригінальності, пошуку, новаторства, не відзначаються обґрунтованістю.

Обережні рішення характеризуються ретельною оцінкою ме-неджером всіх варіантів. Вони теж не відзначаються новизною і ори-гінальністю.

Функції, які реалізуються через управлінські рішення, діляться на: обумовлені процесом управлінської дії (аналітичні, цілеполягаю-чі, організуючі, координуючі, регулюючі, контрольні і оціночні) і об'єктом управління (політичні, економічні, бізнесові, соціальні, пра-вові, техніко-технологічні). Функції управлінських рішень можуть бути реалізовані тільки при високій якості цих рішень та ефективно-му їх виконанні.