Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2. Після установчої лекції слідує основний елемент структури: : Основи педагогіки вищої освіти : Бібліотека для студентів

2. Після установчої лекції слідує основний елемент структури:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 

Загрузка...

•          диференційно-групова робота,

•          самостійна робота студентів під керівництвом викладача,

•          семінарські заняття,

•          ділові ігри.

Роль викладача в реалізації такої педагогічної технології зміню-ється - він в основному виконує роль консультанта. Аудиторія для диференційно-групової роботи повинна мати 5-6 столів. За кожний стіл сідає 4-6 студентів, що отримують від викладача завдання різних рів-нів. Концепція 3-х рівнів змісту освіти дозволяє студенту самому виб-рати рівень вивчення конкретного предмета. Перший рівень дає уяв-лення і цільну картину матеріалу предмета, що вивчається. Невеликий об’єм (15-20% від всього курсу), вміння відповідати в основному на репродуктивні питання забезпечують його доступність для всіх.

Другий рівень повинен бути розширенням і поглибленням знань, одержаних під час засвоєння першого рівня. Завдання вимагають ана-лізу матеріалу: відібрати матеріал по певним ознакам, виділити голов-не, порівнювати, складати тези, зробити висновки. Третій рівень міс-тить знання, які є необов’язковими для всіх. Цей рівень забезпечує студенту найвищу оцінку.

Самостійна робота студентів під керівництвом викладача на за-нятті повинна забезпечити підвищення вимог до інформаційної ємкості змісту учбових предметів, до творчої самостійної діяльності студентів.

Під час використання нових педагогічних технологій вводиться система модульного контролю. Модульний контроль та визначення рейтингу студентів використовується для того, щоб стимулювати сис-тематичну та самостійну роботи студентів, підвищення об’єктивності оцінювання їхніх знань, створення здорової конкуренції між ними в навчанні, виявлення і створення творчих здібностей.

Модульний контроль знань студентів проводиться після завер-шення лекційних, семінарських, лабораторних і практичних занять, що належать до певного модуля.

Модульний контроль проводиться у формі виконання письмових контрольних завдань, що містять запитання для перевірки знань фак-тичного матеріалу модуля і задачі. Оцінки виставляються в журналі

успішності і в предметну відомість модульного контролю. Контрольне завдання зараховується, якщо воно оцінене не нижче 11 балів (при використанні 20-бальної шкали). Студент, що успішно склав весь мо-дульний контроль, може бути звільнений від семестрового екзамену.

Якщо екзамен з предмета не передбачений програмою, а існує лише недиференційований залік, доцільно кожну форму роботи студе-нта оцінювати певною кількістю балів. Після закінчення курсу за сума-рною кількістю балів можна робити висновок про рівень засвоєння знань студентами.

Окрім перелічених підходів до модульного навчання, існує інший варіант – стратегічний. Він передбачає переведення навчального про-цесу на комп’ютерну технологію навчання. Вона можлива за умови розробки комп’ютерних програм, курсів і адекватних їм організаційних форм, методів викладання і навчання. Одною з основних цілей такої технології є моделювання використання комп’ютерів у майбутній про-фесіональній діяльності спеціалістів.

Структура навчального процесу в цьому варіанті буде суттєво змінена на другому етапі, коли після загального заняття – лекції, сту-дентам буде запропонований машинний варіант індивідуального спіл-кування на комп’ютері.

Отже, навчальний модуль – це цільова, відкрита і відносно заве-ршена сукупність взаємозалежних циклів навчальної, виховної та осві-тньої розвиваючої взаємодії викладача і студентів, що реалізує змісто-вий модуль через форму-модуль. Цей модуль є основною ланкою мо-дульно-розвиваючої системи навчання, що забезпечує оптимізацію психосоціального розвитку викладача і студентів, а тому багато в чому є альтернативною традиційним засобам, формам і методам класно-урочної, лекційно-семінарської систем.

У Житомирському педагогічному університеті з 1996 року засто-совується модульно-контекстна технологія, яка ставить за мету фор-мування педагогічної спрямованості, розвиток емоційних і морально-естетичних якостей, засвоєння знань, умінь та навичок, способів розу-мових дій, дійово-практичної сфери та самокеруючих механізмів осо-бистості майбутнього фахівця.

Це технологія по орієнтації на особистісні структури – всебічно гармонійна, за характером змісту гуманістична, навчально-виховна, за типом управління – система малих груп, за провідним методом нав-чання – проблемно-пошукова, творча, діалогічна, ігрова; за ор-ганізаційними формами – академічна, індивідуально-групова, дифе-ренційована.

Вона спрямована на розвиток потреби студента в саморе-алізації, що посідає одне з найвагоміших місць у сфері спонукання дидактичного вибору. Виходячи з класифікації потреб А.Маслоу, само-актуалізація (самореалізація) становить вершину піраміди людських потреб. На його думку, лише за умови підготовленості особистості до духовного розвитку і бажання самовдосконалюватися, можна її до-сягти.

У зміст педагогічної освіти закладено модель підготовки вчителя-вихователя , яка відображає діяльнісну модель педагога, що включає предметно-професійний і соціальний контекст майбутньої професії. Перехід від навчальної діяльності до професійної відбувається за до-помогою діяльнісного модуля – інтегрованої якості педагога-вихователя. Діяльнісний модуль включає в себе такі угрупування: ме-тодологічний, теоретичний, практичний і соціальний.

Технологічний підхід у вивченні курсу “Педагогіка” передбачає: постановку цілей, проектування, організацію навчального процесу, діагностичну і підсумкову перевірку ефективності за допомогою тестів, контрольних питань, розв’язання задач, кросвордів тощо у кожному модулі.

Логіка викладання курсу така:

-          проектування цілей навчання відбувається відповідно розроб-леної моделі підготовки вчителя;

-          переведення цілей на мову практичних завдань у вигляді дія-льнісного модуля, який має забезпечити перехід від навчальних за-вдань до професійної діяльності;

-          реалізація моделі підготовки вчителя-вихователя у процесі викладання педагогічних дисциплін;

-          корекція процесу засвоєння ЗУН студентами;

-          контроль, оцінка (поточна, рубіжна, заключна) ЗУН студентів;

Ця логіка реалізується у кожному модулю (темі) курсу “Педа-гогіка” через зовнішню структуру (тема, мета, обладнання, план, зав-дання студентам, рекомендована література, теоретичний і практич-ний блоки, прогнозовані педагогічні якості та вміння) та внутрішню структуру, що відображає основні рівні засвоєння ЗУН студентами, що відповідає таксономії цілей: на рівні пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки.

Підготовлений членами кафедри педагогіки навчальні посібники „Практикум з педагогіки”1 і „Технології професійної педагогічної підго-товки майбутніх учителів”2 включають загально-методичний модуль, філософську методологію, конкретно-методологічний модуль, власне теоретичний, теоретичний модуль і практичний блок, блок контролю і самоконтролю, блок професійно-педагогічних умінь та професійних якостей.

В основу лекційно-семінарських занять з педагогіки покладена технологія проблемного навчання. Технологія проблемного навчання не нова і вона отримала широке розповсюдження у ВНЗ.

Сьогодні під проблемним навчанням розуміють таку організацію навчальних занять, котрі передбачають створення під керівництвом викладача проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність студе-нтів по їх розв’язанню, результатом якої є творче оволодіння знання-ми, навичками, уміннями та розвиток мислительних здібностей.

Проблемні ситуації можна класифікувати:

•          за змістом невідомого Х (Х - мета, Х - об’єкт, Х - спосіб дія-льності, Х - умова виконання діяльності);

•          за рівнем проблемності (І рівень - спонтанні; ІІ рівень -створені і розв’язані викладачем; ІІІ рівень - створені викладачем, а розв’язані студентами; ІV рівень - створені і розв’язані студента-ми).

Основою проведення семінарсько-практичних занять з педагогі-ки є групові технології.

Академічна група поділяється на мікрогрупи. Технологічний про-цес групової роботи складається з таких елементів: