Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Прикладом закономірностей першої групи можуть бути : : Основи педагогіки вищої освіти : Бібліотека для студентів

Прикладом закономірностей першої групи можуть бути :


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 

Загрузка...

•          виховуючий характер навчання ;

•          цілеспрямований характер взаємодії педагога і студента;

•          єдність педагогічного керівництва і самодіяльності студентів;

•          включення студентів у діяльність;

•          залежність між метою навчання, змістом освіти і методами на-вчання;

•          мета визначає зміст і методи, методи і зміст зумовлюють сту-пінь досягнення мети.

Прикладами закономірностей другої групи можуть бути:

•          "поняття будуть засвоєні, якщо пізнавальна діяльність студен-тів цілеспрямовано організована";

•          "міцність засвоєння усвідомленого змісту освіти є тим більшою, чим регулярніше організовано пряме і відкладене повторення і вве-дення його в систему вже засвоєного раніше";

•          "навички можуть бути сформовані, якщо викладач організує ві-дтворення усвідомлених операцій і дій, що лежать в основі навичок".

Із закономірностей випливає цілий ряд принципів навчання: нау-ковості; систематичності і системності; зв'язку з життям, практикою; свідомості і активності навчання; єдності конкретного і абстрактного; доступності; міцності знань; позитивної мотивації і самостійності; гума-нізації; народності; культуровідповідності; наочності; індивідуалізації та

диференціації; оптимальності навчального процесу. Ці принципи до-сить ґрунтовно розкриті у сучасній психолого-педагогічній літературі1.

Під змістом освіти ми розуміємо певний обсяг і характер сис-тематичних наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світо-глядних і морально-етичних ідей, якими має оволодіти людина, в да-ному випадку - студент у процесі навчання. В. Луговий зазначає, що під змістом освіти "розуміємо упорядковану, цільну сукупність елемен-тів і процесів, котрі утворюють освітню систему"2.

І.Я. Лернер обґрунтовує чотири основні елементи змісту освіти:

1.         Інформація, яка підлягає засвоєнню. Знання, що накопичені людством (основні ідеї, концепції, теорії, поняття науки). Знання про шляхи, методи пізнання , типи і способи розумових дій.

2.         Способи діяльності - уміння, навички.

3.         Досвід емоційно-ціннісного ставлення до знань.

4.         Досвід творчої діяльності (перенесення знань, варіативність, комбінування).

У доборі змісту педагогічної освіти у світі існують різні підходи: політехнізм (в Україні); прагматизм (у США); енциклопедизм (у Фран-ції); екзистенціоналізм (в Англії). Сучасна освіта розвивається в різних напрямах: гуманітаризації, диверсифікації, фундаменталізації, інфор-матизації, індивідуалізації.

Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століт-тя"(1992), Закон України "Про вищу освіту" (2002), визначають основні напрями оновлення змісту освіти у вищій школі:

1.         Деідеологізація змісту освіти (утвердження загальнолюдських цінностей, професіональна спрямованість змісту освіти).

2.         Етнізація змісту освіти (вивчення на основі вчень національних досягнень, використання народної педагогіки, розширення курсів дис-циплін, пов'язаних з історією українського народу).

3.         Світоглядний аспект (посилення міжпредметних зв'язків).

4.         Індивідуалізація та диференціація змісту освіти (багатоваріан-тність програм).

5.         Практична спрямованість змісту освіти.

6.         Спрямованість змісту освіти на розвиток самостійності, само-руху, самовдосконалення студента.