Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
На основі досліджень процесу адаптації першокурсників можна виділити такі труднощі: : Основи педагогіки вищої освіти : Бібліотека для студентів

На основі досліджень процесу адаптації першокурсників можна виділити такі труднощі:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 

Загрузка...

•          негативні переживання, пов’язані з виходом учорашніх учнів з шкільних колективів з їх моральною допомогою і моральною підтрим-кою;

•          невизначеність мотивації вибору професії;

•          недостатня психологічна підготовка до неї;

•          невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності;

•          відсутність повсякденного контролю педагогів;

•          пошук оптимального режиму праці і відпочинку в нових умовах;

•          налагодження побуту і самообслуговування, особливо при пе-реході з домашніх умов до умов гуртожитку;

•          відсутність навичок самостійної роботи;

•          невміння конспектувати, працювати з першоджерелами, слов-никами, каталогами, довідниками, показниками.

Всі ці труднощі - різні за своїм походженням, Одні з них -об’єктивні, інші - носять суб’єктивний характер і пов’язані з слабкою підготовкою, дефектами виховання в сімї та школі.

На жаль, при зарахуванні абітурієнта у вищий заклад освіти в основному враховується лише його успішність - рівень знань. Відсутність іншої інформації у викладача приводить до того, що процес прис-тосування студентів до вузівського життя затягується.

Для вироблення тактики і стратегії, що забезпечує оптимальну адаптацію студентів до вищого навчального закладу, важливо знати життєві плани, інтереси першокурсника, систему домінуючих мотивів, рівень домагань, самооцінку, здатність до свідомої регуляції поведінки і т. ін. Успішне розв’язання цієї проблеми пов’язано з розвитком психо-логічної служби у вищому освітньому закладу. Дані психодіагностики потрібні, насамперед, самому студентові, кураторові, викладачеві.

Специфіка навчання у вищих закладах освіти така, що викладач, котрий читає лекцію, майже не має можливості враховувати індивіду-альний темп засвоєння, рівень розвитку мислення кожного студента. У куратора теж мало часу на спілкування зі студентами. Тому першокур-сники дуже часто відчувають дискомфорт.

Нові умови діяльності у ВНЗ – це якісно нова, інша система вза-ємин відповідальної залежності, де на перший план виходить необхід-ність самостійної регуляції своєї поведінки, наявність того ступеня сво-боди в організації своїх занять і побуту, які нещодавно були їм недо-ступні.

За нашими дослідженнями, третина студентів не можуть повніс-тю включитися у навчальний процес до кінця першого семестру. Це має свою психологічну основу. Школяру, що виробив стереотип режи-му навчальної діяльності на уроках, доводиться долати його з перших днів перебування у вищому навальному закладі. Недостатня увага до формування продуктивного стиля мислення у школярів приводить до того, що навчальний процес у вищому навчальному закладі вимуше-ний значною мірою спиратися на репродуктивне мислення першокурс-ників; до того ж, такий тип мислення не дає можливості студенту прий-мати оптимальні рішення в нестандартних ситуаціях і легко адаптува-тися у змінних умовах діяльності.

Процес адаптації кожного студента проходить по-різному. Юнаки і дівчата, що мають трудовий стаж, легше адаптуються, ніж вчорашні школярі.

Адаптації першокурсників вищого навчального закладу сприяє така система заходів: робота щодо комплектування академічних груп з урахуванням психологічних особливостей студентів і їх психологічною сумісності; ритуал “Посвята у студенти”; виступи викладачів; курс “Вступ до спеціальності”; знайомство з історією вищого навчального

закладу і його випускниками; організація консультпунктів у гуртожитку; ведення щомісячної атестації, що дозволяє контролювати самостійну роботу і допомагати першокурсникам.

Особливе значення для адаптації студента має колектив. А.С. Макаренко визначає колектив як «цілеспрямований комплекс особис-тостей», організованих, наділених органами колективу. А там, де є організація колективу і питання ставлення товариша до товариша – це не питання дружби, не питання сусідства, а питання відповідальної залежності.

Формуванню колективу сприяє створення соціально-ціннісної єдності шляхом роз’яснення значущості навчання, його мети і задач, стимулювання активу стосовно згуртування колективу; розвиток свідо-мості, творчості, дружби, розуміння взаємостосунків; закріплення авто-ритету активу; забезпечення дружньої спільної діяльності; проявлення турботи про студентів, врахування їх запитів.

Студентський колектив проходить кілька стадій у своєму розвит-ку за рівнем згрупованості, наявністю громадської думки, авторитетніс-тю активу, а також рівнем вимогливості особистості до себе.

За словами Л.С. Виготського, роль педагога зводиться до того, щоб бути організатором соціального виховного середовища, регулято-ром і контролером його взаємодії з кожним студентом.

Прямий обов’язок професорсько–викладацького складу всього вищого навчального закладу полягає у тому, щоб допомогти студенто-ві в процесі становлення його не тільки як майбутнього спеціаліста, але й як особистості, сприяти створенню атмосфери свободи, самопо-ваги та творчості.

У студентському житті схрещуються лінії формальних і нефор-мальних зв’язків. Але, на жаль, групи формуються за рішенням адміні-страції, не враховуючи бажання студентів, та інших факторів сумісності і рівня соціальної зрілості.

Думаючи про покращення умов навчання і виховання, потрібно цікавитись не тільки навчальними програмами і методами викладання, але й життям студента (ступенем його самостійності, способом прове-дення вільного часу).

Відомо, що люди відрізняються характером, інтелектом, здатніс-тю до самооцінки, емоційністю. Ці індивідуальні здібності потрібно вра-ховувати у процесі особистісно-середовищної взаємодії. Без цього неможливо ефективно впливати на студентство.

Безумовно, якість набутих знань залежить від самого студента. Але не можна, щоб вузівська молодь проявляла себе як соціальна група тільки через цю провідну діяльність.

Дослідження доводять, що в останні роки постійні контакти в ме-жах навчального мікросоціуму та стійкий інтерес до обміну знаннями послаблюються. Студент, який не зміг самоствердитися у межах ос-новного соціуму, потрапляє до системи морально-психічного диском-форту.

Важливе місце в системі особистісно-середовищних стосунків студента займають комунікативні зв’язки з професорсько-викладацьким складом. Зараз переважає суб’єктно-об’єктна парадиг-ма, авторитарний стиль, компанійська поведінка з боку студентів, фо-рмалізм педагогічних заходів. Більш доцільною була б суб’єктно-суб’єктна взаємодія, яка має на меті:

•          розвиток творчого потенціалу студентів на базі співробітницт-ва;

•          прагнення до самореалізації і самовираження обох суб’єктів у навчальному процесі;

•          удосконалення техніки спілкування.

Виникає необхідність пожвавлення роботи органів студентського самоврядування. Студентське самоврядування у вищому закладі осві-ти функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захисту їх прав і сприяє гармонійному розвитку особисто-сті студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

•          забезпечення і захист прав та інтересів студентів;

•          забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;

•          сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

•          сприяння у створенні необхідних умов для проживання і відпо-чинку студентів;

•          створення різноманітних студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;

•          організація співробітництва із студентами інших вищих закладів освіти і молодіжними організаціями;

•          сприяння проведенню серед студентів соціологічних дослі-джень;

•          сприяння працевлаштуванню випускників;

•          участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами. Отже, студентство - це особлива соціально група, яка має своє

психологічні особливості, етапи розвитку соціальної адаптації у вищо-му навчальному закладі.